Постанова № 7003107, 09.11.2009, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

54055, м. Миколаїв, вул. Заводська, 11 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Миколаїв.

09.11.2009 р. Справа № 2а - 5185/09/1470

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Вознесенського міжрайонного прокурора Миколаївської області, вул. Урсулова, 2, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

в інтересах держави в особі Вознесенського міськрайонного центру зайнятості, м.Вознесенськ,

до відповідача: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1 531 грн. 84 коп.

Головуючий суддя Середа О. Ф.

секретар судового засідання Колеснікова О.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача: Морозов О.О.,

відповідач у судове засідання не зявився,

в засіданні приймає участь прокурор Коробченко Д.М.

Вознесенським міжрайонним прокурором Миколаївської області в інтересах держави в особі Вознесенського міськрайонного центру зайнятості предявлено позов про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 незаконно отриманої допомоги по безробіттю в сумі 1 531 грн. 84 коп.

У судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином, у судове засідання не зявився, про причину неприбуття суд не повідомив, письмові заперечення проти позову та докази, які у нього є суду не надав.

Суд вважає, що справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи прокурора і представника позивача суд встановив наступне.

Громадянка ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1) Вознесенським міськрайонним центром зайнятості була зареєстрована як безробітна від 09.07.2008 р. (ар.стор. 5) та на підставі наказу позивача від 16.07.2008 р. № НТ080716 їй був наданий статус безробітної (арк. стор. 8).

З 16.07.2008 р., відповідно до вимог ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», гр. ОСОБА_1. отримувала допомогу по безробіттю.

У звязку з тим, що гр. ОСОБА_1. невідвідувала без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, Вознесенський міськрайонний центр зайнятості на підставі наказу від 15.12.2008 р. № НТ081215 у відповідності із п.п.13 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 р. N 1533-III (далі Закон № 1533) припинив виплату допомоги по безробіттю.

23 січня 2009 року гр. ОСОБА_1. Вознесенським міськрайонним центром зайнятості знову зареєстрована як безробітна (арк.стор. 10) та на підставі наказу позивача від 30.01.2009 р. № НТ090130 їй був наданий статус безробітної (арк. стор. 13) та виплачувалась допомога по безробіттю.

Відповідачу припинено виплату допомоги по безробіттю та було знято з обліку, відповідно до наказу від 25.06.2009 р. № НТ090625, в зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних на підставі п.п.8 п.1 ст.31 Закону № 1533.

Відповідачу була направлена претензія від 30.06.2009 р. № 05-2135/08 про необхідність в строк до 30.07.2009 р. повернути незаконно виплачені кошти, яка станом на день розгляду справи залишена без задоволення.

Дослідивши усі матеріали справи, докази, суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, виходячи з наступного.

Згідно Закону №1533-ІІІ джерела коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття формуються із страхових внесків страхувальників. Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг. Фонд є цільовим централізованим страховим фондом.

У відповідності до ст. 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п.п.8 п.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі виявленням факту подання недостовірних даних.

Відповідно до ч.2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 12 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п.4 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним (затв. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.02.2009 р. N 60/62) (далі Порядок N 60/62), виконавча дирекція Фонду та її робочі органи контролюють правильність нарахування, своєчасність сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду. Так, Вознесенським міськрайонним центром зайнятості проведено перевірку наданих відповідачем документів, за результатами якої виявлено, що під час звернення гр. ОСОБА_1 до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості та перебування на обліку у позивача як безробітної приховала інформацію що вона є інвалідом з дитинства.

Доказом, що підтверджує зазначену інформацію є належним чином завірена копія пенсійного посвідчення по інвалідності гр. ОСОБА_1 та копія довідки МСЕК № 046490 від 24.03.2009 р. (арк. стор. 15,16), з яких вбачається, що відповідач мав право на державну соціальну допомогу інваліда з дитинства ІІІ групи з 30.04.2008 р. по 31.03.2009 р.

Приховання інформації гр. ОСОБА_1. під час звернення до Вознесенського міськрайонного центру зайнятості та в період перебування на обліку в центрі зайнятості, як безробітної, що вона є інвалідом з дитинства і їй встановлена ІІІ група інвалідності, спричинило незаконне отримання нею допомоги по безробіттю в період з 16 липня 2008 р. по 15 грудня 2008 р. та з 30.01.2009 р. по 24.06.2009 р., що складає 1 729 грн. 29 коп. Самостійно відповідачем сплачено 197 грн. 45 коп. Отже, стягненню підлягає 1531 грн. 84 коп.

Відповідно до п. 7 Порядку Рішення про повернення коштів особою та відшкодування коштів роботодавцем приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення про відшкодування коштів роботодавцем центр зайнятості надсилає роботодавцю повідомлення про необхідність відшкодування незаконно виплачених особі коштів протягом 10 календарних днів після отримання повідомлення. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після її ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Частиною 2 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»та п. 6 Порядку N 60/62, встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Рішення центру зайнятості щодо повернення коштів позивач не оскаржив, заборгованість у добровільному порядку на суму 1 531 грн. 84 коп. не сплатив.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно із вимогами ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 158, 160-163, 186 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Вознесенського міськрайонного центру зайнятості (м.Вознесенськ, вул.Жовтневої революції, 97, код ЄДРПОУ 20907848, р/р 37171001000515, банк ГУДКУ в Миколаївській області, МФО 826013) заборгованість в сумі 1531 грн. 84 коп. (одна тисяча пятсот тридцять одна гривня 84 копійки).

Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Виконавчий лист у відповідності зі ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України видається за заявою позивача після набрання законної сили рішенням адміністративного суду.

Головуючий суддя О. Ф. Середа