Ухвала суду № 70005503, 27.10.2017, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/6728/17

№ провадження 1-кс/646/5092/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.10.2017 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду міста Харкова Шелест І.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, прокурора Шпак Є.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 42016220000001008 від 16.11.2016,

в с т а н о в и в :

Слідчий в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним клопотанням, в якому просить накласти арешт на обєкт нерухомого майна 3 кімнатну квартиру загальною площею 65, 1 кв.м., розташовану за адресою: Харківська область, м. Купянськ, вул. 1 Травня. 1, кв.36, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що першим слідчим відділом слідчого управління прокуратури Харківської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016220000001008 від 16.11.2016 за підозрою ОСОБА_4 за ч.3 ст.368 КК України.

Встановлено, що ОСОБА_4, обіймаючи посаду головного інженера Державного підприємства «Купянське лісове господарство», впродовж червня-вересня 2017 року вимагав та одержував від представника ТОВ «Олтрейд-16» ОСОБА_5 неправомірну вигоду в розмірі від 50 до 2300 гривень за кожен відвантажений підприємству кубічний метр деревини (породи ясен і дуб), яку йому необхідно передавати особисто щомісячно у розмірі, залежно від обємів відвантаженої деревини, окрім офіційних безготівкових платежів згідно договорів.

Досудовим слідством задокументовано 3 факти одержання ОСОБА_4 неправомірної вигоди у розмірі 1500 грн., 2300 грн., та 28.09.2017 після передачі 38050 грн. його було затримано прокуратурою Харківської області та ГВ БКОЗ УСБУ в Харківській області в порядку ст.208 КПК України.

Під час проведення 28.09.2017 огляду місця події за адресою: Харківська обл., м.Купянськ, вул.Харківська, 132, та в автомобілі ВАЗ-21099, д.н.з. 411-25ЕВ, вилучено грошові кошти в сумі 38050 грн., які ОСОБА_5 передав ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди.

Крім того, під час проведення 28.09.2017 обшуку в квартирі, де фактично проживає ОСОБА_4, за адресою: АДРЕСА_1, вилучено частину грошових коштів в сумі 700 грн. (3 купюри по 100 грн. та 2 купюри по 200 грн.), які вручались ОСОБА_5 04.07.2017 та 04.08.2017 для передачі ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди.

Вказані обставини підтверджуються, зокрема, показаннями свідків, матеріалами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, протоколами затримання, оглядів та обшуків тощо.

При допитах в якості підозрюваного ОСОБА_4 на підставі ст.63 Конституції України відмовився надавати показання та відповідати на запитання слідчого.

У діях ОСОБА_4 вбачаються ознаки складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, в звязку з чим 29.09.2017 йому повідомлено про підозру за вказаною статтею, санкцією якої передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією.

Слідчий зазначив, що існує необхідність у накладенні арешту на майно підозрюваного ОСОБА_4 з метою забезпечення подальшої конфіскації цього майна як виду покарання згідно з вироком суду.

Відповідно до інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №99265537 і №99266547 від 04.10.2017 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, належала на праві спільної часткової приватної власності 1/2 частки 3-кімнатої квартири загальною площею 65,1 м2, розташована за адресою: АДРЕСА_2, яка придбана ним на підставі договору купівлі-продажу №2596 від 21.09.2017.

На підставі ст.170 КПК України, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, за клопотанням слідчого ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду міста Харкова від 05.10.2017 накладено арешт на вказаний обєкт нерухомого майна.

Водночас, за заявою слідчого від 13.10.2017 про державну реєстрацію вказаного обтяження на підставі зазначеного рішення слідчого судді, 17.10.2017 державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту реєстрації Харківської міської ради ОСОБА_6 прийнято рішення про відмову у державній реєстрації обтяження, арешт нерухомого майна на вказану квартиру, на підставі ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у звязку з тим, що з 10.10.2017 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знаходиться запис про реєстрацію права власності вказаного майна за іншим правонабувачем.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100592062 від 18.10.2017 право приватної власності на вказану 3-кімнатну квартиру загальною площею 65,1 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу №2800 від 10.10.2017 перейшло до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН2558001324.

Водночас, враховуючи, що під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 протягом червня-серпня 2017 року вимагав та одержував неправомірну вигоду від ОСОБА_5 у розмірі 1500 грн. та 2300 грн., є достатньо підстав вважати, що вказана квартира придбана ОСОБА_4 21.09.2017 у тому числі за рахунок вказаних грошових коштів, набутих злочинним шляхом.

При цьому в подальшому 10.10.2017 ОСОБА_4, з метою приховування своїх активів та уникнення їх арешту і конфіскації за рішенням суду, продав належну йому квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 іншій особі ОСОБА_7

Постановою слідчого від 05.10.2017 вказану квартиру визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №42016220000001008.

Також, слідчий зазначив, що відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення речових доказів.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив задовольнити, зазначив, що арешт на вищевказану квартиру необхідно накласти з метою збереження речових доказів, а також з метою конфіскації майна як виду покарання.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали за клопотанням, приходить до наступного.

Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно витягу з кримінального провадження № 42016220000001008, 16.11.2016 до ЄРДР були внесені відомості за ч.3 ст.368 КК України за фактом того, що службові особи ДП «Купянське лісове господарство» впродовж червня-вересня 2017 року вимагали та одержали неправомірну вигоду від представників субєктів господарювання за безперешкодне відвантаження деревини.

Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів доданих до клопотання, 29.09.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, відповідно до якої ОСОБА_4 04.07.2017, 04.08.2017, 28.09.2017 одержав від ОСОБА_8 неправомірну вигоду в розмірі 1500, 2300, 38050 грн за безперешкодне відвантаження ДП «Купянське лісове господарство» ТОВ «Олтрейд-16» в червні, липні, серпні-вересні 2017 деревини.

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на підставі договору купівлі-продажу ОСОБА_4 набув 25.09.2017.

Однак, ані слідчим у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не доведено, що вищевказана квартира відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та на неї потрібно накласти арешт з метою забезпечення речових доказів.

Також, слідчим не надано доказів того, що вказана трьохкімнатна квартира була набута кримінально-протиправним шляхом або внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Щодо клопотання в частині накладення арешту на квартиру з метою конфіскації майна як виду покарання, слідчий суддя приходить до наступного.

Ухвалою слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 05.10.2017 задоволено клопотання слідчого і накладено арешт на квартиру № 36 за адресою: Харківська обл., м.Купянськ, вул.1 Травня, 1 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Відповідно до п.3 ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №100592062 від 18.10.2017 право приватної власності на вказану 3-кімнатну квартиру загальною площею 65,1 м2, розташовану за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу №2800 від 10.10.2017 належить ОСОБА_3.

Однак, доказів того, що ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 42016220000001008 повідомлено про підозру, слідчий та прокурор не надав. Тобто, ОСОБА_3 не є особою відповідно до ч.5 ст.170 КПК України, на майно якої можливо накласти арешт.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого не обґрунтовано та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131-132, 167, 170-172 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні слідчого в ОВС першого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Харківської області ОСОБА_2 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 42016220000001008 від 16.11.2016 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня її проголошення, особи, які не приймали участь при розгляді клопотання можуть подати апеляцію в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя І.М. Шелест