Постанова № 70093788, 24.10.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 р. Справа № 804/6093/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1, за участі: секретаря судового засіданняОСОБА_2, представника позивача представник відповідачаОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Квартал 5" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 11.08.2017 р. № НОМЕР_1 про зобовязання ТОВ «Квартал 5» сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 11900,60 грн. за платежем: 14040001, акцизний податок з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивачем подано податкову декларацію акцизного податку з урахування строків продовження граничного терміну для його подання, відповідно акцизний податок сплачений впродовж десяти днів з дня закінчення граничного строку для подання звітності, проте відповідач не врахував , що граничний строк подання декларації припадав на вихідний день, а тому протиправно прийняв спірне податкове повідомлення-рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні доводам позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, надав суду письмові заперечення, в обґрунтування яких зазначив, що податкова декларація платником податку подана вчасно, відповідно до якої сума податкового зобовязання склала 119 006 грн., проте узгоджене податкове зобовязання зі сплати акцизного податку сплачено несвоєчасно.

Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом встановлено, що позивачем 11.05.2017 року подано до ГУ ДФС у Дніпропетровській області податкову декларацію з акцизного податку за квітень 2017 року, суму податку визначено у розмірі 119 006 грн., сплачено 31.05.2017 року, що підтверджується платіжним дорученням №29472 та не заперечується відповідачем.

Відповідачем проведено камеральну перевірку ТОВ «Квартал 5» з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку за квітень 2017 року, за результатами якої складено акт від 19.07.2017 року №7572/04-36-40-05-389206278.

Перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку встановлено порушення вимог статті 57 Податкового кодексу України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з акцизного податку.

На підставі акта перевірки від 19.07.2017 року №7572/04-36-40-05-389206278 відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 11.08.2017 року №0003514005, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 10% за платежем акцизного податок на загальну суму 11 900 грн. 60 коп. за затримку на 1 календарний день сплати грошового зобов'язання у сумі 119 006 грн.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з такого.

Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 222.3.1 п.222.3 статті 222 Податкового кодексу Українисуми податку перераховуються до бюджету субєктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

Абзацом 1 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 49.18.1 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим кодексом, подаються за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з п.49.20. ст. 49 Податкового кодексу України, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з акцизного податку за звітній період квітень 2017р. з граничним терміном подачі декларації 20.05.2017 року (вихідний день - субота), фактичне подано у наступний операційний (банківський) день, що настав за вихіднимднем 22.05.2017 року (понеділок), тобто декларація платником податку подана вчасно.

Правова позиціяВерховного Суду України щодо застосування нормПодаткового кодексу України в частині обчислення строків сплати податкового зобовязання викладена у постанові від 09.06.2015 року у справі №21-18а15 (К/800/31739/15). Так, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що у разі якщо останній день строку подання податкової декларації, передбачений пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України, припадає на вихідний або святковий день, граничним строком подання такої декларації є перший після нього робочий день. Тому початок перебігу встановленого п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України десятиденного строку для сплати зазначеного у декларації податкового зобов'язання пов'язаний саме із таким робочим днем.

Згідно ч.2 ст.2442 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відступаючи від цієї правової позиції Верховного Суду України суд зазначає, що п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України чітко встановлено строки для сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, а саме - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, правила п. 49.20 ст. 49 Податкового кодексу України, не розповсюджуються на обчислення строків сплати податкового зобов'язання, оскільки законодавець не повязує строк початку перебігу десятиденного строку для сплати податкового зобовязання із днем, до якого продовжено граничний строк подачі податкової декларації.

Стаття 57 Податкового кодексу України чітко повязує день початку перебігу строку із граничним строком подання звітності, який є 20 число кожного місяця, та не повязує із днем можливого продовження граничного строку для подання звітності.

Тобто, чинним законодавством не встановлена можливість продовження строків для сплати податкового зобовязання.

З урахуванням вищевикладеного, відлік 10 календарних днів, що передбачені для самостійної сплати податкового зобов'язання необхідно відраховувати не з дня фактичного подання податкової декларації, а з останнього дня граничного строку для подання податкової декларації, а отже з 20 травня 2017 року.

Відповідно, обчислення строків сплати податкового зобов'язання відраховується саме з 20 травня 2017 року, а тому останнім днем сплати податкового зобов'язання є 30 травня 2017 року.

Таким чином, позивачем пропущено строк для самостійної сплати узгодженого податкового зобов'язання на 1 календарний день.

Таким чином, суд доходить висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення №0003514005 від 11.08.2017 року відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.

З огляду на викладене, адміністративний позов не підлягає задоволенню.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартал 5» до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2017 року

Суддя ОСОБА_1