Вирок № 70086042, 08.11.2017, Чернігівський районний суд Запорізької області

329/955/17

Справа № 329/955/17

1-кп/329/86/2017

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2017 року Чернігівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - суддіПокопцевой Д.О.,

при секретарі Синяк Л.П.,

за участю прокурора Худзій Є.А.,

обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Чернігівка кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, з неповною середньою освітою (9класів), не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ст. 246 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

17.08.2017р., у ранковий час, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконну порубку дерев у захисних лісових насадженнях, діючи умисно, з корисливих мотивів, розуміючи характер своїх неправомірних дій та кримінальну відповідальність за незаконну порубку дерев без спеціального на те дозволу, виданого уповноваженими органами, домовився з ОСОБА_2 про те, що той перевезе порубану деревину.

ОСОБА_2, розуміючи характер неправомірних дій ОСОБА_1 і будучи обізнаним про кримінальну відповідальність за незаконну порубку деревини, а також про те, що ОСОБА_1 не має передбаченого законом спеціального дозволу на таку порубку, з корисливих мотивів погодився надати ОСОБА_1 засоби злочину автомобіль та причеп, сприяючи таким чином вчиненню злочину, та о 16.00год того ж дня у лісовому насадженні лінійного типу зі східної сторони с.Крижчене Чернігівського району Запорізької області ОСОБА_1 вчинив незаконну порубку 9 дерев породи акації білої до припинення росту, спричинивши при цьому істотну шкоду державним інтересам в сумі 14918 гривень 80 копійок, і зателефонував ОСОБА_2, щоб той їхав. Після чого ОСОБА_1 переніс порубану деревину до дороги, а приблизно о 18.00год ОСОБА_2 на автомобілі марки ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_1 з саморобним причепом приїхав до зазначеного лісового насадження, і під час погрузки деревини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були затримані співробітниками поліції.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнали повністю, розкаялися, підтвердили викладені обставини справи.

ОСОБА_1 пояснив, що має батьків, які проживають в ІНФОРМАЦІЯ_8, не працює, живе за рахунок випадкових заробітків. Захотів допомогти батькам та привезти їм дрова на зиму, а, оскільки грошей не було, вирішив пиляти дерева у лісополосі. 17 або 18 серпня 2017р., точніше не памятає, він, бо не має автомобіля з причепом, попросив односельця батьків ОСОБА_2 о другій половині дня перевезти попиляну деревину, а він розрахується. Коли саме їхати зателефонує. ОСОБА_2 погодився, і приблизно о 16.00год., взявши у будинку батьків бензопилу, ОСОБА_1 пішов до лісополоси зі східної сторони с.Крижчене Чернігівського району Запорізької області, зпиляв 9 дерев акації, подзвонив ОСОБА_2, щоб той їхав, а сам тим часом переніс попиляну деревину на дорогу. ОСОБА_2 приїхав, вони почали грузити деревину на причеп, і були затримані співробітниками поліції. Розумів, що скоїть злочин, знав, що для вирубки дерев потрібен дозвіл, щиро розкаюється, цивільний позов визнає, суму шкоди не оспорює, просить застосувати відносно нього амністію.

ОСОБА_2 пояснив, що має у власності автомобіль марки ВАЗ-21093, державний номерний знак НОМЕР_1 з саморобним причепом. Зранку 17.08.2017р. до нього звернувся ОСОБА_1, батьки якого проживають з ним в одному селі, і попросив допомогти перевезти дерева батькам на дрова, обіцяв розрахуватися. Він розумів, що в ОСОБА_1 немає дозволу на вирубку дерев, але допомогти погодився, і приблизно о 18.00год того ж дня, по дзвінку ОСОБА_1 приїхав до лісополоси зі східної сторони с.Крижчене Чернігівського району Запорізької області. Вони почали грузити попиляні дерева до причепу, і були затримані співробітниками поліції. Розумів, що ОСОБА_1 скоїть злочин, знав, що для вирубки дерев потрібен дозвіл і у ОСОБА_1 його немає, розумів, що допомагає йому здійснити злочинні наміри. Щиро розкаюється, цивільний позов визнає, суму шкоди не оспорює, просить застосувати відносно нього амністію.

За згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, при цьому судом з'ясовано, що учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, їх позиція є добровільною та істинною та їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ст.246 КК України (в ред. статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016р.), як незаконна порубка дерев у інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.5 ст.27, ст.246 КК України (в ред. статті із змінами, внесеними згідно із Законом № 1019-VIII від 18.02.2016р.), як пособництво у незаконній порубці дерев у інших лісових насадженнях, що заподіяло істотну шкоду.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим, є їх щире каяття у вчиненому.

Згідно ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлено.

При обранні міри покарання обвинуваченим суд враховує наступні обставини справи:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченими злочину, при цьому суд звертає увагу на наслідки та ставлення обвинувачених до вчиненого, які вину у скоєнні злочину визнали та щиро розкаялись;

- особу обвинуваченого ОСОБА_1, який раніше не судимий, не працює, спричинену шкоду не компенсував, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утриманні має неповнолітню дочку ОСОБА_4, проживає з матірю ОСОБА_5, 1953р.н., братом ОСОБА_6, 1975р.н.;

- особу обвинуваченого ОСОБА_7, який раніше не судимий, не працює, спричинену шкоду не компенсував, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, перебуває на обліку в лікаря-нарколога Чернігівської ЦРЛ (як пояснив в судовому засіданні, довідався про постановку на облік під час відкриття матеріалів кримінального провадження, не розуміє, чому та з якого часу на обліку, бо до наркодиспансера його не запрошували, лікування не призначали, і повязує це з ДТП кількарічної давнини, коли він був у стані алкогольного спяніння, і його машина через технічну несправність злетіла з дороги) у психіатра - не перебуває, на утриманні має трьох неповнолітніх дітей, є багатодітним батьком.

З урахуванням вказаних обставин, ступеню тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, ставлення до вчиненого, осіб обвинувачених, характер та ступінь участі кожного з них у вчиненні злочину,їх сімейного стану, суд приходить до висновку про доцільність призначення міри покарання, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", необхідного і достатнього для виправлення обвинувачених, у видіштрафу, що буде справедливим, необхідним і достатнім для їх виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

В судовому засіданні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 просять звільнити їх від покарання за амністією, оскільки мають на утриманні неповнолітніх дітей.

Захисник ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_3 - в судовому засіданні підтримав клопотання обвинуваченого.

Як встановлено ст. 85 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань.

Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання (ч.2 ст. 86 КК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

07.09.2017 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р. №1810-VII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно.

Відповідно до вимог п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», підлягають звільненню від відбування покарання особи, які засуджені за умисні злочини, що не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 10 зазначеного Закону України питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою (…) обвинуваченого (підсудного) чи засудженого (…).

Згідно ст. 13 Закону України «Про амністію у 2016 році» його дія поширюється на осіб, які вчинили злочини до дня набрання ним чинності включно, і не поширюється на осіб, які вчинили триваючі або продовжувані злочини, якщо вони закінчені, припинені або перервані після набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вчинили злочин середньої тяжкості до набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» (07.09.2017 року), і на зазначений день ОСОБА_1 є батьком неповнолітньої дочки ОСОБА_8, 22.06.2002р. (а.с.42), ОСОБА_2 є батьком неповнолітніх ОСОБА_9, 27.10.2002р.н., ОСОБА_2, 28.11.2011р.н., ОСОБА_10, 13.04.2015р.н., відносно яких не позбавлені батьківських прав.

Таким чином, вони відносяться до осіб, які підпадають під дію п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».

Обставини, передбачені ст. 9 Закону України «Про амністію у 2016 році», які б виключали можливість застосування амністії судом не встановлені.

Враховуючи, що ОСОБА_8 та ОСОБА_10 є особами, на яких поширюється дія Закону України «Про амністію в 2016 році» у зв'язку з тим, що на день набрання чинності цим Законом вони є батьками дітей віком до 18 років, стосовно яких не позбавлені батьківських прав, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого вони обвинувачуються, не є тяжким або особливо тяжким, а також те, що Закон України «Про амністію в 2016 році» поліпшує становище обвинувачених, зокрема, передбачає звільнення останніх від призначеного покарання, суд вважає необхідним клопотання про звільнення від відбування покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2016 році» задовольнити.

Наслідки застосування амністії судом розяснені.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Цивільний позов про стягнення 14918грн 80коп шкоди, спричиненої злочином, слід задовольнити, солідарно стягнувши її з обвинувачених, які позов визнали у повному обсязі, суму заподіяної шкоди не оспорювали.

Запобіжний захід не обирався, клопотань про обрання запобіжного заходу не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році», суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ст. 246 КК України, та призначити йому покарання у виді 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.

Звільнити ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України Про амністію у 2016 році від 22 грудня 2016 року.

Зняти арешт, накладений ухвалою від 18 серпня 2017 року слідчого судді Чернігівського районного суду Запорізької області на речові докази - саморобний одноосний автомобільний причеп, розміром 1,5*2,5м та бензинову пилу марки «Partner».

Речові докази по справі, які перебувають на зберіганні на спецманданчику Чернігівського відділення поліції Бердянського відділення поліції Головного управління національної поліції Запорізької області, згідно квитанції № 179 від 17.08.2017р.: саморобний причеп без державного знаку повернути ОСОБА_2, бензопилу марки «Partner» повернути ОСОБА_1, 40 фрагментів дерев акації передати до Новоказанкуватської сільської ради Чернігівського району Запорізької області.

Солідарно стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, РНОКПП НОМЕР_3, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, на користь Новоказанкуватської сільської ради Чернігівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 37892348, р/р 33115331700321, МФО 813015, отримувач УК в Чернігівському районі (Новоказанк.) 24062100, банк одержувача: ГУ ІКСУ в Запорізькій області) 14918 (чотирнадцять тисяч девятсот вісімнадцять) гривень 80 копійок шкоди, спричиненої злочином.

Заходи забезпечення кримінального провадження до набрання судовим рішенням законної сили - не застосовувати.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Чернігівський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Суддя: Покопцева Д.О.