Ухвала суду № 70059243, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2017 рокусправа № 334/4534/17(2-а/334/446/17)

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

на постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2017 року

у справі № 334/4534/17(2-а/334/446/17)

за позовом ОСОБА_1

до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя, в якому просила визнати протиправним дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з дня звільнення у відставку та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, починаючи з моменту звернення за отримання довічного грошового утримання, а саме: з 16.09.2016 відповідно до довідок від 27.04.2017.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що щомісячне довічне грошове утримання призначене позивачу 16.09.2016 у меншому розмірі, оскільки помилково не враховано 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення. При цьому, матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або розмір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, а вданому випадку щомісячного грошового утримання. Отже, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення є протиправним.

Постановою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтуванням вимог апеляційної скарги відповідач вказує на те, що матеріальна допомога на оздоровлення є одноразовою виплатою та не входить до складу суддівської винагороди. Тому, при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання слід керуватись положеннями статті 133 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» з огляду на яку поняття суддівської винагороди є комплексним, а перелік зазначених її складових є сталим та вичерпним.

За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, Постановою Верховної Ради України від 08 вересня 2016 року № 1514-VIII у зв'язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 2 та 9 ч. 5 ст. 126 Конституції України ОСОБА_1 було звільнено з посади судді Апеляційного суду Запорізької області, а наказом голови Апеляційного суду Запорізької області від 15 вересня 2016 року № 78-к відраховано зі штату Апеляційного суду Запорізької області.

З 15 вересня 2016 року позивач перебуває на обліку в Правобережному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя як суддя у відставці Апеляційного суду Запорізької області та отримує довічне грошове утримання у розмірі 88 % суддівської винагороди.

Для призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачем було надано відповідну довідку Апеляційного суду Запорізької області від 15.09.2016 про суддівську винагороду, відповідно до якої суму матеріальної допомоги не відображено.

У грудні 2016 року для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачем надано відповідачу довідку Апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 01.12.2016 встановленого зразка із відомостями, що суддівська винагорода складається з посадового окладу і доплат за вислугу років.

Листом від 27 квітня 2017 року № 07-40/39 Апеляційний суд Запорізької області повідомив орган Пенсійного фонду, що у довідках про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.09.2016 та 01.12.2016 не було враховано, що відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», при наданні щорічної оплачуваної відпустки судді виплачувалась суддівська винагорода та допомога на оздоровлення у розмірі посадового окладу, на яку відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховувався єдиний соціальний внесок.

При цьому, Апеляційним судом Запорізької області надано уточнені довідки від 27.04.2017 №№ 07-50/38, 07-50/39 встановленого зразка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення з дня призначення - станом на 15.09.2016 - № 07-50/38 від 27.04.2017, станом на 01.12.2016 - № 07-50/39 від 27.04.2017.

03.05.2017 позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок призначеного довічного грошового утримання судді у відставці на підставі уточнених довідок від 27.04.2017 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення.

Правобережне об'єднане управління Пенсійного Фонду України м. Запоріжжя у своєму листі від 19.06.2017 повідомило про відсутність законних підстав для включення матеріальної допомоги при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у проведенні перерахунку довічного грошового утримання з урахуванням матеріальної допомоги, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про судоустрій і статус суддів», «Про пенсійне забезпечення».

Виходячи з фактичних обставин справи, норм законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Спірним в межах даної справи є питання врахуванням суми матеріальної допомоги при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

В п 3.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 18 червня 2007 року № 4-рп/2007 Конституційний Суд зазначив, що щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, яка виражається у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що забезпечує їх належне матеріальне утримання. Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та Законом України «Про статус суддів». Згідно з ч.1 ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Це положення передбачає і фінансування щомісячного довічного грошового утримання суддів за рахунок коштів Державного бюджету України, а не Пенсійного фонду України (абзац восьмий пункту 7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005 у справі про рівень пенсії і щомісячного довічного грошового утримання).

Особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з конституційних гарантій їх незалежності, що закріплюється у статті 126 Конституції України, і спрямований на забезпечення належних умов для здійснення незалежного правосуддя.

Згідно з ст. 6.4. Європейської хартії про статус суддів - суддя, що досяг встановленого законом віку для виходу у відставку з суддівської посади, яку займав протягом певного часу, повинен отримувати пенсію по виходу у відставку, рівень якої повинен бути як можна ближче до рівня останньої заробітної плати в якості судді.

Розмір щомісячного довічного грошового утримання позивачеві як судді у відставці, призначеного з 21.09.2016, має обчислюватися відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ.

За правилами ч.3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 №2453-VІ (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №1-8/2016) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки заробітку, але не може бути більшим ніж 90 відсотків заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Статтею 133 вказаного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VІ «Суддівська винагорода» визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Крім того, ст.134 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VІ передбачено надання суддям щорічної оплачуваної відпустки з виплатою, крім суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу.

Виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачено і ст. 136 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VІ (IX розділ), тобто виплата допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу передбачена спеціальним законом, яким регулюється забезпечення судді, і вона носить систематичний характер.

З урахуванням викладеного, матеріальна допомога на оздоровлення є складовою матеріального забезпечення судді і, як вірно зазначено судом першої інстанції, є складовою системи оплати праці судді.

З цього приводу апеляційний суд також погоджується із застосуванням судом першої інстанції положень Закону України «Про оплату праці», статтею 2 якого визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, відповідно до пп. 2.3.3 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 січня 2004 року за № 114/8713, допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників, належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Судом першої інстанції вірно встановлено, відповідачем не спростовано, що виплата сум грошової допомоги на оздоровлення здійснювалась позивачу систематично та включена в його оподатковуваний дохід.

Матеріальна допомога віднесена до фонду оплати праці, є складовою заробітної плати, про що свідчать копії Довідок Апеляційного суду Запорізької області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення станом на 15.09.2016 - № 07-50/38 від 27.04.2017, станом на 01.12.2016 - № 07-50/39 від 27.04.2017.

Також з довідок Апеляційного суду Запорізької області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці вбачається, що з матеріальної допомоги на оздоровлення, отриманої позивачем, утримувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

А згідно зі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких фактично були нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Також згідно з врахованими судом першої інстанції згідно ст.244-2 КАС України висновками Верховного Суду України, викладеними, зокрема, в постанові від 6 листопада 2013 року у справі 21-350а13, матеріальна допомога на оздоровлення входить до системи оплати праці, є складовою заробітної плати, з неї нараховується та сплачується страховий внесок або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому її розмір враховується в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії (в даному випадку, щомісячного грошового утримання).

З огляду на викладене, приймаючи до уваги, що передбачена спеціальним Законом України «Про судоустрій і статус суддів» матеріальна допомога на оздоровлення має систематичний характер, виплачується всім суддям, які використовують право на відпустку, тобто належить до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, та відповідно входить до структури заробітної плати, а також враховуючи, що за приписами ч. 3 ст. 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VІ розмір щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуться судді, визначається у відсотковому відношенні від грошового утримання судді, а не тільки суддівської винагороди, означена допомога на оздоровлення повинна враховуватися при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

За таких обставин, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції, що матеріальна допомога на оздоровлення, яка виплачувалася позивачу і з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відноситься до складу грошового утримання судді і має враховуватись при визначенні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, саме починаючи з моменту звернення за отриманням довічного грошового утримання з 15.09.2016.

Судом вірно встановлено, що позивач мала право на обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням 1/12 матеріальної допомоги на оздоровлення при призначенні грошового утримання у вересні 2016 року і при здійсненні його перерахунку у грудні 2016 року.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи повно дослідив обставини, які мають значення для справи, дав їм правильну юридичну оцінку, застосував до правовідносин, як виникли між сторонами по справі норми права, які регулюють саме ці правовідносини, прийняв законне та обґрунтоване рішення.

Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують.

Передбачені ст.202 КАС України підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 02 серпня 2017 року у справі № 334/4534/17(2-а/334/446/17) залишити без змін.

Ухала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до касаційного суду в порядку, встановленому ст.212 КАС України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко