Постанова № 70012216, 31.10.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

ПОСТАНОВА

іменем України

"31" жовтня 2017 р. Справа № 806/2184/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Моніча Б.С.

Охрімчук І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Шведюк М.М.,

представника податкової, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі апеляційні скарги Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області та ОСОБА_3 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" січня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними дій, стягнення невиплачених коштів та середнього заробітку за час затримки розрахунку ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, у якому, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 08.01.2016, просила визнати протиправними дії Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області щодо недонарахування та невиплати їй при звільненні посадового окладу, надбавки за спеціальне звання та надбавки за вислугу років; стягнути з відповідача суму в розмірі 54551 грн., з яких:

- недонараховані та невиплачені їй при звільненні посадовий оклад у сумі 109,72 грн., надбавка за спеціальне звання в сумі 11,93 грн. та надбавка за вислугу років у сумі 21708,13 грн.;

- середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 03.04.2015 до дати постановлення рішення у даній справі в сумі 32721,22 грн..

На обґрунтування заявленого зазначала, що відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу", їй повинна була щомісячно виплачуватись надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. Однак вказана надбавка в період з 01.08.2001 до 26.06.2013 не нараховувалась і не виплачувалась. Із відповіді ДПІ на звернення, їй стало відомо, що в зазначений період роботи в податковій інспекції їй внаслідок арифметичних помилок та порушень законодавства не донараховано посадовий оклад в сумі 109,72 грн., надбавку за спеціальне звання в сумі 11,93 грн. та надбавку за вислугу років у сумі 21708,13 грн., що, на думку позивача, спричинило виплату їй заробітної плати не в повному обсязі, а також вплинуло на не донарахування їй надбавки за вислугу років, індексації заробітної плати, преміальних виплат, матеріальних допомог, відпускних, виплат за період перебування у відрядженні та інших виплат, які обчислюються від середньої заробітної плати.

За заявою представника позивача, судом первинного відповідача - Овруцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області замінено правонаступником - Овруцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, правонаступником якої є Овруцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області, щодо недонарахування та невиплати ОСОБА_3 при звільненні надбавки за вислугу років державної служби за період з 01.08.2001 до 26.06.2013.

Стягнуто з Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на користь ОСОБА_3 недонараховану на невиплачену при звільненні надбавку за вислугу років у сумі 18857,63 грн. і середній заробіток у розмірі 32721,22 грн. за період затримки з 03.04.2015 до 12.01.2016 виплати належних їй коштів при звільненні.

В задоволенні решти позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням сторонами у справі подані апеляційні скарги, в яких: Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції у відмовленій частині позовних вимог та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі; Відповідач - скасувати постанову у задоволеній частині позовних вимог та прийняти нову - про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційних скарг кожен з апелянтів посилався на те, що судом першої інстанції неповно з"ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вислухавши представника податкової, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Позивача задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що Овруцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів у Житомирській області не було проведено остаточного розрахунку з позивачем при її звільнені, тому невиплачена ОСОБА_3 недонарахована надбавка за вислугу років підлягає стягненню на її користь але у розмірі 18857 грн. 63 коп..

Суд зазначив, що позивачем помилково під час розрахунку сум недонарахованої надбавки за вислугу років на підставі ст.33 Закону України "Про державну службу" до розміру посадового окладу додано розмір надбавки за спеціальне звання, оскільки розмір такої надбавки враховується при обчисленні винагороди, передбаченої Порядком № 1013. Зазначене спричинило нарахування позивачем зайвої суми надбавки за період з 01.08.2001 до 26.06.2013 у розмірі 2850,50 грн..

Також суд задовольнив як похідну вимогу і щодо стягнення на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки зазначеної виплати. Розмір її становить 32721,22 грн. (період затримки - 193 робочих дня * 169,54 грн. середньоденного заробітку на час звільнення Позивача).

Колегія суддів не погоджується з зазначеними висновками суду та вважає за необхідне зазначити наступне.

Як слідує з копії трудової книжки ОСОБА_3, приєднаної до матеріалів справи, остання 01 грудня 1995 року прийнята на посаду державного податкового інспектора відділу державної реєстрації фізичних осіб - платників податків Державної податкової інспекції по Овруцькому районі. Цього ж дня позивачем прийнято присягу державного службовця. На підставі наказу №44-0 від 06.12.95 ОСОБА_3 присвоєно спеціальне звання інспектора податкової служби 3 рангу.

У зв'язку з неодноразовою реорганізацією податкових органів позивач переводилася на різні посади в органах державної посадової служби.

27.06.2013 ОСОБА_3 присвоєно 13 ранг державного службовця, а 01.01.2014 - спеціальне звання "Інспектор податкової та митної справи І рангу".

Наказом Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області №47-0 від 24.09.2014 ОСОБА_3 звільнена з посади головного державного ревізора - інспектора відділу доходів і зборів з фізичних осіб за угодою сторін.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну службу" державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частин 2-7 статті 33 Закону України від 16 грудня 1993 року №3723-XII "Про державну службу" державним службовцям виплачується щомісячно надбавка за вислугу років у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.

Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому Закон "Про державну службу" застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності, є Закон України від 4 грудня 1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин (далі - Закон №509-XII).

Тобто, правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, Законом "Про державну податкову службу в Україні", а в частині, що не врегульована ним - Законом "Про державну службу".

За приписами ст.15 Закону "Про державну податкову службу в Україні", в редакції на день виникнення спору, посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються спеціальні звання.

В розумінні вимог ст.24 Закону "Про державну службу" прийняття на державну службу, просування по ній службовців, стимулювання їх праці, вирішення інших питань, пов'язаних із службою, проводиться відповідно до категорій посад службовців, а також згідно з рангами, які їм присвоюються.

Класифікація посад державних службовців та їх категорії визначені правовими нормами ст.25 Закону "Про державну службу". Частина четверта вказаної статті прямо зазначає, що віднесення існуючих посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців проводиться Кабінетом Міністрів України.

Зазначене свідчить про чітке законодавче розмежування на працівників державної податкової служби, яким присвоєні спеціальні звання в силу вимог ст.15 Закону "Про державну податкову службу в Україні", та працівників, посади яких віднесені до відповідної категорії державних службовців із присвоєнням відповідного рангу державного службовця.

Тобто, правовий статус посадових осіб державної податкової служби і проходження служби регулюється спеціальним Законом "Про державну податкову службу в Україні", згідно з статтею 15 якого посадовим особам державної податкової служби присвоюють спеціальні звання.

Посади усіх інших працівників, які не мають спеціальних звань, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців. Таким державним службовцям присвоюються ранги державних службовців відповідно до статті 26 Закону "Про державну службу".

Так, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.09.97 №503-р (із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року №1336) посади працівників державних податкових інспекцій, які не мають спеціальних звань, віднесені від четвертої до сьомої категорій посад державних службовців.

Також, вказане розмежування в статусі працівників податкової служби відображено в постанові КМ України від 9 березня 2006 р. №268 "Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів". В додатку №29 до вказаної постанови наведена схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів державних податкових інспекцій, які мають ранг державного службовця, а в додатку №30 - схема посадових окладів керівних працівників і спеціалістів державних податкових інспекцій, які мають спеціальні звання. Посадові оклади, які визначені цими додатками, є різними.

Порядок виплати винагороди за вислугу років посадовим особам органів державної податкової служби, які мають спеціальні звання, на момент спірних правовідносин був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1997 року №1013 (далі - Порядок №1013).

Відповідно до пункту 1 Порядку №1013 до стажу роботи, що дає право на одержання винагороди за вислугу років, включається час роботи органах державної податкової служби.

Згідно з пунктом 2 Порядку №1013 винагорода за вислугу років виплачується посадовим особам органів державної податкової служби у таких розмірах: від 1 до 2 років - 5%, від 2 до 5 років - 10%, від 5 до 10 років - 20%, від 10 до 15 років - 25%, від 15 до 20 років - 30%, від 20 до 25 років - 35%, від 25 і більше років - 40%.

Частинами 1-3 пункту 3 Порядку №1013 передбачено, що розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Нарахування та виплата винагороди за вислугу років провадяться щомісяця за фактично відпрацьований час у межах встановленого фонду оплати праці

Судом встановлено, що позивач під час перебування на посадах мала спеціальні звання; з 06.12.1995 - "інспектора податкової служби 3 рангу", в 1998 році - "інспектора податкової служби 2 рангу", в 2002 році - "інспектора податкової служби 1 рангу", а починаючи з 27.06.2013 року - "Інспектор податкової та митної справи І рангу".

Суд зазначає, що посади - на яких перебував позивач у період з 01.08.2001 року по 26.06.2013 року, ні положеннями статті 25 Закону України "Про державну службу", ні положеннями розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.97 №503-р. до жодної категорії державних службовців не відносилася, а тому позивачу правомірно жодний ранг державного службовця на час перебування на вказаній посаді не присвоювався.

В судовому засіданні сторонами не заперечувались обставини з приводу не присвоєння позивачу рангу державного службовця у визначеному ним періоді.

Також з матеріалів справи слідує, що позивач отримував надбавку за вислугу років, передбачену для осіб, що мають спеціальні звання, встановлену Постановою КМ від 12.09.1997року №1013. При цьому, колегія суддів зазначає, що розмір зазначеної надбавки є значно вищим від розміру надбавки, передбаченої ст.33 Закону України "Про державну службу".

Відтак, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції, проте що позивач за вказаний період мав право на отримання одночасно двох видів надбавок за вислугу років.

Отже, різне визначення таких складових заробітної плати та різні механізми їх нарахування не дають права позивачу як працівнику (посадовій особі) податкового органу на одночасне отримання і посадових окладів, і доплат за звання (ранг), і доплат за вислугу років.

Викладене узгоджується з правовою позицією судової палати в адміністративних справах Верховного суду України викладеною в постанові від 07 червня 2017 року, доданої до справи.

За таких підстав постанова в задоволеній частині вимог підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача, щодо стягнення як недонарахованих та невиплачених при звільненні сум посадового окладу в сумі 109,72 грн. та надбавки за спеціальне звання у розмірі 11,93 грн., які, на думку позивача, відповідачем у спірний період через арифметичні помилки були невірно обраховані стосовно кількості робочих, вихідних та святкових днів то колегія суддів погоджується з наведеним судом обгрунтуванням та прийнятим в цій частині рішенням.

При цьому колегія суддів зазначає, що нарахування та виплати посадового окладу та надбавки за спеціальне звання ОСОБА_3 у січні - березні 2006 року, січні - лютому 2007 року, січні, лютому, квітні та травні 2008 року, січні - березні та травні 2009 року, січні - квітні 2010 року, червні - липні 2012 року та травні - червні 2013 року, здійснено Відповідачем з дотриманням норм законодавства щодо оплати праці, виходячи із норм тривалості робочого часу з урахуванням перенесень та днів відсутності позивача на роботі. Зазначене підтверджено матеріалами справи.

Виходячи з вищенаведених доводів, апеляційна скарга Позивача, зміст якої не спростовує висновків суду та не дає підстав для задоволення позову, не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги: ОСОБА_3 залишити без задоволення, Овруцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "12" січня 2016 р. скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: Б.С. Моніч

І.Г. Охрімчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" листопада 2017 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1

3- відповідачу/відповідачам: Овруцька об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області вул.Сабурова,1/20,м.Овруч,Овруцький район, Житомирська область,11102

4-третій особі: - ,