Ухвала суду № 70064864, 31.10.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/2100/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Шевченко І. М.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

31.10.2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого судді: Голованя А.М.,

Суддів: Карпенка О.Л., Гайсюка О.В.,

за участю секретаря: Діманової Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2017 року про забезпечення позову по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, треті особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання незаконними та скасування свідоцтва та рішення,

ВСТАНОВИЛА:

22 травня 2017 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом про визнання незаконними та скасування свідоцтва та рішення, посилаючи на те, що ОСОБА_2 реєстраційною службою Кіровоградської міської ради було незаконно видано свідоцтво про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1, а рішенням згаданої ради № 43 від 30.07.2016 року незаконно передано земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0164 га.

31 травня 2017 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову по справі шляхом накладення арешту на вказані житловий будинок та земельну ділянку.

Вважає, що відчуження спірних житлового будинку та земельної ділянки може утруднити або зробити неможливим виконання рушення суду по даній справі, тому просить постановити ухвалу про забезпечення позову.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2017 року заява ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволена. Накладено арешт на житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування ухвали суду у зв'язку з порушенням судом норм процесуального права.

Представник Кіровоградської міської ради, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які належним чином були оповіщеними про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не прибули.

Згідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, та його представника, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначив, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому суд вважає за необхідне задовольнити дану заяву, при цьому суд послався на ст. 151 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам процесуального права.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п.4 постанови №9 Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову").

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник спір щодо свідоцтва, виданого ОСОБА_2 про право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 та рішення Кіровоградської міської ради № 43 від 30.07.2016 року, яким згаданій особі передано земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1, загальною площею 0,0164 га.

Колегія суддів вважає, що позивач ОСОБА_3 має достатньо підстав побоюватися, що не накладення арешту на майно до вирішення спору створює для нього можливі ризики утруднення виконання рішення суду та досягнення кінцевої мети правосуддя - захист інтересів і реальне поновлення порушених прав, за умови доведеності останніх.

Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано прийнято ухвалу про забезпечення позову, якою права відповідача щодо користування майном не порушено, а лише обмежено право на відчуження будинку та земельної ділянки.

Вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскільки не ґрунтуються на належних доказах та законі.

Колегія суддів, приймаючи до уваги встановлені обставини, дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для її зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 31 травня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: