Постанова № 7002837, 30.11.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2009 р. справа № 2а-17536/09/0570

час прийняття постанови: 14год.45хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Мозгової Н. А.

при секретаріПригода О.В.

за участю представника позивача Криворучко В.Ж.

представникавідповідача не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» м. Донецьк до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганські про визнання дій посадових осіб протиправними, -

В С Т А Н О В И В:

26.10.2009р. позивач, Акціонерне товариство закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» м. Донецьк, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганські про визнання протиправними дій посадових осіб, які виразились у складанні акту №322 від 30.09.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем неправомірно було застосовано до Луганського спеціалізованого управління «Електромонтаж» №455, яке є підрозділом АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» без права юридичної особи, п.п. «в» п.9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо анулювання свідоцтва реєстрації платника податку на додану вартість. Дана норма Закону визначає порядок анулювання реєстрації осіб, як платників податку на додану вартість, згідно до якого реєстрація діє до дати її анулювання, у випадках, якщо особа зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає субєктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Згідно акту, комісією було встановлено, що ЛСУ «Електромонтаж» № 455 не підпадає під перелік платників податків, наведених у ст. 2 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки є філією, що не являється юридичною особою згідно ст. 95 Цивільного кодексу України, та не є субєктом господарювання згідно ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України.

Позивач з такими доводами не погоджується, оскільки згідно Положення про ЛСУ «Електромонтаж» № 455, затвердженого протоколом № 13 від 21.04.2006р., ЛСУ є відокремленим підрозділом спеціалізованим управлінням. У довідці про включення до ЄДРПОУ ЛСУ зареєстровано без права юридичної особи з організаційно-правовою формою підрозділ.

У рішенні комісії, викладеному в акті, не зазначено на підставі яких конкретно документів зроблено висновок про те, що маються підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. При анулюванні реєстрації ЛСУ «Електромонтаж» № 455 зберігає статус платника податку на додану вартість в рамках головного підприємства, також буде виписувати податкові накладні на підставі делегованих йому повноважень, що дає змогу зробити висновок про незмінність системи оподаткування. Рішення суду про звільнення від сплати податку на додану вартість відсутнє. Отже, до ЛСУ «Електромонтаж» № 455 не може бути застосований п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Протиправні дії посадових осіб Ленінської МДПІ в м. Луганську призведуть до того, що платник податку ЛСУ «Електромонтаж» № 455, на обліку якого на день анулювання реєстрації, знаходяться товарні залишки чи основні фонди, відносно яких був нарахований податковий кредит в минулих або поточному податкових періодах, зобовязаний визнати умовний продаж таких товарів по звичайним цінам, та відповідно збільшити суму податкових зобовязань за наслідками періоду, протягом якого відбувається анулювання (ч. 10 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»). ЛСУ «Електромонтаж» № 455 втрачає податковий кредит, і нараховує податкові зобовязання, а АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» не придбає податкового кредиту, а також при продажі товарно-матеріальних цінностей покаже податкові зобовязання, що призведе до подвійного оподаткування. Позивач вважає, що дії відповідача суперечать ч. 2 ст. 19 Конституції України, є протиправними, такими, що порушують права і законні інтереси, а також є необґрунтованими.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з тих підстав, що відповідно до п. 1 ст. 95 Цивільного кодексу України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами, вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Згідно з п. 2 ст. 55 Господарського кодексу України субєктами господарювання є господарські організації юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні та комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. П. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товар на митну територію України. Згідно з п. 1.2 ст. 1 цього Закону встановлено, що особа це будь-яка з наведених нижче осіб, незалежно від того, чи є така особа резидентом чи ні: субєкт підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій; інша юридична особа, що не є субєктом підприємницької діяльності; фізична особа (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), яка здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України; представництво нерезидента, що не має статусу юридичної особи. Отже ЛСУ «Електромонтаж» № 455 не можуть бути платниками податку на додану вартість.

Крім того, відповідач зазначає, що у листах ДПА України № 24738/7/16-1517 від 01.12.2008р., №7330/7/16-1417 від 09.04.2008р., №10149/7/16-1417 від 18.05.2009р. зазначено, що у випадку, якщо філія була зареєстрована в якості платника податку на додану вартість, така реєстрація повинна бути скасована. Відповідно до п. 25.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.04.2000р. за № 208/4429 для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість такий платник повинен подати до податкового органу за місцем перебування на обліку заяву про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 3-ПДВ. Разом із поданням заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість платник податку зобовязаний повернути податковому органу Свідоцтво та всі засвідчені копії Свідоцтва. У разі неподання філіями заяви про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість таке анулювання здійснюється за ініціативою податкового органу.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач Акціонерне товариство закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» зареєстроване у якості юридичної особи 03.11.1994р. виконавчим комітетом Донецької міської ради, включене до ЄДРПОУ за № 01416990, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію Серії А00 № 304782.

Луганське спеціалізоване управління «Електромонтаж» № 455 є підрозділом АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» без права юридичної особи, включене до ЄДРПОУ за № 20180197, що підтверджується Довідкою про взяття на облік платника податків за №482. Цей підрозділ взято на облік у якості платника податків до Ленінської МДПІ в м. Луганську 26.06.2000р. Здійснює діяльність на підставі Положення, затвердженого загальними зборами акціонерів АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» згідно протоколу № 13 від 21.04.2006р. Підрозділ зареєстрований як платник податку на додану вартість згідно Свідоцтва № 17295290 від 12.07.2000р.

Згідно з актом №322 від 30.09.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, складеним комісією Ленінської МДПІ в м. Луганську 30.09.2009р., було встановлено, що маються підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість у разі відсутності підстав для перебування в якості платника ПДВ та відповідно до п. «в» п.п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», у звязку з чим прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ЛСУ «Електромонтаж» № 455 АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж».

Суд вважає дії відповідача щодо прийняття таких рішень протиправними з наступних підстав.

У відповідності до п. 9.3 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» особи, які підпадають під визначення пункту 2.3 статті 2 цього Закону, зобов'язані зареєструватися як платник податку у податковому органі за їх місцезнаходженням (місцем проживання). Форма заяви про реєстрацію визначається у порядку, визначеному центральним податковим органом. Дані з реєстру платників податку підлягають оприлюдненню в порядку, визначеному центральним податковим органом.

Сторонами не заперечується факт правомірності реєстрації ЛСУ «Електромонтаж» № 455 у якості платника податку на додану вартість, спірним є питання наявності підстав для анулювання такої реєстрації.

Пунктом 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» визначається вичерпний перелік підстав для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість, зокрема, анулювання відбувається у випадках, якщо:

а) платник податку, який до місяця, в якому подається заява про анулювання реєстрації, є зареєстрованим згідно з положеннями підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 цього Закону більше двадцяти чотирьох календарних місяців, включаючи місяць реєстрації, та має за останні дванадцять поточних календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій, менші за визначені зазначеним підпунктом;

б) ліквідаційна комісія платника податку, оголошеного банкрутом, закінчує роботу або платник податку ліквідується за власним бажанням чи за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб'єкта господарювання);

в) особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку або стає суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин;

г) зареєстрована як платник податку особа обирає відповідно до цього Закону спеціальний режим оподаткування за ставками, іншими, ніж зазначені у статті 6 та статті 81 цього Закону;

ґ) особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовно порядку реєстрації суб'єктів господарювання.

Податковий орган не може відмовити в анулюванні реєстрації у разі існування підстав, визначених у підпунктах "а" - "б" цього пункту, та зобов'язаний прийняти самостійне рішення про анулювання реєстрації на підставах, визначених у підпунктах "в" - "г" цього пункту.

Рішення про анулювання реєстрації за заявою платника податку приймається у строки, визначені цією статтею для податкової реєстрації.

Відповідач в обґрунтування прийняття рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість посилається саме на підпункт «в» цієї статті. Разом з тим, відповідач не приймає до уваги, що ЛСУ «Електромонтаж» № 455 не було зареєстровано як платника єдиного податку, не стало суб'єктом інших спрощених систем оподаткування, які визначають особливий порядок нарахування чи сплати податку на додану вартість, відмінний від тих, що встановлені цим Законом, чи звільняють таку особу від сплати цього податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин. Вказаний відокремлений підрозділ не був звільнений від сплати податку за рішенням суду або з будь-яких інших причин.

Як вбачається з акту №322 від 30.09.09р., у вказаному відокремленому підрозділі відсутні підстави для перебування в якості платника податку на додану вартість, але такої підстави для анулювання реєстрації п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість» не містить. Суд не приймає доводи представника відповідача стосовно того, що це є іншою причиною у розмінні п. «в» п. 9.8 ст. 9 цього Закону, оскільки у даному випадку в цій нормі інші причини відносяться тільки до підстав звільнення від сплати податку на додану вартість.

Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача на листи ДПА України № 24738/7/16-1517 від 01.12.2008року, №7330/7/16-1417 від 09.04.2008р., №10149/7/16-1417 від 18.05.2009р. викладені у запереченнях на позовну заяву, оскільки вони не зареєстровані в Міністерстві юстиції України, тобто не є нормативно-правовим актом у розумінні ст. 117 Конституції України. Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Таким чином, вищезазначений лист ДПА України не може застосовуватися судом з огляду на положення ч.3 ст. 9 КАС України.

Судом також не беруться до уваги посилання представника відповідача на п. п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки ця норма визначає терміни «платник податку» та «особа», які вживаються у цьому Законі. Крім того, суд зауважує, що між сторонами відсутній спір щодо правомірності реєстрації відокремленого підрозділа ЛСУ «Електромонтаж» № 455 у якості платника податку на додану вартість; відповідач не оспорював у судовому чи іншому порядку законність видачі цьому підрозділу Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Суд зазначає, що дійсно, ЛСУ «Електромонтаж» № 455 не є юридичною особою, тобто не є окремим субєктом господарювання у розумінні ст. 55 Господарського кодексу України. Разом з тим, воно створено та функціонує як відокремлений підрозділ у складі юридичної особи АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж». Закон України «Про податок на додану вартість» не має такої підстави для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість як відсутність статусу юридичної особи.

Отже, оскільки під час судового розгляду справи не було встановлено підстав, передбачених п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість», для анулювання реєстрації у якості платника податку на додану вартість відокремленого підрозділу АТЗТ «Донбаспромелектромонтаж» - ЛСУ «Електромонтаж» № 455, суд приходить до висновку, що приймаючи рішення про анулювання такої реєстрації відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що встановлені законодавством, у звязку з чим визнає такі його дії протиправними.

У відповідності до ч. 2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Суд, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вважає за необхідне у даному випадку вийти за межі позовних вимог та поновити його порушені права шляхом визнання недійсним рішення про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість ЛСУ «Електромонтаж» № 455, що викладені у Акті № 322 від 30.09.2009 року, що є, в свою чергу, належним засобом захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про визнання протиправними дій посадових осіб, які виразились у складанні акту №322 від 30.09.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та прийнятті рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - задовольнити.

Визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську щодо складання Акту №322 від 30.09.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, яким прийнято рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Луганського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 445 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж».

Визнати недійсним рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Луганського спеціалізованого управління «Електромонтаж» № 455 Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж», викладене в №322 від 30.09.09р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу «Донбаспромелектромонтаж» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 (три) грн. 40 коп.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 30 листопада 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мозговая Н. А.