Ухвала суду № 70006008, 03.11.2017, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/5626/17

УХВАЛА

03 листопада 2017 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та арешту коштів на рахунках платника податків у банківських установах,-

У С Т А Н О В И В:

До суду засобами поштового зв'язку надійшов 01.11.2017 року адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до фізичної - особи підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ФОП ОСОБА_1; накласти арешт на кошти на рахунках ФОП ОСОБА_1 у банківських установах.

Відповідно до вимог статей 105, 106 КАС України, у позовній заяві зазначаються ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів. До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач надав позовну заяву з порушенням вказаних вимог КАС України.

У якості доказів відправлення позивачем, якій є суб'єктом владних повноважень, надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, реєстр згрупованих рекомендованих поштових відправлень, в якому наявний відповідач, але відсутня печатка поштового відділення, а також же один лист, якій є нечитаємим, та у лівому кутку якого поверх тексту, якій є нечитаємим, копія фіскального чеку.

Абзацом двадцять сьомим пункту 2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, визначено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв'язку, є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Вміст поштового відправлення містить бланк опису вкладення, який згідно з пунктом 61 Правил надання послуг поштового зв'язку заповнюється відправником у двох примірниках. Таким чином, належним доказом надіслання суб'єктом владних повноважень відповідачу і третім особам у справі копії позовної заяви та доданих до неї документів може бути опис вкладення разом з розрахунковим документом.

Зазначена позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 року № 2091/11/13-11.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів виконання ним вимог ст.106 КАС України щодо зобов'язанння додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Позивач зазначає, що на підставі наказу та направлень від 10.10.2017 року посадові особи ГУ ДФС здійснили виїзд за адресою магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Луцьк, пр.Волі,1 (ЦУМ) та особи, які фактично проводили розрахункові операції не допустили ревізорів до перевірки, за причиною викладеної у додаткових поясненнях, - невідповідності наказу та направлень вимогам ст.81.1 ст.81 ПКУ, а саме не зазначення найменування та реквізитів суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податків, якій перевіряється).

Позивач у позові вказаних обставин не заперечує та зазначає, що на час перевірки їм було невідомо кому належить мережа магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_1». Вказана обставина була встановлена шляхом опитування працівників магазину та підтверджується копією виписки з ЄДР.

У наданій до позову виписки з ЄДР зазначено, що ФОП ОСОБА_1 займається таким видом діяльності як роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах.

Жодного документа щодо підтвердження обставин належності мережі магазинів «ІНФОРМАЦІЯ_1», у тому числі за адресою м. Луцьк, пр.Волі,1 (ЦУМ) саме відповідачу ФОП ОСОБА_1 не надано.

У рішенні про застосування адміністративного арешту майна платника податків зазначено, що саме ФОП ОСОБА_1 відмовлено в допуску для проведення перевірки магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1» м. Луцьк, пр.Волі,1 (ЦУМ), що не відповідає наданим до позову документам, зокрема акту про недопуск до перевірки, в якому зазначено про не допуск до перевірки найманими працівниками та підписаний продавцем ОСОБА_2

Таким чином, позивачу необхідно зазначити та надати докази належності об'єкта, якій перевірявся відповідачу, присутності її при здійсненні перевірки, та обставини, що саме нею відмовлено у допуску до перевірки.

Позивач зазначив, що рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято 23.10.2017 року та вважає, що його обґрунтованість може бути здійснена як у порядку ст.183-3 КАС України, так і на підставі позовної заяви.

Проте позивач не висвітлює обставин щодо дотримання строків звернення до суду з поданням або позовом про підтвердження адміністративного арешту, враховуючи, що відповідно до п.94.10 ст.94 ПКУ арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Згідно з пунктом 94.19 ПКУ припинення адміністративного арешту майна платника податків здійснюється у зв'язку з, зокрема, відсутністю протягом строку, зазначеного у п.94.10, рішення суду про визнання арешту обґрунтованим.

Таким чином, станом на час надходження позову до суду адміністративний арешт, застосований рішенням позивача від 23.10.2017 року є припиненим в силу закону - п.94.19 ст.94 ПКУ. Позивач не наводить встановлених законодавством підстав щодо підтвердження судом припиненого в силу закону адміністративного арешту.

Крім того, пунктом 94.11 ст.94 ПКУ встановлено, що рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу щодо арешту майна може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз вищезазначених норм свідчить, на думку суду, про необхідність вручення рішення про застосування арешту майна платника податків, надання вказаних відомостей суду щодо дати вручення вказаного рішення, без чого не може вирішуватися питання про обґрунтованість прийняття вказаного рішення судом, оскільки порушується право боржника на оскарження рішення контролюючого органу передбаченого ПКУ.

Згідно ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Суд вважає необхідним залишити позов без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви та роз'ясняє, що недоліки повинні бути усунути шляхом надання до суду належним чином оформленого позову відповідно до вимог ст.ст.105,106 КАС України, його копій та копій документів відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, надання відповідних доказів по справі.

Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у ст.106 КАС, згідно якою, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних вимог згідно з ч.4,5 ст.105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; до позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, тобто повинні бути зазначені в позові треті особи та надані для них копії позову з додатками. Згідно з ч.2 ст.108 КАС України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Саме належним чином оформлений позов, якій вважається поданим у день первинного, направляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, поданим у порядку ст.137 КАС України, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.

Право позивача на зміну позовних вимог (зменшення, збільшення, уточнення) встановлено ст.137 КАС України .

Між тим, інститут ст.137 КАС України застосовується у разі судового розгляду справи, тобто у справі по якій провадження відкрито. У зв'язку з чим подання до суду позивачем уточнень до позову не відповідає вимогам ст.106-107 КАС України.

При таких обставинах позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків, які повинні бути усунені шляхом надання належним чином оформленого позову з наданням доказів в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ч.9 ст. 103 КАС України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, документи здано на пошту чи передано іншими відповідними засобами зв'язку.

У разі своєчасного виконання ухвали суду та усунення недоліків позовної заяви не шляхом здачі належним чином оформленого позову, документів до канцелярії суду, а шляхом відправки його до суду у встановлений строк засобами поштового зв'язку, для попередження повернення судом позовної заяви з підстав невиконання вимог ухвали суду щодо усунення недоліків у встановлений строк позивачу необхідно про надіслання матеріалів засобами поштового зв'язку повідомити суд на його електрону адресу, телефон, факс.

Згідно з п.1 розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11. 2013року №958, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 28.01.2014року за №173/24950, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку): місцевої - Д+2; у межах області та між обласними центрами України - Д+3, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

У разі неотримання судом позову та матеріалів на виконання ухвали суду з урахуванням встановлених нормативів та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.

Керуючись ст. 105, 106, 108 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області до фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна та арешту коштів на рахунках платника податків у банківських установах - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність в строк до 15 листопада 2017 року усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвалу може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Одеського окружного адміністративного суду протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Е.В. Катаєва