Рішення № 7004581, 27.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/70127.11.09 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. –Україна»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Мегасистем»

простягнення 26979,28 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Левіна Т.М. –дов. № б/н від 20.09.08р.;

від відповідача: не з'явився;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. –Україна»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасистем»про стягнення 26979,28 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо оплати поставленого товару за Договором поставки № 896/08 від 07 травня 2008 року.

Ухвалою від 19.10.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 09.11.2009 року.

В судовому засіданні 09.11.2009 року представник позивача подав документи на вимогу ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 09.11.2009 року не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою від 09.11.2009 року розгляд справи було відкладено на 27.11.2009 року.

У судовому засіданні 27.11.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав додаткові документи по справі.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2009 року вдруге не з’явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасистем»підтверджене витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, наданим позивачем.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 27.11.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. –Україна», іменоване надалі «Постачальник»(позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мегасистем», іменоване надалі «Покупець»(відповідач) був укладений договір поставки № 896/08 (далі – Договір), відповідно до пункту 1.1 якого постачальник здійснює виробничо –технологічну комплектацію покупця товарами, які входять у складську програму постачальника.

В свою чергу відповідно до пункту 1.2 Договору постачальник зобов’язується поставляти покупцеві товар відповідно до виставленого рахунку й у встановлені даним Договором строки, а покупець зобов’язується приймати і оплачувати поставлений товар.

Згідно з пунктом 2.1 Договору покупець представляє постачальникові заявку (специфікацію) на поставку товару із вказівкою назви організації покупця, контактних телефонів, артикулів, найменування (згідно з прайс –листами постачальника, кількості підлягаючого поставці товару та способу поставки.

Відповідно до пункту 2.2 Договору заявка (специфікація) покупця вважається прийнятою до виконання, якщо постачальник виставить рахунок для оплати з резервуванням товару. Рахунок по прийнятій до виконання заявці виставляється протягом 2-х годин (по факсу, по електронній пошті тощо) після одержання заявки, оформленої згідно з вимогами постачальника.

Пунктом 4.1 Договору передбачено, що поставка товару здійснюється постачальником шляхом передачі товару покупцеві зі складу постачальника і/або шляхом доставки на склад покупця.

У відповідності з пунктом 4.2 Договору для здійснення поставки товару на склад покупця, покупець зазначає в заявці (п. 2.1 даного Договору) бажану дату поставки. При цьому покупець зобов’язується дотримуватися умов діючого положення про доставку товару, затвердженого постачальником.

Згідно з пунктом 5.1 Договору покупець оплачує постачальникові товар за цінами, встановленими у прайс –листах постачальника в Євро із застосуванням коефіцієнта на знижку згідно з Додатком № 1 до даного Договору. Рахунок на попередню оплату виставляється в гривнях за курсом НБУ з урахуванням ПДВ і підлягає оплаті протягом 3 –х банківських днів з моменту його виписки постачальником.

Крім того, 06.08.2008 року між сторонами було укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 896/08 від 07.05.2008 року, пунктом 1 якої сторони погодили, що постачальник надає покупцеві товарний кредит –відстрочку оплати за відвантажений товар на 14 календарних днів у сумі не більше 30000,00 грн., а покупець зобов'язується вчасно робити оплату.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на суму 27048,98 грн., що підтверджується видатковими накладними № 20107 від 02.09.2008 року на суму 12760,82 грн., № 20112 від 02.09.2008 року на суму 14288,16 грн. та довіреністю на отримання товарно –матеріальних цінностей № 603528 від 02.09.2008 року, однак відповідач частково погасив заборгованість, в результаті чого в нього виникла заборгованість в сумі 17248,92 грн., що засвідчується актом звірки взаєморозрахунків від 23.03.2009 року.

01 квітня 2009 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручена останньому 08.04.2009 року, що підтверджується відповідною відміткою на ній.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 17248,92 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вищевказаний договір є договором поставки.

Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю у сумі 17248,92 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6 Додатку № 2 передбачено, що у випадку порушення строку оплати товару, переданного з відстрочкою платежу, покупець зобов'язаний сплатити пеню з розрахунку 0,1 % у день від суми заборгованості.

Відповідно до пункту 9.4 Договору сторони домовились дотримуватися загальних строків позовної давності. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов’язань здійснюється у відповідності зі строками позовної давності, встановлених Цивільним кодексом України, без застосування ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України.

Позивач за прострочення строків сплати коштів за поставлений товар, керуючись п. 6 Додатку № 2 та п. 9.4 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 6744,33 грн. за період з 17.09.2008 року по 12.10.2009 року.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням пункту 6 Додатку № 2, пункту 9.4 Договору, статті 258 Цивільного кодексу України, а також обмеживши розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3989,78 грн. за період з 12.10.2008 року по 12.10.2009 року в межах річного строку позовної давності та розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 554,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 2432,10 грн.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 6 Додатку № 2 та здійснених поставок, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, відповідно до обґрунтованого розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегасистем»(місцезнаходження: 01011, м. Київ, Печерський р-н, вул. Рибальська, 13, код ЄДРПОУ 31306741) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Т.Б.М. –Україна»(місцезнаходження: 03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 26; фактична адреса: 07400, Київська обл., м. Бровари, б-р, Незалежності, 24, код ЄДРПОУ 31111213) 17248 (сімнадцять тисяч двісті сорок вісім) грн. 92 коп. –основного боргу, 3 989 (три тисячі дев’ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 78 коп. –пені, 2 432 (дві тисячі чотириста тридцять дві) грн. 10 коп. –інфляційних втрат, 554 (п’ятсот п’ятдесят чотири) грн. 33 коп. –3 % річних, 242 (двісті сорок дві) грн. 25 коп. державного мита та 211 (двісті одинадцять) грн. 91 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

08.12. 2009 року