Рішення № 70082153, 06.11.2017, Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 133/1581/17

06.11.17 року

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

В складі головуючого судді Сєчка В.Л.

з участю секретаря Паращенко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Козятині

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади с. Миколаївка в особі ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на земельну ділянку , -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Вінницькій області про визнання права власності на спадкову земельну ділянку площею 2,9513 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області. Свої вимоги мотивував тим, що 22 березня 2005 року померла його баба ОСОБА_5 . Після її смерті відкрилася спадщини на земельну ділянку площею 2,9513 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області . Дана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку. Спадкоємцем майна ОСОБА_5 являється її син , ОСОБА_6 , відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради 27 листопада 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 256, який спадщину прийняв, оскільки проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини , але не оформив спадкових прав .

12 грудня 2011 року помер його батько ОСОБА_6. Після його смерті відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,9513 га , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області. Він являється спадкоємцем першої черги на спадкове майно за законом. Крім нього, спадкоємцем за законом на майно померлого є його брат ОСОБА_3 , який спадщину не прийняв і на неї не претендує, про що подала відповідну заяву . Після смерті батька він спадщину прийняв, оскільки проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, однак свідоцтво про право на спадщину за законом він не може отримати, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку , а саме державний акт на право приватної власності на землю .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав в повному обсязі обставини та вимоги викладені в позову та просить їх задовольнити .

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської рада в судове засідання не з'явився. Подав суду заяву в якій позовні вимоги визнає повністю, просить слухати справу у його відсутності.

Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Вінницькій області в судове засідання не з'явився подав суду заяву в якій зазначив , що відповідно по постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127 позивачу необхідно було звернутись до територіального органу ОСОБА_4 управління Держгеокадастру з заявою не щодо видачі дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку, а з заявою щодо надання його завіреної копії. Просить слухати справу за відсутності представника та відмовити в задоволені позову.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судом встановлено, що 22 березня 2005 року померла баба позивача ОСОБА_5, яка постійно проживала ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується довідкою ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області №539 від 26.09.2016 (а.с.15) . Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщини на земельну ділянку площею 2,9513 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва , яка розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області. Дана земельна ділянка належала померлій на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку (а.с.9,22,25). Спадкоємцем майна ОСОБА_5 являється її син, ОСОБА_6, відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому ОСОБА_2 сільської ради 27 листопада 2002 року та зареєстрованого в реєстрі за № 256 (а.с.10) ,

12 грудня 2011 року помер батько позивача - ОСОБА_6, що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с.11). Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 2,9513 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області. Позивач являється спадкоємцем першої черги на спадкове майно за законом. Крім позивача, спадкоємцем за законом на майно померлого є його брат - ОСОБА_3 .

ОСОБА_6 та його спадкоємці син, позивач по справі - ОСОБА_1, та інший син, відповідач по справі ОСОБА_3 на час смерті спадкодавця проживали однією сім'єю в будинку №19 по вул Жукова в с. Лопатин Козятинського району, що підтверджується довідками ОСОБА_2 сільської ради, копіями паспортів сторін.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Ні позивач ні відповідач ОСОБА_3, протягом шести місяців, не відмовлялися від прийняття спадщини, ОСОБА_3, подав до ОСОБА_2 сільської ради заяву про відмову від спадщини тільки через п'ять років три з половиною місяці. Дана заява не має правового значення, оскільки подана поза строками встановленими ст 1270 ЦК України. Таким чином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 вважаються такими, що прийняли спадщину, оскільки проживали зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, своїх спадкових прав не оформили, свідоцтво про право на спадщину за законом не отримали, оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а саме державний акт на право приватної власності на землю .

Частиною 1 ст. 328 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Однією з таких підстав є спадкування майна за законом та заповітом відповідно до статті 1217 ЦК України.

Частина 1 ст. 1297 ЦК України передбачає, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Законодавчо загальні та процесуальні норми оформлення права на спадщину закріплені у Цивільному Кодексі України, Законі України «Про нотаріат».

Згідно ст.67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину, в порядку, встановленому цивільним законодавством, на ім'я всіх спадкоємців або за їх бажанням кожному з них окремо.

Пленум Верховного Суду України у роз'ясненнях, викладених у п.23 постанови від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив судам, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Позивач не використав своє право оформити спадкові права на земельну ділянку у встановленому законом порядку, відмову нотаріуса не отримував, і таке право ним не втрачено і на сьогодні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Враховуючи вищевикладене, відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджені належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину , а тому є підставою для відмови у позові.

Відповідно до правової позиції ВСУ висловленої у справі №6-1243цс16 можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України).

Відсутність у позивача оригіналу державного акту на земельну ділянку та відмову Управління Держгеокадастру у Козятинському районі Вінницької області у видачі дубліката державного акту на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_5, в зв'язку з неможливістю його видачі, оскільки змінилось законодавства не являється підставою для визнання права власності на земельну ділянку за позивачем.

Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності. (Правова позиці ВСУ у справі № 6-1685цс16).

Разом із тим листом від 24.10.2017 0-2-0.6-12265/2-17 ОСОБА_4 управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, позивачу роз'яснено, що відповідно до п.53,66 Постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127 для проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстрація якого проведена до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення, у зв'язку із втратою, пошкодженням чи зіпсуванням свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого органом місцевого самоврядування або місцевою держадміністрацією, державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку йому необхідно подати органові державної реєстрації прав: 1) завірену в установленому порядку органом, що видавав документ, копію примірника втраченого, пошкодженого чи зіпсованого документа; 2) оголошення про втрату документа у регіональних друкованих засобах масової інформації за місцем розташування нерухомого майна, в якому повинні бути зазначені назва документа, його номер і дата видачі, на чиє ім'я виданий, яким органом (крім випадків пошкодження чи зіпсування документа).

Аналізуючи досліджені докази і співставляючи їх з нормами права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3, не підлягають задоволенню, оскільки оформлення своїх спадкових прав йому необхідно проводити в нотаріальному порядку і позивач має право тільки на 1/2 частину спадкового майна.

На підставі наведеного та керуючись ст. 1268,1297 ЦК України,ст.63 ЗУ «Про нотаріат», ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за законом, на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,9513 кадастрових гектари ріллі, кадастровий номер №05214854000040060022, яка знаходиться за межами населеного пункту, в адміністративно-територіальних межах ОСОБА_2 сільської ради Козятинського району Вінницької області.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 10 діб з часу проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Козятинський міськрайонний суд.

Суддя – підпис- ОСОБА_7

З оригіналом вірно.

Суддя Секретар

Дата документу 06.11.17