Постанова № 70096690, 01.11.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

01.11.2017 справа №908/809/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за довіреністю Не зявився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від13 червня 2017 р. (повний текст складено та підписано 19.06.2017р.) у справі№ 908/809/17 (суддя Топчій О.А.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал, м. Пологи, Запорізька область доТовариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя простягнення збитків в сумі 340 440,67 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.06.2017р. у справі №908/809/17 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал, м. Пологи, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя про стягнення збитків в сумі 340 440,67 грн. задоволені у повному обсязі.

Товариством з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя подана апеляційна скарга, відповідно до якої останнє просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням вимог чинного законодавства та дійшов помилкового висновку щодо доведеності та обгрунтованості позовних вимог з посиланням на те, що позивачем не доведено протиправних дій відповідача, в даному випадку доведення факту порушення правил чи порядку складання податкової накладної, невідповідність відомостей, які в ній відображені та інше, що унеможливлює стягнення збитків, заявлених позивачем.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення, про що також зазначив у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив, у попередніх судових засіданнях підтримував доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і переглядає законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя обґрунтовані тим, що внаслідок порушення відповідачем податкового законодавства та умов п. 4.4. договору № 213/01-О від 28.08.2015р. при оформленні податкової накладної, позивач був позбавлений можливості отримання податкового кредиту у розмірі 340 440,67грн., що на думку останнього, є збитками, спричиненими протиправними діями відповідача.

Задовольняючи позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя, суд першої інстанції виходив із доведеності факту заподіяних відповідачем збитків у розмірі 340 440,67 грн., які виникли внаслідок відсутності у позивача права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту у звязку з не поданням відповідачем податкової накладної за договором до Єдиного реєстру податкових накладних.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи заявника апеляційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, перевіривши повноту встановлених фактів, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Так, 28.08.2015р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація (Підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал (Замовник) укладено Договір № 213/01-О з відповідними додатками до нього, за умовами якого Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе зобовязання виконати гірничо розкривні роботи за транспортною схемою (виїмка, транспортування, відвалоутворення) на обєктах замовника в обсязі 190 000 м3. (пункт 1.1. договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору Підрядник (платник податку на додану вартість) зобовязаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі з отриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна повинна містити обовязкові реквізити, визначені п. 201.1. ст. 201 податкового кодексу України. Податкова накладна повинна бути складена у формі та з дотриманням порядку заповнення податкової накладної, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобовязань Підрядника. Податкова накладна повинна бути складена на кожне повне або часткове постачання робіт, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Договір набуває чинності від дати підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2015р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами зобовязань за Договором (п. 10.1. Договору).

Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 10.2. Договору).

Пунктом 11.1. Договору передбачено, що усі правовідносини, що виникають з цього Договору або повязані із ним, у тому числі повязані із дійсністю, укладенням, виконанням, зміною та припиненням цього Договору, тлумаченням його умов, визначенням наслідків недійсності або порушення Договору, регламентуються цим Договором та відповідними нормами чинного в Україні законодавства, а також застосованими до таких правовідносин звичаями ділового обороту на підставі принципів добросовісності, розумності та справедливості.

Додатковими угодами № 1 від 08.09.2015р., №3 від 17.09.2015р., №4 від 28.09.2015р., №5 від 29.10.2015р. сторони погоджували вартість та обсяг виконуваних робіт.

Доказів розірвання, припинення або визнання недійсним спірного договору сторонами не представлено. Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин сторони перебували у договірних правовідносинах.

Після виконання робіт за договором № 213/01-О від 28.08.2015р. між сторонами підписано акт здачі приймання робіт (надання послуг) №84 від 15.09.2015р. на загальну суму 2 042 644,02грн. у тому числі ПДВ 340 440,67грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.03.2016р. позивачем до Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області подано податкову декларацію з податку на додану вартість. При цьому, у звязку з невиконанням відповідачем зобовязань щодо обовязкового складання податкової накладної у відповідності до вимог чинного законодаства, Товариством з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал до податкової декларації за звітний податковий період додано заяву із скаргою на Товариство з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація про порушення останнім граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується додатком № 8 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2016 року та копією квитанції про доставку додатку № 8 до Пологівської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області (а.с. 38-39).

Претензією № 1386/01-Юр від 09.12.2016р. позивач звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація з вимогою про сплату збитків у розмірі 340 440,67 грн., які виникли внаслідок невиконання відповідачем зобовязань щодо обовязкового складання податкової накладної в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

За твердженням позивача, оскільки станом на 07.04.2017р. відповідачем не виконано зобовязання щодо обовязкового складання податкової накладної в електронній формі з дотриманням умови стосовно реєстрації у порядку, визначеному законодавством, позивач зазнав збитків у розмірі 340 440,67 грн., які виникли внаслідок відсутності у позивача права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Податкова накладна це звітний податковий документ, що підтверджує виникнення податкового обовязку платника податків у звязку з продажем товарів (робіт, послуг) і одночасно підтверджуюча право на податковий кредит у покупця - платника податків у звязку з придбанням таких товарів (робіт, послуг).

Згідно з п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Несвоєчасна реєстрація відповідачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є податковим правопорушенням, застосовування відповідальності за яке покладено на відповідні контролюючи органи відповідно до вимог Податкового кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч.1 ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

За приписами ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

У відповідності до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналізуючи вищезазначені норми чинного законодавства України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування такої міри відповідальності до відповідача, як стягнення збитків, через відсутність у його діях складу цивільного правопорушення у рамках виконання договору № 213/01-О від 28.08.2015р.

Враховуючи наведене, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Запорізької області від 13.06.2017р. у справі №908/809/17 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга за наведеними в ній мотивами - задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104,105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13 червня 2017 р. у справі № 908/809/17 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал, м. Пологи, Запорізька область до Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація, м. Запоріжжя про стягнення збитків в сумі 340 440,67 грн. відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Гірничодобувна компанія Мінерал (70605, Запорізька область, м. Пологи, вул. Карєрна, буд. 28, код ЄДРПОУ 00191253) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промінвестекскавація (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118а; код ЄДРПОУ 33273087) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 5 617,28грн.

Господарському суду Запорізької області видати наказ у відповідності до вимог, які встановлені до виконавчого документу Законом України „Про виконавче провадження.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий Марченко О.А.

Судді: Стойка О.В.

ОСОБА_3