Ухвала суду № 70039031, 03.11.2017, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/13407/17

Провадження № 1-кс/520/2788/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.11.2017 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Марченко Я.А., за участю прокурора Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1, слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_2, захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працевлаштованого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, Тираспільське шосе № 31, кв. 26, підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.11.2017 року в провадження слідчого судді надійшло клопотання слідчого про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 02 листопада 2017 року, приблизно о 11.00 годин, ОСОБА_4ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_6 вступили між собою в злочинну змову направлену на таємне викрадання чужого майна поєднаному із проникненням у житло.

Так 02.11.2017 року, приблизно о 12:00 годин ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_7, знаходячись біля першої парадної будинку № 59/3 по вул. Академіка Вільямса в м. Одеса, з метою особистої наживи, маючи корисливий умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, за попередньою змовою проникли до парадної вказаного будинку, де знаходячись на другому поверсі обрали об'єктом свого злочинного посягання квартиру під № 8, після чого з метою реалізації своїх злочинних намірів, скориставшись тим, що за їх діями ніхто не спостерігає, шляхом підбору ключа проникли до вказаної квартири звідки таємно викрали майно, що належить ОСОБА_8, а саме: ОСОБА_4 таємно викрав мобільний телефон «Samsung» вартістю 600 грн., ОСОБА_7 таємно викрав нетбук «Samsung» вартістю 2600 грн., а тим самим спричинивши ОСОБА_8 матеріальний збиток на загальну суму 3200 гривень.

Після чого, ОСОБА_4 таОСОБА_6 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, отримавши можливість розпорядитись викраденим майном на власний розсуд.

Слідчий звертається до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обґрунтовуючи клопотання необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України у вигляді можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали у повному обсязі.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, повідомивши, що підозра необґрунтована, ризики не доведені, підозрюваний має постійне місце проживання, реєстрації, перебуває у цивільному шлюбі, має на утриманні трьох дітей, неофіційно працює, що в цілому вказує, що підозрюваний має міцні стійкі соціальні звязки, раніше не судимий, наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду не має, на підставі чого просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а у випадку все таки застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрати мінімальний розмір застави.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 03.11.2017 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло.

Дослідивши долучені до клопотання матеріали, а саме: протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколи оглядів місця події від 02.11.2017; протокол допиту потерпілого ОСОБА_8; протоколи впізнання речей потерпілим ОСОБА_8, протоколи допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, рапорт ІЮПСП Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_12 який затримував ОСОБА_4 після вчинення останнім злочину та інші матеріали кримінального провадження в сукупності, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

При вирішенні питання про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного. Згідно досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, підозрюваний після вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення місце злочину залишив, що вказує на наявність ризику можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду. Ризик можливого продовження злочинної діяльності та вчинення іншого кримінального правопорушенні підтверджується тим, що підозрюваний не одружений, не працює, постійного джерела прибутку не має.

Таким чином, враховуючи вагомість наявних доказів та обґрунтованість підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_13 кримінального правопорушення,передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у його вчиненні у вигляді позбавлення волі строком до 6 років, враховуючи спосіб вчинення кримінального правопорушення, який поєднаний з проникнення до житла особи, ту обставину, що після можливого вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_13 чинив опір працівникам правоохоронних органів, беручи також до уваги, що підозрюваний не одружений, що виключає міцні соціальні звязки останнього, не працює, постійного джерела прибутку не має, слідчий суддя приходить до переконання про доведеність в судовому засіданні наявності ризиків можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження злочинної діяльності, що з урахуванням обґрунтованості клопотання слідчого вказує на доцільність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З урахуванням встановлених в судовому засіданні ризиків та обставин, підстав для застосування більш мяких запобіжних заходів в судовому засіданні встановлено не було.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, враховуючи майновий та сімейний стан підозрюваного, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність застосування застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вважаючи, що саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків.

На підставі встановленого, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Таїровського ВП Київського ВП в м. Одеса ГУНП в Одеській області ОСОБА_5, погодженого з прокурором Одеської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Одеській області.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4обовязків, передбачених КПК України в розмірі 128 000 (сто двадцять вісім тисяч) гривень.

Розяснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок № 37317035005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача Державна казначейська служба України, МФО 820172, отримувач - ТУ ДСА України в Одеській області.

У разі внесення застави, звільнити підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти негайно та покласти на нього обовязки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України строком на 2 (два) місяці, а саме:

- прибувати до слідчого або прокурора за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора;

- повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_4, що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання, а саме з 13 години 34 хвилин 02.11.2017 року та припиняє свою дію о 13 годині 34 хвилин 01.01.2018 року.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.