Постанова № 70094432, 24.10.2017, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н ЕМ У К Р А Ї Н И

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лайко О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Лохвицького районного центру зайнятості до Управління Держпраці у Полтавській області про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2017 року Лохвицький районний центр зайнятості (надалі по тексту - Лохвицький РЦЗ, позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Полтавській області (надалі по тексту також відповідач) про скасування припису №16-17-205/586-464 від 07 серпня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення Лохвицьким РЦЗ терміну припинення реєстрації безробітного ОСОБА_4, у зв'язку із припиненням реєстрації останнього не на 31-й день невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування, а на 32-й день. Стверджував, що припинення реєстрації безробітного здійснено у строк, передбачений законодавством, на 31 робочий день, при цьому початок перебігу строку визначено з урахуванням норм Цивільного кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив суд задовольнити його в повному обсязі.

У судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що абзацом 2 пункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, чітко визначено строк припинення реєстрації безробітного - протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (на 31-й день), і якщо рахувати з 21 квітня 2017 року, що є датою прийняття рішення про відвідування відносно безробітного ОСОБА_4, то 08 червня 2017 року є 31-й день, в який підлягала припиненню реєстрація безробітного, натомість центром зайнятості припинено реєстрацію безробітного ОСОБА_4 09 червня 2017 року (на 32-й день). За таких обставин вважає, що підстави для скасування припису відсутні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить наступних висновків.

У період з 27 липня 2017 року по 07 серпня 2017 року головним державним інспектором Карпенко І.А. на підставі наказу Управління Держпраці у Полтавській області від 24 липня 2017 року №42 /а.с. 39-40/ та направлення на перевірку від 24 липня 2017 року №1055 /а.с. 41/ проведено перевірку на предмет додержання вимог загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у діяльності Лохвицького РЦЗ, за результатами якої складено акт перевірки №16-17-205/586 (надалі по тексту - акт перевірки) /а.с. 8-12/.

В акті перевірки зафіксовано, крім іншого, що наказом центру зайнятості від 06 березня 2017 року №НТ17.03.06 /а.с. 51/ гр. ОСОБА_4 (надалі по тексту - ОСОБА_4М.) (заява про надання статусу безробітного від 03 березня 2017 року /а.с. 61/) надано статус безробітного з 03 березня 2017 року. Наказом від 10 березня 2017 року №НТ170310 /а.с. 51/ ОСОБА_4 (заява про призначення виплати допомоги по безробіттю від 03 березня 2017 року /а.с. 62/) призначено допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу відповідно до частин другої, четвертої статті 22, частини третьої статті 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" протягом 360 к.д. з 10 березня 2017 року по 04 березня 2018 року. Відповідно до "Персональної картки" безробітного в розділі "дата припинення останнього виду зайнятості" зазначено "30 січня 2012 року", в розділі причина припинення - "... розторгнення безстрокового трудового договору з ініціативи працівника без поважних причин", "трудовий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації" зазначено "0 місяців", "страховий стаж за останні 12 місяців, що передують реєстрації" - "0 місяців". Виплату допомоги по безробіттю ОСОБА_4 скорочено з 10 березня 2017 року на 90 календарних днів (наказ від 10 березня 2017 року №НТ170310 /а.с. 51/).

Згідно наказу від 13 травня 2017 року №НП170513 /а.с. 52/ безробітному ОСОБА_4 у зв'язку з недотриманням рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню відповідно до підпункту 5 частини п'ятої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" скорочено виплату допомоги по безробіттю на 15 к.д. з 08 червня 2017 року по 22 червня 2017 року (в додатку 1 до "Персональної картки" проти дати "12 травня 2017 року" значиться напис "нез'явлення особи на прийом до ЦЗ" /а.с. 59/). Наказом від 13 червня 2017 року №НТ170613 /а.с. 52/ ОСОБА_4 з 22 червня 2017 року (в додатку 1 до "Персональної картки" зазначено останнє відвідування безробітного 21 квітня 2017 року) припинено виплату допомоги по безробіттю за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів відповідно до пункту 13 частини першої статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

У зв'язку з невідвідуванням ОСОБА_4 без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування центр зайнятості припинив реєстрацію безробітного з 09 червня 2017 року (наказ від 13 червня 2017 року №НП170613 /а.с. 52/). При цьому, всупереч вимог абзацу 2 пункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 198, центром зайнятості порушено термін припинення реєстрації (протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день), припинено на 32-й день.

У зв'язку із встановленим перевіркою порушенням Управлінням Держпраці у Полтавській області винесено припис від 07 серпня 2017 року №16-17-205/586-464, яким зобов'язано позивача забезпечити виконання вимог абз. 2 п. 2 пп. 37 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення облік осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 /а.с. 13/.

У приписі також зазначено про необхідність у строк до 09 вересня 2017 року письмово інформувати головного державного інспектора Управління Держпраці у Полтавській області про прийняті заходи щодо виконання припису з наданням копій (витягів) підтверджуючих документів.

Вказаний припис отримано директором Лохвицького РЦЗ ОСОБА_5, про що свідчить її підпис на примірнику припису.

Позивач не погодився із вказаним приписом та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-ІІІ державний нагляд у сфері страхування на випадок безробіття здійснюють центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, має право безперешкодно здійснювати в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчої дирекції Фонду перевірки з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час перевірок з інформацією, документами і матеріалами та одержувати від Фонду необхідні для виконання повноважень копії або витяги з документів.

За змістом частини другої статті 14 вказаного Закону метою державного нагляду є контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (надалі по тексту - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення №96 Держпраці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

З огляду на викладене, суд приходить висновку, що перевірку Лохвицького РЦЗ з питань додержання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття здійснено Управлінням Держпраці у Полтавській області в межах повноважень, визначених законодавством.

При цьому суд бере до уваги, що порядок та підстави проведення такої перевірки позивачем не оскаржуються.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

За приписами частини четвертої статті 2 Закону №877-V заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Частиною сьомою статті 7 Закону №877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до частини восьмої статті 7 Закону №877-V припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Пунктом 7 Порядку здійснення проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02 липня 2012 року №390, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року №1291/21603, також визначено, що за результатами перевірки складається акт перевірки. У разі виявлення порушень законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування вносяться приписи про усунення виявлених порушень, вживаються заходи щодо притягнення до відповідальності винних осіб згідно із вимогами чинного законодавства.

Матеріалами справи підтверджено, що в ході перевірки Лохвицького РЦЗ додержання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за результатами якої складено акт №16-17-205/586, встановлено, що всупереч абзацу 2 пункту 2 пункту 37 Порядку реєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198, центром зайнятості порушено термін припинення реєстрації (протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день)), припинено на 32-й день.

За змістом акту перевірки зазначене порушення мало місце під час припинення реєстрації безробітного ОСОБА_4

Судом встановлено, що наказом Лохвицького РЦЗ від 06 березня 2017 року №НТ170306 громадянину ОСОБА_4 надано статус безробітного з 03 березня 2017 року, наказом від 10 березня 2017 року №НТ170310 безробітному призначено допомогу по безробіттю, про що свідчить витяг з наказів про прийняті рішення по особі ОСОБА_4 /а.с. 51/.

Із додатку №1 до персональної картки ОСОБА_4 "Відвідування центру зайнятості, надані послуги, рекомендації щодо сприяння працевлаштуванню" вбачається, що дата останнього відвідування ОСОБА_4 - 21 квітня 2017 року, цією ж датою центром зайнятості прийнято рішення про наступне відвідування - 12 травня 2017 року. При цьому 12 травня 2017 року значиться напис "не з'явився на прийом" /а.с. 59/.

Наказом Лохвицького МЦЗ від 13 червня 2017 року №НТ170613 припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку із невідвідуванням безробітним ДСЗ без поважних причин 30 календарних днів і більше на підставі підпункту 13 пункту 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" з 22 квітня 2017 року, та припинено реєстрацію безробітного у зв'язку із невідвідуванням без поважних причин територіального органу протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 37 Порядку, що підтверджується витягом з наказу /а.с. 52/.

Надаючи оцінку твердженням відповідача про порушення позивачем терміну припинення реєстрації безробітного, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року № 5067-VI відносини у сфері зайнятості населення регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, Господарським та Цивільним кодексами України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", іншими актами законодавства.

Статтею 43 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що статусу безробітного може набути: 1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; 2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам"; 3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 2 частини другої статті 44 зазначеного Закону зареєстровані безробітні зобов'язані відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів.

Пунктом 29 Порядку реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року №198 (надалі - Порядок №198), визначено, що дата наступного відвідування безробітним центру зайнятості, в якому він зареєстрований, встановлюється центром зайнятості не рідше ніж один раз на 30 календарних днів за погодженням з безробітним, що зазначається в додатку до персональної картки.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 45 Закону реєстрація безробітного припиняється у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування.

Згідно з абзацом 2 підпунктом 2 пункту 37 Порядку №198 центр зайнятості припиняє реєстрацію, зокрема, у разі невідвідування без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування (крім тих, що беруть участь у громадських та інших роботах тимчасового характеру, проходять професійне навчання за направленням центру зайнятості, зайняті працею, пов'язаною з організацією підготовки та проведенням виборів Президента України, народних депутатів України, місцевих виборів) (на 31-й день).

Таким чином, за загальним правилом у разі невідвідування безробітним без поважних причин центру зайнятості протягом 30 робочих днів з дати прийняття рішення про таке відвідування центр зайнятості повинен припинити реєстрацію безробітного на 31-й день.

Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що перебіг строку 30 робочих днів, передбаченого пунктом 7 частини першої статті 45 Закону України "Про зайнятість населення" та підпунктом 2 пункту 37 Порядку №198, починається з дати прийняття рішення про відвідування центру зайнятості, тобто з дня невідвідування безробітним центру зайнятості.

Беручи до уваги те, що рішення про відвідування безробітного ОСОБА_4 прийнято Полтавським міським центром зайнятості 21 квітня 2017 року, перебіг строку невідвідування безробітним центром зайнятості (30 робочих днів) розпочався 21 квітня 2017 року і закінчився 07 червня 2017 року, а 31-й робочий день припав на 08 червня 2017 року.

За таких обставин суд приходить висновку, що Лохвицьким РЦЗ прийнято наказ №НТ170613 від 13 червня 2017 року про припинення реєстрації безробітного ОСОБА_4 з 09 червня 2017 року всупереч вимог Закону України "Про зайнятість населення" та пункту 37 Порядку №198. Натомість висновок перевірки, оформленої актом №16-17-205/586 про порушення позивачем абзацу 2 пункту 2 пункту 37 Порядку № 198 є правомірним та обґрунтованим.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для скасування припису Управління Держпраці у Полтавській області №16-17-205/586-464 від 07 серпня 2017 року.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд приходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову Лохвицького РЦЗ необхідно відмовити у повному обсязі.

Позивач від сплати судового збору звільнений, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08 листопада 2017 року, з порушенням строків, передбачених частиною третьою статті 160 КАС України, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.

Суддя С.С. Бойко