Ухвала суду № 700379, 14.05.2007, Харківський апеляційний адміністративний суд

Україна

Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа №АС -27/12-07 Головуючий 1 інстанції: Мамалуй О.О.

Категорія: Доповідач: Філатов Ю.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14травня 2007 р. Справа № 22-а-59/2007

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Філатов Ю.М., судді Ємельянова В.І., Шевцова Н.В..

при секретарі Хомицькій О.О.

за участю представників:

позивача Кочмар К.О.

відповідача Лозова Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача (ДПІ у Балаклійському районі Харківської області) на постанову господарського суду Харківської області від 28.02.2007 р. по справі №АС -27/12-07

за позовом ВАТ з іноземними інвестиціями «Курганський бройлер», с. Пятигорське, Харківська область

до ДПІ у Балаклійському районі Харківської області

про визнання не чинним податкового повідомлення - рішення

встановила:

Позивач, ВАТ з іноземними інвестиціями „Курганський бройлер", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив визнати нечинними податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001922301/0 від 28.03.2005 р. про донарахування податкового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 34339,03 грн.

Постановою господарського суду Харківської області від 28.02.2007 р. по справі №АС -27/12-07 (суддя Мамалуй О.О.) вимоги позивача задоволені. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001922301/0 від 28.03.2005 р. про донарахування податкового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 34339,03 грн.

Відповідач з постановою господарського суду Харківської області від 28.02.2007 р. по справі №АС -27/12-07 не згоден, подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та прийняти нову, якою відмовити позивачу у позові, вважає, що господарським судом Харківської області порушені норми матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача та представників сторін судова колегія встановила, що 24.03.2005 р. відповідачем було проведено комплексну планову документальну перевірку підприємства позивача з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства, за результатами якої був складений акт № 204/23-104/30773272. На підставі даного акту перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0001922301/0 від 28.03.2005 р., яким, відповідно до ст. 2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", позивачу було визначено суму податкового зобов'язання у вигляді фінансових санкцій на суму 34339,0 грн.,

При проведенні перевірки перевіряючими виявлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ „Співдружність-Карго", Росія (продавець) був укладений контракт № 96 від 25.11.2003 р., предметом якого є купівля-продаж білково-вітамінної-мінеральної добавки ЕРА-2 та передача товарносупровідних документів у власність покупця (п. 1.1 контракту). Розрахунок за поставлений товар передбачений шляхом здійснення банківського переводу на рахунок продавця протягом 90 діб після отримання товару покупцем. Також контрактом передбачено, що за згодою сторін можлива передоплата.

На виконання даного контракту позивач перерахував на користь продавця як передоплату за майбутні поставки кошти в сумі 12715200,0 руб РФ (08.10.04 р.) та в сумі 3188900,0 руб РФ (28.10.04 р.).

Відповідач, з посиланням на положення Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", наполягає на тому, що товар повинен був надійти на митну територію України до 06.01.2005 р. Але, як записано в акті, продавець 10.12.2004 р. частково повернув позивачу перераховані кошти (передоплату) на суму 2736000,0 руб РФ, а залишок коштів в сумі 9979200,0 руб РФ -12.01.2005 р.

При проведенні перевірки перевіряючими зроблений висновок про порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД (6 днів) і відповідно приписам абз. 1 ст. 4 вищевказаного Закону була розрахована пеня на загальну суму 34339,03 грн. (по курсу - на день виникнення заборгованості).

Норми, на які є посилання в акті перевірки та в оскарженому податковому повідомленні-рішенні, встановлюють, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України. Порушення резидентами термінів, передбачених ст. ст. 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

В позовній заяві позивач вказує на те, що порушення 90-денного терміну сталося у зв'язку із внесенням змін у Трудового кодексу Російської Федерації (Закон Російської Федерації № 201-ФЗ від 29.12.2004 р.) про новий порядок неробочих та святкових днів, якими встановлено неробочі святкові дні 1, 2, 3, 4, 5 та 7 січня. Про вказані зміни продавець повідомив позивача листом від 11.01.2005 р.

Крім того, в довідці № 64 від 24.03.05 р. Калінінградської ТПП та сертифікаті ТПП Російської Федерації № 09/274 від 23.06.05 р. підтверджено, що у зв'язку із введенням в дію Федерального Закону № 201-ФЗ від 29.12.04 р. „Про внесення змін у ст. 112 Трудового кодексу Російської Федерації" та перенесенням святкових днів, які співпадають з вихідними на наступний робочий день у відповідності із вказаною нормою, ВАТ „Альфа Банк", який здійснює банківське обслуговування ТОВ „Співдружність-Карго", не працював з 01.01.2005 р. по 10.01.2005 р.

Задовольняючи вимоги позивача господарський суд Харківської області зазначив, що згідно приписам ст. 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" якщо перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

Як вбачається з вищевказаного сертифікату та в додатку до сертифікату № 09/51 від 22.02.2007 р. (том справи 2, аркуш 17) торгово-промислова палата Російської Федерації на підставі наданих документів підтвердила наявність форс-мажорних обставин, які перешкоджали ТОВ „Співдружність-Карго" виконати контрактні зобов'язання по поверненню суми отриманої передоплати на користь ВАТ з іноземними інвестиціями „Курганський бройлер" у період з 01.01.2005 р. по 10.01.2005 р., оскільки у січні 2005р. неробочими та святковими днями були 1,2,3,4,5,6,7,8,9,та 10 числа. Першим робочим днем 2005р. було 11 січня.

Таким чином, перебіг 90-денного терміну був поновлений 11.01.2005 р. і підлягає подовженню на 10 днів (строк дії форс-мажорних обставин). За даними відповідача (стор. 21 акту перевірки), які підтверджені представником позивача в судовому засіданні, кошти від нерезидента надійшли на банківський рахунок підприємства 12.01.2005 р., тобто в межах дозволеного терміну.

Зазначені обставини, які є суттєвими, не були взяті до уваги відповідачем при здійсненні перевірки.

Відповідач наполягає на тому, що сертифікат ТПП РФ не може бути належним доказом наявності форс-мажорних обставин, оскільки не пройшов легалізацію у встановленому порядку.

Але при цьому відповідачем не взято до уваги те, що Законом України від 10.01.2002 р. „Про приєднання України до Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів" визначено, що ця Конвенція поширюється на офіційні документи, які були складені на території однієї з Договірних держав і мають бути представлені на території іншої Договірної держави. Для цілей цієї Конвенції офіційними документами вважаються, зокрема, офіційні свідоцтва, виконані на документах, підписаних особами у їх приватній якості, такі як офіційні свідоцтва про реєстрацію документа або факту, який існував на певну дату, та офіційні і нотаріальні засвідчення підписів. Конвенція встановлює, що кожна з Договірних держав звільняє від легалізації документи, на які поширюється ця Конвенція і які мають бути представлені на її території. Для цілей цієї Конвенції під легалізацією розуміється тільки формальна процедура, що застосовується дипломатичними або консульськими агентами країни, на території якої документ має бути представлений, для посвідчення автентичності підпису, якості, в якій виступала особа, що підписала документ, та, у відповідному випадку, автентичності відбитку печатки або штампу, якими скріплено документ.

За таких обставин господарський суд Харківської області правомірно дійшов висновку, що на час розгляду даної справи позивач мав докази наявних форс-мажорних обставин.

Крім цього, на виконання вимоги Вищого адміністративного суду України, викладеній в ухвалі від 13.12.2006р., Харківським апеляційним адміністративним судом у позивача були витребувані документи щодо моменту узгодження між ним і його контрагентом по угоді зміни умов зовнішньоекономічного контракту з поставки продукції на повернення коштів.

Позивачем наданий лист від 10.12.2004р. за №2521, направлений на адресу ТОВ «Содружество Карго» про повернення грошових коштів у звязку з неможливістю виконання зобовязань по постачанню і виписка з журналу вихідної документації (оригінал був наданий суду для огляду у судовому засіданні), де зазначений лист був зареєстрований. Доказом узгодження цієї пропозиції в межах зовнішньоекономічного контракту є лист ТОВ «Содружество Карго» від 11.01.2005р. №101-6 (том справи 1, аркуш 44), в якому висловлено погодження на повернення грошових коштів. Таким чином з урахуванням зміни умов контракту та наявності форс мажорних обставин строки повернення коштів не порушенні.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, керуючись ст.. ст.. 160,167, 195, 196, 198, 200, 205 ,206, 209, 254 КАС України

ухвалила:

Постанову господарського суду Харківської області від 28.02.2007 р. по справі №АС -27/12-07 залишити без змін.

Апеляційну скаргу ДПІ у Балаклейському районі Харківської області залишити без задоволення.

Розяснити сторонам, що вони мають право подати касаційну скаргу на дану ухвалу до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Справу направити до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Філатов Ю.М.

Судді Ємельянова В.І.

Шевцова Н.В.

Повний текст підписаний 16.05.2007р.

З оригіналом згідно Ю.М. Філатов