Рішення № 70068467, 31.10.2017, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/404/17

Провадження № 2-495/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2017 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Потабенко Л.В.,

при секретарі Падалці А.В.,

за участю прокурора Козленко А.С.,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, треті особи НОМЕР_1 про визнання недійсними державних актів, витребування земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Київської області звернувся до Обухівського районного суду Київської області з позовною заявою в інтересах держави в особі КМУ, ДП «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, третя особа НОМЕР_1, в якому просить з врахуванням уточнених позовних вимог витребувати на користь держави в особі КМУ та в постійне користування ДП «Київське лісове господарство» з незаконного володіння ОСОБА_1 земельні ділянки із кадастровими НОМЕР_2 НОМЕР_3 загальною площею 12,6000 га вартістю 69368,54 грн. та стягнути з відповідача на користь прокуратури Київської області сплачений судовий збір. Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач зазначив, що головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12013000000000148 від 23.01.13р. за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 255 КК України. Під час проведення досудового розслідування установлено, що між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 укладено наступні договори, які посвідчені приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18: договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13646, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_4, яка розташована в смт. Козин Обухівського району, Київської області; договір від 23.10,07, який зареєстровано в реєстрі за № 13666, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_5, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13661, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_6, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13641, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,0000 га із кадастровим номером НОМЕР_7, яка розташована в смт. Козин Обухівського району; Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13631, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_8, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13636, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,6000 га із кадастровим номером НОМЕР_9 яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в: реєстрі за № 13611, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,6000 га із кадастровим номером НОМЕР_10, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13616, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,6000 га із кадастровим номером НОМЕР_11, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13671, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,0000 га із кадастровим номером НОМЕР_12, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13656, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_13, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13651, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_14, яка розташована в смт. Козин Обухівського району, Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13626, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_15, яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області; договір від 23.10.07, який зареєстровано в реєстрі за № 13621, купівлі-продажу земельної ділянки із цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_16 яка розташована в смт. Козин Обухівського району Київської області. На підставі вказаних вище договорів купівлі-продажу ОСОБА_1 отримані наступні державні акти: державний акт серії НОМЕР_17 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_4; державний акт серії НОМЕР_18 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_5; державний акт серії НОМЕР_21 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_6; державний акт серії НОМЕР_19 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,0000 га із кадастровим номером НОМЕР_7; державний акт серії НОМЕР_23 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_8; державний акт серії НОМЕР_20 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,0000 га із кадастровим номером НОМЕР_12; державний акт серії НОМЕР_22 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_13; державний акт серії НОМЕР_25 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_14; державний акт серії НОМЕР_24 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 1,4000 га із кадастровим номером НОМЕР_15; державний акт серії НОМЕР_26 від 02.11.07 на право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_31 За результатами об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_9 НОМЕР_10, НОМЕР_11 ОСОБА_1 видано державний акт серії НОМЕР_27 від 02.11.07 на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_11. Під час проведення досудового розслідування установлені порушення вимог земельного та лісового законодавства при укладенні договорів купівлі-продажу між НОМЕР_1 та ОСОБА_1. Крім того в ході розслідування кримінального провадження № 12013000000000148 від 23.01.13 установлено, що вказані як підстава набуття НОМЕР_1 права власності на спірні земельні ділянки, договори купівлі-продажу в 2004 році останнім не укладались, що підтверджується протоколами допитів ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6, НОМЕР_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18, поданими нотаріусом ОСОБА_13 звітами про вчинені нотаріальні дії, а також вилученими під час досудового розслідування у ОСОБА_12 реєстрів вчинених нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_13. за період з 16.01.04 по 22.04.04, які нібито були викрадені у останньої. Крім того, заявка на друк державних актів на право власності серії НОМЕР_28 НОМЕР_29 від 11.06.04 була подана Держкомземом України лише 02.09.05, що вказує на неможливість їх видачі у 2004 році. Також установлено, що державні акти, вказаної серії Головним управлінням Держкомзему у Київській області були видані на Управління земельних ресурсів у Миронівському районі за накладною №141 від 22.12.05 Миронівським відділом земельних ресурсів 14.07.06 вказані бланки державних актів були передані Миронівському районному центру ДЗК на підставі накладної №21. Звіти про використання Миронівським районним центром ДЗК вказаних бланків державних актів до Миронівського відділу земельних ресурсів не надходили, що підтверджується допитами співробітників. Під час проведення досудового розслідування встановлено, що спірні земельні ділянки ніколи не знаходились в межах смт. Козин, а розташовані орієнтовно в 3 км від меж вказаного населеного пункту, що підтверджується інформацією Козинської селищної ради, схемою формування селищної ради та іншими графічними матеріалами. Водночас, спірні земельні ділянки в силу положень ст.ст. 19, 57, 84 Земельного кодексу України та ст. 5 ЛК України, відносились до земель державної власності лісогосподарського призначення та використовувались для ведення лісового господарства в порядку, визначеному лісовим кодексом України. Так, згідно інформації ДП «Київське лісове господарство», викладеної в листі № 02-1008 від 30.11.11 спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду Козинського лісництва, розміщені в кварталах 10,14,15,18,19,20, 24 на території Козинської селищної ради. Позивач також вказує на те, що рішення про вилучення та розпорядження спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення мав право приймати лише КМУ. Крім того, при набутті права власності відповідачами на спірні земельні ділянки змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення підсобного селянського господарства. Зміна цільового призначення спірних земельних відбулась з порушенням ч. 1 ст. 20 та ст. 207 Земельного кодексу України, а саме - без прийняття компетентним органом відповідного рішення, за відсутності згоди спеціально уповноваженого органу у сфері лісових ресурсів - Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб. Таким чином, НОМЕР_1 на час укладення договорів кулівлі-продажу від 23.10.07 спірних земельних ділянок - не був їх власником. Таким чином, земельні ділянки мають бути витребувані із незаконного володіння відповідача на користь держави в особі КМУ та у постійне користування ДП «Київське лісове господарство».

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав вказаних у ньому, та просив задовольнити.

Представник КМУ в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві, та просив задовольнити.

Представник ДП «Київське лісове господарство» в судовому засіданні також позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві, та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, та добросовісність набуття відповідачем права на земельні ділянки, та просив застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Відповідач ОСОБА_1 подав до суду клопотання про застосування наслідків спливу строків позовної давності, в зв»язку з чим просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Третя особа НОМЕР_1 в судове засідання не з'явився, представник третьої особи подав до суду заперечення проти позову, в яких просив відмовити в задоволенні позовних вимог, та застосувати наслідки спливу строків позовної давності.

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 23.01.2013 року головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України було порушено кримінальне провадження №12013000000000148 від 23.01.13р. за ознаками злочинів, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 358, ч. 4 ст. 190, ч. З ст. 209, ч.ч. 2, 3 ст. 358, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст. 255 КК України.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив горошову суму за земельну ділянку площею 14 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_4, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13646.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 14 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_5, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13666.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 8 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_6, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13661.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 10 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_7, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13641.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 8 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_8, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13631.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 6 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_9 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13636.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 6 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_10, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13611.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 6 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_11, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13616.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 10 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_12, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13671.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, суму за земельну ділянку площею 8 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_13, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13656.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 14 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_14, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13651.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 14 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_15, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13626.

23.10.2007 року між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, відповідно до якого НОМЕР_1 продав, а ОСОБА_1 купив та сплатив грошову суму за земельну ділянку площею 8 000 кв.м., розташовану на території: смт. Козин, Обухівського району, Київської області, кадастровий номер НОМЕР_16 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Договір посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу ОСОБА_18, та зареєстровано в реєстрі за № 13621.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_17 на земельну ділянку площею 1,4000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_4.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_18 на земельну ділянку площею 1,4000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_5.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_21 на земельну ділянку площею 0,8000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_6.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_19 на земельну ділянку площею 1,0000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_7.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_23 на земельну ділянку площею 0,8000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_8.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_27 на земельну ділянку площею 1,8000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_11.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_20 на земельну ділянку площею 1,0000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_12.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_22 на земельну ділянку площею 0,8000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_13.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_25 на земельну ділянку площею 1,4000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_14.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_24 на земельну ділянку площею 1,4000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_15.

02.11.2007 року ОСОБА_1 отримав державний акт серії НОМЕР_30 на земельну ділянку площею 0,8000 га, що розташована на території смт. Козин Обухівського району Київської області, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер НОМЕР_31

Судом також встановлено, що за результатами об'єднання земельних ділянок з кадастровими номерами: НОМЕР_9 НОМЕР_10, НОМЕР_11 ОСОБА_1 видано державний акт серії НОМЕР_27 від 02.11.07 на право власності на земельну ділянку загальною площею 1,8000 га із кадастровим номером НОМЕР_11.

Як вбачається з договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок, укладених між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 від 23.10.2007 року, НОМЕР_1 є власником земельних ділянок на підставі державних актів на право власності на землю НОМЕР_28 НОМЕР_32 від 10.06.2004 р., НОМЕР_33 від 11.06.04 виданих ким в договорах не вказано, а зазначено лише на підставі договорів купівлі-продажу №№2986, 2988, 2974, 2964, 2962, 2980, 2978, 2976, 2966, 2972, 2958, 2954, 2960 від 31.03.2004р.

З протоколів допиту ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_12, НОМЕР_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_14, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_18 поданими нотаріусом ОСОБА_18 звітами про вчинені нотаріальні дії, та реєстрів вчинених нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_18 за період з 16.01.2004 по 22.04.2004р. вбачається, що вказані договори купівлі-продажу в 2004 році як підстава набуття НОМЕР_1 права власності на спірні земельні ділянки не укладались.

Відповідно до листа ГУ Держкомзему у Київській області №07-03-1/1842 від 30.01.2012 року встановлено, що державні акти на право власності на землю серії НОМЕР_28 НОМЕР_32 від 10.06.2004 р., НОМЕР_33 від 11.06.04 Головним управлінням Держкомзему у Київській області були видані на Управління земельних ресурсів у Миронівському районі за накладною № 141 від 22.12.05р., а заявка на друк державних актів на право власності на землю серії НОМЕР_28 НОМЕР_32 від 10.06.2004 р., НОМЕР_33 від 11.06.04, була подана Держкомземом України лише 02.09.2005 р., що свідчить про неможливість їх видачі у 2004 році.

Також з протоколів допиту співробітників Миронівського відділу земельних ресурсів, встановлено, що Миронівським відділом земельних ресурсів 14.07.06 вказані бланки державних актів були передані Миронівському районному центру ДЗК на підставі накладної № 21. Звіти про використання Миронівським районним центром ДЗК вказаних бланків державних актів до Миронівського відділу земельних ресурсів не надходили.

Відповідно до інформації Козинської селищної ради, схеми формування селищної ради та графічних матеріалів, встановлено, що спірні земельні ділянки ніколи не знаходились в межах смт. Козин, а розташовані орієнтовно в 3 км від меж вказаного населеного пункту.

Відповідно до листа № 02-1008 від 30.11.11 ДП «Київське лісове господарство», зазначається, що спірні земельні ділянки відносяться до земель лісового фонду Козинського лісництва (планшет № 1), розміщені в кварталах 10, 14, 15, 18, 19, 20, 24 на території Козинської селищної ради.

Судом встановлено, що при укладенні договорів купівлі-продажу між НОМЕР_1 та ОСОБА_1 були допущені порушення вимог земельного та лісового законодавства, оскільки НОМЕР_1 на час укладення договорів купівлі-продажу від 23.10.2007 року спірних земельних ділянок не був їх власником, що підтверджується вищевказаними доказами.

Крім того, при набутті права власності відповідачами на спірні земельні ділянки змінено їх цільове призначення із земель лісогосподарського призначення на землі для ведення підсобного селянського господарства. Зміна цільового призначення спірних земельних відбулась з порушенням ч. 1 ст. 20 та ст. 207 Земельного кодексу України, а саме - без прийняття компетентним органом відповідного рішення, за відсутності згоди спеціально уповноваженого органу у сфері лісових ресурсів, та без нарахування і сплати втрат лісогосподарського виробництва у зв'язку з вилученням лісових земель для нелісогосподарських потреб.

Згідно ст. 131 ЗК України громадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених ч.2 цієї статті.

Згідно п. 2 ст. 5 ЛК України передбачено, що правовий режим земель лісогосподарського призначення визначається нормами земельного законодавства.

Пунктом 5 Прикінцевих положень ЛК України визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентуються галузевими нормативними документами. Отже, системний аналіз наведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу УІІІ «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Частиною 9 ст. 149 Земельного кодексу України визначено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, рішення про вилучення та розпорядження спірними земельними ділянками лісогосподарського призначення має право приймати лише Кабінет Міністрів України, відповідно до положень ст.ст. 122, 149 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою визнання ними угод щодо земельних ділянок, відмови в державній реєстрації них ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Частиною 2 ст. 373 ЦК України передбачено, що право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до статті 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України, в тому числі і на витребування цього майна від добросовісного набувача.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), відповідно до якої кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.

З огляду на вимоги закону та встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що спірні земельні ділянки відносяться до лісових земельних ділянок, і ці земельні ділянки вибули з державної власності всупереч законодавству та волі держави в особі уповноваженого на те органу, що у свою чергу свідчить про порушення прав держави і необхідність їх захисту у обраний прокурором спосіб.

Крім того, витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача на користь держави відповідає критерію законності: витребування з його власності земельної ділянки здійснюється на підставі норм ст. 153 Земельного кодексу України, ст. 387 Цивільного кодексу України у зв»язку із виявленням порушень вимог Лісового кодексу України та Земельного кодексу України, які відповідають вимогам доступності, чіткості, передбачуваності; офіційні тексти зазначених нормативно-правових актів в актуальному стані є публічними та загальнодоступними.

Також варто зауважити, що Стокгольмська Декларація, прийнята у 1972 році на Конференції Організації Об»єднаних Націй з навколишнього довкілля сформулювала принцип про те, що «Людина має основне право на свободу, рівність і сприятливі умови життя в довкіллі, якість якого дозволяє вести гідне і процвітаюче життя, вона несе головну відповідальність за охорону і поліпшення довкілля на благо нинішнього і майбутніх поколінь». «Збереження і покращення якості оточуючого людину середовища є важливою проблемою, яка впливає на добробут народів та економічний розвиток усіх держав світу, це вираз волі народів усього світу і обов»язок урядів усіх держав».

Орхуська Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, була погоджена Європейською економічною комісією ООН у 1998 році. Конвенція ратифікована у 40 країнах та Євросоюзом. Цей міжнародний договір визнає право «кожної людини нинішнього та прийдешніх поколінь на життя в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров»я та добробуту».

Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (1950) не містить екологічних прав. Але рішення Європейського суду формують судову практику, відповідно до якої визнається, що забруднення навколишнього середовища є причиною порушення основних прав громадян, як право на життя, на повагу до приватного та сімейного життя.

Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 27.11.2007 року у справі «Хаммер проти Бельгії» суд вирішив, що не зважаючи на той факт, що навколишнє середовище прямо не захищене в Конвенції, проте саме по собі воно є цінністю, в якій як суспільство, так і державні органи мають живий інтерес. Економічні міркування і навіть право на власність, не мають виходити на перший план у питаннях охорони навколишнього середовища, зокрема, коли ця сфера законодавчо регулюється державою. Таким чином, державні органи зобов»язані діяти з метою захисту навколишнього середовища. Оскільки ліси є невід»ємним елементом екосистеми, незаконне відчуження земель лісового фонду призводить до порушення прав усіх громадян на безпечне довкілля.

За таких обставин у справі, «суспільним», «публічним» інтересом звернення прокурора Київської області до суду з вимогою витребування спірної земельної ділянки з володіння відповідача є задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно важливого та соціально значущого питання зміни цільового призначення земель лісового фонду та отримання у власність громадянам земельних ділянок і лісів із державної та комунальної власності, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах. «Суспільний», «публічний» інтерес полягає у відновленні правового порядку в частині визначення меж компетенції органів державної влади та місцевого самоврядування, відновленні становища, яке існувало до порушення права власності Українського народу на землю та ліси, захист такого права шляхом повернення в державну власність землі та лісів, що незаконно вибули з такої власності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 16.12.2015 року у справі №6-2510цс15, яка згідно вимог ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Вирішуючи клопотання відповідача, та його представника про застосування наслідків спливу позовної давності суд враховує наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Перебіг позовної давності за вимогами про застосування наслідків нікчемного правочину починається від дня. коли почалося його виконання.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До вимог прокурора про витребування майна застосовується загальний строк позовної давності, оскільки стаття 268 ЦК України містить виключний перелік вимог, на які не поширюється позовна давність, серед яких відсутні вимоги про витребування майна.

Частина 4 ст.268 ЦК України в редакції до 20.12.2011 року встановлювала правило, згідно з яким позовна давність не поширювалася на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право. Проте, законом від 20.12.2011 року №4176-УІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» вказане положення зі статті 268 ЦК України було виключене.

Також правову позицію з цього приводу неодноразово висловлював Верховний Суд України.

Так, у постанові від 08.06.2016 року по справі №6-3089цс15 зазначено, що «з огляду на статус держави та її органів як суб»єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред»являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади.

На такі позови поширюється положення статті 257 ЦК України щодо загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб»єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.».

Відносно моменту початку перебігу позовної давності, то як вбачається з правової позиції ВСУ у справі №6-2469цс16: «пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен мас право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Порівняльний аналіз термінів «довідався» та «міг довідатися», що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов»язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального права, встановленого статтею 60 ЦПК України, про обов»язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше».

Щодо початку перебігу позовної давності у разі пред'явлення прокурором позову в інтересах держави, то у справі №6-2407цс15 ВСУ сформулював правовий висновок, за яким «у випадку пред»явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред»явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила. Отже, положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється і на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що строк почався з часу укладення договорів купівлі-продажу спірних земельних ділянок тобто з 23.10.2007 року. При тому, як вбачається з матеріалів справи, як позивач так і Кабінет Міністрів України, ДП «Київське лісове господарство», як суб»єкти владних повноважень в силу своїх повноважень знали про зазначені договори, державні акти на право власності на землю та про необхідність у витребувані майна, або могли довідатися ще у 2008 році про порушення прав і законних інтересів, а саме, про отримання земельних ділянок у власність громадянами, оскільки як вбачається з матеріалів справи 31.03.2008 року прокуратурою Київської області було порушено кримінальну справу за фактом службового підроблення державних актів на право власності на земельні ділянки в межах Козинської селищної ради Обухівського району, розташовані між Новообухівським та Старообухівським автошляхами, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України. У вказаній кримінальній справі розслідувались факти щодо придбання ОСОБА_1 спірних земельних ділянок.

Крім того, постановою слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 31.07.2008 року кримінальну справу №47-976 було закрито за відсутністю складу злочину. 10.07.2010 року прокурором СВ прокуратури Київської області було скасовано зазначену постанову слідчого від 31.07.2008 року про закриття кримінальної справи. Після додаткового розслідування постановою слідчого в ОВС прокуратури Київської області від 06.12.2010 року кримінальну справу № 47-976 було вдруге закрито за відсутністю складу злочину. Повторно постанови про закриття цієї кримінальної справи виносились 25.05.2011 року та 12.10.2012 року.

Також рішенням Обухівського районного суду Київської області від 29.10.2015 року по цивільній справі за позовом прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства «Київське лісове господарство» звернувся до суду з позовом до першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, державного підприємства Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 про визнання недійсними правочинів, витребування земельних ділянок, визнання недійсними державних актів, визнання відсутнім права, в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Київської області від 30.06.2016 року та ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2017 року, вищевказане рішення Обухівського районного суду від 29.10.2015 року, залишено без змін.

Посилання прокурора під час судового розгляду на те, що про порушення норм, що викладені в позовній заяві прокуратурі стало відомо лише після опрацювання кримінального провадження в 2016 році, та в зв»язку з цим ним було подано клопотання про поновлення строків звернення до суду, не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи та не підтверджується жодними доказами, а тому підстав для поновлення строку позовної давності суд не вбачає.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову через пропуск трьохрічного строку позовної давності, в межах якого прокурор, Кабінет Міністрів України, чи ДП «Київське лісове господарство могли звернутися до суду з вимогою про захист цивільного права або інтересу.

Керуючись ст.ст. 19, 121 Конституції України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-59, 60, 61, 88, 209, 212-214 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 116, 118, 121, 122, 125, 126, 149, 152, 155 Земельного кодексу України, ст.ст. 16, 31, 203, 251-253, 258, 261, 264, 267, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 7 Лісового кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, Державного підприємства «Київське лісове господарство» до ОСОБА_1, треті особи НОМЕР_1 про визнання недійсними державних актів, витребування земельних ділянок, відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: