Ухвала суду № 70026052, 31.10.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Справа 2608/17104/12 Головуючий у 1-ій інстанції - Шум Л.М.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/8819/2017 Доповідач - Музичко С.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого - Музичко С.Г.,

Суддів - Волошиної В.М., Рейнарт І.М.,

при секретарі - Юрчуку С.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики,

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про виправлення описки у рішенні суду від 11.04.2013 року та виконавчому листі у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі позивач просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що йому через адресно-довідкове бюро стало відомо, що ідентифікаційний код та паспорт, виданий відповідачу, належить ОСОБА_4, тобто судом помилково вказано прізвище відповідача - ОСОБА_3. Також зазначає, що не має можливості отримати офіційні дані про відповідача, а в порушення ч.6 ст. 130 ЦПК України судом не було з'ясовано склад осіб, які приймають участь у справі, їх прізвища, імена, по-батькові та адресу проживання.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, тому в силу ст. 305 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за їх відсутності.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що надані позивачем додаткові докази в обґрунтування заяви про виправлення описки несуть інформаційний характер та не є правовстановлюючими документами, які б засвідчили та встановили конкретні дані про фізичну особу.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що у жовтні 2012 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики.

Ухвалою Святошинського районного суду м.Києва від 19.11.2012 року відкрито провадження по цивільний справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4.

Рішенням Святошинського районного суд м. Києва від 11.04.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором позики задоволено(а.с. 38-39), дане рішення набрало чинності, у зв'язку з чим 30.05.2013 р. був виданий виконавчий лист.

07.06.2017 року на адресу суду повторно надійшла заява позивача про виправлення описки у вищезазначеному рішенні та у виконавчому листі, оскільки невірно зазначено прізвище відповідача, замість вірного - ОСОБА_4, судом помилково зазначено його прізвище ОСОБА_3.

Відповідно до ч.1 ст. 219 ЦПК України суд може за заявою осіб, які беруть участь у справі, виправити допущені у судовому рішенні описки.

Опискою називається зроблена судом механічна помилка у визначенні об'єкта присудженого, сторони, строку виконання рішення та ін. Помилкою - неправильність в діях і висновках.

З п.19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року вбачається, що вирішуючи питання про виправлення описок, арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності.

З матеріалів справи слідує, що існують розбіжності зазначення прізвища відповідача, у позовній заяві відповідач - ОСОБА_3, суд першої інстанції відкрив провадження до відповідача ОСОБА_4, рішення ухвалив стосовно відповідача ОСОБА_3

Крім того, позивачем до суду надано довідку адресно-довідкового бюро від 09.08.2013 року, згідно якої ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 67).

Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув, не надав правової оцінки доводам позивача.

Положеннями ч. 2 ст. 219 ЦПК України передбачено, що заява про виправлення описок чи арифметичних помилок у судовому рішенні розглядається протягом десяти днів з дня її надходження. Особи, які беруть участь у справі, повідомляються про час і місце засідань. Їхня неявка не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

Згідно ч. 2 ст. 74 ЦПК України судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Частина 4 даної норми передбачає, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Частина 1 статті 76 ЦПК України визначає, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.

Отже, належним повідомленням сторони про судове засідання є вручення їй судового повідомлення завчасно і під розписку.

Розглядаючи справу у відсутність сторін, суд першої інстанції виходив з того, що сторони повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних про направлення судом та отримання сторонами судового повідомлення про розгляд заяви.

Таким чином, суд першої інстанції на час постановлення ухвали не мав відомостей про належне повідомлення сторін про судовий розгляд заяви, а тому не мав правових підстав для розгляду справи у їх відсутність.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 305, 312, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Святошинського районного суду м. Києва від 21 червня 2017 року скасувати з передачею питання на новий розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді