Рішення № 70072107, 25.10.2017, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/20/17

2/296/6/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" жовтня 2017 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Бондарчука В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Четвертухи О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року ПАТ «КРЕДОБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 66/217/07/Ф від 14.12.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між сторонами 14.12.2007 укладено кредитний договір №66/217/07/Ф, відповідно до умов якого позивач надав відповідачу кредит в розмірі 5000,00 грн. Позивач зазначає, що станом на 13.10.2016 року у відповідача виникала прострочена заборгованість, яка становить 4106,36 грн. Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 4106,36 грн. та судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, згідно поданої заяви просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідач у судове засідання не з’явилася, згідно поданої заяви просить розглядати справу у її відсутність, позовні вимоги не визнає у повному обсязі та просить застосувати позовну давність і відмовити у задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог позивача необхідно відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

14.12.2007 року ПАТ «КРЕДОБАНК» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №66/217/07/Ф. Відповідно до укладеного договору позивач надав відповідачеві кредит у розмірі 5000,00 грн. строком до 01.12.2009 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,9 % річних.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Кредитним договором №66/217/07/Ф від 14.12.2007 року передбачено, що ПАТ «КРЕДОБАНК» надає позичальнику строковий кредит до 01.12.2009 року включно.

Загальна позовна давність встановлюється ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки.

Згідно із ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) позовна давність застосовується в один рік.

Статтею 259 ЦК України визначено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 5.3 договору передбачено, що сторони домовились, що строк позовної давності для стягнення неустойки – (пені, штрафів) за даним договором прирівнюється до строку позовної давності встановленої законом для основної вимоги за цим договором.

Відповідно до п.1.1 банк зобов’язується надати у власність грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти.

Cудом встановлено, що зобов’язання за умовами договору відповідач перестала виконувати 01.12.2008 року.

Позивач звернувся з даним позовом 03.01.2017 року, тобто з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

За змістом ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги.

Такі висновки суду про сплив позовної давності до вимог про стягнення процентів за користування кредитними коштами відповідають нормам матеріального права та узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 16.11.2016 року № 6 -900 цс16.

В даному випадку судом встановлено, що кредит був наданий на строк до 01.12.2009 року і останнім строком повернення коштів було 01.12.2008 року, а тому у задоволенні позову має бути відмовлено з підстав задоволення судом заяви відповідачки про застосування строку позовної давності, що є окремою підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі ст.88 ЦПК України судові витрати на користь позивача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-61, 84, 88, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 256-259, 264, 526, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені позову Публічного акціонерного товариства «КРЕДОБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира на протязі 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя В. В. Бондарчук