Єдиний державний реєстр судових рішень ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.12.09 р. Справа № 30/153
Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,
при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837)
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043)
про: стягнення заборгованості за кредитним договором №109/2006 про відкриття кредитної лінії від 29.06.2006 року за відсотками у розмірі 4413,09 грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача – Мороз І.В. (за довіреністю №3/1969 від 05.06.2009 року);
від Відповідача – не з’явився.
СУТЬ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №109/2006 про відкриття кредитної лінії від 29.06.2006 року за відсотками у розмірі 4413,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором №109/2006 про відкриття кредитної лінії від 29.2006.06 року щодо погашення нарахованих процентів.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розписку від 15.10.2009 року (а.с.4), договір про відкриття кредитної лінії №109/2006 від 29.2006.2006 року (а.с.8-12), додаткову угоду від 16.03.2007 року (а.с.13), додаткову угоду від 26.2006.2009 року (а.с.14), додаткову угоду від 14.06.2007 року (а.с.15), довідку розрахунок заборгованості (а.с.16-18).
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
На виконання ухвали суду Позивачем 19 листопада 2009 року через канцелярію суду були надані наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків станом на 18.11.2009р. підписаний та завірений печатками з боку обох сторін без зауважень (а.с.26), свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.27), довідка з ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.28), банківську ліцензію №122 (а.с.29), статут Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.31-36), банківську виписку за період з 29.06.06р. по 09.07.09р. (а.с.37-43).
На виконання ухвали суду Позивачем 02.12.2009 року через канцелярію суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.54).
Заявою від 23.11.2009 року №3/3882/1 (а.с.47) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму заборгованості по відсоткам у розмірі 6689,48 грн.
Також Позивачем було надано довідку-розрахунок заборгованості станом на 18.11.2009р. (а.с.48-51) та розписку від 23.11.2009 року за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз” Чудакова В.А. у якій вказано, що Відповідачем отримано заяву Позивача, щодо збільшення розміру позовних вимог (а.с.52).
Відповідач у судові засідання не з’являвся, доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною матеріалами справи, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.54)
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.
Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.
Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання від 19.11.2009 року (а.с.44) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
29 червня 2006 року між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) було укладено договір про відкриття кредитної лінії №109/2006, відповідно до п.1.1 Банк надає Позичальнику постійно поновлювальний кредит за потребою у формі кредитної лінії, у рамках встановленої даним Договором граничної суми кредиту з метою: поповнення оборотних засобів, з оплатою Процентної ставки за користування грошовими коштами відповідно до п.1.5 даного Договору.
Строк надання кредиту з 29 червня 2006 року по 27 червня 2007 року (п.1.2 Договору).
Згідно п.1.5 Договору Незалежно від строку надання кредиту Позичальник платить Банку за увесь час користування кредитними коштами Процентну ставку, яка на момент укладення даного Договору встановлена у розмірі 18% річних та щомісячно коректується з урахуванням перевищення поточного індексу інфляції за відповідний період, понад прогнозованим індексом інфляції, опублікованим КМУ.
Розрахунок Індексу інфляції здійснюється перемноженням місячних індексів інфляції поточного року.
Коректування розраховується як різниця між прогнозованим індексом інфляції (фіксована базова ставка на початок року) та Індексом інфляції за відповідний період з початку календарного року, (з 1 числа місяця, наступного за місцем надання кредиту) який надається Держкомстатом України, далі Процентна ставка коректується:
Процентна ставка = діюча ставка + (Різниця * діюча процентна ставка) %
Відповідно до п.1.6 Договору, проценти за користування кредитом нараховуються виходячи з 365 (366) днів на рік по щомісячно фактичній заборгованості на позичковому рахунку.
Протягом дії даного договору, Позичальник зобов’язується дотримуватися принципів кредитування: терміновості, повернення, цільового характеру, платності, забезпеченості (п.1.7 Договору)
Позичальник зобов’язується:
- забезпечити погашення кредиту у строки встановлені у п.1.2 договору (або відповідно графіку погашення кредиту, який є невід’ємною частиною даного договору) зі свого рахунку. (п.4.2 Договору)
- щомісячно перерахувати зі свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок 20688207998001 код банку 334828 у Відкритому акціонерному товариству „Акціонерно – комерційний банк „Капітал” проценти за кредит, що нараховані Банком за період з 1 числа поточного місяця (дати надання кредиту) по останнє число поточного місяця (дату погашення кредиту) не пізнішь першого робочого дня наступного місяця. Датою нарахування процентів Банком за користування вважається останнє число поточного місяця. (п.4.3 Договору)
У випадку неотримання платежу протягом першого робочого дня Позичальнику відкривається рахунок процентів №20699207998001. При повному погашенні кредиту проценти перераховуються не пізніше строку закінчення договору на відкриття кредитної лінії.
За додатковою угодою від 16.03.2007 року до Кредитного договору №109/2006 від 29.06.2006 року сума кредитної лінії була збільшена, відповідно встановлено новий строк повернення кредиту (а.с.13):
- з 29.06.2006 року до 16.03.2007 року сума кредитної лінії склала – 50000,00 грн.
- з 16.03.2007 року до 27.06.2008 року сума кредитної лінії склала – 100000,00 грн.
Процентна ставка за користування кредитом згідно додаткової угоди від 14.06.2007 року (а.с.15) до Кредитного договору визначеної у розмірі:
- 18% (вісімнадцять відсотків) – до 01.12.2006 року
- 16,5% (шістнадцять цілих п’ять десятих відсотків) – з 01.12.2006 року по 01.06.2007р.
- 18% (вісімнадцять відсотків) – з 01.06.2007 року до 27.06.2008 року
За додатковою угодою від 26.06.2009 року (а.с.14) до Кредитного договору №109/2006 від 29.06.2006р. строк повернення кредиту подовжено до 24.06.2010 р.
Позивачем на виконання умов договору було видано кредит Відповідачу у розмірі 9484 975,00 грн. Відтак Позивачем були нараховані відсотки за кредит у розмірі 45250,00 грн., погашено Відповідачем відсотки у розмірі 40837,21 грн., непогашені відсотки за кредит залишились у розмірі 4413,09 грн., що вбачається з довідки розрахунку заборгованості станом на 01.10.2009р. (а.с.16-18).
Факт погашення заборгованості за процентами підтверджується випискою з банківського рахунку за період з 29.06.06 по 09.07.09. (а.с.37-43).
25 листопада 2009 року Позивачем було надано заяву №3/3882/1 від 23.11.2009 року у якій він вказує що у зв’язку тим, що Боржником на сьогоднішній день зобов’язання, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, не виконуються, заборгованість зі сплати відсотків станом на 18.11.2009р. становить 6689,48 грн., що підтверджується довідкою – розрахунком заборгованості станом на 18.11.2009р. (а.с.48-51).
Стан розрахунків між сторонами за Договором, відображений у складеному акті звіряння взаємних розрахунків (а.с.26), який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, без зауважень.
За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.
Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надавав.
Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №3/3882/1 від 23.11.2009 року, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань.
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
За своєю природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір є кредитними договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.
Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №109/2006 про відкриття кредитної лінії від 29.06.06 року є належними підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовою даного договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.
Як встановлено ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов’язань Відповідачем є їх порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобов’язань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.
Як вбачається з матеріалів справи Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти у розмірі 94849 75,00 грн., Відповідачем не погашено кредит у розмірі 94849,75 грн.
Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитного договору.
Перевіривши арифметичних розрахунок вимог Позивача щодо відсотків за користування наданими кредитами, приведений (розрахунок) в розрахунках заборгованості (а.с.16-18, 48-51), суд встановив, що такий розрахунок відповідає умовам договору, встановленим на підставі наявних в матеріалах справи обставин виконання Відповідачем грошових зобов’язань, та підлягає повному задоволенню у розмірі 6689,48 грн.
Відповідно до ст..49 ГПК України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) про стягнення заборгованості за кредитним договором №109/2006 про відкриття кредитної лінії від 29.06.06 року за відсотками у розмірі 6689,48 грн., задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) заборгованість за процентами у розмірі 6689,48 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837): відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 102,00 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
За згодою представника Позивача в судовому засіданні 02.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписано 02.12.2009р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 7003907, Господарський суд Донецької області було прийнято 02.12.2009. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 30/153. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: