Рішення № 7004357, 24.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 8/81-33/42224.11.09 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Фуд»

до публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»в особі відділення «Чернігівське»

про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 134-МФ/08 від 23.04.2008 року

Представники:

від позивача Шандренко О.О. –представник за довіреністю б/н від 02.02.2009 року;

від відповідача Шилов К.Р. –представник за довіреністю б/н від 31.08.2009 року.

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта Фуд»звернулося до Господарського суду Чернігівської області з позовом до закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі відділення «Чернігівське»про розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 134-МФ/08 від 23.04.2008 року.

Позов заявлений з підстав зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, та порушення його умов другою стороною.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.05.2009 року відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України порушено провадження у справі №8/81.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2009 року справу № 8/81 передано за підсудністю до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою господарського суду м. Києва справа прийнята до провадження з присвоєнням справі №8/81-33/422.

В судових засіданнях представник позивача підтримував позов та просив його задовольнити з підстав зазначених у позові. Додатково представник позивача пояснив, що при укладенні договору ТОВ «Дельта Фуд»розраховувало на те, що зможе на протязі всього строку дії договору кредитної лінії отримувати від відповідача кредитні кошти в межах вільного залишку ліміту кредитної лінії, але не отримало цього від відповідача внаслідок порушення останнім умов укладеного договору.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти задоволення позову. Відповідно до наданого відзиву на позов заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що підставою для не надання чергового траншу було порушення позивачем умов договору, а саме, допущення позивачем простроченої заборгованості по договору. Також представник відповідача заперечував проти позову з тієї підстави, що умовами укладеного договору була передбачена можливість надання чергового траншу лише в разі повернення позивачем всього кредиту в повному обсязі або його частини –траншу. В свою чергу позивачем було здійснено погашення лише частини першого траншу, а тому він не мав права у відповідності до умов договору на отримання кредитних коштів.

Окрім того, представником відповідача було заявлено клопотання про заміну організаційно-правової форми відповідача з Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Суд задовольнив клопотання представника відповідача та здійснив заміну організаційно-правової форми відповідача з Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк»на Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

Суд встановив, що 23 квітня 2008 року між ТОВ «Дельта Фуд»та ЗАТ «Альфа-Банк»був укладений договір про відкриття кредитної лінії №134-МВ/08 відповідно до якого відповідач відкрив позивачу мультивалютну відновлювальну кредитну лінію та зобов’язувався на підставі додаткових угод до договору окремими частинами (траншами) надавати позивачу кредит у порядку і на умовах, визначених договором. Позивач в свою чергу, зобов’язувався використати кредит з метою, зазначеною у пункті 1.5. договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати відповідачу проценти за користування кредитом, виконати інші умови договору та повернути відповідачу кредит у терміни, встановлені договором.

Згідно п. 1.2. договору ліміт кредитної лінії (граничний розмір кредиту): сума, еквівалентна 3500000,00 (три мільйони п’ятсот тисяч) гривень.

Згідно п. 1.4. строк дії кредитної лінії закінчується 23 квітня 2011 року.

На виконання умов укладеного договору відповідачем на підставі окремо укладених додаткових угод було надано позивачу всього вісім траншів.

Так відповідно до: додаткової угоди №1 від 25.04.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення згідно п. 9.1. договору; додаткової угоди №2 від 12.05.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення згідно п. 9.1. Договору; додаткової угоди №3 від 12.05.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення згідно п. 9.1. Договору; додаткової угоди №4 від 16.05.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення - 16 липня 2008р.; додаткової угоди №5 від 03.06.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення - 03 червня 2009р.; додаткової угоди №6 від 03.06.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 300000,00 гривень з терміном повернення - 03 червня 2009р.; додаткової угоди №7 від 04.06.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення - 04 червня 2009р.; додаткової угоди №8 від 11.06.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 200000,00 гривень з терміном повернення згідно п. 9.1. Договору; додаткової угоди №9 від 04.08.2008р. відповідачем було надано позивачу транш у розмірі 500000,00 гривень з терміном повернення - 04 серпня 2009р..

Пунктом 4.2. договору сторони передбачили порядок та умови надання кредиту у межах строку дії кредитної лінії шляхом надання окремих частин (траншів), які повинні надаватись на підставі окремих додаткових угод до договору.

Згідно п. 4.3. договору протягом строку дії кредитної лінії та у межах вільного залишку її ліміту за умови укладення додаткових угод згідно з п. 4.2. цього договору позивач має право необмежену кількість разів отримувати кредит у порядку та на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктом 4.5. договору сторони передбачили вичерпний перелік випадків за яких відповідач мав право відмовити позивачу у наданні траншу. Такими випадками є: в разі, якщо надання траншу шляхом переказу коштів з позичкового рахунку контрагенту позивача суперечитиме законодавству про валютне регулювання та валютний контроль, або позивачем не надані всі документи, необхідні для здійснення останнім функцій агента валютного контролю при проведенні такого переказу коштів; у разі наявності у позивача простроченої заборгованості чи несплачених неустойки (пені, штрафів) за невиконання або неналежне виконання ним своїх зобов’язань за договором або будь-яким іншим договором укладеного позивачем з відповідачем, незалежно від їх виду та суми; у разі невиконання чи неналежного виконання позивачем та/або будь-якою особою, що надала поруку та/або заставу у забезпечення зобов’язань позивача за договором, умов будь-якого з документів забезпечення; у разі втрати забезпечення за договором; у разі порушення будь-яким судом провадження по справі про визнання недійсним або неукладеним хоча б одного з документів забезпечення; у разі суттєвого порушення позивачем договору; у разі ненадання позивачем платіжних документів на погашення в повному обсязі заборгованості за діючими кредитами у ВАТ «БІГ Енергія»та у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»; у разі наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позивачу кредит своєчасно не буде повернений.

10 квітня 2009 року після повернення частини першого траншу, який був отриманий 23.04.2008р., в розмірі 30000,00 грн., позивач звернувся до відповідача з листом вих. №7 від 10.04.2009р., з проханням надати черговий транш в розмірі 30000,00 гривень. Цим листом позивач просив відповідача повідомити про прийняте рішення в строк до 15.04.2009р. Вказаний лист був отриманий відділенням відповідача в м. Чернігові в цей же день (10.04.2009р.).

14.04.2009р. позивач повторно звернувся до відповідача з листом за вих. №8 від 14.04.2009р. в якому просив не зволікати з прийняттям рішення щодо надання чергового траншу. Цей лист також був отриманий відділенням відповідача в м. Чернігові в день його направлення, про що свідчить відповідна відмітка з відбитком штампу відповідача на копії листа позивача.

Відповідь на направлені позивачем два листи відповідач надав 08.05.2009р. направивши позивачу два листи за вих. №121 від 08.05.2009р. та за вих. № 122 від 08.05.2009р.

При цьому як вбачається зі змісту листа за вих. №121 від 08.05.2009р. заяви позивача №7 від 10.04.2009р. та №8 від 14.04.2009р. відповідач отримав лише 28.04.2009р. та 27.04.2009р. відповідно і що на цей момент у позивача вже існувала прострочена заборгованість по договору, хоча, з наданих позивачем копій заяв №7 від 10.04.2009р. та №8 від 14.04.2009р. вбачається, що вони були отримані 10.04.2009р. та 14.04.2009р. відповідно.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до умов укладеного договору відповідач взяв на себе зобов’язання відрити позивачу відновлювальну кредитну лінію та надавати позивачу в межах такої кредитної лінії кредитні кошти.

Згідно п. 1.1. договору відкриття відновлювальної кредитної лінії надає позивачу право у межах ліміту, який становить 3500000, 00 грн., протягом строку дії кредитної лінії, та після повернення позивачем кредиту або його частини, на отримання кредитних коштів.

Згідно п. 4.2. договору відповідач взяв на себе зобов’язання надавати позивачу кредит у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії.

Таким чином, у відповідності до вказаних умов договору, позивач має право до закінчення строку дії кредитної лінії (до 23.04.2011р.) на отримання кредитування від відповідача у межах ліміту 3500000,00 (три мільйони п’ятсот тисяч) гривень за умови повернення позивачем наданого кредиту або його частини.

При цьому договором не передбачено такої обов’язкової умови для продовження кредитування відповідачем як повернення позивачем отриманого раніше траншу в повному обсязі, як про це зазначає відповідач в своєму відзиві.

Повернення позивачем будь-якої частини наданого кредиту надає йому право на отримання від відповідача кредитних коштів в межах вільного залишку ліміту кредитної лінії.

З огляду на це, а також враховуючи те, що на момент звернення позивачем до відповідача з проханням надати черговий транш в розмірі 30000,00 грн. ця сума не виходила за межі ліміту кредитної лінії, оскільки до цього позивачем було здійснено дострокове часткове погашення першого траншу на цю ж суму, позивач набув право на отримання кредитних коштів в розмірі 30000, 00 грн.

Проте, відповідач в порушення умов укладеного договору транш в сумі 30000, 00 грн. позивачу не надав.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Заперечення відповідача з посиланням на допущення позивачем простроченої заборгованості, що є підставою для відмови у наданні траншу згідно п. 4.5. договору, судом до уваги не приймаються, оскільки на момент звернення позивачем до відповідача з проханням про надання траншу в сумі 30000,00 грн. простроченої заборгованості у позивача перед відповідачем по договору не було.

Не надання відповідачем чергового траншу, на отримання якого позивач мав право, позбавило позивача того, на що він розраховував від укладення договору.

Статтею 652 Цивільного кодексу України визначено, що договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, тобто якщо обставини змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Враховуючи те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе позивач, а також приймаю до уваги те, що позивачем відповідно до ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України було дотримано досудовий порядок розірвання договору, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими і задовольняє їх у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Розірвати договір про відкриття кредитної лінії №134-МВ/08 від 23 квітня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Дельта Фуд»та Публічним акціонерним товариством «Альфа-Банк».

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта Фуд»(14010, м. Чернігів, вул. Дніпровська, 34, код ЄДРПОУ 32194945) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             С.М.Мудрий