Постанова № 7002200, 12.11.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.11.09Справа №2а-8005/09/7/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В. , при секретарі Силантьєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Закритого акціонерного товариства " Ялтинська кіностудія"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

за участю:

від позивача – представники за довіреністю Лебедєва Н.А., Євстратов О.Ю,

від відповідача – не з’явився,

Обставини справи: позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до ДПІ в м.Ялта АР Крим та просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 25.05.09р. №0001072301/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн. та №0001082301/0 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн.

Позивач доповнив позовні вимоги надавши письмову заяву (т.1, а.с.139-140), відповідно до якої просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачам податкові повідомлення-рішення від 25.05.09р. №0001072301/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн. та №0001082301/0 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн., а також повідомлення-рішення від 26.06.09р. №0001072301/1 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн. та №0001082301/1 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при проведенні перевірки, на підставі якої прийняті оскаржувані повідомлення – рішення, відповідач дійшов неправильних висновків щодо господарської діяльності позивача.

Позивач вважає, що при проведенні перевірки відповідачем не враховані положення діючого законодавства та необґрунтовано зроблені висновки про не проведення господарських операцій між позивачем та контрагентами, в результаті чого зроблені неправомірні висновки про нікчемність правочинів, та як наслідок неправомірно вказано на порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідач проти позову заперечує, просить у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов (т.1, а.с.144-157) та письмових пояснення (т.2, а.с.52). Відповідач вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні, оскільки оскаржувані рішення прийняті ним на підставі встановлених перевіркою порушень з боку позивача норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обґрунтовано та додержанням вимог чинного законодавства.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час дату та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив, в зв’язку з чим суд, приймаючи до уваги ненадання відповідачем доказів неможливості участі представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи його клопотання про неможливість розгляду справи без участі його представника, керуючись ч.4 ст. 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів.

По справі було призначено судово – економічну експертизу, висновки якої залучені до матеріалів справи (а.с.58-76).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.08р., валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08р. по 31.12.08р.

За результатами перевірки складений акт №1539/23-1/30993572/43 від 21.05.09р. (т.1 а.с.36-87) (далі акт перевірки).

Відповідно до висновків акту (т.1, а.с.58-86) було встановлено порушення позивачем, зокрема:

1. п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 12.05.1997 року №283/97 зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік на загальну суму 4572433 грн., у тому числі за перший квартал 2008 року,в сумі 842500 грн.; за другий квартал 2008 року в сумі 789122 грн.; за третій квартал 2008 року в сумі 1509645 грн.; за четвертий квартал 2008 року в сумі 1431166 грн. Крім того, занижено податок на прибуток та заниження податку на прибуток всього в сумі 574578 грн., в тому числі за II квартал 2008 року в сумі 64301 грн. та за III квартал 2008 року в сумі 510277грн.

В акті зазначено, що в зв'язку з тим, що підприємство має від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за 2008 рік, то податок на прибуток за перше півріччя 2008 року та за 9 місяців 2008 не нараховується, а застосовуються фінансові санкції.

2. п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 901725 гривень, в тому числі по періодах:

Січень 2008 року - 20000 грн., Лютий 2008 року - 53333 грн., Березень 2008 року - 95167 грн., Квітень 2008 року - 101158 грн., Травень 2008 року - 56667 грн., Серпень 2008 року - 16667 грн., Вересень 2008 року - 272500 грн., Жовтень 2008 року - 286233 грн.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення – рішення від 25.05.09р. №0001072301/0 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн. (т.1 а.с.9) та №0001082301/0 про нарахування податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн. (т1, а.с.8).

За наслідком розгляду скарги позивача на прийняті податкові повідомлення – рішення відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 26.06.09р. №0001072301/1 про нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн. (т.1, а.с.141) та №0001082301/1 про нарахування податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн. (т.1 .а.с.143).

Позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до розділу 3.1.2. акту перевірки «Валові витрати» відповідач дійшов висновку про завищення позивачем валових витрат на суму 4572433грн.

Перевіркою встановлено, що між ЗАТ «Ялтинська кіностудія» та ПП «Березань ІК» було укладено договір від 20.04.07 № б/н про виконання робіт. Предметом даного договору являється виконання робіт при проведенні кінематографічного виробництва.

На виконання договору між позивачем та ПП «Березань ІК» були складені акти здачі-приймання виконаних робіт.

Всього позивачем по операціях за вказаним договором віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року по рядку 04.1 Декларації суму 467500,00 грн., за 2 квартал 2008 року по рядку 04.1 Декларації суму 283333,00 грн., до складу податкового кредиту за січень 2008 року суму 5000,00 грн., за лютий 20008 року суму 43333,33 грн., за березень 2008 року суму 45166,66 грн., за травень 2008 року суму 56667,00 грн.

Відповідачем встановлено, що при проведенні планової перевірки кошторис на виконання робіт при проведенні кінематографічного виробництва (будівництво декорацій на об'єктах зйомок; бутафорські роботи;монтаж та демонтаж збірних декорацій в місцях зйомок; ліквідація декорацій після завершення зйомок) згідно договору від 20.04.07 № б/н з ПП «Березань ІК» не надано. В актах здачі-приймання виконаних робіт не вказано до яких фільмів здійснювались будівництво та демонтаж декорацій. В актах здачі-приймання виконаних робіт одним реченням написано, що згідно Договору №б/н від 20.04.2007 року були виконані наступні роботи по будівництву декорацій на об'єкті зйомок, бутафорські роботи, монтаж та демонтаж збірних декорацій в місцях зйомок, ліквідація декорацій після завершення зйомок, виконані в термін, якісно, в повному об'ємі, згідно вимог.

Вказана загальна вартість виконаних робіт та розмір податку на додану вартість.

В акті перевірки зазначено, що в бухгалтерському обліку операції відображено по дебету рах. 84 «Інші операційні витрати» та кредиту бухгалтерського рахунку №37 «Розрахунки з різними дебіторами» в журналах-ордерах та зворотно-сальдових відомостях щомісячно за січень 2008 року - травень 2008 року. До акту перевірки додаються копії актів здачі-приймання виконаних робіт. Оплата за надання послуг здійснена безготівковим розрахунком. Також вказано, що постачальником реалізованих робіт ЗАТ «Ялтинській Кіностудії» являється Благодійний фонд «Співдружність та партнерство», який також є єдиним засновником ПП «Березань ІК».

У ході перевірки відповідачем зроблений висновок про те, що, перевіркою встановлено розбіжності з наданими поясненнями працівників ЗАТ «Ялтинська кіностудія» та наданою інформацією Березівською міжрайонною ДПІ Одеської області, а саме: працівниками ЗАТ «Ялтинська кіностудія» дані пояснення, що роботи фактично здійснювались працівниками ПП «Березань ІК», а із відповіді Березівської міжрайонної ДПІ Одеської області слідує, що роботи здійснені Громадським благодійним фондом допомоги і соціального захисту робітників правоохоронних і контролюючих органів та сприяння боротьби з корупцією "Співдружність та партнерство", а ПП «Березань ІК» являється тільки посередником в пошуку замовника. Також встановлено, що в Благодійного фонду «Співдружність та партнерство» відсутні трудові ресурси для виконання вищевказаних робіт (на підприємстві значиться 2 особи), робітники фонду для виконання вищевказаних робіт на територію ЗАТ «Ялтинська Кіностудія» не заїжджали.

Також в акті вказано, що між ЗАТ «Ялтинська кіностудія» та ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» було укладено договір від 22.08.08 № б/н про виконання робіт.

Предметом даного договору являється виконання робіт при проведенні кінематографічного виробництва.

На виконання умов цього договору складені акти здачі - приймання виконаних робіт.

Всього підприємством по даних операціях віднесено до складу валових витрат за З квартал 2008 року по рядку 04.1 Декларації суму 1445833,00 грн., за 4 квартал 2008 року по рядку 04.1 Декларації суму 1431167,00 грн., до складу податкового кредиту за серпень 2008 року суму 16666,67 грн., за вересень 2008 року суму 272499,71 грн., за жовтень 2008 року суму 286233,33 грн.

В бухгалтерському обліку операції відображено по дебету рах. 84 «Інші операційні витрати» та кредиту бух. рах.37 «Розрахунки з різними дебіторами» в журналах-ордерах та зворотно-сальдових відомостях щомісячно за серпень 2008 року - листопад 2008 року. До акту перевірки додаються акти здачі-приймання виконаних робіт.

Оплата за надання послуг здійснена безготівковим розрахунком.

Відповідачем у ході перевірки отримана відповідь від ДПІ м.Іллічівська Одеської області від 07.05.2009 року вх. № 2120/7. В наданій інформації вказано, що здійснити зустрічну перевірку ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» неможливо у зв'язку з тим, що стан платника 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцем знаходження.

Головним відділом податкової міліції ДПІ в м. Ялта службовою запискою від 20.05.2009р. №956/26-0 надана інформація та копія реєстраційних даних ТОВ "Центр технічного сервісу "Авель" де вказано, що засновником підприємства являється Логінов Геннадій Миколайович, який являється і керівником і головним бухгалтером. Кількість працівників 2 особи.

На підставі перевірки, з урахуванням пояснень працівників позивача відповідач прийшов до висновку (т.1, а.с.49), що ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» в періоді, який перевірявся не могло надавати послуги по будівництву декорацій на об’єктах та їх демонтаж в місцях зйомок, так як не мало відповідної кількості працівників для виконання вказаних об’ємів робіт вказаних в актах здачі – приймання виконаних робіт.

Крім того, перевіркою було встановлено (т.1, а.с.50), що між ЗАТ «Ялтинська кіностудія» та ТОВ «Тример ЛТД» було укладено наступні договори: договір оренди обладнання від 24.12.07 № 004/К, договір оренди обладнання від 24.01.2008 року № 005/К, договір оренди обладнання від 29.02.2008 року № 006/К, договір оренди обладнання від 31.03.2007 року №007/К, договір оренди обладнання від 31.03.2008 року № 008/К, договір оренди обладнання від 31.03.2008 року № 009/К, договір оренди обладнання від 31.03.2008 року № 010/К.

На виконання умов договорів складені акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Всього підприємством по даних операціях віднесено до складу валових витрат за 1 квартал 2008 року по рядку 04.1 Декларації суму 375000,00 грн., за 2 квартал 2008. року по рядку 04.1 Декларації суму 505789,00 грн., до складу податкового кредиту за січень 2008 року суму 15000,00 грн., за лютий 2008 року суму 10000 грн., за березень 2008 року суму 50000 грн., за квітень 2008 року суму 101158,00 грн.

В бухгалтерському обліку операції відображено по дебету рах. 84 «Інші операційні витрати» та кредиту бух. рах.37 «Розрахунки з різними дебіторами» в журналах-ордерах та зворотно-сальдових відомостях щомісячно за січень 2008 року - травень 2008 року. До акту перевірки додаються акти здачі-прийняття виконаних робіт.

Оплата за надання послуг здійснена безготівковим розрахунком.

В ході планової перевірки до ДПІ в Шевченківському районі м.Києва відповідачем надісланий запит про проведення перевірки підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин ЗАТ «Ялтинська кіностудія» з ТОВ «Тример ЛТД».

На направлений запит податкової міліції ДПІ в м.Ялта, отримана відповідь від ГВПМ ДПІ в Шевченківському районі м.Києва від 20.05.2009 року за №4426/7/26-10/3 де вказано, що ТОВ «Тример ЛТД» має ознаки фіктивності, за юридичною та фактичною адресою: м. Київ, вул. Володимирська 7 не знаходиться, до ДПІ в Шевченківському районі м. Києва підприємство не звітує з вересня 2008 року.

Засновником, директором та головним бухгалтером підприємства є громадянин Іванченко Олександр Петрович, який за даними адресного бюро м. Києва та Київської області не значиться.

За таких підстав та з урахуванням пояснень працівників позивача відповідач прийшов до висновку про не проведення з боку ТОВ «Тример ЛТД» дій, що свідчили б про фактичне встановлення ним обладнання.

З вказаних вище підстав, відповідач, керуючись положеннями ЦК України прийшов до висновку (т.1, а.с.53), що по вищевказаним правочинам не було реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, тому дані правочини є нікчемними, а тому, відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивачем завищені валові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що контрагенти позивача за вказаними вище договорами (ПП «Березань ІК», ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель», ТОВ «Тример ЛТД») зареєстровані в ЄДРПОУ (т.1, а.с.43,47,50).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстровані у ЄДРПОУ контрагенти позивача є юридичними особами, наділені цивільною правоздатністю і дієздатністю, мають, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з надання послуг та виконання робіт.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст.71 КАС України відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що вказані підприємства на момент укладення угод були виключені з ЄДРПОУ, у зв’язку з чим були не наділені цивільною дієздатністю та правоздатністю.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Статтею 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як свідчать матеріали справи (т.1, а.с.164-250, т.2, а.с.1-16) та як встановлено актом перевірки, між позивачем та контрагентами (ПП «Березань ІК», ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель», ТОВ «Тример ЛТД») в порядку встановленому ЦК України були укладені договори. На виконання договорів укладені акти здачі-прийняття виконаних робіт. Позивачем проведені розрахунки з контрагентами за виконані роботи (надані послуги).

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005р. (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записі у податковому та бухгалтерському обліку (відвідай кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акту перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Згідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За таких підстав, з урахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку про те, що укладені між позивачем та контрагентами договори, акти виконаних робіт, податкові накладні є первинними документами, які підтверджують здійснення господарських операцій, яки є предметом вказаних вище договорів та свідчать про отримання позивачем робіт та послуг, а контрагентами плати за виконання робіт, надання послуг.

Доводи відповідача про нікчемність правочинів з підстав відсутності реального настання правових наслідків, що обумовлені ним, суд оцінює критично з наступних підстав.

Стосовно договірних відносин між позивачем та ПП «Березань ІК», суд вказує на те, що діючим законодавством не встановлено надання згоди або будь – якого іншого узгодження та укладення відповідного документу між замовником (позивачем) та засновником (Громадським благодійним фондом допомоги і соціального захисту робітників правоохоронних і контролюючих органів та сприяння боротьби з корупцією «Співдружність та партнерство») юридичної особи (ПП «Березань ІК»), оскільки юридична особа сама виступає стороною у правочині, наділяється правами та обов’язками за договором.

Відповідачем, в порядку ч. 2 ст. 71 КАС України не надано будь яких доказів, що свідчили б про відсутність права ПП «Березань ІК» укладати договори з іншими особами.

Також відповідачем не надано доказів фактичного виконання вказаних робіт Громадським благодійним фондом допомоги і соціального захисту робітників правоохоронних і контролюючих органів та сприяння боротьби з корупцією «Співдружність та партнерство», про що ним вказано в акті (т.1. а.с.47).

Стосовно укладеного договору між позивачем та ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» суд зазначає, що посилання відповідача в акті на те, що за отриманою з ДПІ м. Іллічівська Одеської області інформацією про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» в зв’язку з відсутністю за місцезнаходженням та посиланням на кількість працівників юридичної особи (2 особи), не дають підстав робити висновки про те, що ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» не могло надавати послуги за укладеними договорами, оскільки відсутність юридичної особи за адресою реєстрації не має причинного зв’язку з виконанням (невиконанням) умов договору укладеного з позивачем, а інформація відповідача про кількість працівників ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» (2 особи) також не може бути підставою для висновків про невиконання умов договору, оскільки юридична особа не обмежена діючим законодавством щодо залучення додаткових працівників, підрядників та інше.

Відсутність результатів зустрічної перевірки ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель», на що посилається відповідач (т.1 а.с.49), свідчить про недоведеність висновків відповідача та відсутність фактичних даних про господарську діяльність ТОВ «Центр технічного сервісу «Авель» взагалі, але не свідчить про порушення законодавства при виконанні ним умов договору укладеного з позивачем.

Щодо договорів укладених між позивачем та ТОВ «Тример ЛТД» суд також зазначає, що наявність інформації про відсутність юридичної особи за фактичною адресою, ненадання ним звітності в ДПІ та інформація про ознаки фіктивності юридичної особи не може свідчити про наявність причинного зв’язку щодо виконань ТОВ «Тример ЛТД» умов договорів.

Перевірка господарської діяльності ТОВ «Тример ЛТД», відповідно до матеріалів справи, не проводилася, що свідчить про неповне з’ясування відповідачем обставин, на які він посилається в обґрунтування відсутності з боку ТОВ «Тример ЛТД» надання в оренду обладнання позивачу.

Посилання відповідача на пояснення працівників позивача, на які він посилається в акті перевірки та в обґрунтування своїх доводів про правомірність прийнятих рішень, суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» вони не є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарських операцій, а відображають суб’єктивне бачення працівників щодо знаходження на території позивача працівників контрагентів, що не може бути належним доказом відсутності мети направленої на реальне настання правових наслідків, що обумовлені правочином.

Крім того, ДПІ посилається на те, що ТОВ «Тример ЛТД» з вересня 2008р. не надає звіти в ДПІ, тоді як операції з позивачем були здійснені в І кварталі 2008р., коли ТОВ «Тример ЛТД», як слідує з відомостей ДПІ, звіти надавало.

Отже відомості, на які посилається в акті перевірки відповідач та на підставі яких ним зроблені висновки про неправомірність правочину не приймаються судом в якості належних доказів по справі, що можуть свідчити про здійснення та виконання господарських операцій.

Відповідно до положень п.п. 1.32. ст. 1. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Підпунктом 5.1. ст. 5 вказаного закону встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно до положень п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами. Відповідно до п.п. 5.11. ст. 5 Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Враховуючи викладене, висновки зроблені в акті перевірки щодо відсутності реального настання правових наслідків (безтоварності) правочинів між позивачем та контрагентами не підтверджується матеріалами справи, а тому немає підстав вважати, що з боку позивача було допущено порушення п.п. 5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що також підтверджується висновком судово – економічної експертизи від 21.10.09р. №110/09 (т.2 а.с.58-76).

В акті перевірки також вказано (т.1, а.с.57), що позивач отримав товарно – матеріальні цінності та послуги від ТОВ «Радіо - таксі» в сумі 19414,03грн. та ТОВ «Фортайл – Україна» в сумі 57160грн., вартість яких була включена до складу валових витрат в сумі 63812грн., але не була сплачена постачальникам. Таким чином, відповідач прийшов до висновку про те, що таки послуги вважаються безкоштовно наданими та виключаються зі складу валових витрат.

Слід зазначити, що відповідачем з цього факту в акті перевірки не вказані підстави за яких він дійшов до такого висновку.

При цьому з висновку судово – економічної експертизи від 21.10.09р. №110/09 (т.2 а.с.58-76) вбачається, що за наслідком дослідження експертом первинних документів позивача було встановлено укладення позивачем з ТОМ «Радіо - таксі» договору підряду від 15.08.06р. б/н, відповідно до якого була передбачена оплата за транспортні послуги, що надавалися виконавцем, а також те, що позивачем проведена часткова сплата таких послуг (т.2. а.с.69).

Експертом встановлено, що послуги надані ТОВ «Фортайл - Україна» відповідно до говору №08/2006, також передбачали їх сплату, та по даним аналітичного обліку позивача були сплачені попередньо у сумі 62000грн.

За таких підстав суд приходить до висновку про те, що вказані послуги не можуть бути кваліфіковані як безплатно надані, що також підтверджується висновком експерта.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що висновки відповідача про завишення податкового кредиту з ПДВ у результаті його відображення у складі податкового кредиту сум податку, що сплачені у зв’язку з придбанням робіт (послуг) у контрагентів не підтверджуються матеріалами справи, оскільки видані позивачу контрагентами податкові накладні, складені з додержанням вимог Закону України «Про податок на додану вартість» та є підставою для формування податкового кредиту, що також підтверджується висновком судово – економічної експертизи від 21.10.09р. №110/09.

Висновок експерта суд оцінює як достатньо повний, достовірний, зроблений на підставі всебічно досліджених первинних бухгалтерських документів позивача та відповідаючий діючому законодавству і матеріалам справи.

Враховуючи викладене суд не приймає доводи відповідача, по яких він заперечує проти адміністративного позову.

За таких підстав податкові повідомлення – рішення відповідача є такими, що прийняті необґрунтовано, є протиправними та підлягають скасуванню, в зв’язку з чим податкові вимоги підлягають задоволенню.

В судовому засіданні оголошена вступна і резолютивна частина постанови, постанова складена в повному об'ємі 16.11.2009р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крім:

- від 25.05.09р. №0001072301/0 про нарахування Закритому акціонерному товариству «Ялтинська кіностудія» штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн.;

- від 25.05.09р. №0001082301/0 про нарахування Закритому акціонерному товариству «Ялтинська кіностудія» податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн.;

- від 26.06.09р. №0001072301/1 про нарахування Закритому акціонерному товариству «Ялтинська кіностудія» штрафних санкцій з податку на прибуток у сумі 178803грн.

- від 26.06.09р. №0001082301/1 про нарахування Закритому акціонерному товариству «Ялтинська кіностудія» податку на додану вартість у сумі 901725грн. основного платежу та 450863грн. штрафних санкцій, а разом 1352588грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства «Ялтинська кіностудія» 3,40грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набуває законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                         Маргарітов М.В.