Рішення № 7004307, 19.11.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 31/41019.11.09 За позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю "Севастополь-Інвестстрой",           м. Севастополь

До          Публічного акціонерного товариства "Альфа - банк", м. Київ

Про          розірвання договору про відкриття кредитної лінії № 117-В/07

Суддя Качан Н.І.

Представники:

Від позивача          Крижанівська О.О., Пустовий М.М. - пред. по довір.

Від відповідача          Шилов К.Р. –пред. по довір.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Договору про відкриття кредитної лінії № 117–В/07 від 11 травня 2007р., а також Договору про внесення змін № 1 від 12 січня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117–В/07 від 11 травня 2007р. та угоди про внесення змін № 2 від 12 серпня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117–В/07 від 11 травня 2007р., які укладені між позивачем та відповідачем, з підстав істотного порушення відповідачем умов договору, а саме, необґрунтованого підвищення процентної ставки за договором, порушення строку попередження позивача про таке підвищення та ненаданні відповідачем позивачу чергового траншу кредиту за договором про відкриття кредитної лінії № 117–В/07 від 11 травня 2007р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2009р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 12.11.2009р.

В судовому засіданні 12.11.2009р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Представник позивача просить відкласти розгляд справи для подання сторонами додаткових доказів.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 12.11.2009р. було оголошено перерву до 18.11.2009р., відповідно до ст. 77 ГПК України.

16.11.2009р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначив, що вважає позов безпідставним та необґрунтованим.

18.11.2009р. від позивача до надійшло заперечення проти відзиву на позовну заяву, до якого було додані докази по справі, а також заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позовні вимоги ТОВ «Севастополь-Інвестстрой»було сформульовано наступним чином: розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 117 – В/07 від 11 травня 2007р., укладений між сторонами, а також всі договори та угоди, якими вносилися зміни до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., зокрема: договір про внесення змін № 1 від 12 січня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., угоду про внесення змін № 2 від 12 серпня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., додаткову угоду від 12 грудня 2007р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., додаткову угоду від 30 квітня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., додаткову угоду від 02 грудня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р.

          У судовому засіданні 18.11.2009р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, надавши усні пояснення по суті позовних вимог.

          Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав які вказані у відзиві ЗАТ «Альфа-Банк», а саме: відсутності порушень умов договору зі сторони ЗАТ «Альфа-Банк»при односторонньому підвищенні процентної ставки за договором, та передбаченим правом відповідача не надавати чергового траншу кредиту позивачу.

Представник відповідача надав заяву про зміну організаційно-правової форми юридичної особи відповідача з закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севастополь-Інвестстрой»та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07.

Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач відкрив позивачу не відновлювальну кредитну лінію у іноземній валюті, та на підставі додаткових угод до даного договору окремими частинами (траншами) надавав позивачу кредит в порядку та на умовах, визначених договором.

Цільовим призначенням кредиту є реалізація проекту з будівництва торговельного комплексу «Універсал»за адресою: м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 258, відповідно до п. 1.5 договору.

П. 1.2. договору у редакції від 11 травня 2007 р. встановлював ліміт кредитної лінії з 11.0.2007 р. по 10.06.2008 р. у розмірі 10 000 000 (десять мільйонів) доларів США. Угодою про внесення змін № 2 до договору від 12 серпня 2008 р. ліміт кредитної лінії був збільшений і складав у період з 12.08.2008 р. по 20.01.2009 р. 18 000 000 (вісімнадцять мільйонів) доларів США.

Розмір процентів за користування кредитом за договором складав:

- 13,5% відповідно до редакції договору від 11 травня 2009 р.;

- відповідно до договору про внесення змін № 1 до договору від 12 січня 2008 р. розмір процентів складав –за траншами, що надані у період до 12 січня 2008 р. –13,5%; за траншами, що надані у період після 12 січня 2008 р. –16%;

- відповідно до угоди про внесення змін № 2 до договору від 12 серпня 2008 р. розмір процентів складав –для траншів наданих у період з дати підписання Договору по 19 липня 2007 р. (включно), якщо при цьому сума наданих траншів не перевищує 7 000 000 доларів США –13,5%; для траншів, наданих у період з 20 липня 2007 р. по 11 серпня 2008 р. (включно), якщо при цьому сума наданих траншів перевищує 7 000 000 доларів США –16%; для траншів, наданих у період з 12 серпня 2008 р. по дату закінчення строку дії договору, якщо при цьому сума траншів перевищує 9 583 334 доларів США –21,5%.

Відповідач, надіславши лист вих. № 30055-38-75186 від 17.09.2008р., повідомив позивача, що починаючи з 27.09.2008р. розмір процентів за користування кредитними коштами, наданими на підставі додаткових угод до договору становитиме:

- Додаткова угода №1 від 17.05.2007р. –на суму 3 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 2 від 18.05.2007 р. – на суму 2 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 3 від 19.07.2007 р. –на суму 2 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 4 від 16.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 5 від 8.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 6 від 21.01.2008 р. –на суму 500 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 7 від 24.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 8 від 25.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 9 від 28.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 10 від 30.01.2008 р. – на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 11 від 01.02.2008 р. – на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 12 від 04.02.2008 р. – на суму 400 000 доларів США –18%.

П. п. 6.3. –6.5. договору регулюють порядок та умови зміни розміру процентів за користування позивачем кредитом. Відповідно до п. 6.3. договору, розмір процентів за користування кредитом, або його часткою може бути змінений за згодом між позичальником та банком, крім випадків зміни процентної ставки в односторонньому порядку, відповідно до п. 6.4. та 6.5. цього договору.

Відповідно до п. 6.4. договору, процентна ставка у односторонньому порядку може бути змінена: у разі зміни законодавчих актів та нормативних актів НБУ, внаслідок яких відбувається збільшення облікової ставки НБУ, встановлюються обмеження у валютному кредитування, збільшуються нормативи обов’язкового резервування коштів, що безпосередньо впливають на зміну вартості кредитних ресурсів банку.

При настанні вказаних обставин, банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку за користування кредитом, але в будь-якому випадку не більше ніж пропорційно зміні вартості кредитних ресурсів, попередньо повідомивши позичальника за 10 (десять) робочих днів до передбачуваної зміни.

Відповідно до п. 6.5. договору, процентна ставка може бути підвищена банком: у випадку невиконання позичальником зобов’язань за договором про підтримання оборотів, що має бути укладений відповідно до умов п. 8.8. договору, починаючи з 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому невиконані зобов’язання за договором про підтримання оборотів. При цьому описане підвищення не може бути більшим за 1% річних і про таке підвищення банк повинен надіслати позичальнику повідомлення про підвищення процентної ставки не пізніше ніж у день набуття ними чинності.

Згідно з п. 4.2. договору відповідач зобов’язувався надавати позивачеві кредит у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії , або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до договору, укладеної між позивачем та відповідачем, у строк не пізніше 2 днів з дня її укладення. Додаткові угоди про надання траншів можуть бути укладені лише за взаємною згодою сторін і є невід’ємною частиною договору. У кожній такій додатковій угоді сторони повинні визначити розмір траншу та реквізити для його надання, якщо вони відрізняються від зазначених у п. 10.2 договору.

Як було встановлено судом, відповідач, направив позивачу лист вих. № 30055-38-75186 від 17.09.2008 р., яким повідомив позивача, що починаючи з 27.09.2008 р. розмір процентів за користування кредитними коштами, наданими на підставі додаткових угод до Договору становитиме:

- Додаткова угода №1 від 17.05.2007 р. –на суму 3 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 2 від 18.05.2007 р. – на суму 2 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 3 від 19.07.2007 р. –на суму 2 000 000 доларів США –15,5%;

- Додаткова угода № 4 від 16.01.2008 р. – на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 5 від 8.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 6 від 21.01.2008 р. –на суму 500 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 7 від 24.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 8 від 25.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 9 від 28.01.2008 р. –на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 10 від 30.01.2008 р. – на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 11 від 01.02.2008 р. – на суму 300 000 доларів США –18%;

- Додаткова угода № 12 від 04.02.2008 р. – на суму 400 000 доларів США –18%.

Позивач отримав листа відповідача вих. № 30055-38-75186 від 17.09.2008 р. 01 жовтня 2008р., що підтверджується наданим суду витягом з журналу реєстрації вхідної кореспонденції ТОВ «Севастополь-Інвестстрой».

Вказані листи приймаються судом, як належні докази, якими засвідчуються наведені факти.

Відповідач зазначив, що підставами підвищення процентної ставки за договором є розпорядження директора по корпоративному бізнесу ЗАТ «Альфа-Банк»№ 10/09/2008 від 10 вересня 2009 р., копія якого була надана суду. Зі змісту даного розпорядження вбачається, що у ньому зафіксовано підвищення розміру процентної ставки в односторонньому порядку та те, що дане розпорядження вступає в силу з моменту його підписання. Повноваження на підписання такого розпорядження у директора по корпоративному бізнесу відповідача були встановлені протоколом засідання КУАП ЗАТ «Альфа-Банк»№ 61 від 15.11.2006 р. та протоколом засідання КУАП ЗАТ «Альфа-Банк» № 25 від 13.04.2006 р.

Аргументи відповідача, про те, що позивач був у належний строк повідомлений про підвищення процентних ставок за договором суд вважає такими, що спростовуються фактичними обставинами справи і не відповідають реальній дійсності. Як вже зазначалось, згідно до п. 6.4. Договору, процентна ставка у односторонньому порядку може бути змінена: у разі зміни законодавчих актів та нормативних актів НБУ, внаслідок яких відбувається збільшення облікової ставки НБУ, встановлюються обмеження у валютному кредитування, збільшуються нормативи обов’язкового резервування коштів, що безпосередньо впливають на зміну вартості кредитних ресурсів банку.

При настанні вказаних обставин, банк має право в односторонньому порядку змінити відсоткову ставку за користування кредитом, але в будь-якому випадку не більше ніж пропорційно зміні вартості кредитних ресурсів, попередньо повідомивши позичальника за 10 (десять) робочих днів до передбачуваної зміни.

За результатами аналізу матеріалів справи судом встановлено, що про прийняте відповідачем рішення щодо підвищення процентної ставки за договором позивач дізнався лише 01.10. 2008р., тобто вже після такого підвищення, яке відбулося з 10.09.2008р. У листі вих. № 30055-38-75186 від 17.09.2008р., який відповідач відповідно до реєстру поштових відправлень направив позивачу 18.09.2008р., відповідач повідомив позивача про те, що підвищення процентної ставки відбувається з 27.09.2008р. У будь-якому випадку строк попередження позивача, встановлений п. 6.4. договору був недотриманий відповідачем, що означає порушення ним положень п. 6.4. договору у частині строків попередження про підвищення процентної ставки за договором в односторонньому порядку.

Відповідач, у своїх поясненнях та відзиві на позовну заяву вказав, що підставою для підвищення процентів за договором є збільшення розміру облікової ставки НБУ.

Як було встановлено судом, відповідно до постанови НБУ «Про регулювання грошово-кредитного ринку»№ 107 від 21.04.2008р. з 30 квітня 2008р. розмір облікової ставки дійсно було підвищено з 10% до 12 %, тобто на 2% річних.

У зв’язку з підвищенням облікової ставки НБУ, за домовленістю між позивачем і відповідачем було укладено угоду про внесення змін № 2 до основного договору від 12 серпня 2008р. Відповідно до даної угоди розмір процентів за користування кредитними коштами складав –для траншів наданих у період з дати підписання договору по 19 липня 2007р. (включно), якщо при цьому сума наданих траншів не перевищує 7 000 000 доларів США –13,5%; для траншів, наданих у період з 20 липня 2007р. по 11 серпня 2008р. (включно), якщо при цьому сума наданих траншів перевищує 7 000 000 доларів США –16%; для траншів, наданих у період з 12 серпня 2008 р. по дату закінчення строку дії Договору, якщо при цьому сума траншів перевищує 9 583 334 доларів США –21,5% . Таким чином, процентну ставку для частині наданих траншів кредиту було підвищено на 2,5%, а для траншів, які планувалося надавати у майбутньому –на 5,5%.

Після цього, починаючи з 10 вересня 2009р., у відповідності з розпорядженням директора по корпоративному бізнесу № 10/09/2008, відповідач ще раз підвищив процентну ставку за траншами кредиту, які були надані раніше до 18% річних, тобто ще на 2%.

У період з 12 серпня 2008р. –дати підвищення розміру процентних ставок за договором за згодою сторін, яка оформлена угодою про внесення змін № 2 до договору, по 10 вересня 2008р. –дати підвищення процентних ставок відповідачем у односторонньому порядку, не відбувалося підвищення облікових ставок НБУ та інших подій, які б впливали на вартість кредитних ресурсів банків у відповідності до п. 6.4 договору. Обґрунтування підвищення вартості кредитних ресурсів з причин інших ніж підвищення облікової ставки НБУ, відповідачем документально не підтверджено та суду надано небуло.

Таким чином, суд приходить до висновку, про те, що підвищення відповідачем у односторонньому порядку процентної ставки за договором згідно з розпорядженням директора ЗАТ «Альфа-Банк»по корпоративному бізнесу ЗАТ «Альфа-Банк»№ 10/09/2008 від 10 вересня 2009р. і листом відповідача вих. № 30055-38-75186 від 17.09.2008р. не містить підстав для такого підвищення, які викладені у п. 6.4. договору, тому визнається необґрунтованим та таким що порушує положення договору про відкриття кредитної лінії №117 – В/07 від 11 травня 2007р., а саме п. 6.4. даного договору.

Аргументи відповідача, про те, що судовими рішеннями Господарського суду міста Києва по справах № 27/329 від 28.09.2009р. і № 44/406 від 08.09.2009р. встановлено факт того, що відповідачем було правомірно підвищено процентну ставку у односторонньому порядку за договором про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р. не беруться судом до уваги, оскільки на момент винесення даного рішення судове рішення Господарського суду міста Києва по справі № 27/329 від 28.09.2009р. не набрало законної сили, у зв’язку з його оскарженням у апеляційному порядку.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов’язковим.

Таким чином, беручи до уваги те, що встановлення факту наявності чи відсутності порушень сторонами умов договору має основне значення для правильного вирішення даної справи, суд повинен повно, всебічно і об’єктивно розглянути всі обставини справи в їх сукупності, і з цією метою дослідити всі наявні у справі докази.

Щодо ненадання відповідачем позивачу чергового траншу кредиту за договором суд зазначає наступне.

У судовому засіданні відповідач підтвердив, що позивач звернувся до ЗАТ «Альфа-Банк» із листом вих. № 143/1 від 02 вересня 2008р. у якому просив банк надати черговий транш кредиту у сумі 2 000 000 доларів США. Відповідачем не було подано документів, які б свідчили про те, що ЗАТ «Альфа-Банк»надавалася відповідь на даний лист, або надсилався проект додаткової угоди для виділення даного траншу.

П. 12.6 договору встановлюється, що будь-яка з додаткових угод, на підставі яких у відповідності з цим договором надаються окремі транші може бути укладена сторонами шляхом обміну її факсимільними копіями.

П. 12.10 договору –«будь-які повідомлення, попередження та інший обмін інформацією між Сторонами, що стосується цього договору, незалежно від того, передбачені вони цим договором чи ні (крім змін до цього договору або додаткових угод до нього, укладених згідно з пунктом 12.6 цього договору) мають юридичну силу, якщо вони викладені письмово і направлені іншій стороні на її поштову адресу рекомендованим або цінним листом (телеграмою) або доведені до відома іншої сторони кур’єром…».

Таким чином, договором не передбачено обов’язок укладення додаткових угод про виділення траншів кредиту, шляхом направлення проекту додаткової угоди, а лише право сторони направити таку додаткову угоду факсимільним зв’язком.

Тобто, письмове повідомлення (лист) позивача від 02 вересня 2008 р., направлений позивачем відповідачу, містить усі ознаки повідомлення, викладені у п. 12.10 договору, яке було спрямоване на отримання чергового траншу кредиту від ЗАТ «Альфа-Банк».

Оскільки у договорі чітко не визначена процедура і строки укладення додаткових угод щодо надання окремих траншів, то при вирішення даного питання сторони повинні керуватися положеннями чинного законодавства України, що регулюють порядок укладення та виконання угод.

Ст. 1054 Цивільного кодексу України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 1056 Цивільного кодексу України, кредитодавець має право відмовитися від надання позичальникові передбаченого договором кредиту частково або в повному обсязі у разі порушення процедури визнання позичальника банкрутом або за наявності інших обставин, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит своєчасно не буде повернений.

У разі порушення позичальником встановленого кредитним договором обов’язку цільового використання кредиту кредитодавець має право також відмовитися від подальшого кредитування позичальника за договором.

Відповідачем не було надано обґрунтованих пояснень щодо причини ненадання чергового траншу кредиту, та не надано докази існування обставин, які за приписами ст. 1056 Цивільного кодексу України можуть бути підставами для відмови кредитодавця у наданні позичальнику кредиту.

Таким чином суд приходить до висновку, що дії відповідача у вигляді ненадання відповідачем траншу кредиту порушують вимоги цивільного законодавства України –ст.1054 та 1056 Цивільного кодексу України та положення договору про відкриття кредитної лінії, а саме п. 4.2. та 4.3. договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов’язання, які виникають між суб’єктами господарювання або між суб’єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов’язаннями.

Відповідно до ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Положення ст. 179 та 188 Господарського кодексу України частково кореспондуються із нормами ст. 651 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Судом було встановлено, що позивач звертався до відповідача з листами вих. № 178 від 02 жовтня 2008р.; вих. № 198 від 10.11.2008 р., що підтверджується журналом вихідної кореспонденції ТОВ «Севастополь-Інвестстрой»про необхідність дотримання умов договору шляхом утримання відповідача від необґрунтованого, на думку позивача, підвищення процентних ставок за договором, при цьому попереджуючи відповідача про можливість своєї часткової або повної відмови від виконання зобов’язань за договором. Крім того, 15.10.2009р. позивач направив відповідачу лист про необхідність зміни умов договору або ж про його розірвання, що підтверджується відповідним описом вкладення та розрахунковими квитанціями. Відповідач не надав суду доказів про вжиття ЗАТ «Альфа-Банк» досудових заходів врегулювання спору, лист відповідача від 14.10.2008 р. № 34385-72-75196 вказує лише на факт підвищення процентних ставок за договором та на підставу такого підвищення –зміну облікової ставки НБУ. Під час судового розгляду, відповідач заперечував проти розірвання договору, не звертався до позивача із пропозицією змінити або розірвати спірний договір або ж укласти мирову угоду.

Таким чином, суд дійшов висновку, про те, що процедура зміни або розірвання договору, передбачена ст. 188 Господарського кодексу України була дотримана позивачем під час звернення із позовною заявою до господарського суду. Також судом було встановлено порушення з боку відповідача п. 4.2., 4.3. та 6.4. договору.

Позивач, внаслідок порушення відповідачем вимог договору, позбавлений реальної можливості досягти мети своєї господарської діяльності за договором про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007 р., тобто закінчити будівництво торговельного комплексу «Універсал»за адресою: м. Севастополь, проспект Генерала Острякова, 258 та ввести зазначений комплекс в експлуатацію.

Ст. 610 Цивільного кодексу України, визначає, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов’язання (неналежне виконання). Правовими наслідками порушення зобов’язання, згідно з ст. 611 ЦКУ є припинення зобов’язання або розірвання договору та відшкодування збитків і моральної шкоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст. 44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплати державного мита, то зазначені витрати відшкодовуються за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. 179, 188 Господарського кодексу України, ст. 16, 610, 611, 651, 1054, 1056 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Розірвати договір про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Севастополь-Інвестстрой»(місцезнаходження: 99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд. 39, кв. 7; код за ЄДР 33948684) та Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк»(Публічним акціонерним товариством «Альфа-банк») (місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код за ЄДР 23494714), а також всі договори та угоди, якими вносилися зміни до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., зокрема: договір про внесення змін № 1 від 12 січня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., угоду про внесення змін № 2 від 12 серпня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., додаткову угоду від 12 грудня 2007 р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007 р., додаткову угоду від 30 квітня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р., додаткову угоду від 02 грудня 2008р. до договору про відкриття кредитної лінії № 117 –В/07 від 11 травня 2007р.

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(місцезнаходження: 01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; код за ЄДР 23494714) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Севастополь-Інвестстрой»(місцезнаходження: 99011, м. Севастополь, вул. Велика Морська, буд. 39, кв. 7; код за ЄДР 33948684), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 85 (вісімдесят п’ять) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              Н. І. Качан