Постанова № 70030888, 30.10.2017, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2228/17

пр.№ 2-а/464/202/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2017 року

Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,

з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 звернулась в суд із адміністративним позовом, в якому просить визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні їй пенсії за вислугу років у відповідності до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 р.) та зобов'язати відповідача призначити їй пенсію за вислугу років відповідно до ч. 1 ст. ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції Закону України від 12.07.2001 р. №2663-ІІІ «Про внесення змін до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про прокуратуру») без обмеження граничного розміру.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 21.02.2017 року подала до УПФ України в Галицькому р-ні м. Львова щодо призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Листом від 28.02.2016 р. №3440/03 відповідач відмовив у призначенні пенсії на підставі ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з відсутністю спеціального трудового стажу, визначивши такий у 20 років 1 день, та у зв'язку із скасуванням Законом №213-VІІІ норм пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про прокуратуру». Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що грубо порушують її права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, що наведені в адміністративному позові, просить такий задовольнити.

На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 26.12.2016 р. № 988 "Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України" шляхом злиття управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м.Львова (пр. Червоної Калини, 35, м. Львів, 79070; ЄДРПОУ: 20847365) та Управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області (вул. Шевченка, 13, м. Пустомити, Львівська обл. 81100; ЄДРПОУ: 22371429), створене Галицьке об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова (пр. Червоної Калини, 35, м. Львів, 79070; ЄДРПОУ: 41249931). Таким чином, Галицьке об'єднання управління Пенсійного фонду України м. Львова є правонаступником всіх прав і обов'язків управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова та управління Пенсійного фонду України у Пустомитівському районі Львівської області.

Представник відповідача Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Львова в судове засідання не з'явився, згідно з поданими письмовими запереченнями вважає позовні вимоги необґрунтованими та безпідставним оскільки позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії, так як на день звернення в останнього був відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років як відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції закону станом на час звернення із заявою про призначення пенсії) так і відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (від 05.11.1991 р. №1789-ХІІ). Із заявою про призначення пенсії за вислугу років позивач звернувся в період, коди втратили чинність норми Закону №1789-ХІІ, на підставі яких призначалися пенсії за вислугу років працівникам прокуратури, відтак твердження позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин Закону України «Про прокуратуру» в редакції 2001 року є безпідставним. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 21.02.2017 року ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова із заявою про призначення пенсії за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» (в редакції 1991 року). На момент звернення позивача із заявою до відповідача, загальний стаж роботи в органах прокуратури становив 25 років 7 місяців, на прокурорських посадах - 20 років 21 день.

Рішенням управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова від 28.02.2017 року за №3440/03 ОСОБА_2 відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на скасування норм ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ. У вказаному рішенні зазначено, що на момент подання заяви вислуга років заявниці, що дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» становить 20 років 1 день, що є недостатнім для призначення цього виду пенсії.

На час виникнення спірних правовідносин є чинним Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VII, який набрав чинності 15.07.2015 року.

Даний Закон, у частині регулювання питань пенсійного забезпечення працівників прокуратури України є спеціальним законом, та повинен застосовуватися органами Пенсійного фонду України при призначенні пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч.1 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше, зокрема, з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

Пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії (ч.2 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру»).

Частиною 6 ст. 86 цього Закону встановлено, що до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема, час роботи на прокурорських посадах, зазначених у статті 15 цього Закону, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Наведеній вище нормі кореспондують положення ч. 6 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ від 05.11.1991 року (чинного на час проходження позивачем служби в органах прокуратури), відповідно до яких до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується час роботи на прокурорських посадах, перелічених у статті 56 цього Закону, в тому числі у військовій прокуратурі, стажистами в органах прокуратури, слідчими, суддями, на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, офіцерських посадах Служби безпеки України, посадах державних службовців, які займають особи з вищою юридичною освітою, в науково-навчальних закладах Генеральної прокуратури України працівникам, яким присвоєно класні чини, на виборних посадах у державних органах, на посадах в інших організаціях, якщо працівники, що мають класні чини, були направлені туди, а потім повернулися в прокуратуру, строкова військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах, частково оплачувана відпустка жінкам по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на момент подання заяви про призначення пенсії, загальний трудовий стаж ОСОБА_2 складав 20 років 1 день, тобто менше 23 років, що є недостатнім для призначення пенсії за вислугу років.

Разом з цим, положення ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ в редакції, на яку посилається позивач, кореспондують вищенаведеним нормам ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року, оскільки також встановлюють вислугу 23 роки для осіб, які звернулись за пенсією з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року.

З огляду на викладене, управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова правомірно відмовлено в призначенні пенсії ОСОБА_2, оскільки в останньої на день звернення відсутній необхідний стаж для призначення пенсії за вислугу років як відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року (в редакції закону станом на час звернення із заявою про призначення пенсії) так і відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-XII.

Окрім цього, згідно з пп. 1 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року визнано таким, що втратив чинність із набранням чинності цим Законом, Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів.

Оскільки на час звернення позивача за призначенням пенсії за вислугу років саме на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ (в частині визначення права на пенсію за вислугу років прокурорів і слідчих зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років) ця норма права втратила чинність, є цілком обґрунтованим посилання відповідача в рішенні про відмову у призначенні пенсії за вислугу років на незастосування до даних правовідносин правової норми, яка втратила чинність.

Відповідно до ст. 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.

Отже, положення ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року є чинними і дають право працівникам прокуратури України на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року - 23 роки, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 13 років.

На момент прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02.03.2015 року та дії зазначених в ньому Прикінцевих положень чинним був Закон України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року, який з 15.07.2015 року втратив свою чинність, і з цього дня вступив в дію Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року № 1697-VIII.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оскільки на час звернення із заявою про призначення пенсії за вислугу років позивач не мала достатньої вислуги років, що передбачена ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» № 1697-VI, а приписи ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» № 1789-ХІІ втратили чинність, відповідно, є обґрунтованою відмова відповідача в призначенні пенсії за вислугу років, у зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 160-163,167 КАС України,

постановив:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Галицького об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Львова про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови у повному обсязі.

Суддя Теслюк Д.Ю.