Постанова № 70094441, 03.11.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1727/17

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Панькіної А.С.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення, -

В С Т А Н О В И В:

05 жовтня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про:

визнання протиправним та скасування наказу № 1080 від 09.08.2017 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" в частині притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби;

визнання протиправним та скасування наказу № 418 о/с від 15.09.2017 про звільнення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в Національній поліції України за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби);

поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області;

стягнення з Головного управління Національної поліції в Полтавській області на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.09.2017;

стягнення на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській області витрат на правову допомогу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні накази були винесені на підставі висновків проведеної відповідачем службової перевірки, відповідно до яких позивач підлягає звільненню з поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.3 Правил етичної поведінки поліцейських. Позивач погоджується із кваліфікацією, вчиненому ним правопорушенню, як порушення службової дисципліни, однак не погоджується із безальтернативним застосуванням відносно нього крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби. Зазначав, що відповідачем не враховано попередню поведінку позивача, визнання ним вини, негативного ставлення до ситуації, щирого каяття та ставлення до виконання службових обов'язків, рівень його кваліфікації та інше.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на заперечення, які залучені до матеріалів справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні правовідносини.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_1 з 2015 року проходив службу в Національній поліції України, з 2009 року перебував на службі в органах внутрішніх справ України, серед іншого, на посаді оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1080 від 09.08.2017 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", п.3 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1173, що виразилася у негідній працівника поліції поведінці в побуті, оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 вирішено звільнити зі служби в Національній поліції України /а.с. 16-17/.

Наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №418 о/с від 15.09.2017 "По особовому складу", старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0102088) оперуповноваженого сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) /а.с. 18/.

Не погоджуючись з вищезазначеними наказами, позивач оскаржив їх до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію України".

Відповідно до статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України" поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_4 поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 4 Розділу ХІ Закону № 580-VІІІ до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, що затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV.

Відповідно до положень статті 1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України (надалі Дисциплінарний статут) службова дисципліна дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та ОСОБА_4 працівника органів внутрішніх справ України.

За змістом статті 7 Дисциплінарного статуту службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги ОСОБА_4 працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, передбаченими такими нормативними актами.

Наказом Міністерства внутрішніх справ від 09.11.2016 року №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських, які є узагальненим зібранням професійно-етичних вимог щодо правил поведінки поліцейських та спрямовані на забезпечення служіння поліції суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку на засадах етики та загальнолюдських цінностей.

Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.

Відповідно пункту 2 розділу І Правил, метою цих Правил є урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції.

Згідно пункту 1 розділу ІІ Правил "Основні вимоги до поведінки поліцейського" під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен:

- неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та ОСОБА_4 поліцейського;

- професійно виконувати свої службові обовязки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами;

- поважати і не порушувати права та свободи людини, до яких, зокрема, відносяться права: на життя; на повагу до гідності; на свободу та особисту недоторканність; недоторканність житла; на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань; на свободу світогляду і віросповідання; володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності; на мирні зібрання; на свободу пересування, вільний вибір місця проживання; інші права, які передбачені Конституцією та законами України, міжнародними договорами України;

- виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку;

- поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати;

- контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку;

- дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики.

Пунктами 3 та 4 Розділу IV Правил передбачено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику.

Поліцейський повинен бути коректним та не повинен допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також, незважаючи на провокації, повинен залишатися об'єктивним.

Суд звертає увагу, що дотримання вище зазначених вимог Дисциплінарного статуту та Правил є обов'язком кожного поліцейського не залежно від того перебуває він під час виконання службових обов'язків чи у позаслужбовий час, що пов'язане з особливостями проходження служби в Національній поліції.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході розгляду справи, 21 липня 2017 року до чергової частини відділення поліції № 1 Кременчуцького ВП ГУНП надійшло повідомлення громадянки ОСОБА_5 про те, що по вулиці Сердюка у м. Кременчуці біля магазину лежить без свідомості жінка.

Прибувши на місце події, поліцейськими було встановлено, що на сходинках магазину лежить жінка без свідомості, а поряд з нею перебувають два чоловіки з явними ознаками алкогольного спяніння. Один з чоловіків, яким виявився оперуповноважений сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького відділу поліції ГУНП лейтенант поліції ОСОБА_6, поводив себе зухвало, виражався грубою нецензурною лайкою в адресу лейтенанта поліції ОСОБА_7, на зауваження поліцейських не реагував. На місце полії було викликано бригаду швидкої медичної допомоги, працівники якої надали першу медичну допомогу жінці, яка перебувала без свідомості. В цей час на місце події прибув ще один чоловік, яким виявився оперуповноважений відділу кримінальної поліції Кременчуцького ВП ГУНП капітан поліції ОСОБА_8

Вказані особи, маючи явні ознаки алкогольного спяніння, продовжували висловлюватися грубою нецензурною лайкою в адресу патрульних поліцейських, на жодні зауваження не реагували, вели себе зухвало, погрожували фізичною розправою поліцейським.

Під час вказаних поліції ОСОБА_8 підійшов до лейтенанта поліції ОСОБА_4, який перебував у форменому одязі, озброєний вогнепальною зброєю, та раптово, безпричинно наніс удар правою рукою (кулаком) в обличчя вказаного працівника патрульної поліції.

Після цього ОСОБА_8 одразу був затриманий працівниками поліції із застосуванням заходів фізичного впливу та кайданок відповідно до ст. 42, ст. 45 Закону України «Про Національну поліцію».

Під час затримання ОСОБА_8 на місці поліції перебував оперуповноважений сектору кримінальної поліції Кременчуцького районного відділення поліції Кременчуцького ВП ГУНП старший лейтенант поліції ОСОБА_1, який разом з ОСОБА_6 під час вказаних подій поводили себе зухвало, мали явні ознаки алкогольного спяніння, висловлювалися грубою нецензурною лайкою в адресу поліцейських, на жодні зауваження не реагували, погрожували фізичною розправою працівникам поліції, намагалися звільнити ОСОБА_8

У приміщенні відділення поліції № 1 Кременчуцького ВП ГУНП у присутності адвоката відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 173 КУпАП (дрібне хуліганство), ст. 178КУпАП (Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних напоїв у заборонених законом місцях або поява у громадських місцях у п'яному вигляді), ст. 185 КУпАП (Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського, члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону, військовослужбовця) та протокол затримання.

Вивченням наявних матеріалів службового розслідування з урахуванням інформації з отриманого відеозапису (відеофайл №20170721082514000205 (19:30 хв.)), відзнятого працівниками патрульної поліції, які перебували на місці події, було встановлено факт погрози ОСОБА_1 підкидання наркотичної речовини - метадону в помешкання патрульного поліцейського.

За результатами комісійного перегляду відеозаписів складено акт від 03.08.2017, який долучено до матеріалів службового розслідування.

Службове розслідування проведено відповідачем в порядку, визначеному законодавством, зауважень щодо порядку його проведення позивачем не висловлювалось.

В наданих в судовому засіданні поясненнях позивач визнав вищевикладені обставини, однак вказав про необгрунтованість застосування відповідачем відносно нього крайнього заходу дисциплінарного впливу у вигляді звільнення зі служби.

Згідно зі статтею 2 Дисциплінарного статуту дисциплінарний проступок невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Відповідно до частини першої статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За приписами статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень, як звільнення з органів внутрішніх справ.

Отже, недотримання службової дисципліни є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до особи-порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення, зокрема звільнення з органів внутрішніх справ.

Як визначено частиною першою статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.

Відповідно до ч.15 ст.14 Дисциплінарного статуту звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

При цьому з урахуванням положень ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.

ОСОБА_1 прийняв ОСОБА_4 працівника поліції та добровільно взяв на себе підвищені вимоги, які пред'являються до працівників поліції при проходженні служби і яких він повинен дотримуватися; за порушення вимог Закону України "Про національну поліцію", несе дисциплінарну відповідальність згідно Дисциплінарного статуту.

На підставі статті 13 Дисциплінарного статуту такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.

Вирішення питання щодо виду застосованого дисциплінарного стягнення є переважним правом керівника, який наділений правом накладання дисциплінарних стягнень.

В матеріалах службового розслідування серед вчинків, які дискредитуюсь звання працівника поліції вказується нетактовна поведінка, застосування погроз проведення обшуку та підкидання наркотичних речовин до помешкання працівника патрульної поліції.

Зазначені дії позивача є несумісними з проходженням служби в поліції, суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, Правил етичної поведінки поліцейських, оскільки підривають довіру громадян як до працівників поліції, так і до органів поліції в цілому, принижують їх авторитет.

Аналогічна правова позиція викладена в рішеннях Вищого адміністративного суду України від 15.10.2013 року К/800/16508/13 та від 28.08.2014 року К/800/66697/13.

Як вбачається з оскаржуваних наказів, вони прийняті уповноваженою особою з дотриманням вимог чинного законодавства.

Таким чином, з урахуванням висновку службового розслідування наказом Головного управління Національної поліції в Полтавській області №1080 від 09.08.2017 "Про порушення службової дисципліни та притягнення до дисциплінарної відповідальності" на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції України. З даним наказом ОСОБА_1 було ознайомлено 13.09.2017, що підтверджується його розпискою (а.с. 17).

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Отже вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час розгляду справи, підтверджені належними письмовими доказами, які були досліджені та долучені до матеріалів справи, свідчать про те, що позивачем у справі було допущено грубе порушення дисципліни.

Позивачем не спростовані встановлені відповідачем обставини допущення грубого порушення ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справи, щодо неухильного дотримання ним законодавства України, що свідчить про підрив авторитету органів Національної поліції.

Таким чином, на позивача було правомірно накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з займаної посади, у зв'язку із наявністю факту вчиненого ним діяння, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних наказів та поновлення позивача на службі в органах Національної поліції, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та не підлягають до задоволення.

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про відшкодування витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Частина третя цієї статті визначає, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Стаття 1 Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" встановлює, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі.

Системний аналіз наведених вище норм права дає підстави вважати, що на підтвердження цих обставин суду мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату витрат пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо). При цьому матеріали справи повинні містити докази на підтвердження виконаних об'ємів робіт, їх кількості та видів. Окрім того, витрати на правову допомогу відшкодовуються лише в тому випадку, якщо правова допомога реально надавалася в справі тими особами, які одержали за це плату, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам. Самі лише докази укладення угоди про надання правової допомоги і її оплати не можуть бути підставою для відшкодування цих витрат.

Позивач доказів фактично понесених витрат на правову допомогу суду не надав, у звязку з чим суд відмовляє у задоволенні даного клопотання.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення грошового забезпечення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2017 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва