Рішення № 7003904, 02.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

02.12.09 р.                     Справа № 30/154                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Ягічевої Н.І.,

при секретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837)

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043)

про: стягнення заборгованості за кредитним договором №136/2006 від 23.08.2006 року за відсотками у розмірі 157602,84 грн.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – Мороз І.В. (за довіреністю №3/1969 від 05.06.2009 року);

від Відповідача – не з’явився.

СУТЬ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (далі – Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №136/2006 від 23.08.2006 року за відсотками у розмірі 157602,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов’язань за кредитним договором №136/2006 від 23.08.2006 року щодо погашення нарахованих процентів.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав належним чином засвідчені копії наступних документів: розписку від 15.10.2009 року (а.с.4), кредитний договір (а.с.8-12), додаткову угоду від 09.07.2009 року (а.с.13), додаткову угоду від 14.08.2009 року (а.с.14), довідку розрахунок заборгованості (а.с.15-18).

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 526, 610, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 12, 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання ухвали суду Позивачем 19 листопада 2009 року через канцелярію суду були надані наступні документи: акт звіряння взаємних розрахунків станом на 18.11.2009р. підписаний та завірений печатками з боку обох сторін без зауважень (а.с.27), свідоцтво про державну реєстрацію Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.28), довідку з ЄДРПОУ Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.31), банківську ліцензію №122 (а.с.30), статут Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно-комерційний банк „Капітал” (а.с.32-37), банківську виписку за період з 29.06.06р. по 09.07.09р. (а.с.38-44).

На виконання ухвали суду Позивачем 02.12.2009 року через канцелярію суду було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців стосовно статусу та місцезнаходження Відповідача (а.с.55).

Заявою від 23.11.2009 року №3/3882 (а.с.48) Позивач в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України збільшив розмір позовних вимог, заявивши до стягнення суму заборгованості по відсоткам у розмірі 240755,86 грн.

Також Позивачем було надано довідку-розрахунок заборгованості станом на 18.11.2009р. (а.с.49-51) та розписку від 23.11.2009 року за підписом директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз” Чудакова В.А. у якій вказано, що Відповідачем отримано заяву Позивача, щодо збільшення розміру позовних вимог (а.с.52).

Відповідач у судові засідання не з’являвся, доказів сплати заборгованості не надав, хоча належним чином повідомлявся про судові засідання шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, встановлену за матеріалами справи, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців (а.с.55).

При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов’язку щодо інформування Відповідача про судовий розгляд справи.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позов та витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Позивач до початку судового засідання надав до суду клопотання від 19.11.2009 року (а.с.45) про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Дане клопотання не суперечить чинному законодавству, інтересам сторін, тому приймається судом та підлягає задоволенню.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані сторонами докази та заслухавши в засіданні пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

23 серпня 2006 року між Позивачем (Банк) та Відповідачем (Позичальник) було укладено кредитний договір №136/2006, відповідно до п.1.1 Банк надає Позичальнику для виконання зобов’язань по Договору доручення №101/2006-П від 03.07.2006 року та поповнення оборотних засобів кредит у сумі 1615000,00 грн. з оплатою процентної ставки за користування грошовими коштами відповідно п.1.3 даного Договору. Кредит надається по мірі надходження платіжних доручень Позичальником до Банку.

Строк надання кредиту з 23 серпня 2006 року по 14 серпня 2009 року (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.1.3 Договору за користування кредитом Позичальник платить Банку Процентну ставку, яка на момент укладення даного договору встановлена у розмірі 18% (Вісімнадцять) процентів річних та щомісячно коректується з урахуванням перевищення поточного індексу інфляції за відповідний період, понад прогнозованим індексом інфляції, опублікованим КМУ.

Розрахунок Індексу інфляції здійснюється перемноженням індексів інфляції поточного року.

Коректування розраховується як Різниця між прогнозованим індексом інфляції (фіксована базова ставка до початку року) та Індексом інфляції за відповідний період з початку календарного року, ( з 1 числа місяця, наступного за місяцем надання кредиту) наданим Держкомстатом України, далі Процентна ставка коректується:

Процентна ставка = діюча Процентна ставка + (Різниця * діюча Процентна ставка)%.

Згідно п.1.4 Договору, проценти за користування кредитом нараховуючи виходячи з 365 днів у році, строком з 23 серпня 2006 року до 01 вересня 2006р., 360 днів у році, строком з 01 вересня 2006р. до 14 серпня 2009р., по щоденній заборгованості на позичковому рахунку.

Відповідно п.1.5 Договору в процесі дії даного договору Позичальник зобов’язується дотримуватись принципи кредитування: терміновості, зворотності, цільового характеру, платності, забезпеченості.

Позичальник зобов’язується:

- використовувати кредит на вказані у договорі цільове призначення та забезпечити повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів зі свого поточного рахунку №26002207998001 до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал” код банку 334828, ЄДРПОУ 25103043 (п.4.1 Договору)

- щомісячно перераховувати зі свого поточного рахунку платіжними дорученнями на рахунок 20687207998002 код банку 334828 до Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк проценти за кредит, нараховані Банком за період з 1 числа поточного місяця (дати надання кредиту) по останнє число поточного місяця (дату погашення кредиту) не пізніше останнього робочого дня поточного місяця. Датою нарахування процентів Банком за користування кредитом вважається останнє число поточного місяцю. У перший робочий день наступного місяцю Позичальнику відкривається рахунок прострочених процентів 20698207998002 для обліку заборгованості по несвоєчасно оплаченим процентам. При повному погашені кредиту проценти перераховуються не пізніш строку закінчення кредитного договору (п.4.2 Договору).

За додатковою угодою від 09.07.2009 року (а.с.13) до Кредитного договору №136/2006 від 23.08.2006 року сума кредиту збільшена та склала:

-          з 23.08.2007р. – 1615000,00 гривень;

-          з 27.09.2007р. – 1915000,00 гривень;

-          з 06.11.2007р. – 2015000,00 гривень;

-          з 20.12.2007р. – 2150000,00 гривень;

-          з 21.12.2007р. – 2165000,00 гривень;

-          з 04.01.2008р. – 2604925,00 гривень;

-          з 01.02.2008р. – 2935000,00 гривень;

-          з 29.08.2008р. – 2955000,00 гривень;

-          з 29.09.2008р. – 3010000,00 гривень;

-          з 01.10.2008р. – 3021500,00 гривень;

-          з 09.07.2009р. – 3471 5000,00 гривень;

За додатковою угодою від 14.08.2009р. (а.с.14) до Кредитного договору №136/2006 від 23.08.2006 року строк повернення кредитних коштів подовжено та встановлено до 16.08.2010 року.

Позивачем на виконання умов договору було видано кредит Відповідачу у розмірі 3464709,18 грн. Відтак Позивачем були нараховані відсотки за кредит у розмірі 1234600,80 грн., погашено Відповідачем відсотки у розмірі 1076997,96 грн., непогашені відсотки за кредит залишились у розмірі 157602,84 грн., що вбачається з довідки розрахунку заборгованості станом на 01.10.2009р. (а.с.15-18).

Факт погашення заборгованості за процентами підтверджується випискою з банківського рахунку за період з 29.06.06 по 09.07.09. (а.с.38-44).

25 листопада 2009 року Позивачем було надано заяву №3/3882 від 23.11.2009 року у якій він вказує, що у зв’язку тим, що Боржником на сьогоднішній день зобов’язання, щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами, не виконуються, заборгованість зі сплати відсотків станом на 18.11.2009р. становить 240755,86 грн., що підтверджується довідкою – розрахунком заборгованості станом на 18.11.2009р. (а.с.49-51).

Стан розрахунків між сторонами за Договором, відображений у складеному акті звіряння взаємних розрахунків (а.с.27), який підписаний та завірений печатками з боку обох сторін, без зауважень.

За таких обставин Позивач звернувся до суду із розглядуваним позовом.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву не надавав.

Суд розглядає справу відносно вимог, визначених у заяві №3/3882 від 23.11.2009 року, оскільки згідно ст.22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір вимог. Суд приймає таке збільшення, оскільки відповідні дії не суперечать законодавству і не порушують чиїх-небудь охоронюваних законом інтересів.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають повному задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов’язань.

Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ним, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, інших нормативних актів, та умовами укладених між ними договорів.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов’язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

За своєю природою укладений між Позивачем та Відповідачем договір є кредитними договором у розумінні ч.2 ст. 345 Господарського кодексу України та ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфу 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Виходячи із визначення кредитного договору, наведеного у вказаних вище нормах, та з огляду на положення ст.ст. 1046, 1048 Цивільного кодексу України за кредитним договором позичальник зобов’язується повернути позикодавцю суми позики (кредиту) та сплатити проценти, які за своїм характером є платою за користування кредитом, розмір і порядок одержання якої встановлюється договором.

Отже, укладений між Позивачем та Відповідачем договір №136/2006 про відкриття кредитної лінії від 23.08.06 року є належними підставою для виникнення у останнього грошових зобов’язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов’язань) умовою даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов’язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов’язковості договору для виконання сторонами.

Як встановлено ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

У розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України невиконання або неналежне виконання зазначених зобов’язань Відповідачем є їх порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідком порушення зобов’язань з повернення позики позичальником є сплата останнім на користь позикодавця грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу.

Як вбачається з матеріалів справи Відповідач отримав від Позивача кредитні кошти у розмірі 3464709,18 грн., Відповідачем не погашено кредит у розмірі 3464709,18 грн

Відповідно до ст.536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав ухилятися від сплати процентів за весь період користування ним згідно умов кредитних договору.

Перевіривши арифметичних розрахунок вимог Позивача щодо відсотків за користування наданими кредитами, приведений (розрахунок) в розрахунках заборгованості (а.с.15-18, 49-51), суд встановив, що такий розрахунок відповідає умовам договору, встановленим на підставі наявних в матеріалах справи обставин виконання Відповідачем грошових зобов’язань, та підлягає повному задоволенню у розмірі 240755,86 грн.

Відповідно до ст..49 ГПК України судової витрати покладаються на відповідача у разі повного задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 58, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) про стягнення заборгованості за кредитним договором №136/2006 від 23.08.06 року за відсотками у розмірі 240755,86 грн., задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837) заборгованість за процентами у розмірі 240755,86 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Аркуз”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 25103043) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерно – комерційний банк „Капітал”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13486837): відшкодування витрат по сплаті державного мита у сумі 2407,55 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою представника Позивача в судовому засіданні 02.12.2009р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 02.12.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом 10-ти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом 1-го місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя