Рішення № 7004856, 01.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.12.09                                                                                           Справа№ 32/224

Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Палюх Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Самбірбудсервіс”, м.Львів.

До відповідача: Приватного підприємства „Євро-Ренесанс”, м.Старий Самбір Львівська область.

Про стягнення 75 877,07 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Чирик А.І. –представник (довіреність № 28/10/09 від 28.10.2009р.).

від відповідача: не з’явився.

Права та обов’язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз’яснено, заяви про відвід судді, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Самбірбудсервіс”, м.Львів до Приватного підприємства „Євро-Ренесанс”, м.Старий Самбір Львівська область про стягнення 75 877,07 грн. з яких 57470,26 грн. основний борг, 6971,80 грн. пеня, 9252,71 грн. інфляційні нарахування та 2182,30 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду від 04.11.2009р. було порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 01.12.2009р. Рішення прийнято 01.12.2009р.

Представник позивача подав заяву, про нездійснення технічної фіксації судового засідання 01.12.2009р., позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився. На адресу господарського суду повернувся конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 82000, м.Львівська область, м.Старий Самбір, вул.Дашо, 1 ухвали про порушення провадження у справі з відміткою поштового відділення про те, що ПП «Євро-Ренесанс»за зазначеною адресою не знаходиться. Вказаний поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу зазначену в позовній заяві, а саме: 82000, м.Львівська область, м.Старий Самбір, вул.Дашо, 1.

На виконання вимог ухвали суду від 04.11.2009р. позивач надав витяг № 20-09/2699 від 27.11.2009р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України наданий Головним управлінням статистики у Львівській області, згідно якого Приватне підприємство «Євро-Ренесанс»зареєстроване за адресою: 82000, Львівська область, м.Старий Самбір, вул. Станіслава Дашо, 1.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228 ).

Суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами при відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.05.2007р. ТзОВ «Самбірбудсервіс»(продавець) та ПП «Євро-Ренесанс»(покупець) уклали договір № 01/05/2007р згідно умов якого продавець продає, а покупець купує товар у порядку і на умовах передбачених договором.

Згідно умов п.2.2., п.2.3. визначено, що поставка товару здійснюється партіями протягом терміну дії договору. До кожної партії товару покупець додає накладну на товар із зазначенням кількості, ціни та асортименту товару.

В п.2.11. договору сторони погодили, що відвантаження товару покупцю здійснюється на умовах повної (100%) передоплати кожної партії товару.

Згідно п.3.1.. п.3.2. договору здавання-приймання товару за кількістю, якістю і комплектністю проводиться у присутності уповноважених представників сторін. Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем за кількістю, якістю і комплектністю згідно з підписаними сторонами накладними на товар.

Відповідно до п.4.1, п.4.2., п.4.3. договору ціна на товар визначається у накладних на товар. Покупець оплачує товар у порядку передоплати на підставі рахунка-фактури продавця. Покупець зобов»язаний перерахувати 80% від суми, зазначеної в рахунку на розрахунковий рахунок продавця протягом 3 банківських днів з моменту отримання рахунку. Решту–20% суми, зазначеної в рахунку, покупець перераховує перед отриманням товару на складі продавця.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар згідно видаткової накладної № РН-100801 від 08.10.2007р. на суму 57470,26 грн., відповідач отримав товар через свого представника п.Кушніра Романа Тарасовича на підставі довіреності серії ЯМН № 366670 від 01.10.2007р.

Сторонами було внесено зміни до п.4. договору «Ціна та порядок розрахунків»шляхом підписання гарантійного зобов»язання згідно якого поставка товару 08.10.2007р. здійснювалась на основі товарного кредиту. У разі протермінування оплати відповідач гарантував оплату штрафних санкцій у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочення.

Оскільки у змінах до договору сторонами не було визначено строк оплати, відповідач на підставі ч.2 ст.530 ЦК України 11.07.2008р. надіслав відповідачу претензію з вимогою про оплату боргу у семиденний строк. Однак відповідач свої зобов»язання щодо оплати отриманого товару не виконав. Будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо кількості, якості, комплектності висловлено не було.

В зв»язку з невиконанням відповідачем зобов»язання щодо оплати позивач нарахував пеню, яка згідно поданого ним розрахунку становить 6971,80 грн.

Крім того позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував 9252,71 грн. інфляційних та 2182,30 грн. 3% річних.

Відтак загальна сума заборгованості відповідача, за розрахунками позивача, становить 75877,07 грн. з яких 57470,26 грн. основний борг, 6971,80 грн. пеня, 9252,71 грн. інфляційних нарахувань та 2182,30 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову. При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Положеннями ст.ст.627,628,629 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов»язковим для виконання сторонами.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655ЦК України).

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст.202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Факт виконання позивачем умов договору підтверджується видатковою накладною № РН-100801 від 08.10.2007р. на суму 57470,26 грн., яка підписана представниками сторін (оригінал оглянуто в судовому засіданні). Товар був отриманий представником відповідача Кушніром Р.Т. на підставі довіреності серії ЯМН № 366670 від 01.10.2007р. Будь-яких претензій зі сторони відповідача щодо кількості, якості, комплектності висловлено не було.

В зв»язку з внесенням сторонами змін до п.4 договору щодо порядку розрахунків, застосуванню підлягає ч.2 ст.530 ЦК України, згідно якої встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію вих. № 105 від 11.07.2008р., що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у конверт, проте в семиденний термін відповідач борг не сплатив.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 57470,26 грн. основного боргу є правомірними та підлягають задоволенню.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, стягненню з відповідача підлягають 9252,71 грн. інфляційних нарахувань та 2182,30 грн. 3% річних.

Щодо позовних вимог про стягнення нарахованої позивачем пені в сумі 6971,80 грн. слід зазначити наступне:

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов»язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

До вимог про стягнення пені застосовується строк позовної давності в один рік, встановлений ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

Поставка була здійснена 08.10.2007р., оскільки в зв»язку із зміною сторонами порядку оплати за товар, ними не було визначено строк оплати, позивач правомірно застосував ч.2 ст.530 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи претензія з вимогою про оплату була надіслана відповідачу 11.07.2008р., отже з липня 2008р. по липень 2009р. у позивача було право для пред»явлення вимоги щодо стягнення пені. Позовна заява подана до суду 30.10.2009р., отже позивач пропустив строк позовної давності щодо пред»явлення вимоги про стягнення пені. Відтак, в частині стягнення пені в сумі 6971,80 грн. слід відмовити.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати на підставі ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача пропорційно до задоволеної суми позову.

Керуючись ст.ст.11, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 655 ЦК України, ст.ст.193, 202 ГК України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Євро-Ренесанс», 82000, Львівська область, м.Старий Самбір, вул.С.Дашо, 1 (ЄДРПОУ 33213649, р/р 2600101023293 у ВАТ «Кредобанк»Самбірська філія, МФО 325332) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Самбірбудсервіс», юридична адреса: 81400, Львівська область, м.Самбір, вул.Руська, 4, поштова адреса: 79008, м.Львів, вул.Винниченка, 30 (код ЄДРПОУ 33213649, р/р 26008053804915 в ЗГРУ КБ «Приватбанк»м.Львів, МФО 325321) 57470,26 грн. основного бору, 9252,71 грн. інфляційних нарахувань, 2182,30 грн. 3% річних, 689,06 грн. держмита, 214,32 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. В частині стягнення 6971,80 грн. пені відмовити.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя