Постанова № 70095049, 31.10.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року Чернігів Справа № 825/1502/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді- Дякова В.І.,

суддів- Баргаміної Н.М., Соломко І.І.,

за участю секретаря- Новик Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку ст. 41 КАС України, в залі суду у м. Чернігові справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" до Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" (далі ТОВ "ММВ-ДРЕВ", позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно господарського штрафу Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області від 23.08.2017 № 019434.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що його права та законні інтереси порушені оскаржуваним рішенням, оскільки до позивача застосовані адміністративно-господарські санкції, всупереч того, що останній не являється автомобільним перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач не є суб'єктом господарювання, який провадить діяльність у сфері автомобільного транспорту, автомобільним перевізником вантажу, а отже не є суб'єктом відповідальності за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Також, позивач зазначає, що у водія ОСОБА_1, що керував транспортним засобом марки DAF реєстраційний номер НОМЕР_1, оформлена в установленому законом порядку картка водія № UAD0000024797000, яка 11.07.2017 використовувалася останнім під час здійснення вантажного перевезення. Однак, всупереч встановленому порядку, при здійсненні вищевказаної перевірки, інспектором показники обліку робочого часу з даної картки не знімалися та не перевірялися. До того ж, акт перевірки було складено не в присутності водія, якого інспектор після здійснення огляду документів, на підставі яких здійснювалось перевезення, відпустив. Про відсутність водія ОСОБА_1 під час складення акту про проведення перевірки свідчить те, що його підпис на екземплярі акту відсутній. Таким чином, наведені в акті перевірки обставини не підтверджені інспектором належними доказами та не відповідають дійсним обставинам справи. За таких обставин, позивач вважає постанову про застосування адміністративно господарського штрафу від 23.08.2017 № 019434 протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області, у судове засідання не зявився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надав письмові заперечення (а.с. 36-41), в яких зазначив, що під час проведення перевірки і складання акту та під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт діяли на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. А враховуючи вищевикладене, оскаржувана постанова правомірна та не підлягає скасуванню.

У разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося в порядку статті 41 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з безпеки на транспорті № 646 від 06.07.2017 та направлення на перевірку № 021341 від 10.07.2017, 11.07.2017 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на 471 км а/д М-03 Київ - Харків - Довжанський проводилась рейдова перевірка (а.с. 42, 43-54, 55).

За результатами перевірки 11.07.2017 складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом АХ № 0206505, за висновками якого встановлено порушення статей 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 389 та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме перевезення вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 11.07.2017 (відсутня особиста картка водія) (а.с. 56).

13.06.2017 Управлінням Укртрансбезпеки у Чернігівській області позивачу направлено повідомлення на розгляд справи про порушення ТОВ ММВ -ДРЕВ законодавства про автомобільний транспорт (а.с. 57).

Вказане повідомлення отримане уповноваженою особою ТОВ ММВ-ДРЕВ, про що на повідомленні мається його підпис, та просив про перенесення розгляду справи на 23.08.2017 (а.с. 57).

23.08.2017 в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, передбачених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відносно ТОВ ММВ-ДРЕВ винесено постанову № 019434 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн. (а.с. 58).

Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, звернувся до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на наступне.

За змістом статті 29 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-XII від 30.06.1993 до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль. З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1378-р Питання Державної служби з безпеки на транспорті здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Про затвердження Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті передбачено, що Центральним органом виконавчої влади з питань безпеки на автомобільному транспорті є Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), яка здійснює свої повноваження безпосередньо, а також через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління Укртрансбезпеки у Харківській області є суб'єктом владних повноважень, якому надано повноваження щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт.

Пунктом 5 Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України № 340 від 07.06.2010 встановлено, що Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує: здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом; неухильне дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення заходів державного контролю на автомобільному транспорті; здійснення рейдових перевірок виключно в межах переліку питань, визначених Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567; здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення; участь у конкурсі на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування відповідно до вимог Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2008 року № 1081, без встановлення обмежень щодо необхідності обладнання автобусів учасників конкурсу тахографами.

Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567), визначено процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Згідно пунктів 15, 16, 19 Порядку № 1567, під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

- наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

- додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

- додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

- відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

- оснащення таксі справним таксометром;

- відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

- додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

- наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

- додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

- виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Згідно абзацу третього частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що в результаті проведення рейдової перевірки транспортного засобу DAF моделі FT XF 105/410, тип сідловий тягач-Е, реєстраційний номер НОМЕР_2, серія та номер свідоцтва про реєстрацію САР 864338 (а.с. 12-13), перевезення вантажу на вказаному транспортному засобі здійснював водій - ОСОБА_1, на підставі посвідчення водія № 135252 від 29.08.2000 (а.с. 59) та нотаріально посвідченого договору оренди вказаного транспортного засобу, укладеного між ТОВ ММВ-ДРЕВ та ОСОБА_2, від 30.12.2016 (термін дії договору 5 років з моменту передачі транспортного засобу наймачеві) (а.с. 19-20). Перевезення вантажу здійснювалося на підставі товарно транспортної накладної від 10.07.2017 № НОМЕР_3, в якій зазначені пункти навантаження с. Рудка, Чернігівської області та розвантаження вул. Роганська, 161, м. Харків, 61172, Україна, найменування вантажу піддон деревяний 800*1200, кількість вантажу, загальна сума з ПДВ вантажу, документи з вантажем видаткова накладна: РН-0000273.

Вказані вище документи були надані водієм при проведенні перевірки, про що зафіксовано у самому акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.07.2017 АХ № 0206505 (а.с. 18), що є підтвердженням виконання вимоги частини другої статті 48 Закону України Про автомобільний транспорт.

Разом з тим у вказаному акті від 11.07.2017 АХ № 0206505 зафіксовано порушення-надання послуг з перевезення вантажу без оформлення щоденних реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія за 11.07.2017 (відсутня особиста картка водія), чим порушено наказ Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 389 та ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначено Законом України Про автомобільний транспорт від 05.04.2001 № 2344-III (зі змінами та доповненнями) відповідно до статті 53 якого водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов'язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385 (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція № 385) відповідно до пункту 1.4 якої тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно з пунктом 3.1 Інструкції № 385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 вищевказаної Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Поряд з цим, особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку встановлені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 (далі- Положення № 340) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.09.2010 за № 811/18106, у пункті 6.3 якого зазначається, що водій, який керує транспортним засобом, не обладнаним тахографом, веде індивідуальну контрольну книгу згідно додатку 3.

Відповідно до п. 6.1 Положення № 340, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 т. повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

У відповідності до підпункту 3.3 пункту 3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 389 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом.

Згідно з підпунктом 3.6 пункту 3 наказу Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 389 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР ( 994_016 ) здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, серед іншого, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

З матеріалів справи вбачається, що автомобіль НОМЕР_4, обладнаний цифровим тахографом № НОМЕР_5 (а.с. 71-72), на якому здійснюється облік робочого часу водія за допомогою його персональної картки - електронної картки водія ОСОБА_1 РМА 135252, UAD 0000024797000, терміном дії з 27.09.2014 по 26.09.2019, наявної в матеріалах справи (а.с. 14), яка при перевірці транспортного засобу у водія не запитувалась та показники обліку робочого часу не знімалися та не перевірялися.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, цей факт не спростовано.

До того ж, у відповідності до пункту 4 частини 5 Положення № 340 Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Враховуючи положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яку з метою уніфікації процесу міжнародного автомобільного перевезення було розроблено під егідою Європейської економічної комісії ООН у 1956 р., міжнародні автомобільного перевезення вантажів це перевезення вантажів за умови, що місце відправлення та місце доставки вантажу знаходяться у двох різних країнах, з яких щонайменше одна ратифікувала КДПВ.

Натомість, суд зауважує, що в акті від 11.07.2017 АХ № 0206505 вказано, що водій здійснював перевезення на ділянці дороги: а/д М-03 Київ-Харків-Довжанський, відстань 471 км, згідно ТТН від 10.07.2017 № НОМЕР_3, де вказано вантажовідправник: ТОВ ММВДРЕВ, 14005, м. Чернігів, пр. Миру, буд. 68/912 та вантажоодержувач Харківське відділення ПАТ САН ІнБев Україна, вул. Роганська, 161, м. Харків, 61172, Україна (а.с. 16), що підтверджує здійснення перевезення вантажу у межах однієї країни - України.

Всі вказані вище порушення в акті проведення перевірки від 11.07.2017 засвідчені лише посадовими особами відповідача, підпис водія на вказаному акті відсутній (а.с.11).

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку, що водієм при проведенні перевірки були надані усі документи, передбачені статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 24.06.2010 № 389, що свідчить про відсутність позивачем порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 вказаного Закону, а отже складання та винесення акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.07.2017 № 0206505 відбулося із порушеннями норм чинного законодавства України.

Враховуючи викладене, та те, що висновки акту проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 11.07.2017 № 0206505 про порушення законодавства про автомобільний транспорт, стали підставою для винесення постанови від 23.08.2017 № 019434 про стягнення з ТОВ ММВ-ДРЕВ адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн., суд дійшов висновку, що вказана постанова винесена з порушеннями норм чинного законодавства України та має бути визнана протиправною та скасована.

Твердження позивача про те, що ТОВ ММВДРЕВ не є автомобільним перевізником, у розумінні Закону України Про автомобільний транспорт, так як він не є власником перевіряємого транспортного засобу, а користується ним на підставі договору оренди, суд вважає безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Як стверджує позивач, він не є автомобільним перевізником, у зв'язку з тим, що не є власником транспортного засобу, а лише орендує його на підставі нотаріально посвідченого договору оренди, який надавався на перевірку працівникам управління Укртрансбезпеки у Харківській області.

Дане твердження позивача суперечить законодавчому визначенню поняття "автомобільний перевізник", адже дане поняття не повязано з правом власності на транспортний засіб. Відповідно до статті 1 Закону України Про автомобільний транспорт перевізником може бути і інша особа, яка на законних підставах використовує транспортний засіб у своїй господарській діяльності.

Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про неправомірність заявлених позовних вимог, натомість доводи позовної заяви підтверджують протиправність винесеної відповідачем постанови.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 41, 94, 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно господарського штрафу Управління Укртрансбезпеки у Чернігівській області від 23.08.2017 № 019434.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММВ-ДРЕВ" (код 39271465, пр-т Миру, 68, м. Чернігів, 14000) понесені судові витрати згідно платіжного доручення від 05.10.2017 № 146 в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (код 39816845).

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддяВ.І. Д'яков

Судді: Н.М. Баргаміна

ОСОБА_3