Рішення № 70051148, 07.11.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 243/1447/16-ц Номер провадження 22-ц/775/1754/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К РА Ї Н И

7 листопада 2017 року м. Бахмут

Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Космачевської Т.В.,

суддів: Жданової В.С., Санікової О.С.,

за участю секретаря Марченко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті Донецької області апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції на рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

23 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Слов'янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 21 листопада 2011 року було складено акт представниками Слов'янської теплової електричної станції ПАТ «Донбасенерго», яким встановлено, що опалення ванних кімнат площею 5,3 кв. м та 8,8 кв. м виконано поза обліком лічильника теплової енергії. Опалення інших кімнат приміщень будинку обліковується лічильником теплової енергії та нарахування плати за опалення будинку проводиться відповідно до його показань. Лічильник теплової енергії встановлений на обвідній ліній трубопроводу, що є порушенням Правил.

Позивач вважає, що правом складання акта від 21 листопада 2011 року посадові особи Слов'янської ТЕС не уповноважені, до того ж вищевказаний акт складений потайки, без будь-яких посилань на нормативно-законодавчі акти. Тому дії посадових осіб по складанню акта є неправомірними.

Плату за опалення будинку позивач сплачує з 1999 року, а плату за споживання гарячої води сплачувало і сплачує Управління соціального захисту населення Слов'янської міської ради згідно з розрахунками наданими Слов'янською ТЕС як пільгової категорії населення.

Відомості, внесені в акт від 21 листопада 2011 року, є неправдивими, акт складений з метою штучного створення заборгованості, що надало можливості Слов'янській ТЕС отримати судовий наказ від 5 березня 2014 року. Крім того, акт від 21 листопада 2011 року не є первинним документом бухгалтерського обліку, отже підстав для нарахування плати за опалення приміщень ванних кімнат відповідач не мав. З цього приводу позивач звертався до правоохоронних органів з повідомленням про наявність в діях посадових осіб Слов'янської ТЕС правопорушення, було відкрито кримінальне провадження №12014050510000678 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Вважає, що висновки комісії по нарахуванню плати за опалення приміщень ванних кімнат з 1 листопада 2011 року безпідставними.

Крім того, зазначає, що йому завдана моральна шкода, яка полягає в фізичних та психологічних переживаннях, оскільки він витрачає багато часу та зусиль для пошуку нормативно-правових актів, підтверджуючих неправомірність дій відповідача, збору доказів, звернення в центральні та місцеві органи влади, пошуку адвоката для консультації за захистом свого права на необґрунтовані нарахування плати по нормам за приміщення ванних кімнат. Це призвело до тривалих страждань, внаслідок чого позивач перебуває в депресивному стані, був порушений його сон, з'явилися значні порушення душевного та психічного стану.

Просив визнати неправомірними дії посадових осіб Слов'янської ТЕС по складанню акту від 21 листопада 2011 року; зобов'язати ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Слов'янської ТЕС нарахування плати за опалення приміщення ванних кімнат будинку з 1 листопада 2011 року проводити згідно з показаннями ЗВТ; визнати неправомірним примушення відповідача виконати дії по ліквідації обвідної лінії ЗВТ; визнати неправомірними дії заступника директора ОСОБА_3 при затвердженні акта від 21 листопада 2011 року; визнати неправомірними дії бухгалтера структурної одиниці Слов'янської ТЕС по нарахуванню плати за приміщення ванних кімнат по нормам; стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду в розмірі 2000,00 грн.

Рішенням Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2017 року позов ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції про захист прав споживачів - задоволено частково.

Визнано неправомірними дії посадових осіб структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції» по складанню акта від 21 листопада 2011 року та зобов'язано публічне акціонерне товариство «Донбасенерго» в особі структурної одиниці Публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції здійснювати нарахування плати за опалення приміщень ванних кімнат будинку АДРЕСА_1 з 1 листопада 2011 року згідно показань засобів вимірювальної техніки.

Стягнуто з публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

Із вказаним рішенням не погодився відповідач в ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції та подав апеляційну скаргу, просив апеляційний суд скасувати рішення суду першої інстанції від 16 серпня 2017 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Доводами апеляційної скарги наведено, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також таким, що не відповідає фактичним обставинам, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом не досліджено норми Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24 травня 1995 року. Керуючись цими нормативними актами, відповідач вважає, що складений ним акт від 21 листопада 2011 року є обґрунтованим і законним.

Вважає висновки суду першої інстанції про наявність порушення законних прав та інтересів позивача через складання акту є безпідставними, дії позивача є правомірними. У зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Крім того, моральна шкода та депресивний стан позивача не мають свого підтвердження, тому також не підлягають задоволенню.

В судовому засіданні апеляційного суду представники відповідача ПАТ «Донбасенерго» в особі структурної одиниці ПАТ «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції апеляційну скаргу підтримали, наполягали на її задоволенні.

Позивач ОСОБА_2 в судовому засіданні апеляційного суду апеляційну скаргу не визнав, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представників відповідача, позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статей 11 і 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п. 2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Таким вимогам закону судове рішення в частині спору про відшкодування моральної шкоди не відповідає.

Судом встановлено та це вбачається з матеріалів справи, що відповідно до статуту ПАТ «Донбасенерго» метою та предметом діяльності товариства серед інших є: надання житлово-комунальних послуг; виробництво теплової енергії, транспортування її магістральними тепловими мережами, постачання теплової енергії (том 1, а.с. 13-17).

Актом від 21 листопада 2011 року складеним представниками Слов'янської теплової електричної станції ПАТ «Донбасенерго» встановлено, що опалення ванних кімнат площею 5,3 кв. м та 8,8 кв. м виконано поза обліком лічильника теплової енергії. Опалення інших приміщень будинку обліковується за лічильником теплової енергії та нарахування плати за опалення будинку проводиться відповідно до його показань. Лічильник теплової енергії встановлений на обвідній ліній трубопроводу, що є порушенням Правил. Температура повітря в будинку зі слів власника становить 16-17?С (том 1, а.с. 10).

На вимогу міського голови №03-10/1282 від 07.11.2011 року у зв'язку з заявами ОСОБА_1 16 листопада 2011 року комісією в складі головного інженера КП «СКЕ» ОСОБА_4, провідного інженера ПТО Слов'янської ТЕС ОСОБА_5, інженера ПТГ КП «СКЕ» ОСОБА_6, начальника ЦТПК КП «СКЕ» ОСОБА_7., спеціаліста управління комітету власності виконкому Миколаївської міської Ради ОСОБА_8 складено акт, відповідно якого встановлено, що теплопостачання будинку АДРЕСА_1 здійснюється від колекторів теплової мережі зовнішньої прокладки АДРЕСА_1 шляхом підключення в двох точках. Підключення в однієї з них виконано трубопроводом діаметром Ду-70 мм та є основним підводом тепла в будинок. На даному вводі встановлений лічильник теплової енергії. Другий ввід в будинок виконаний трубопроводом діаметром Ду-32 мм, при цьому точка підключення до колекторів тепломережі знаходиться поза обліком лічильника теплової енергії. Тепло по даному трубопроводу не обліковується лічильником тепла, діаметр трубопроводів даного вводу є достатнім для того, щоб створити байпасіровання для основного вводу та тим самим викликати місцеве порушення гідравлічного тиску та зниження перепаду тиску на вводі в порушення гідравлічного режиму та зниження перепаду тиску на вводі в будинок (том 1 а.с. 141-142).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1446 від 17 березня 2017 року встановлено, що опалення ванних кімнат площею 5,3 кв. м та 8,8 кв. м в будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області виконане через засоби вимірювальної техніки. Схема підключення споживача - житловий будинок АДРЕСА_1 до теплової мережі не дозволяє користуватися тепловою енергією поза приладами обліку. Між вводом (гаряче постачання), який необладнаний приладом обліку теплової енергії та системою опалення будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області не існує зв'язка. Схема підключення рушникосушарок ванних кімнат будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області до трубопроводів гарячого водопостачання частково не відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме п. 5.18 ДБН В.2.2-15-2005. Існуюча схема підключення рушникосушарок ванних кімнат у будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївка Донецької області дозволяє забезпечувати в них циркуляцію теплоносія - гарячого водопостачання. Встановлені рушникосушарки в ванних кімнатах забезпечують додатковий обігрів в помешканнях, що впливає на загальний рівень температури в помешканні (том 2, а.с. 170-183-188).

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості заявлених вимог позивача в частині визнання неправомірними дії посадових осіб структурної одиниці Слов'янської теплової електричної станції ПАТ «Донбасенерго» щодо акта від 21 листопада 2011 року та зобов'язання відповідача здійснювати нарахування плати за опалення приміщення ванних кімнат будинку АДРЕСА_1 з 1 листопада 2011 року згідно показань засобів вимірювальної техніки.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Правовідносини сторін регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою КМ України від 21.07.2005 року №630.

Відповідно до пункту 2 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №630 від 21.07.2005 року, далі Правила №630, централізоване постачання холодної та гарячої води і централізоване опалення - послуги, спрямовані на задоволення потреб споживача у холодній та гарячій воді і нормативної температури повітря у приміщеннях квартири (будинку садибного типу), які надаються виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем холодного та гарячого водопостачання і систем теплопостачання.

Пунктом 9 цих Правил передбачено, що у квартирі (будинку садибного типу) роботи з установлення засобів обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку) проводяться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача.

Судом встановлено, що за адресою АДРЕСА_1) надано дозвіл №22 на встановлення лічильника теплової енергії на опалення будинку.

Умовами підключення є встановлення лічильника має здійснюватися відповідно до вимог монтажу (Паспорт). Приймання лічильника проводиться представниками СКЕ та споживача.

Актом від 23.10.2003 року зазначено, проведено технічний огляд встановленого приладу обліку теплової енергії, зауважень щодо його установки не встановлено (том 1, а.с. 86-87).

Актом від 21 листопада 2011 року складеним представниками Слов'янської теплової електричної станції ПАТ «Донбасенерго» встановлено, що опалення ванних кімнат площею 5,3 кв. м та 8,8 кв. м виконано поза обліком лічильника теплової енергії. Опалення інших приміщень будинку обліковується за лічильником теплової енергії та нарахування плати за опалення будинку проводиться відповідно до його показань. Лічильник теплової енергії встановлений на обвідній ліній трубопроводу, що є порушенням Правил. Температура повітря в будинку зі слів власника становить 16-17?С (том 1, а.с. 10).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи №1446 від 17 березня 2017 року встановлено, що опалення ванних кімнат площею 5,3 кв. м та 8,8 кв. м в будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області виконане через засоби вимірювальної техніки. Схема підключення споживача - житловий будинок АДРЕСА_1 до теплової мережі не дозволяє користуватися тепловою енергією поза приладами обліку. Між вводом (гаряче постачання), який необладнаний приладом обліку теплової енергії та системою опалення будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області не існує зв'язка. Схема підключення рушникосушарок ванних кімнат будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївки Донецької області до трубопроводів гарячого водопостачання частково не відповідає вимогам нормативно-правових актів в галузі будівництва, а саме п. 5.18 ДБН В.2.2-15-2005. Існуюча схема підключення рушникосушарок ванних кімнат у будинку АДРЕСА_1 м. Миколаївка Донецької області дозволяє забезпечувати в них циркуляцію теплоносія - гарячого водопостачання. Встановлені рушникосушарки в ванних кімнатах забезпечують додатковий обігрів в помешканнях, що впливає на загальний рівень температури в помешканні (а.с. 170-183-188).

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що, оскільки є дозвільні документи на встановлення приладу обліку теплової енергії, прилад прийнятий до експлуатації комісією без зауважень, висновком експертизи не встановлено користування тепловою енергією поза приладами обліку, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку про порушення законних прав та інтересів позивача через неправомірне складання акту, що став підставою для нарахування додаткових сум щомісячної оплати за опалення житлового будинку позивача та стягнення їх в судовому порядку.

Суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України повно, всебічно та об'єктивно встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи в частині спору про визнання неправомірними дії посадових осіб структурної одиниці Слов'янської теплової електричної станції ПАТ «Донбасенерго» щодо акта від 21 листопада 2011 року та зобов'язання відповідача здійснювати нарахування плати за опалення приміщення ванних кімнат будинку АДРЕСА_1 з 1 листопада 2011 року згідно показань засобів вимірювальної техніки.

Отже, доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними.

Разом з тим, перевіряючи правильність ухваленого судом першої інстанції рішення в частині спору про відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 є споживачем житлово-комунальних послуг з централізованого опалення, і між сторонами виникли фактичні договірні відносини з цього приводу.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, права споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, регулюються Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з п. 5 статті 4 Закону України «Про захист прав споживачів» споживачі мають право на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), відповідно до закону.

Законом України «Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту продукції» №3390-VI від 19 травня 2011 року, яким внесено зміни в положення п. 5 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», що передбачають право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), визначено термін такої шкоди - це завдані внаслідок дефекту в продукції каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть особи, пошкодження або знищення будь-якого об'єкта права власності, за винятком самої продукції, що має дефект.

Отже, законом передбачено право споживача на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок недоліків продукції (дефекту в продукції), тільки за умови, що така шкода завдала каліцтво, інше ушкодження здоров'я або смерть у зв'язку з придбанням товару неналежної якості.

Дійшовши висновку про наявність правових підстав для стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції залишив поза увагою, що спори про відшкодування фізичній особі моральної шкоди розглядаються, зокрема: у випадках, передбачених законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної шкоди. Покладаючи на відповідача обов'язок відшкодувати моральну шкоду, суд безпідставно застосував правила ст. 1167 ЦК України, яка на спірні відносини не поширюється, оскільки регулює позадоговірні (деліктні) відносини.

Пункт 3 частини 1 статті 20 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено право споживача на відшкодування збитків, завданих його майну та/або приміщенню, шкоди, заподіяної його життю чи здоров'ю внаслідок неналежного надання або ненадання житлово-комунальних послуг.

Позивачем не надано і матеріали справи не містять жодних належних і допустимих доказів на підтвердження заподіяння шкоди життю та здоров'ю позивача, що надало б правових підстав для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин, вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не ґрунтуються на вимогах закону, тому апеляційна скарга ПАТ «Донбасенерго» в особі її структурної одиниці Слов'янської теплової електричної станції підлягає в цій частині задоволенню, а рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 309 ЦПК України - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції - задовольнити частково.

Рішення Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 16 серпня 2017 року в частині спору про відшкодування моральної шкоди - скасувати.

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» в особі структурної одиниці публічного акціонерного товариства «Донбасенерго» Слов'янської теплової електричної станції про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

В іншій частині рішення - залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: