Постанова № 70059662, 01.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/2639/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.,

Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

01 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглядаючи у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури міста Черкаси про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Агріматко-Україна» (далі по тексту - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Черкаської митниці Державної фіскальної служби (далі по тексту - Відповідач, Черкаська митниця ДФС) у якому просило скасувати податкове повідомлення форми «Р» № 7 та № 8 від 17.03.2010 року Черкаської митниці (правонаступником якої є Черкаська митниця ДФС).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року в задоволенні зазначеного адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін та прокурора, які прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю, а оскаржувану постанову - скасувати, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є зокрема, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ «Агріматко-Україна» зареєстроване 14.02.2000 року, як юридична особа.

Черкаською митницею Державної митної служби України на підставі наказу № 38 від 09.02.2010, відповідно до ст. 69 Митного кодексу України, підпункту «в» п.п. 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000, з урахуванням службової записки відділу номенклатури та класифікації товарів від 02.11.2009 № 1093, проведена камеральна перевірка вантажних митних декларацій позивача щодо ввізного мита та податку на додану вартість при імпорті оприскувачів самохідних UNIPORT:

- від 26.03.2007 №902000001/7/003401,

- від 24.01.2008 №902000001/8/000529,

- від 11.04.2008 №902000001/8/002646,

- від 21.04.2008 №902000001/8/002870,

- від 05.11.2008 № 902030000/8/301758,

- від 04.03.2009 № 902030000/9/300105.

За результатами проведеної камеральної перевірки, відповідачем складено акт перевірки № к/0002/9/902000000/000030725226 від 01.03.2010 року, в якому встановлено нарахування підприємством митних платежів виходячи із задекларованого коду товару за УКТ ЗЕД як - 8424819900 для розбризкування або розпилення рідких чи порошкоподібних речовин для сільського господарства або садівництва (далі по тексту - акт перевірки).

Так, відповідачем зазначено, що відповідно до вантажної митної декларації від 26.03.2007 № 902000001/7/003401 ЗАТ «Агріматко-Україна» задекларовано товар «оприскувач самохідний UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX» (код 8424819900 згідно з УКТЗЕД, ставка мита 0%), який має істотні ознаки моторного транспортного засобу із наступними механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, гідростатична трансмісія (4х4), багатофункціональний важіль керування швидкістю оприскувача з його іншими системами, рульове керування, гальмівна система, має спеціальне електричне керування, за допомогою якого можна встановити відстань для ширини коліс при русі, зрошувальне обладнання з'єднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

Згідно вантажних митних декларацій від 24.01.2008 № 902000001/8/000529, від 11.04.2008 № 902000001/8/002646, від 21.04.2008 № 902000001/8/002870, від 05.11.2008 № 902030000/8/301758 та від 04.03.2009 № 902030000/9/300105 ЗАТ «Агріматко-Україна» задекларовані «самохідні оприскувачі 2500 STAR», інформація про які була розміщена на веб-сайті фірми-виробника www.jacto.com.br та www.agrimatco.ua, як самохідні обприскувальні апарати, що мають ознаки спеціального транспортного засобу, який використовується для розприскування або розпилення рідких речовин та мають пристосування для безпечного руху на дорогах загального користування з механічними вузлами: дизельний двигун внутрішнього згорання, механічна трансмісія (4х2), коробка передач (5-ти ступенева), гідростатичне рульове керування, гідравлічна гальмівна система, із спеціальним електричним керуванням, за допомогою якого встановлюється ширина коліс при русі, зрошувальне обладнання з'єднано з шасі за допомогою болтів, гвинтів та спеціальних фіксуючих елементів.

З урахуванням зазначеного, контролюючий орган прийшов до висновку, що вказані самохідні оприскувачі мають ознаки моторних транспортних засобів, спеціально сконструйованих для розміщення різних пристроїв, основною метою яких не є перевезення людей чи вантажів, а тому повинні класифікуватися у товарній позиції 8705 та товарній підкатегорії 8705909090 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 5 %).

На підставі акта перевірки, відповідачем 17.03.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення «Р» № 7, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 342 933,77 грн., в тому числі за основним платежем 326 603,59 грн. та штрафними санкціями у сумі 16 330,18 грн. за платежем «мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності».

Також, на підставі акта перевірки, відповідачем 17.03.2010 прийнято податкове повідомлення-рішення «Р» № 8, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України, на загальну суму 68 586,76 грн., в тому числі за основним платежем 65320,72 грн. та штрафними санкціями на суму 3 266,04 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем допущено методологічну помилку в частині застосування ставок ввізного мита та визначення бази оподаткування «оприскувач самохідний UNIPORT 300/24 4х4 VORTEX» та «оприскувач самохідний «UNIPORT 2500 Star» за кодом 8424819900 УКТ ЗЕД зі ставкою мита 0%, внаслідок неправильного декларування коду товару згідно УКТ ЗЕД, що призвело до заниження податкового зобов'язання за ввізним митом та податком на додану вартість за вказаними вантажно-митними деклараціями.

Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, спеціальним законодавством, яке визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України є Митний кодекс України, який спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Правові засади застосування ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України, регулюються Законом України «Про Митний тариф України» від 05.04.2001 року № 2371-III (в редакції чинній на момент спірних правовідносин).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, при розмитненні товару «самохідні оприскувачі UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX та 2500 STAR», позивач застосував товарну позицію 8424 у товарній категорії 8424819900 згідно УКТ ЗЕД.

Однак, при проведенні перевірки позивача, митний орган прийшов до висновку, що позивачем помилково визначено категорію 8424819900 згідно УКТ ЗЕД, оскільки такі самохідні оприскувачі повинні бути визначені у товарній позиції 8705 та товарній підкатегорії 8705909090 згідно з УКТ ЗЕД.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Правовими положеннями ст. 69 Митного кодексу України передбачено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи. Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

Постановою Кабінету Міністрів України № 339 від 09.04.2008 затверджено Порядок здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів (далі по тексту - Порядок).

Зокрема, п. 3 Порядку встановлено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом за наявності таких підстав:

1) виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові, в тому числі у разі:

надходження від:

- митних органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності документів, поданих митному органові України щодо товарів, митне оформлення яких завершене, та недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів про надання інформації стосовно зовнішньоекономічних операцій, які проводили за участю суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України;

- правоохоронних органів, органів державної податкової служби, інших контролюючих органів та фінансових установ відомостей, що стосуються зазначених зовнішньоекономічних операцій чи обставин продажу імпортних товарів;

виявлення:

- фактів митного оформлення товарів, рівень митної вартості яких на момент здійснення митного контролю та митного оформлення нижчий за рівень вартості прямих витрат, пов'язаних з їх виробництвом, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу таких товарів;

- обставин, що вплинули на митну вартість товарів і не були відомі або документально підтверджені на момент здійснення їх митного контролю та митного оформлення;

підтвердження наявності ризику за результатами аналізу електронних копій вантажних митних декларацій, проведеного із застосуванням групи критеріїв ризику "митна вартість товарів";

2) прийняття митним органом рішення про випуск товарів у вільний обіг згідно із статтею 264 Митного кодексу України;

3) наявність інших підстав, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Пунктом 4 Порядку передбачено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом шляхом:

1) проведення перевірок, у тому числі невиїзних документальних, системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України;

2) надсилання запитів до митних органів іноземних держав, державних органів, установ та організацій для:

- встановлення автентичності документів, поданих митному органові України;

- перевірки дотримання вимог статті 267 Митного кодексу України;

3) вжиття інших заходів, передбачених Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Разом з тим, із матеріалів справи вбачається, що підставою проведення камеральної перевірки позивача слугував лист Державної митної служби України від 02.04.2009 року № 11/4-10.29/2985-ЕП, яким зобов'язано керівників митних органів провести перевірки митних оформлень моторних транспортних засобів, які відносяться до товарної позиції 8705 та механічних пристроїв товарної позиції 8424 згідно УКТ ЗЕД, та забезпечити виконання зазначених підходів класифікації вищевказаних товарів у відповідності до вимог УКТ ЗЕД (Т.1 ас.с.24).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вищезазначений лист не є підставою для проведення камеральної перевірки відповідно до норм чинного законодавства, адже така підстава відсутня у Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, а тому камеральна перевірка проведена без достатніх на те підстав, адже у митного органу не виникало обґрунтованих сумнівів стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органові під час митного контролю.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на той факт, за змістом статті 313 Митного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин), класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, визначених УКТ ЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції встановлено, а відповідачем не спростовано, що перевірка правильності класифікації товару за кодом 8432401000 згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності на підставі вантажних митних декларацій №№ 902030000/2010/300353, 9020300000/2009/300028, 902030000/2008/301621 та 02030000/2008/301264 нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД проводилась відповідачем на підставі заявлених позивачем відомостей про товар.

Між тим, будь-яких зауважень щодо правильності заповнення ВМД, класифікації та кодування товару під час митного оформлення не здійснювалось, документи, які були подані позивачем для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД у митного органу сумнівів не викликали.

Разом з тим, правовими положеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ та Пояснень УКТ ЗЕД (т.4, розділ ХVІІ, група 87), зазначені вище самохідні обприскувачі позивача підпадають під визначення транспортний засіб спеціального призначення, тобто моторний транспортний засіб спеціально сконструйований для розміщення обприскувального обладнання, де шасі та робоче обладнання не утворюють єдиний механічний агрегат. Основною метою зазначеного транспортного засобу не є перевезення людей чи вантажів, а використання нетранспортної функції - обприскування, а тому зазначений товар може класифікуватися в товарних позиціях 8424 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД з урахуванням правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, пояснень до товарної позиції 8424 та пояснень до товарної позиції 8705 УКТ ЗЕД (лист ДМСУ від 02.04.2009 р. № 11/4-10.29/2985-ЕП, з подальшими змінами від 07.04.2009 р. № 11/4-10.29/3176-ЕП та від 13.08.2009 р. № 11/4-10.14/7748-ЕП).

Відповідно до вантажно-митних декларацій позивача, задекларований товар - самохідні оприскувачі UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX та 2500 STAR, визначені виробником та країною відправлення за кодом 8424819900, як такий що не призначений для виконання інших функцій, крім розпилення рідин спеціального призначення для використання у сільському господарстві, що підтверджено Поясненнями до товарної позиції 8424 УКТЗЕД та роз'ясненнями ДМСУ про класифікацію таких товарів згідно листа від 22.03.2005 р. № 37/37-1465-ЕП «Про класифікацію самохідного обприскувача», який був чинним на момент декларування та митного оформлення товару позивача, відповідно до положення ст. 312 Митного кодексу України.

Отже, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що на момент проведення митного оформлення товару позивача, самохідні оприскувачі UNIPORT 3000/24 4х4 VORTEX та 2500 STAR, згідно з вантажно-митних декларацій, були документально підтверджені декларантом та відповідали коду товару заявленого у митних деклараціях, а саме: 8424819900 згідно УКТ ЗЕД, а тому у відповідача були відсутні законні підстави для здійснення митного контролю за товаром позивача та визначення іншого коду даного товару.

Аналіз наведених правових положень дає підстави колегії суддів апеляційної інстанції дійти висновку, що митним органом не доведена правомірність та обґрунтованість спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку Черкаською митницею ДФС, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій та не надано обґрунтованих доводів прийняття оскаржуваних рішень відповідно до норм чинного законодавства.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції рішення прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити повністю.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» - задовольнити повністю.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 11 липня 2017 року - скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» до Черкаської митниці Державної фіскальної служби, за участю Прокуратури міста Черкаси про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення форми «Р» Черкаської митниці Державної фіскальної служби від 17.03.2010 № 7 та № 8.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Черкаської митниці Державної фіскальної служби шляхом їх безспірного списання на користь Приватного акціонерного товариства «Агріматко-Україна» судові витрати в розмірі 6 875,80 грн. (шість тисяч вісімсот сімдесят п'ять гривень 80 коп.).

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова