Постанова № 70094667, 06.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Канигіної Т.С.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом

В С Т А Н О В И В:

11.10.2017 ОСОБА_2 (надалі – ОСОБА_2, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області (надалі – Кременчуцька об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, відповідач), треті особи: Головне управління ДФС у Полтавській області (надалі – ГУ ДФС у Полтавській області, третя особа-1), Державна фіскальна служба України (надалі – ДФС України, третя особа-2) про стягнення заробітної плати, а саме просить (з урахуванням уточнень позовних вимог від 02.11.2017):

- стягнути з Кременчуцької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток у сумі 34965,00 грн за час затримки виконання рішення суду з 14.04.2017 по 27.10.2017 (277,50 грн х126 днів), за виключенням податків і зборів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 позивача поновлено на посаді першого заступника начальника Кременчуцької об'єднаної ДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, водночас станом на дату розгляду справи зазначена постанова суду виконана відповідачем із затримкою, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути середній заробіток.

30.10.2017 позивач надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача та третіх осіб у судове засідання з'явився, проти задоволення адміністративного позову заперечував.

У письмових запереченнях відповідач зазначив, що позивач помилково застосував до цих правовідносин приписи Кодексу законів про працю України, оскільки регулювання становища осіб рядового і начальницького складу податкової міліції передбачено спеціальним законодавством, тому, за твердженням відповідача, позивач має право лише на відшкодування середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Третя особа-1 надала до суду заперечення на адміністративний позов, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 належить виключно до повноважень ДФС України. Крім того, третя особа-1 зазначила, що причиною невиконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді є те, що вказана постанова потребує роз'яснення, оскільки є незрозумілим порядок виконання рішення суду /а.с. 33-35/.

Третя особа-2 надала до суду заперечення на адміністративний позов, у яких просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки посада першого заступника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області не є вакантною, що, на думку третьої особи-2, є поважною причиною невидання наказу про поновлення ОСОБА_1 на посаді /а.с. 29-31/.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 128 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка або експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

У постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 встановлено, що наказом ДПА у Полтавській області від 04.12.2000 № 224-о ОСОБА_2 прийнятий на службу до податкової міліції /а.с. 11/.

Наказом ДФС України від 03.08.2015 № 2360-о підполковника податкової міліції ОСОБА_1 призначено з 04.08.2015 на посаду першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області /а.с. 11/.

Наказом ДФС України від 16.08.2016 № 2950-о "Про звільнення ОСОБА_1А." позивач звільнений з посади першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та зі служби в податковій міліції ДФС у запас Збройних Сил України за підпунктом "ж" пункту 64 Положення (за власним бажанням) /а.с. 11-12/.

Не погоджуючись із вищевказаним наказом про звільнення, позивач оскаржив його до суду.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі № 816/1558/16 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ДФС України, ГУ ДФС у Полтавській області, Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 24.01.2017 у справі № 816/1558/16 скасовано; прийнято нову постанову, якою позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ ДФС України № 2950-о від 16.08.2016 "Про звільнення ОСОБА_1А.", яким ОСОБА_1 звільнено з посади першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та з податкової міліції ДФС України у запас Збройних Сил України за підпунктом "ж" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ № 114 від 29.07.1991 (за власним бажанням); поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області та податкової міліції ДФС України з 16.08.2016; стягнуто з Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 заробітну плату за час вимушеного прогулу з 17.08.2016 по 13.04.2017 включно у розмірі 41895,29 грн /а.с. 15/.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.

Частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду набирають законної сили з моменту проголошення.

Таким чином, постанова Харківського апеляційного адміністративного суду у справі № 816/1558/16 набрала законної сили 13.04.2017.

На виконання постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 ДФС України 30.10.2017 прийнято наказ № 2609-о, відповідно до якого скасовано наказ ДФС України від 16.08.2016 № 2950-о "Про звільнення ОСОБА_1А." про звільнення підполковника податкової міліції ОСОБА_1 з посади першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції та податкової міліції, та поновлено підполковника податкової міліції ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, який здійснює координацію діяльності підрозділів податкової міліції з 16.08.2016 /а.с. 53/.

Водночас, враховуючи те, що позивача поновлено на посаді зі значною затримкою, останній просить суд стягнути середній заробіток за час між набранням постановою Харківського апеляційного адміністративного суду законної сили та фактичним поновленням на посаді.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 235 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент прийняття постанови Харківським апеляційним адміністративним судом у справі № 816/1558/16) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Згідно з частиною другою вказаної статті при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Статтею 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Отже, указані норми Кодексу законів про працю України не містить застережень, що власник або уповноважений ним орган не відповідає за затримку виконання рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, якщо посада з якої працівника було незаконно звільнено зайнята іншою особою.

При цьому, постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно (пункт 3 частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 34 постанови "Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 № 9, рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Враховуючи те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 у частині поновлення ОСОБА_1 виконана із значною затримкою, суд дійшов висновку про наявність права позивача відповідно до вимог статті 236 Кодексу законів про працю України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 23.06.2015 (реєстраційний номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 46047528).

Указане спростовує доводи відповідача щодо непоширення на правовідносини, що склалися, вимог статті 236 Кодексу законів про працю України.

Стосовно вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 14.04.2017 по 27.10.2017 у розмірі 34965,00 грн суд зазначає наступне.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України "Про оплату праці" за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (надалі – Порядок).

З урахуванням цих норм, зокрема абзацу третього пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пунктів 5, 8 розділу ІV Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац другий пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац третій пункту 8 Порядку).

З матеріалів справи вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становить 277,50 грн (постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16 та довідка Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 31.10.2017 № 7085/10/16-03-05 /а.с. 50-52/).

Відповідно до вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи те, що розмір середнього заробітку визначений у постанові Харківського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 у справі № 816/1558/16, яка набрала законної сили 13.04.2017, судом не приймаються до уваги посилання відповідача стосовно необхідності використання для розрахунку середнього грошового забезпечення Методичних рекомендацій з питань грошового забезпечення осіб начальницького складу податкової міліції, затверджених наказом ДФС України від 07.09.2016 № 748.

Отже, середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 14.04.2017 по 27.10.2017 становить 36907,50 грн (133 робочих днів x 277,50 грн).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

З огляду на викладене, відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною другою 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності своїх дій та рішень, не довів суду правомірність своїх дій (бездіяльності).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наявність права позивача на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.

При цьому, суд перевірив та здійснив розрахунок суми, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з огляду на вищенаведені приписи законодавства України та дійшов висновку, що сума, яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 36907,50 грн.

Крім того, згідно з статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються постанови суду, зокрема про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби – у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, постанова суду в частині виплати грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 2, 7-11, 17, 71, 158 - 163, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, треті особи: Головне управління ДФС у Полтавській області, Державна фіскальна служба України про стягнення заробітної плати задовольнити.

Стягнути з Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі з 14.04.2017 по 27.10.2017 у розмірі 36907,50 (тридцять шість тисяч дев'ятсот сім гривень п'ятдесят копійок) з відповідним відрахуванням обов’язкових платежів до бюджету та спеціальних фондів.

Постанова суду в частині виплати грошового забезпечення за один місяць підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Т.С. Канигіна