Ухвала суду № 70052754, 02.11.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/1467/17-ц Головуючий у 1 інстанції: Прінь І.П.

№ провадження 22-ц/778/2811/17 Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Онищенка Е.А.

суддів: Бєлки В.Ю.

Воробйової І.А.

при секретарі: Фесенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення суми надміру виплаченої допомоги, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2017 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3, про стягнення суми надміру виплаченої допомоги.

В позові зазначало, що впродовж 2015-2016рр. до управління із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зверталися ОСОБА_5 та ОСОБА_3, як особи, які переміщуються з району проведення антитерористичної операції. Заявникам була призначена допомога на проживання з 20.07.2015р. по 20.01.2016р., з 20.01.2016р. по 05.07.2016р. в загальній сумі 37710,01 грн.: ОСОБА_5 в сумі 6501,68 грн., ОСОБА_3 в сумі 31208,33 грн.

В результаті перевірки було з'ясовано, що ОСОБА_3 має у власності квартиру в АДРЕСА_1, яка належить їй відповідно до договору дарування від 01.06.2012 року, а тому відповідачі не мали права на отримання допомоги і незаконно отримали державні кошти в сумі 37710,01 грн., які до цього часу не повернули.

Посилаючись на викладене, просило суд стягнути з відповідачів на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради суму надміру виплаченої допомоги з ОСОБА_5 - 6501,68 грн., з ОСОБА_3 - 31208,33 грн.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області 6501,68 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради Запорізької області 31208,33 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 108,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 531,20 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог процесуального та матеріального права.

Встановлено, що на підставі заяв ОСОБА_3, ОСОБА_6 Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бердянської міської ради була призначена допомога як переміщеним особам на проживання: ОСОБА_5 з 21.01.2015р. по 31.08.2015р. на одну особу в сумі 6501,68 грн., ОСОБА_3 з 21.01.2015р. по 31.08.2015р. на неї та на дитину, з 01.09.2015р. по 05.07.2016р. на трьох осіб в загальній сумі 31208,33 грн.

Відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту шостого цього Порядку ( в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населенні пункти, розташовані на лінії зіткнення.

Судом встановлено, що з 01.06.2012 року ОСОБА_3 є власником 1/ 2 частки квартири АДРЕСА_2 (а.с.4).

Однак звертаючись до УПСЗН із заявами про призначення щомісячної адресної допомоги відповідачі приховали факт наявності у власності відповідача ОСОБА_3 житлового приміщення.

У разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, виплата допомоги припиняється.

Згідно з п.11 Порядку, суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

За вимогою ч.1 ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з боку відповідачів наявна недобросовісність набуття грошової допомоги.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Докази та обставини, ні які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідження та встановленні судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Отже доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

З урахування наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 в особі представника ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 26 травня 2017 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: