Ухвала суду № 70032796, 19.10.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4505/17

Номер справи місцевого суду: 521/12092/16-ц

Головуючий у першій інстанції Мурзенко М. В.

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.10.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.

при секретарі: Цихиселі Л.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант», Головного управління Національної поліції в Луганській області про захист права власності, визнання права власності, за зустрічним позовом представника Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант» до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння, зобов'язання вчинити певні дії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Національної поліції в Луганській області, за апеляційною скаргою Спільного українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «Славсант» на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року, -

встановила:

12 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом, який в подальшому було уточнено до Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант», Головного управління Національної поліції в Луганській області про захист права власності шляхом звільнення з-під арешту, зняття з розшуку належного позивачу автомобіля Toyota Prado, 2008 р.в., номер кузову НОМЕР_2, д/н НОМЕР_1, та просив визнати за ним право власності на зазначений автомобіль.

Посилаючись на те, що 06 червня 2015 року позивач придбав у власність зазначений автомобіль, зареєстрував його, отримав на своє ім'я свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та державні номерні знаки. В листопаді 2015 року позивач звернувся до органів ДАІ з приводу отримання дублікату свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу взамін втраченого, проте йому було відмовлено з огляду на те, що на зазначений автомобіль накладено арешт за заявою та він перебуває у розшуку, оголошеному Сватівським відділом поліції ГУНП в Луганській області за заявою СУРА ТОВ «Славсант», наявність арешту та розшуку вказаного автомобіля перешкоджає позивачу вільно володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, його право власності не визнається та обмежено, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

В свою чергу Спільне українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант» звернулось до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про витребування автомобіля Toyota LS 120 Prado, 2008 р.в., vіn- код НОМЕР_2, із чужого незаконного володіння та зобов'язати ОСОБА_2 повернути вказаний автомобіль.

Посилаючись на те, що автомобіль Toyota LS 120 Prado, 2008 р.в., vіn- код НОМЕР_2 з 10.07.2009 року належить на праві власності СУРА ТОВ «Славсант», 02.08.2014 року вказаний автомобіль було викрадено невідомими особами, по факту викрадення було повідомлено Сватівський ВП ГУНП України в Луганській області, в ході проведення досудового розслідування було встановлено, що викрадений автомобіль знаходиться у незаконному володінні та користуванні ОСОБА_2

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Скасовано розшук автомобіля марки «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1, оголошений Сватівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області 12 листопада 2015 року та 14 квітня 2016 року.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на автомобіль марки «TOYOTA PRADO», 2008 року випуску, номер кузова № НОМЕР_2, державний номерний знак НОМЕР_1.

В задоволенні позову ОСОБА_2 в іншій частині - відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову представника Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант»-- відмовлено.

Стягнути з Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант» на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 5075 грн. 60 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Спільне українсько-російсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю «Славсант» подало до суду апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог ОСОБА_2, та задовольнити позовні вимоги Спільного українсько-російсько-англійське товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант» у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм права.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи й обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що відповідачем не доведено неправомірність придбання спірного автомобіля ОСОБА_2, у зв'язку із чим первісний позов в частині визнання за ОСОБА_2 права власності на спірний автомобіль підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову має бути відмовлено.

Також підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_2 про зняття спірного автомобіля з розшуку з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу в спосіб, визначений законом або договором. З урахуванням положень ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950р., суд може захистити право особи у визначений позивачем спосіб, якщо такий спосіб є ефективним, тобто таким, що є адекватним змісту порушеного права, характеру порушення та наслідкам, які це порушення потягло за собою.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Перебування транспортного засобу в розшуку є підставою для обмеження прав власника щодо володіння, користування та розпорядження ним, зокрема є підставами для зупинення транспортного засобу відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 35 Закону України «Про національну поліцію», відмови в реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу (п. 15 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 р. із змінами).

Оголошення автомобіля в розшук в рамках кримінального провадження не є заходом забезпечення кримінального провадження в розумінні Розділу ІІ Кримінального процесуального кодексу України, не є слідчою (розшуковою) дією в розумінні глав 20, 21 цього кодексу, не може бути оскаржено в порядку кримінального судочинства відповідно до глави 26 зазначеного кодексу.

Враховуючи, що спірний автомобіль є власністю ОСОБА_2, неправомірність набуття ним зазначеного права СУРА ТОВ «СЛАВСАНТ» не доведено, відсутність щодо вказаного автомобіля чинних процесуальних рішень щодо його вилучення, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для розшуку спірного автомобіля й необхідність захисту права власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль в порядку цивільного судочинства в ефективний спосіб й зняття спірного автомобіля з розшуку шляхом скасування розшуку спірного автомобіля, оголошеного Сватівським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області 12 листопада 2015 року та 14 квітня 2016 року.

Водночас суд доходить висновку про відмову в задоволенні позову в частині звільнення спірного автомобіля з-під арешту, оскільки суду не надано доказів щодо його наявності.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог Спільного українсько-російсько-англійського Товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант», районний суд виходив з того, що ОСОБА_2 є власником спірного атомобіля і як власник має право володіти, користуватись і розпоряджатись спірним майном, а також, що позива за зустрічним позовом не надав суду доказів того, що спірний автомобіль є його власністю і вибув із його володіння поза його волею внаслідок протиправних дій невідомих осіб.

При цьому суду не надано жодних доказів на підтвердження тих обставин, на які посилається позивач за зустрічним позовом.

Вирішуючи спір по суті, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює.

Так, апеляційним судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовується сторонами, що ОСОБА_2 18.06.2015 р. придбав за договором купівлі-продажу автомобіль TOYOTA модель PRADO, 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_2, що підтверджується копією довідки-рахунку від 18.06.2015 року №219109 (а.с.170), 19 червня 2015 року звернувся до УДАІ в Одеській області із заявою про реєстрацію автомобіля на своє ім'я, що підтверджується копією заяви №66400417 від 19.06.2015 року (а.с.8-9), отримав свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с. 7), на момент придбання та оформлення спірний автомобіль в розшуку та під арештом не перебував, що підтверджується копією результатів перевірки з підсистем НАІС ДДАІ МВС України від 23.06.2015 р. (а.с. 11)

З копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 01.07.2015 року(а.с.7) вбачається, що ОСОБА_2 є власником спірного автомобіля.

В листопаді 2015 року позивач за первісним позовом звернувся до органів УДАІ в Одеській області з приводу отримання дубліката свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу взамін втраченого, проте йому було відмовлено з огляду на те, що на зазначений автомобіль накладено арешт та він перебуває у розшуку з 12.11.2015 року та 14.04.2016 року, ініціатором якого є Сватівський РВ ГУМВС України в Луганській області за заявою СУАРА ТОВ «Славсант», на підставі вказаного здійснено анулювання реєстрації вказаного автомобіля, що підтверджується копіями листів від 10.12.2015 року (а.с.20, 21).

З відповіді ТСЦ 4441 від 23.12.2016 року №31/12/4441-4802 (а.с.125) вбачається, що спірний автомобіль 12.11.2015 р. та 14.04.2016 р. оголошено в розшук.

З копії ухвали слідчого судді Сватівського районного суду Луганської області від 18.01.2016 року по справі № 426/26/16-к (а.с. 158-160) вбачається, що представник позивача за зустрічним позовом 04.03.2015 р. звернувся до правоохоронних органів з приводу викрадення спірного автомобіля, зазначеною ухвалою надано дозвіл слідчому Сватівського ВП ГУНП в Луганській області на проведення тимчасового доступу до автомобіля марки Toyota LS 120 Prado, 2008 р.в., vіn- код НОМЕР_2, 2008 року випуску, сірого кольору, який перебуває в користуванні ОСОБА_2 та вилучення зазначений транспортний засіб для зберігання на майданчику, розташованого на території Сватівського Р.В. ГУМВС України в Луганській області, для подальшого повернення власнику СУРА ТОВ «Славсант», що підтверджується копією вказаної ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень (а.с.158-160), строк дії ухвали до 16 лютого 2016 року.

З пояснень представників сторін вбачається, що зазначену ухвалу виконано не було.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

З ч. 1 ст. 317 ЦК України вбачається що, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

І згідно до ст. 328 ЦК України, воно (право власності) набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 16, 392 ЦК України, власник майна може звернутись до суду за захистом свого права, в т.ч. шляхом пред'явлення позову про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Правочин, за яким ОСОБА_2, придбав спірний автомобіль у судовому порядку недійсним не визнавався, відомості про звернення СУРА ТОВ «СЛАВАСАНТ» до правоохоронних органів з заявою про викрадення майна та факт наявності кримінального провадження за даним зверненнями, до розгляду кримінального провадження судом та постановлення відповідного судового рішення, не є беззаперечним доказом незаконності набуття права власності ОСОБА_2 на спірний автомобіль.

Посилання апеляційної скарги на те, що спірний автомобіль було викрадено з території підприємства невідомими особами 2серпня 2014 року не може бути підставою для задоволення зустрічного позову, оскільки позивач - відповідач за зустрічними позовом придбав автомобіль у іншій (не в Луганській області), не знав і не міг знати про незаконне заволодіння майном позивача за зустрічним позовом, тим більше, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомашини дані про її арешт і розшук у єдиному реєстрі були відсутні.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини по справі, рішення суду відповідає вимогам ст. ст. 213, 215 ЦПК України, а тому не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись: п. 1 ч. 1 ст. 307; ст. 308; 315; 317; 319 ЦПК України, колегія суддів ,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу Спільного українсько-російсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю «Славсант» - відхилити.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 22 березня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області:

Н.А. Кононенко

С.М. Сегеда

Т.В. Цюра