Ухвала суду № 70068688, 07.11.2017, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про повернення подання

07 листопада 2017 року Справа № 823/1737/17

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., перевіривши матеріали подання Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ» про стягнення коштів за податковим боргом,

встановив:

06 листопада 2017 заявник звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним поданням, в якому просить:

- стягнути кошти з ТОВ «ДРЕПТ», код 38589420 (адреса: 19630, Черкаська обл., смт. Ірдинь, вул. Щорса 1) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника через Головне управління ДФС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) податковий борг у сумі 272 129 грн 86 коп.

- допустити рішення суду по даній справі до негайного виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 вказане подання, у зв’язку із недотриманням вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, залишено без руху і заявникові надано строк до 11 год. 00 хв. 07.11.2017 для усунення недоліків.

Підставою для винесення вказаної ухвали про залишення цього подання без руху стала несплата заявником судового збору.

У встановлений судом строк заявник вимоги зазначеної вище ухвали Черкаського окружного адміністративного суду не виконав, однак представник заявника 07.11.2017 надав через канцелярію суду клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі.

Приписами частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма кореспондується зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» в силу положень частин 1 та 2 якої, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із системного аналізу наведених положень судом встановлено, що процесуальним законом передбачено з'ясування майнового стану сторони із метою зменшення тягаря несення судових витрат.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у ст. 10 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 № 2 «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» зазначено, що обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Таку ж позицію підтримав Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 по справі 2а-10730/10/1570.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена також і Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

При цьому, суд зазначає, що заявником в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору надано запит Головного управління Державної казначейської служби України у Черкаській області від 30.10.2017 №07.2-12/294-5890, однак вказаний запит не є доказом щодо майнового стану заявника.

Крім того, відповідно до вказаного запиту вбачається, що платежі за платіжними дорученнями Головного управління ДФС у Черкаській області за всіма рахунками, крім платежів, що відносяться до захищених видатків, визначеним Бюджетним кодексом України, не проводяться з 26.10.2017, однак із даним поданням заявник звернувся до суду 06.11.2017.

Отже, клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає до задоволення як безпідставне.

Відповідно до абзацу другого частини 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України невиконання вимог суду в установлений строк тягне за собою повернення заявнику подання та доданих до нього документів.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, а також враховуючи, що вимоги ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 06.11.2017 у встановлений судом строк заявником не виконані, подання підлягає поверненню.

Одночасно суддя звертає увагу заявника на те, що відповідно до абзацу третього ч. 4 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Керуючись ст.ст. 88, 106, 160, 165, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника Головного управління ДФС у Черкаській області про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення по справі.

Подання Головного управління ДФС у Черкаській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ДРЕПТ» про стягнення коштів за податковим боргом, повернути заявникові разом із усіма доданими до нього документами.

Роз’яснити заявникові, що повернення подання не є перешкодою для повторного звернення з ним до суду після усунення його недоліків, але не пізніше ніж протягом 48 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду.

Копію ухвали надіслати заявникові.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя С.О.Кульчицький