Рішення № 7004794, 24.11.2009, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.09                                                                                           Справа№ 16/176

Господарський суд Львівської області у складі судді  Іванчук С.В. при секретарі Шереметі О.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу  за позовом: Закритого акціонерного товариства „ІНГО Україна”, м. Львів

До  відповідача : Товариства з  обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Веламіда”, м.Львів

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1

Про стягнення  1280грн.

Представники сторін:

Від позивача –не з”явився

Від відповідача –не з”явився

Від третьої особи –ОСОБА_1

Права   та   обов”язки   сторін   передбачені ст.ст. 20,22   ГПК   України роз”яснено, заяв про відвід судді не поступало, клопотань про технічну фіксацію судового процесу не надходило.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Закритим акціонерним товариством „ІНГО Україна”, м.Львів до Товариства з  обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство „Веламіда”, м. Львів про відшкодування у порядку регресу шкоди, заподіяної ДТП в розмірі 1280грн. Ухвалою суду від 30.10.09р. прийнято позовну заяву, порушено провадження та призначено до судового розгляду . З метою повного, всебічного та об”єктивного вирішення усіх обставин справи, розгляд справи відкладався ухвалою суду від 10.11.09р.

Представник позивача в судове засідання 10.11.09р. з”явився, докази  витребувані судом представив, надав оригінали документів для огляду, позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач будь-яких пояснень на вимогу суду по суті заявлених позовних вимог не надав, позовні вимоги по суті не оспорив, вимоги ухвали суду не виконав, у судове засідання не з’явився хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення .№ 4860871, 4908041, жодних заяв чи клопотань зокрема від відповідача на адресу суду не поступало. Третя особа - ОСОБА_1- в судове засідання з”явився, надав усні пояснення по суті позовних вимог.

За таких обставин,  з врахуванням належного повідомлення  про час та місце проведення судового розгляду обох сторін та третю  особу, судом  забезпечено учасникам судового процесу, рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та  здійсненні інших процесуальних прав, що в свою чергу  згідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України покладає на сторін відповідальність за  доведеність їхніх вимог чи заперечень та надає право суду в порядку ст.75 ГПК України вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті згідно до ст.75 ГПК України.

Дослідивши  матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників,  господарський суд Львівської області   в с т а н о в и в:

14.04.2006року між ЗАТ «АСК «ІНГО Україна» та гр. ОСОБА_2 був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту по ризиках КАСКО, а саме поліс №640504622 на суму 125 тис. грн. із франшизою (частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування) розміром 505 грн.

30.09.2006 року о 14 год. 30 хв. гр. ОСОБА_1, керуючи автобусом «Богдан»(д.н.з. НОМЕР_1) у м. Львові по вул. Б. Хмельницького - Городоцька при зміні напрямку руху, виконуючи розворот, не переконався, що це буде безпечно і не створить перешкоди іншим учасникам дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем Хюндай (д.н.з. НОМЕР_2) під керуванням ОСОБА_2, який рухався в зустрічному напрямку, чим порушив вимоги п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Личаківського районного суду міста Львова від 07.11.2006 року ОСОБА_1, який працював водієм ТзОВ”Веламіда”, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України .

Згідно страхових актів №190 від 21.11.2006р. та № 206 від 11.12.2006р. загальна сума збитків, заподіяних потерпілому ОСОБА_2 внаслідок ДТП, становить 1785 грн.. Фактичне заподіяння ОСОБА_2 збитків у вказаному розмірі підтверджується рахунками-фактурами: № ЛВ-0004619 від 04.12.2006 року на суму 825 грн. та № 296/06 від 08.04.2006р. на суму 960 грн. , страховими актами №190 від 21.11.06р.,№206 від 11.12.06р..

За заявою страхувальника -ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування від 08.11.2007р, розпорядженням директора Львівської філії «АСК «ІНГО Україна»№ 190 від 21.11.2007 р. проведено страхову виплату в розмірі 455 грн.(чотириста п'ятдесят п'ять гривень), що підтверджується платіжним дорученням №1152 від 18.12.06р. та 11.12.2006р. розпорядженням директора Львівської філії «АСК «ІНГО Україна»№206 за попередньою заявою ОСОБА_2 від 08.12.2006р. було перераховано страхове відшкодування у сумі 825 грн. (вісімсот двадцять п'ять гривень), що підтверджується платіжним дорученням №1150 від 18.12.06р. Вказані кошти були перераховано ПП «Маркелов СІ.»та ТОВ «Український автомобільний холдинг»за проводений ремонт транспортного засобу .Таким чином, ЗАТ АСК «ІНГО Україна»відшкодувала ОСОБА_2 збитки, завдані йому внаслідок ДТП, що сталась з вини третьої особи на загальну суму 1280грн., тобто  за мінусом  505 грн., які становить франшиза  (1785грн.-505грн.).

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст.27 Закону України "Про страхування" та ст.993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається із матеріалів справи , ОСОБА_1, на момент вчинення адміністративного правопорушення знаходився у трудових відносинах з відповідачем, що підтверджується зокрема наказом №8/п від 14.08.06р. про працевлаштування  ОСОБА_1  за основним місцем роботи на посаду водія для забезпечення виробничого процесу фірми ТзОВ НВП ”Веламіда”.

Виходячи із положення ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно із ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

У відповідності до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», з винної особи за регресною вимогою стягується сума майнових витрат, понесених на виконання зобов'язання по відшкодуванню шкоди. Регресна вимога може бути пред'явлена протягом трьох років, з дня виконання зобов'язання про відшкодування шкоди. Як вже зазначалось, вина відповідача підтверджується вказаною постановою Личаківського районного суду м. Львова, за якою ОСОБА_1 працюючи водієм ТзОВ”Веламіда” та на час вчинення ДТП керував автобусом «Богдан»(д.н.з. НОМЕР_3) ТзОВ”Веламіда”. Отже, до позивача у порядку регресу перейшло право на отримання компенсації шкоди, завданої власнику автомобіля Хюндай (д.н.з. НОМЕР_2) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

27.08.09р. позивач направив на адресу відповідача претензію б/н від 25.08.09р. з вимогою відшкодування завданих збитків, що підтверджується фіскальним чеком №9546 від 27.08.09р., яка останнім залишена без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач позов не заперечив, наведених обставин не спростував, доказів оплати не представив.

Враховуючи наведене, заяву відповідача про визнання позовних вимог, суд  дійшов висновку, що  позовні  вимоги є обґрунтованими, не спростованими і підлягають до задоволення.

Судові витрати покладаються на відповідача, згідно ст.49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.4-3, 33, 43, 49, 75, 82-84 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Стягнути з ТзОВ ”Науково-виробниче підприємство „Веламіда” (79026 м.Львів,вул..Ак.Лазаренка,буд..1 ЄДРПОУ 13795780) на користь ЗАТ”Акціонерна страхова компанія „ІНГО Україна” (79000 м.Львів, вул. Костюшка,буд. 2 оф.2 ЄДРПОУ 16285602) 1280грн. збитків, 102грн. державного мита в сумі 236грн. інформаційно-технічних витрат.

Наказ видати згідно до ст. 116 ГПК України .

Суддя