Рішення № 7004816, 03.12.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.12.09                                                                                           Справа№ 28/43

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерносвіт”, м. Вінниця

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Львівська макаронна фабрика ”, м. Львів

про стягнення 260748,53 грн

                                                                                 Суддя Морозюк А.Я.

Представники сторін

Від позивача: Тунік Ю.М. –представник довіреність від 12.11.2009р., Шига В.І. –представник довіреність від 12.11.2009р.

Від відповідача: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено зміст ст.ст.20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

В судовому засіданні 03.12.2009 року відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повний текст рішення виготовлено та підписано 08.12.2009 року.

Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерносвіт” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Львівська макаронна фабрика” про стягнення 260748,53грн.

Ухвалою від 22.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 17.11.2009р.

Розгляд справи відкладався в зв’язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних доказів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили позов задоволити. Зокрема зазначили, що між ТзОВ «Зерносвіт»та ТзОВ «ТД «Львівська макаронна фабрика»було укладено договір поставки продукції №8 від 01.05.2009р. На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 244608,00грн. Відповідач в порушення умов договору за поставлений товар не розрахувався, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг, а також позивачем нараховано відповідачу пеню в сумі 16140,53 грн.

В судове засідання відповідач явки уповноваженого представника не забезпечив, будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, хоча у встановленому порядку був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши і оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Зерносвіт”) та Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Львівська макаронна фабрика ”) 01.05.2009 року був укладено Договір поставки №8 з додатком. Відповідно до умов п. 1.1, п.1.2 Договору позивач (продавець) зобов’язується поставити відповідачу (покупцеві) товар, борошно вищого ґатунку, а відповідач зобов’язується прийняти та оплатити товар в строки та порядку, передбачені даним договором.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар відповідно до наступних видаткових накладних № РН-000863 від 14.05.2009р. на суму 61068,00грн; № РН-000893 від 18.05.2009р. на суму 60669,00грн; № РН-000901 від 19.05.2009р. на суму 59178,00грн; № РН-000920 від 21.05.2009р. на суму 63693,00грн. Таким чином, позивачем на адресу відповідача було поставлено борошна на загальну суму 244608,00грн.

Той факт, що позивач передав, а відповідач отримав борошно, підтверджується вказаними видатковими накладними, довіреністю №17 від 14.05.2009р., що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 4.3 договору покупець зобов’язується оплатити шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця вартість поставлених товарів у термін 30 днів з моменту постачання товарів.

Відповідач в порушення умов договору оплати за поставлений товар не здійснив, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворився борг в сумі 244608,00грн.

Позивачем з метою врегулювання даних відносин направлено відповідачу претензію №29/07 від 29.07.2009р. з вимогою сплати боргу. Відповідач на вказану претензію не відреагував суми боргу не сплатив.

Між сторонами 09.10.2009р. складено акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого відповідач визнав існування заборгованості в сумі 244608,00грн. Даний акт підписаний сторонами без зауважень,

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на вищенаведене, відповідач свої зобов'язання у встановлений договором строк належним чином не виконав.

Відповідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов”язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо ішше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 5.3 договору, за прострочення строку оплати за поставлений товар покупцеві сплачує продавцеві пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен календарний день прострочки проведення розрахунків.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов”язання настають правові наслідки встановлені договором, зокрема – сплата неустойки.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню за період з 14.06.2009 року по 05.10.2009 року, яка відповідно до поданого розрахунку складає 16140,53 грн.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Також позивачем в позовній заяві заявлено клопотання в порядку забезпечення позову про накладення арешту на майно відповідача та розрахунковий рахунок в межах ціни позову.

Суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову, оскільки не подано доказів того, що майно(кошти) відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю чи погіршитись за якістю, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Судові витрати (витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) покладаються на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

На підставі наведеного, керуючись ст.193 Господарського кодексу України, ст. 525,526,611,625 Цивільного кодексу України, ст. 4-3, 33, 43, 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

           ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Львівська макаронна фабрика ” (79000, м. Львів, вул. Городоцька, 170, ідентифікаційний код 32894251) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Зерносвіт” (21011, м.Вінниця, вул. Гонти, 88, ідентифікаційний код 31909523) –244 608 грн 00 коп –основного боргу; 16 140 грн 53 коп –пені; 2607 грн 49 коп- державного мита; 236 грн 00 коп - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ, відповідно до ст. 116 ГПК України, видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя