Постанова № 70093684, 03.11.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 об’єднаного управління Пенсійного фонду України Волинської області до Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України Волинської області (далі – ОСОБА_2 ОУПФУ) звернулося до відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі – ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області) про визнання протиправними та скасування постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №53804288 від 30 червня 2017 року, постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №54397987 від 03 липня 2017 року.

Ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 10 жовтня 2017 року, яка не оскаржена та набрала законної сили, зазначену справу передано за підсудністю Волинському окружному адміністративному суду.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03 листопада 2017 року допущено у справі заміну первинного відповідача відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області на належного відповідача – Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області (далі - УДВС ГТУЮ у Волинській області).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №53804288 від 30 червня 2017 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №54397987 від 03 липня 2017 року винесені з порушенням вимог чинного законодавства та безпідставно, оскільки ОСОБА_2 ОУПФУ виконало рішення суду в добровільному порядку та до відкриття виконавчого провадження. Крім того, зазначає, що за приписами частини другої статті 6 пункту Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження щодо стягнення виконавчого збору є виконавчим документом, а боржник – ОСОБА_2 ОУПФУ є державним органом, тому вважає, що виконання зазначеної постанови повинні здійснювати органи державного казначейства.

Представник УДВС ГТУЮ у Волинській області в поданих суду письмових запереченнях від 01 вересня 2017 №04-1/3034 та додаткових поясненнях від 02 листопада 2017 року №04-8/3922 позовні вимоги не визнала, посилаючись на правомірність дій і рішень відповідача. Зазначила, що при винесенні постанов про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження ВП №53804288 від 30 червня 2017 року та про відкриття виконавчого провадження ВП №54397987 від 03 липня 2017 року державний виконавець керувалася вимогами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції від 02 червня 2016 року) та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5). Просила в задоволенні позову відмовити.

Позивач у клопотанні від 03 листопада 2017 року просив розгляд справи здійснювати у відсутності його представника.

Представник відповідача 03 листопада 2017 року подала заяву про розгляд справи за її відсутності. Проти позовних вимог заперечила та просила в задоволенні позову відмовити повністю.

У відповідності до статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справу вирішено у відсутності сторін на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає, з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 березня 2017 року Рожищенським районним судом Волинської області на виконання постанови суду від 06 грудня 2016 року в адміністративній справі №167/1213/16-а за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ОУПФУ про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії видано виконавчий лист про зобов’язання ОСОБА_2 ОУПФУ провести ОСОБА_4 перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статтей 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 11 січня 2016 року по 03 жовтня 2016 року.

28 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області із заявою про прийняття до виконання зазначеного виконавчого листа.

25 квітня 2017 старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. винесла постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №53804288) з виконання виконавчого листа №167/1213/16-а, виданого 27 березня 2017 року Рожищенським районним судом Волинської області, встановивши боржнику - ОСОБА_1 ОУПФУ строк для виконання рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листом від 13 травня 2017 року за №3153/02-10-19 ОСОБА_2 ОУПФУ повідомило ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області про самостійне виконання рішення, а саме про те, що 04 квітня 2017 року ОСОБА_3 проведено перерахунок та виплату пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до статтей 13, 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 11 січня 2016 року по 03 жовтня 2016 року.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про виконавче провадження» 30 червня 2017 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Гриценя Г.Г. винесла постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження (ВП №53804288), якою стягнуто з боржника ОСОБА_1 ОУПФУ витрати виконавчого провадження в сумі 133 грн. 93 коп., а саме: витрати за користування АСВП – 51,00 грн. обкладинка виконавчого провадження – 0,22 грн. друк (копіювання) документів виконавчого провадження – 06 грн. 16коп., надсилання документів виконавчого провадження - 71 грн. 55 коп., витрати по забезпеченню службового приміщення – 05 грн. 00 коп.

30 червня 2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №167/1213/16-а, виданого 27 березня 2017 року, закінчено на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» (у зв’язку з виконанням рішення суду), про що винесено відповідну постанову. Крім того, пунктом 2 цієї ж постанови виділено в окреме виконавче провадження постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 30 червня 2017 року ВП №53804288.

Постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Грицені Г.Г. від 03 липня 2017 року ВП №54397987 відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №53804288 від 30 червня 2017 року.

На думку суду, відповідач довів правомірність оскаржуваних в даній адміністративній справі дій та рішень, з огляду на таке.

Згідно із пунктом 7 розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (з наступними змінами та доповненнями, далі – Закон №1404-VIII), який набрав чинності 05 жовтня 2016 року, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

За приписами частини четвертої статті 42 Закону №1404-VIII на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження у разі необхідності примусового стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виконавцем виноситься постанова про їх стягнення.

Згідно із пунктом 7 розділу ІХ (Виконання рішень немайнового характеру) Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2832/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20 вересня 2016 року за №1302/29432 (далі – Інструкція №512/5), при виконанні рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, у разі якщо боржник самостійно не сплачує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на нього штрафи, у передбачених Законом випадках, виконавець примусово стягує виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основну винагороду приватного виконавця та накладені на боржника штрафи одночасно із виконанням такого рішення. Після завершення виконавчого провадження з виконання рішення, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо виконавчий збір, витрати виконавчого провадження, основна винагорода приватного виконавця та штрафи не стягнуто, виконавець відкриває виконавчі провадження за відповідними постановами та вживає заходів примусового виконання рішень, передбачених Законом, шляхом звернення стягнення на кошти та інше належне боржнику майно.

Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави суду дійти висновку про те, що чинним законодавством України визначені особливості виконання постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, які полягають у тому, що такі постанова державного виконавця виконується одночасно із виконанням рішення суду, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. У випадку завершення виконавчого провадження з виконання рішення суду, за яким боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, якщо витрати виконавчого провадження не стягнуто, виконавець відкриває виконавче провадження за відповідною постановою та вживає заходів примусового виконання рішень.

Як вбачається із матеріалів справи, у межах виконавчого провадження ВП №53804288 з примусового виконання виконавчого листа №167/1213/16-а, виданого Рожищенським районним судом Волинської області 27 березня 2017 року, тобто рішення суду, за яким боржник ОСОБА_2 ОУПФУ зобов’язане вчинити певні дії, була винесена постанова від 30 червня 2017 року про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження, яка у встановленому порядку не скасована та є чинною.

Враховуючи, що боржник ОСОБА_2 ОУПФУ самостійно не сплатив витрати виконавчого провадження, а постановою старшого державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області Грицені Г.Г. від 30 червня 2017 року ВП №53804288 закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №167/1213/16-а, виданого Рожищенським районним судом Волинської області 27 березня 2017 року, на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII, тому постановою від 03 липня 2017 року ВП №54397987 правомірно було відкрито виконавче провадження з виконання постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №53804288, виданої 30 червня 2017 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Волинській області, про стягнення із Рожимщенського ОУПФУ 133 грн. 93 коп. витрат виконавчого провадження.

Суд не бере до уваги посилання позивача на частину другу статті 6 Закону №1404-VIII, відповідно до якої рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, оскільки, як вбачається з письмових пояснень представника відповідача ОСОБА_5 від 02 листопада 2017 року №04-8/3927 ОСОБА_2 ОУПФУ в управлінні казначейства не обслуговується, відкритих бюджетних рахунків в управлінні казначейства не має, а тому відсутня можливість для стягнення (безспірного списання) коштів з рахунків такого боржника. Отже, постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження №53804288 від 30 червня 2017 року підлягає виконанню органами державної виконавчої служби в загальному порядку, передбаченому Законом №1404-VIII.

Враховуючи вищевикладене, надавши правову оцінку всім обставинам справи, суд дійшов висновку, що державний виконавець при вчиненні виконавчих дій діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб’єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 128, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк

Постанова в повному обсязі складена 07 листопада 2017 року.