Рішення № 70023782, 24.10.2017, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/4044/17

Провадження № 2/643/3241/17

24.10.2017 року Московський районний суд міста Харкова Харківської області у складі:

головуючого судді- Ференчук О.В.,

при секретарі - Сиротенко О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду цивільну справу за позовомОСОБА_1до ОСОБА_2 Управління національної поліції в Московському районі м. Харкова, Державної казначейської служби України про стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить захистити його конституційне право на компенсацію моральної шкоди, яка спричинена йому незаконними діями та неправомірною бездіяльністю посадової особи відповідача, та стягнути з відповідача компенсацію моральної шкоди у розмірі 512000,00 грн., заподіяну йому слідчим СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3 в результаті прийняття ним незаконних процесуальних рішень та його протиправної тривалої бездіяльності.

Позов обґрунтовано тим, що слідчим проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015220040000045 від 12.08.2013 за ст.ст. 383, 384 КК України Слідчий злісно та навмисно не виконуючи вимоги чинного кримінально процесуального законодавства України, впродовж тривалого часу імітував досудове розслідування за вказаним кримінальним провадженнями неодноразово виносячи незаконні постанови про їх закриття. Посилаючись на вищевказані обставини, а також положення статей1174 ЦК України , позивач вважає, що вищевказаними рішеннями працівників поліції та їх бездіяльністю йому було спричинено моральну шкоду у розмірі 512000,00 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свій позов та викладені доводи, якими він обґрунтований, та підтвердив фактичні обставини, які в ньому викладені.

Представник відповідача ОСОБА_2 Управління національної поліції в Московському районі м. Харкова у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Представник відповідача Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) суд встановив наступне.

На підставі ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харков від 03.04.2015 р. прокурора прокуратури Московського району м. Харкова було зобовязано внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_1 за злочини, предбачені ст.ст. 383, 384 КК України (а.с.6).

06 квітня 2015 розпочато досудове розслідування.

13 липня 2015 року слідчим Московського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_4 винесено постанову про закриття кримінального провадження № 42015220040000045 від 06.04.2015 року за ч.1 ст. 383, ч.1 ст. 384 КК України.

Вказану постанову слідчого скасовано ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 18.08.2015 року (а.с.7).

04 листопада 2015 року слідчим Воронкіною Я.О. винесено постанову про закриття вказаного кримінального провадження

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 28.01.2016 постанову про закриття кримінального провадження скасовано у звязку з неповнотою досудового розслідування (а.с. 8).

24 червня 2016 року за результатами досудового розслідування постановою слідчого СВ Московського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3О зазначене кримінальне провадження закрито.

06 липня 2016 року ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова постанову про закриття кримінального провадження скасовано, оскільки слідчим залишено поза увагою вказівки, викладені в попередній ухвалі слідчого судді.

05 вересня 2016 року слідчим знову винесено постанову про закриття кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 03.11.2016 року постанову слідчого про закриття кримінального провадження скасовано і поновлено розслідування кримінального провадження (а.с.10).

Досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні проводилося слідчими, які своїми постановами неодноразово закривали зазначене кримінальне провадження.

Ці процесуальні рішення слідчих скасовувались ухвалами слідчих суддів Московського районного суду м. Харкова, які зазначали факти невиконання слідчими вимог кримінального процесуального закону.

Проаналізувавши надані сторонами докази у їх сукупності та взаємозвязку, суд приходить до висновку, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Згідно із пунктами 3, 9Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до розяснень даних в пункті 5 зазначеної постанови обовязковому зясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача, та вина останнього в її заподіянні. Зокрема суд повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або витрат немайнового характеру, за яких обставин, та якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він виходив при цьому.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у звязку з ушкодженням здоровя, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у порушенні нормальних життєвих звязків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Так, положеннямист. 56 Конституції Українивизначено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно з ч.6ст. 1176 ЦК Українишкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах

Відповідно достатті 1172 ЦК Україниюридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Свої позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди позивач обґрунтовує незаконними рішеннями та бездіяльністю слідчого, що тривало на протязі чотирьох років, що призвело до порушення нормальних життєвих звязків і потребувало додаткових зусиль для організації життя.

Виходячи з викладеного, суд приходить висновку про доведеність позивачем факту спричинення моральних страждань діями відповідача, а саме винесенням незаконних рішень, тривалої бездіяльності посадових осіб, пов'язаних з невнесенням відомостей до ЄРДР, а в подальшому і постійне закриття кримінального провадження, що безумовно змінило його нормальний життєвий ритм. Проте інших доказів на підтвердження немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, істотності змін в житті, тощо) суду не надано, а тому, керуючись засадами справедливості, добросовісності та розумності, суд вважає достатнім розмір відшкодування моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу вимогст. 60 ЦПК Українидокази в їх сукупності, суд визнає, що заявлений ОСОБА_1 позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає частковому задоволеннюНа підставі викладеного, керуючись ст.ст.10,11,60,88,212,213,215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 10 000 (десять тисяч ) грн. з Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд міста Харкова протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Ференчук