Рішення № 7004775, 07.12.2009, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.09 Справа № 7/238(17/59(5/645))

За позовом Акціонерного товариства “Український інноваційний банк” в особі Луганської філії, м. Луганськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ

про стягнення 512747 грн. 13 коп.

Суддя Т. Л. Калашник

в присутності представників:

від позивача Болото О.О., довіреність № 273 від 06.10.08;

від відповідача ОСОБА_3, довіреність № 1567 від 26.06.09.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача несплачених процентів у сумі 291753 грн. 45 коп., пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у сумі 54658 грн. 07 коп., пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 166335 грн. 61 коп.

Відповідач у відзиві та запереченнях на позовну заяву, проти позову заперечує з посиланням зокрема на те, що до закінчення граничного терміну повернення кредиту, банком вжито заходи щодо дострокового стягнення заборгованості і за кредитною угодою №1079 від 26.04.2005 на підставі виконавчих написів нотаріусів від 04.03.2006 та від 14.07.2006 звернуто стягнення на заставлене майно. На підставі вказаних виконавчих написів Державною виконавчою службою у Камянобрідському районі м. Луганська відкрито виконавче провадження. Відповідач посилається на те, що позивач після проведення у 2006 році дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави та відкриття виконавчого провадження не вжив заходів щодо реалізації виконавчим органом предмету іпотеки, що призвело до штучного збільшення вимог за кредитною угодою. Тим самим позивач діяв всупереч принципам розумності і справедливості, згідно яким на кредитора покладається обовязок вживати необхідних заходів щодо зменшення розміру збитків, завданих йому порушенням зобовязання, але у всякому разі, не сприяти їх збільшенню. Відповідач вважає, що строки здійснення заходів щодо подальшої реалізації заставленого майна вже не залежать від нього, а тому він не несе відповідальності за порушення граничного терміну повернення кредиту.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2008р. у цій справі постанову Луганського апеляційного господарського суду від 07.04.2008р. та рішення господарського суду Луганської області від 15.11.2007р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2008р. у цій справі рішення Луганської області від 16.04.2009р. скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області. Наведену постанову обґрунтовано наступним. Кредитний договір вважається укладеним із моменту досягнення згоди між сторонами за всіма істотними умовами, є строковим, двостороннім та відплатним, тобто передбачається при укладанні кредитного договору відплатність за надання фінансових послуг у вигляді виплати процентів. Місцевим господарським судом при винесенні рішення по суті спору наведеним правовим положенням юридичного аналізу в контексті спірних правовідносин надано не було, в той час, як у даному випадку необхідно було враховувати вказані норми в комплексі. Вирішуючи спір, суд безпідставно обмежився лише застосуванням до спірних правовідносин норм Закону України "Про виконавче провадження", тоді як необхідно було враховувати норми цього Закону в сукупності з нормами Цивільного кодексу України, які регулюють відносини за кредитним договором та виконання зобовязань сторін, та умовами самого кредитного договору, виходячи з його правової природи. Відмовляючи в позові з огляду на наявність виконавчого провадження за виконавчим написом нотаріуса про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд не встановив, чи ставиться за умовами кредитного договору повернення кредиту відповідачем в залежність від реалізації предмету іпотеки та чи позбавляє відповідача наявність виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки обовязку повернути позивачу кредит, сплатити відсотки та пеню за несвоєчасне виконання зобовязання, виходячи з умов договору, на підставі якого виникли спірні правовідносини, та приписів цивільного законодавства.

За листом, зданим до суду 09.11.09 (т.4 а.с.11) відповідачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог, Державну виконавчу службу Камянобрідського району м. Луганська.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд, -

в с т а н о в и в:

Між сторонами у справі 26.04.05 укладено кредитну угоду про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1079 (далі Угода), відповідно до п. 3.1. якої відповідно до положень та умов цієї Угоди Банк надає позичальнику Кредит на умовах Відновлювальної кредитної лінії на термін з 26.04.05 по 26.10.06 з лімітом заборгованості в сумі 1000000,00 грн.

Додатковою угодою № 1 від 27.04.2005 сторони внесли в п. 3.5.1 Угоди №1079 календарний графік погашення заборгованості в наступній редакції:

- за липень 2006 250000 грн.;

- за серпень 2006 250000 грн.;

- за вересень 2006 250000 грн.;

- за жовтень 2006 (до 26.10.06) 250000 грн. (повне погашення).

Кредит використовується Позичальником на поповнення оборотних коштів (п.3.2.1. Угоди).

Відповідно до п.3.4.1. Угоди, Позичальник сплачує Банку проценти в розмірі 23% річних. Вказані проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів Періоду нарахування процентів на основі фактичної календарної кількості днів в році і підлягають сплаті на Дату Платежів по процентах за Кредитом в гривнях на рахунок, вказаний в п.5.1.3. цієї Угоди.

У випадку утворення простроченої заборгованості по Кредиту і процентах, погашення боргу проводиться в наступному порядку: прострочені платежі по сплаті процентів за Кредитом, строкові платежі по процентах, прострочена заборгованість по Кредиту, строкова заборгованість по Кредиту, інші платежі згідно з цією Угодою, пеня, штрафи (п.3.5.4. Угоди).

У разі невиконання чи неналежного виконання Позичальником зобовязань за цією Угодою, а також в інших випадках, передбачених цією Угодою, а також у разі прийняття рішення про зменшення статутного капіталу, Банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості за Угодою, відшкодування збитків та звернути стягнення на предмет застави чи інше майно, що належить Позичальнику (п.5.2.5. Угоди).

Якщо виникла і триває Подія Невиконання Зобовязань (зокрема п.6.1.1. Договору), сума Кредиту, нараховані проценти, а також інші суми, нараховані згідно з цією Угодою, підлягають достроковому поверненню (сплаті), про що Банк письмово повідомляє Позичальника. Позичальник повинен сплатити зазначену в повідомленні суму протягом 10 робочих днів з дати отримання повідомлення. У випадку порушення зазначеного строку сплати, Банк має право проводити будь-яку роботу щодо примусового стягнення боргу відповідно до чинного законодавства України, в т.ч. звернути стягнення на заставлене майно (предмет іпотеки). З дати повного виконання зобовязань Позичальника за Угодою щодо повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цією Угодою, дія Угоди припиняється (п.6.2. Угоди).

Відповідно до п.7.3. Угоди, у разі порушення строків сплати процентів за Кредитом, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів , в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

У разі порушення граничного терміну повернення Кредиту, Позичальник сплачує Банку пеню. Пеня нараховується на суму простроченої заборгованості за Кредитом із розрахунку фактичної кількості днів існування простроченої заборгованості , починаючи з дати її виникнення до дати повернення Кредиту , у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня (п.7.4. Угоди).

Для забезпечення кредитних зобовязань сторонами укладений та нотаріально посвідчений договір іпотеки від 26.04.2005, реєстровий №1080. Предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: розважальний центр з літнім майданчиком, підвалом, напівпідвалом, вхідними ґанками, входами у підвал, вбиральні, прибудови, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Артьома, 211. Загальна оціночна вартість предмета іпотеки з урахуванням договору про внесення змін від 28.04.2005 №1109 становить 1200000 грн.

28.04.2005 укладений та нотаріально посвідчений договір застави, реєстраційний №1118. Предметом застави є майно та обладнання, зазначене в додатку №1. Загальна оціночна вартість предмета застави складає 500000 грн.

Позивач перерахував відповідачу: 27.04.2005 383160 грн. 96 коп., 28.04.05 16091 грн. 11 коп., 29.04.2005 257952 грн. 90 коп., 04.05.2005 88544 грн. 68 коп., 11.05.2005 186787 грн. 72 коп., 19.05.2005 46388 грн. 98 коп., 23.05.2005 21073 грн. 63 коп. Всього 1000000 грн. (т.1 а.с.110-123) на поповнення оборотних коштів.

Оскільки відповідач порушив свої зобовязання щодо сплати відсотків, на його адресу була направлена претензія №34/8-11 від 19.01.2006 з вимогою дострокового погашення кредиту в сумі 1000000 грн., а також сплати нарахованих відсотків та пені в 30-денний термін (т.1 а.с.28-30). Відповідач вимогу позивача не виконав.

Дані обставини стали підставою для здійснення виконавчих написів нотаріуса:

від 14.03.2006 реєстровий №915 (т.1 а.с.35) про звернення стягнення на майно, а саме: розважальний центр з літнім майданчиком, підвалом, напівпідвалом, вхідними ґанками, входами у підвал, вбиральні, прибудови, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Артьома, 211 та належить на праві власності ОСОБА_1 За рахунок коштів, отриманих від реалізації вищезазначеного майна запропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” у розмірі: 1000000 грн. 00 коп. сума кредиту, 75616 грн. 54 коп. сума несплачених відсотків (за період з 27.04.05 по 28.02.06), 1468 грн. 54 коп. пеня за несвоєчасне погашення відсотків (за період з 11.12.05 по 28.02.06), 1700 грн. витрати понесені АТ „Укрінбанк” за вчинення виконавчого напису, що становить 1078784 грн. 99 коп.;

від 14.07.2006 реєстровий №2072 (т.1 а.с.41-43) про звернення стягнення на майно та обладнання, зазначене в додатку 1 договору застави від 28.04.2005 реєстр. №1118, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Артьома, 211. За рахунок коштів, отриманих від реалізації обладнання запропоновано задовольнити вимоги Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” у розмірі: 1000000 грн. 00 коп. сума кредиту, 136702 грн. 50 коп. сума несплачених відсотків (за період з 27.04.05 по 06.06.06), 5983 грн. 53 коп. пеня за несвоєчасне погашення відсотків (за період з 11.12.05 по 06.06.06), 1700 грн. витрати понесені Акціонерного товариства „Український інноваційний банк” за вчинення виконавчого напису, що становить 1144386 грн. 03 коп.В обґрунтування заявленого позову позивач посилається зокрема на те, що відповідно до умов кредитної угоди від 26.04.05 № 1079 у відповідача за період з 06.06.06 по 12.09.07 виникла додаткова заборгованість у сумі позову.

Відповідач проти позову заперечує з вищенаведених підстав.

Клопотання відповідача про залучення 3-ї особи судом відхиляється з огляду на приписи ч. 1 ст. 27 Статуту та те, що відповідачем не наведено обґрунтування такої необхідності у відповідності зі ст. 27 ГПК України.

Оцінивши доводи сторін та обставини справи у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення частково, з огляду на наступне.

Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт укладення між сторонами у справі Кредитної угоди про відкриття відновлювальної кредитної лінії № 1079 від 26.04.05 підтверджено матеріалами справи.

Позивач належним чином виконав свої зобовязання за Угодою та перерахував відповідачу: 27.04.2005 383160 грн. 96 коп., 28.04.05 16091 грн. 11 коп., 29.04.2005 257952 грн. 90 коп., 04.05.2005 88544 грн. 68 коп., 11.05.2005 186787 грн. 72 коп., 19.05.2005 46388 грн. 98 коп., 23.05.2005 21073 грн. 63 коп., всього 1000000 грн. на поповнення оборотних коштів, що підтверджено матеріалами справи, у тому числі заявками відповідача та відповідним розпорядженнями позивача (т.1 а.с.110-123) та не оспорюється відповідачем.

Оскільки відповідач порушив свої зобовязання щодо сплати відсотків, на його адресу була направлена претензія №34/8-11 від 19.01.2006 з вимогою дострокового погашення кредиту в сумі 1000000 грн., а також сплати нарахованих відсотків та пені в 30-денний термін (т.1 а.с.28-30), що передбачено умовами п.5.2.5. та п.6.2. Угоди. Відповідач вимогу позивача не виконав.

Дані обставини стали підставою для здійснення виконавчих написів нотаріуса від 14.03.2006 реєстровий №915 (т.1 а.с.35) та від 14.07.2006 реєстровий №2072 (т.1 а.с.41-43), які наведено вище, за якими державною виконавчою службою у Камянобрідському районі м. Луганська було відкрито виконавчі провадження відповідно 17.03.2006 (т.1 а.с.36) та 20.07.2006 (т.1 а.с.44). Боржнику було надано строк для добровільного виконання.

Судом досліджені обставини щодо строків відкриття виконавчого провадження, ходу його проведення, строків його закриття, а також причини, з яких з березня 2006 року не погашається заборгованість за кредитною угодою за рахунок заставленого майна. Зокрема те, що 19.04.2007 було прийнято постанову про передачу майна на реалізацію, проте нерухоме майно так і не було передане на реалізацію через відсутність правовстановчих документів, що підтверджують право власності боржника на іпотечне майно. До виконавчого провадження залучені листи виконавчого органу, які направлялися простою кореспонденцією відповідачу та БТІ з вимогою надати документи права власності на нерухоме майно розважальний центр „Родіна”, що знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Артема, 211, які залишились без відповіді. 10.09.2007 виконавчим органом направлено лист №5/72 позивачу у справі з пропозицією авансування витрат на проведення повторної експертизи нерухомого майна, у звязку з тим, що попередня експертиза втратила чинність. Станом день звернення позивача з цим позовом до суду реалізація нерухомого майна не відбулась. Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обовязковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Тобто вимоги державного виконавця у рівній мірі стосуються стягувача та боржника, як і приписи ст. 111 Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема статтями 598-609, 615 ЦК України передбачено перелік підстав, за якими зобовязання вважається припиненим. Жодна з наведених підстав не співпадає з обставинами у цій справі, оскільки у відповідача залишилось зобовязання повернути грошові кошти отримані за Угодою. Змінився лише строк їх повернення, що передбачено умовами п.5.2.5. та п.6.2. Угоди.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (ч.1 ст. 631 ЦК України).

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч.4 ст. 631 ЦК України).

Згідно п.8.1. Угоди, Угода набуває чинності з дати її підписання повноважними представниками Позичальника та Банку. Ця Угода залишається чинною до дати повної сплати Позичальником заборгованості за Кредитом, процентів та інших платежів за цією Угодою відповідно до умов цієї Угоди.

Відповідно до п. 6.2. Угоди, з дати повного виконання зобовязань Позичальника за Угодою щодо повернення Кредиту, сплати процентів та інших платежів, передбачених цією Угодою, дія Угоди припиняється.

Як свідчать матеріали справи, станом на 12.09.07 (кінцева дата за розрахунком позивача) відповідачем заборгованість за Угодою не погашено.

Таким чином, відповідач помилково вважає дію Угоди припиненою.

Крім наведеного слід зазначити, що ані умовами Угоди, ані умовами Договорів іпотеки та застави, повернення кредиту відповідачем не ставиться в залежність від реалізації предмету іпотеки. Наявність виконавчого провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застави не позбавляє відповідача обовязку повернути позивачу кредит, сплатити відсотки та пеню за несвоєчасне виконання зобовязання, виходячи з умов Угоди, а відтак і права позивача вимагати такого повернення.

Позивачем у цій справі заявлено вимогу про стягнення з відповідача несплачених процентів у сумі 291753 грн. 45 коп. (за період з 06.06.06 по 11.09.07), пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у сумі 54658 грн. 07 коп. (нарахована за період з 06.06.06 по 12.09.07), пені за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 166335 грн. 61 коп. (нарахована за період з 01.08.06 12.09.07).

Розрахунок пені, здійснений позивачем, у повному обсязі відповідає приписам ч.6 ст. 232 ГК України та умовам пунктів 7.3. та 7.4. Договору.

Проте при обчисленні пені за несвоєчасне погашення процентів по кредиту, позивач помилково здійснював розрахунок з 06.06.06, оскільки по цю дату ним було обчислено пеню та враховано у виконавчому написі від 14.07.06. За листом, зданим до суду 07.12.09, відповідачем було надано розрахунок де зазначені помилки було виправлено.

За вказаних обставин вимоги позивача за позовом, з урахуванням розрахунку наданого за листом, зданим до суду 07.12.09, підлягають до задоволення частково у сумі 512524 грн. 98 коп. де: заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 291753 грн. 44 коп. (за період з 07.06.06 по 11.09.07), пеня за несвоєчасне погашення процентів по кредиту у сумі 54435 грн. 93 коп. (нарахована за період з 07.06.06 по 12.09.07) та пеня за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 166335 грн. 61 коп. (нарахована за період з 01.08.06 12.09.07). У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст. 49 ГПК України.

Відповідно до п.6.4. Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998р. із змінами та доповненнями, у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Сторонами у цій справі було сплачено судові витрати у наступних розмірах:

- позивачем - витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн., державне мито в загальній сумі 12819,47 грн. (за подачу позову 5127,47 грн., за подачу трьох касаційних скарг 7692 грн. (2564,00 х 3));

- відповідачем - витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн. та державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 2564,00 грн.

Відповідно до підпункту "г" пункту 2 статті 3 Декрету КМУ "Про державне мито", державне мито справляється із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про перегляд їх за нововиявленими обставинами в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у разі подання заяви, для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Таким чином позивачем було зайве сплачено державне мито за подачу касаційних скарг у загальній сумі 0,78 грн., а відповідачем за подачу апеляційної скарги у сумі 0,26 грн. Крім того, відповідачем зайве сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн.

Судові витрати, з дня зарахування яких пройшов рік, не повертаються платнику відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" та п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого Постановою КМУ № 1258 від 21.12.05 із змінами та доповненнями.

З урахуванням наведеного розмір належно сплачених судових витрат за цим позовом складає:

- позивачем - витрати на інформаційно-технічне забезпечення у сумі 118 грн., державне мито в загальній сумі 12818,69 грн. (за подачу позову 5127,47 грн., за подачу трьох касаційних скарг 7691,22 грн. (2563,74 х 3));

- відповідачем - державне мито за подачу апеляційної скарги у сумі 2563,74 грн.

Як вже вище зазначено, судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ч.1 ст. 49 ГПК України, а саме:

- з відповідача на користь позивача підлягає стягненню державне мито у сумі 12813,14 грн.(512524,98 грн. х 12818,69 грн./512747,13 грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117,95 грн.(512524,98 грн. х 118,00 грн./512747,13 грн.);

- з позивача на користь відповідача підлягає стягненню державне мито у сумі 1,11 грн. ((512747,13 грн. - 512524,98 грн.) х 2563,74 грн./512747,13 грн.).

Крім того, з Державного бюджету України підлягає поверненню позивачу зайве сплачене державне мито у сумі 0 грн. 78 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 на користь Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722 - заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 291753 грн. 44 коп., пеню у сумі 220771 грн. 54 коп., державне мито у сумі 12813 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 117 грн. 95 коп., видати наказ позивачу.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" в особі Луганської філії, м. Луганськ, вул. Жовтнева, 3, код ЄДРПОУ 24046722 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1 - державне мито у сумі 1 грн. 11 коп., видати наказ відповідачу.

5. Повернути позивачу з Державного бюджету України 0 грн. 78 коп. зайве сплаченого державного мита згідно платіжного доручення № 833 від 19.05.09, оригінал платіжного документу знаходиться в матеріалах справи. Підставою для повернення державного мита є дане рішення засвідчене гербовою печаткою суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Дата підписання рішення : 10.12.09.

Суддя Т.Л.Калашник