Постанова № 70006134, 02.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/6697/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - Позивач або ОСОБА_1.) з адміністративним позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича щодо не надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо виплати йому відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати Позивачу відшкодування у розмірі 200000 грн. за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що 11.01.2012 року між ним та ПАТ «Банк Фінанси та кредит» було укладено договір про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті № 338/6-12. Під час звернення Позивача до банківської установи для зняття грошових коштів, йому було повідомлено що ним договір було закрито, а грошові кошти зняті з рахунку. 05.06.2014 року було розпочате досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014160000000561. Згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи №4675/02 від 06.01.2016 року за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561, при видачі готівки підпис Позивача було виконано іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 З урахуванням зазначеного, 26.07.2016 року Позивач звернувся з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» про визнання вкладником, повернення грошових коштів за договором № 338/6-12 від 11.01.2012 року і визнання кредитором АТ «Банк Фінанси та кредит». Листом № 3-131100/9370 від 05.08.2016 року ПАТ «Банк Фінанси та кредит» повідомив Позивача, що питання внесення його до переліку осіб, яким виплачується гарантована сумма відшкодування за вкладами за рахунок держави, та виплати гарантованої суми буде вирішуватись за наслідком розслідування кримінальної справи. Позивач вважає протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича щодо не надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо виплати йому відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки існує експертний висновок, що ОСОБА_1 свій вклад не отримував, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду.

В судовому засіданні 19.10.2017 року представник Позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та письмових поясненнях від 24.04.2017 року (т. 1 а.с.133-134), в яких представник Позивач, в обґрунтування власної правової позиції, як на підставу для задоволення позову, посилався на висновок Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладений в постанові по справі №6-352-цс16 від 06.04.2016 року.

В судовому засіданні 19.10.2017 року представник Відповідача, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (т. 1 а.с. 65-70) та письмових поясненнях (т. 1 а.с. 145-146), в яких зазначив, що згідно ч.1 ст. 27 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Перелік складається з інформації, що введена в базу даних про вкладників відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу (депозиту). База даних складається з інформації про вкладників, яка введена до цієї бази відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу та банківського рахунку. Інформація за договором № 338/6-12 від 11.01.2012 року на момент запровадження ліквідації банку не обліковувалась, оскільки грошові кошти за вказаним договором було повернуто, у зв'язку з чим інформація про Позивача, як вкладника ПАТ «Банк Фінанси та кредит», була відсутня в базі даних на момент початку процедури виведення банку з ринку.

Щодо обставин, які були встановлені висновком судово-почеркознавчої експертизи №4675/02, представник Відповідача, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, зазначає що вони не є підставою для визнання Позивача вкладником АТ «Банк «Фінанси та кредит» та не доводять факту існування правовідносин між Позивачем і банком за договором банківського вкладу на момент запровадження ліквідації. Зазначені обставини не є підставою для включення інформації про Позивача до баз даних про вкладників, в тому числі до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за договором банківського вкладу. Висновок експертизи не було покладено в основу жодного судового рішення. Зазначені у висновку експертизи обставини не є предметом дослідження по даній справі. Висновки експертизи не були оцінені органом, який її призначав.

Крім того, за твердженнями представника Відповідача, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, Позивач отримав гарантовану суму відшкодування коштів за рахунок фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором банківського вкладу «Вільні гроші» №4232/00-13 від 30.04.2013 року у сумі 458,61 доларів США, що станом на момент запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «Банк Фінанси та кредит» становить 10017,23 грн. (18.09.2015 року, курс НБУ - 21,8425 грн. за 1 долар США).

Представник Відповідача, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, до судового засідання, яке відбулось 19.10.2017 року не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлявся належним чином та своєчасно. Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли заперечення на адміністративний позов (т. 1 а.с. 35-36), в яких зазначено, що усі повноваження тимчасового адміністратора та повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та кредит» було делеговано уповноваженій особі Фонду. Також відповідач зазначає, що враховуючи те, що у АТ «Банк «Фінанси та кредит» було розпочато процедуру ліквідації, це унеможливлює стягнення коштів у будь-який інший спосіб, ніж це передбачено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідачем було вказано, що Перелік, який складається Уповноваженою особою, по суті має характер попереднього документу, який надалі у формі Загального реєстру затверджується Фондом. Позивача було включено до Загального реєстру Фондом гарантування на ту суму, яка була визначена уповноваженою особою Фонду - 10017,23 грн., яку отримано Позивачем згідно даних Відповідача 05.01.2016 року. Додаткової інформації від Уповноваженої особи Фонду щодо Позивача не надходило. Крім того, оскільки до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Позивачем не заявлено жодних позовних вимог, то слід виключити Фонд гарантування із складу відповідачів.

З урахуванням викладеного судом визнано неповажною неявку в судове засідання представника Фонду гарантування фізичних осіб, і ухвалено рішення про продовження розгляду справи у його відсутність.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З'ясувавши у представників сторін відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також відсутність необхідності витребування додаткових письмових доказів, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

Позивачем у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» були відкрито банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті № 338/6-12 від 11.01.2012 року на суму 10000 доларів США (т. 1 а.с.7-8).

11.04.2014 року Позивач звернувся до ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» із заявою про повернення вкладу та процентів за вкладом (т. 1 а.с. 11).

14.04.2014 року, відповідно до протоколу №2 засідання інвентаризаційної комісії з питання інвентаризації депозитних договорів та додаткових угод до них у відділенні №9, комісія, у складі голови комісії та 4 членів, вирішила звернутись до правоохоронних органів за фактом відсутності грошових коштів за договором № 338/6-12 від 11.01.2012 року, оскільки встановлено зняття коштів на загальну суму 10420,29 доларів США за платіжними дорученнями, підписи на яких викликають сумніви, з урахуванням того, що Позивач наполягав на неотриманні грошових коштів (т. 1 а.с. 72-73).

30.05.2017 року керуючий філією Одеського регіонального управління ПАТ «Банк Фінанси та кредит» звернувся з заявою до Начальника УДСБЕЗ Головного управління МВС України в Одеській області про вчинення злочину (т. 1 а.с. 74-75).

05.06.2014 року, за результатами перевірки щодо неправомірних дій службових осіб відділення № 9 філії Одеське регіонального управління ПАТ «Фінанси та кредит», розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014160000000 за ст.191 КК України, а саме привласнення, розтрата майна або заволодіння ним, шляхом зловживання службовим становищем. (т. 1 а.с. 12).

17.09.2015 року на підставі постанови Правління Національного банку України за №612 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 171 від 17.09.2015 року «Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким з 18.09.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит». Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Банк «Фінанси та Кредит» призначено Чернявську Олену Степанівну (т. 1 а.с. 78-79).

Постановою НБУ № 898 від 17.12.2015 року, відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк Фінанси та Кредит» (т. 1 а.с. 76).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 230 від 18.12.2015 року «Про початок процедури ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» та делегування повноважень ліквідатора банку» відкликано банківську ліцензію та розпочато процедуру ліквідації АТ «Банк «Фінанси та Кредит» строком з 18.12.2015 року по 17.12.2017 року. Призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку Чернявську Олену Степанівну (т. 1 а.с. 77).

Інформація про ліквідацію Банку була розміщена 23.12.2015 року на офіційному сайті Фонду. Відомості про ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» опубліковано у газеті «Голос України» (№242 (6242) від 23 грудня 2015 року).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1703 від 01.09.2016 року «Про зміну уповноваженої особи на ліквідацію та делегування повноважень ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит» відсторонено уповноважену особу Фонду на ліквідацію АТ «Банк «Фінанси та Кредит» Чернявську О.С. з 04.09.2016 року, призначено уповноваженою особою Фонду та делеговані всі повноваження ліквідатора АТ «Банк «Фінанси та Кредит», визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», - провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Валендюка Владислава Сергійовича з 05.09.2016 року (т. 1 а.с. 80-81).

В межах кримінального провадження №12014160000000561 було призначено судову почеркознавчу експертизу. Згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи №4675/02 від 06.01.2016 року за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561, при видачі готівки підписи Позивача у наданих на експертизу заявах про видачу готівки було виконано іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 13-16).

26.07.2016 року Позивач, посилаючись на висновки судово-почеркознавчої експертизи №4675/02 від 06.01.2016 року, звернувся з заявою до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» про визнання вкладником, повернення грошових коштів за договором № 338/6-12 від 11.01.2012 року і визнання кредитором АТ «Банк Фінанси та кредит» (т. 1 а.с. 17).

Листом № 3-131100/9370 від 05.08.2016 року АТ «Банк Фінанси та кредит» відмовив Позивачу у визнанні його кредитором банку посилаючись на те що Позивач не звернувся завчасно з кредиторською вимогою. Крім того повідомлено, що у зв'язку з порушенням кримінальної справи щодо дій службових осіб відділення № 9 філії «Одеське РУ» АТ «Банк Фінанси та кредит» питання щодо виплати Позивачу зазначеної суми буде вирішуватись за наслідками розслідування цієї кримінальної справи (т. 1 а.с. 18).

Не погоджуючись з зазначеним, Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи викладені в позовній заяві, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно п.2,3 ст 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти. Вкладник - фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Згідно п. 17 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Згідно статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за вкладами, включаючи відсотки, на день початку процедури ліквідації банку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами у день подання документів для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Згідно статті 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік рахунків вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. Уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує:

1) перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;

2) перелік рахунків вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 цього Закону;

3) переліки рахунків, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку відсотки за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку та осіб, які використовують вклад як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, що не виконане;

4) перелік рахунків вкладників, що перебувають під арештом за рішенням суду;

5) перелік рахунків вкладників, вклади яких мають ознаки, визначені статтею 38 цього Закону. Кошти за такими вкладами виплачуються Фондом після проведення аналізу ознак, визначених статтею 38 цього Закону, у тому числі шляхом надіслання запитів клієнтам банку, у порядку та строки, встановлені Фондом, а також підтвердження відсутності таких ознак.

Згідно п.3 ч.1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку зокрема складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів.

Згідно п.5 розділу ІІ Положення «Про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами» уповноважена особа Фонду протягом 15 робочих днів з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку формує та надає до Фонду станом на день початку процедури виведення Фондом банку зокрема перелік рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню. Список складається з інформації, що введена в базу даних про вкладників відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу(депозиту).

Згідно з правилами формування та ведення баз даних про вкладників, затверджених Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 09 липня 2012 року №3, база даних складається з інформації про вкладників, яка введена до цієї бази відповідно до укладених з банком договорів банківського вкладу та банківського рахунку

Судом встановлено, що інформація за договором №338/6-12 від 11.01.2012 року про Позивача, як вкладника ПАТ «Банк Фінанси та кредит», в базі даних на момент початку процедури ліквідації не містилася, оскільки, за наявними у ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» документами, грошові кошти за вищевказаним вкладом було повернуто. Таким чином, Уповноважена особа Фонду не мала жодних законних підстав для внесення інформації про Позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, оскільки на Уповноважену особу не покладено обов'язків стосовно введення інформації про вкладників до бази даних, звірки сум залишків за вкладами і нарахованими відсотками між базою даних та балансовими рахунками, оскільки такі обов'язки покладені на банк.

З наданого представником Позивача висновку судово-почеркознавчої експертизи №4675/02 від 06.01.2016 року за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561, вбачається, що у наданих на експертизу заявах про видачу готівки підписи від імені ОСОБА_1 було виконані не самим ОСОБА_1, а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1

Посилання Позивача в обґрунтування позовних вимог на висновок судово-почеркознавчої експертизи, в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561, не може бути прийнятий до уваги, оскільки експертиза призначалась постановою Слідчого управління Головного управління МВС України в Одеській області від 30.06.2015 року. Висновок даної експертизи є доказом по кримінальній справі. Зазначені у висновку експертизи обставини не є предметом дослідження по даній справі. Висновку експертизи не було надано оцінку судом в межах кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561. Висновок експертизи не було покладено в основу жодного судового рішення.

Також в обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на висновок Судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України, викладений в постанові по справі №6-352-цс16 від 06.04.2016 року.

Так у вказаній постанові зазначено, «… Судами встановлено, що Банк Фінанси вироком Чаплинського районного суду Херсонської області від 12 березня 2012 року визнана винна у вчиненні розкраданні коштів, зокрема тих, які були прийнятті нею 11 серпня 2006 року від ОСОБА_1 на підставі договору НОМЕР_1 від 11 листопада 2004 року. З огляду на вищезазначене, суди дійшли помилкового висновку щодо спричинення шкоди діями Банк Фінанси позивачу, адже з моменту передачі грошових коштів уповноваженій особі банку саме банк є їх власником, а тому саме банку спричинена шкода вищезазначеним злочином. ОСОБА_1 має право вимоги до банку про повернення вкладу за договором банківського вкладу від 11 листопада 2004 року з урахуванням нарахованих процентів згідно умов укладеного договору та застосуванням наслідків, передбачених договором та законом, у разі порушення банком своїх зобов'язань за договором.»

У суду відсутні підстави не погоджуватись з даним висновком Верховного Суду України, проте суд зазначає, що в даному випадку Позивачем не взято до уваги тих обставин, що по тій справі був наявний вирок суду, яким встановлено, що банку спричинена шкода і особа була визнана винною у вчиненні розкрадання коштів.

Відповідно до положень ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За відсутності вироку суду у кримінальному провадженні, в межах якого була проведена судово-почеркознавча експертиза та надання відповідним судом оцінки висновкам цієї експертизи, суд дійшов висновку, що висновки судово-почеркознавчої експертизи №4675/02 від 06.01.2016 року за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12014160000000561, не можуть бути підставою для надання ОСОБА_1 інформації до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року та ОСОБА_1 надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати Позивачу відшкодування у розмірі 200000 грн. за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року.

Суд погоджується з викладеною в листі № 3-131100/9370 від 05.08.2016 року інформацією, щодо того, що питання внесення Позивача до переліку осіб, яким виплачується гарантована сума відшкодування за вкладами за рахунок держави та виплати зазначеної суми необхідно вирішувати за наслідками розслідування кримінальної справи.

Таким чином суд вважає правомірними дії уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича щодо не надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо виплати Позивачу відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати Позивачу відшкодування у розмірі 200000 грн. за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що вимоги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про про визнання протиправною бездіяльності уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича щодо не надання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформації щодо виплати йому відшкодування у розмірі 200000 грн за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року та зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Фінанси та кредит» Валендюка Владислава Сергійовича надати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо виплати ОСОБА_1 відшкодування у розмірі 200000 грн. за договором № 338/6-12 про банківський строковий вклад (депозит) «Класик» в іноземній валюті від 11.01.2012 року - відмовити.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.