Рішення № 7005127, 23.11.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2009 р. Справа № 59/301-09

вх. № 8859/4-59

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 08.05.2009р.; відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

до Приватного підприємста "Компанія Агропродпак", м. Харків

про стягнення 4924,57 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача 3157,63грн. основного боргу, 1228,75грн. пені, 121,19грн. річних, 315,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового ппоцесу та 102,00грн. державного мита. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконня відповідачем зобов"язань щодо здійснення своєчасної орендної плати за договором суборенди №09 від 01.05.2009р.

Ухвалою суду від 30.10.2009р. за позовною заявою було порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримує, наполягає на їх задоволені; 23.11.2009р. надав до канцелярії суду додаткові пояснення та документи для долучення до матеріалів справи.

Представник позивача 23.11.2009р. надав заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 147,45грн., в решті суми пені заявленої до стягнення відмовляється.

Надані документи були досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, відзив на позов та документи витребувані судом не надав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між позивачем та відповідачем 01.05.2009р. був укладений договір суборенди №09, відповідно до п.1.1. якого, позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове користування адміністративні приміщення площею 12,04кв.м. (ЛІТ-Е, к.11), що розташовані за адресою : 61052, м. Харків, вул. Малиновського, 3. Договір суборенди був укладений на підставі договору оренди №001 від 01.12.2006р., укладеного між ТОВ "Сауле" та ФОП ОСОБА_2

Відповідно до п.4.1. договору, відповідач повинен сплачувати орендну плату, розмір та розрахунок якої вказаний у протоколі узгодженого розміру орендної плати (вартість 1кв.м. адміеістративного приміщення становить 55,00грн., загальний розмір орендної плати складає 662,20грн.).

Факт передачі орендованого приміщення підтверджується актом прийому-передачі від 01.05.2009р.

Відповідно до умов договору, орендна плата здійснюється наперед за кожен місяць до 5-го числа місяця.

Відповідач, в порушення умов договору, не здійснює сплату орендної плати.

строк не сплатив.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 3157,63 грн.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до п.6.1. договору суборенди, у випадку прострочки по оплаті оренди та додаткових платежів, встановлено відповідальність у вигляді 18% річних від суми заборгованості.

Згідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.4. ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.4 ст. 232 ГК України, відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Враховуючи вищевикладене, заявлені до стягнення 18% річних у розмірі 121,19грн. є обгрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими що підлягають задоволенню.

Пунктом 6.1. договору за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань була встановлена відповідальність у вигляді пені у розмірі 0,5% від вартості отриманої продукції за кожний день прострочки, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги заяву позивача про відмову від позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 1081,30грн., що відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений договором позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 147,45 грн. відповідають вимогам договору та діючому законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Зважаючи на вищевикладене, та те, що за несвоєчасне виконання грошових зобов”язань розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, суд приймає відмову від позову позивача в частині стягнення пені у розмірі 1081,30грн. та припиняє провадження по справі в цій частині.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. З урахуванням цього, суд покладає державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 77,53 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 179,39 гривень на позивача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530, 611 Цивільного кодексу України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, п.4 ст. 80, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Компанія Агропродпак" (61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, буд. 47/49, кв.1, р/р 26001300001964, ХФ АКБ "Форум", МФО 350772, код 34388958) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в АКІБ "УкрСіббанк", МФО 351005, код НОМЕР_1) 3157,63грн. основного боргу, 147,45грн. пені, 121,19грн. річних, 179,39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового ппоцесу та 77,53грн. державного мита.

Видати наказ після набраня рішенням законної сили.

Припинити провадження в частині позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 1081,30грн.

Відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 135,61грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 24,47грн. державного мита.

Суддя

/Повний текст рішення у

справі 59/301-09 підписаний

24.11.2009р./