Ухвала суду № 70002839, 19.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 жовтня 2017 року

справа № 804/907/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року

у справі за позовом Центрального об’єднаного Управління Пенсійного фонду України в м.Дніпрі до Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" про стягнення заборгованості в розмірі 47 256, 24 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року позов задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" на користь Правобережного об’єднаного управління Пенсійного Фонду України в м.Дніпрі заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату пенсії, яка складає різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково - технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, за період липень – грудень 2015 та січень – червень 2016 року у розмірі 47256,24 грн.

Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що відповідачем в порушення пункту 5 Порядку не було своєчасно та в повному обсязі перераховано вищезазначену суму, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем (Публічним акціонерним товариством "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика") подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Посилається на те, що предметом даного позову є вимога про стягнення заборгованості з фінансування суми різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам згідно з Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право особи, зазначені в переліку до позову та яких безпосередньо стосуються вимоги цього позову. Однак строк подання позову про стягнення заборгованості з відшкодування різниці фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за період з липня 2015 по червень 2016 року збіг, оскільки позов поданий в лютому 2017 року, а КАСУ передбачає 6-ти місячний строк звернення до адміністративного суду.

Представником позивача надано до апеляційного суду заперечення, згідно яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін. Посилається на те, що строки звернення до суду, передбачені ст. 99 КАС України при поданні позову про стягнення зазначеної заборгованості (недоїмки), не застосовуються.

Учасники процесу в судове засіданні не з’явилися, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином. В силу ч.1 ст. 41 КАС України судове засідання не фіксувалося технічними засобами.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів до Пенсійного фонду в Центральному об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України в м. Дніпрі.

На підприємстві відповідача працювали громадяни, зазначені в Довідці про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і наукову – технічну діяльність” і сумою обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, яка підлягає відшкодуванню за період липень – грудень 2012 року та січень – червень 2016 року, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про наукову і науково – технічну діяльність”.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції до даних правовідносин правильно застосував норми Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування” платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.

Положеннями статті 1 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788-XII від 05.11.1991 встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Закон України “Про наукову і науково-технічну діяльність” № 1977-XII від 13.12.1991 закріпив гарантії пенсійного забезпечення та соціального захисту категорії громадян, які за родом своєї діяльності є науковими працівниками. Зокрема, ст. 24 вищезазначеного закону визначає, що Держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003, який набрав чинності з 01.01.2004 (далі - Закон № 1058- IV).

Статтею 3 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 визначене коло суб'єктів солідарної системи пенсійного забезпечення в Україні, якими зокрема є застраховані особи, а в окремих випадках, визначених цим Законом, - члени їхніх сімей та інші особи, страхувальники, Пенсійний фонд України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України, визначено пунктом 1 Положення про Пенсійний фонд України, що затверджено Указом президента України № 121/2001р. від 01.03.2001р.

Пунктами 8, 9 вищезазначеного Положення закріплено, що джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є, зокрема, страхові внески та кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством. Кошти Пенсійного фонду України, серед іншого, спрямовуються на фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Таким чином, Центральне об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі, як територіальний орган Пенсійного фонду України, виступає як суб'єктів системи пенсійного забезпечення в Україні та забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Статтею 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 передбачено, що платники внесків є роботодавці - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок фіксований сільськогосподарський податок, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до частини 9 статті 24 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004.

Пунктом 5 зазначеного Порядку встановлено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем на адресу відповідача надсилались повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України “Про наукову і науково – технічну діяльність” і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за липень – грудень 2015 та січень – червень 2016 року.

Однак, відповідачем не було сплачено суму витрат на виплату пенсії, у нього виникла прострочена заборгованість за липень – грудень 2015 та січень – червень 2016 року, яка станом на 01.02.2017 складає 47 256, 24 грн.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Таким чином, відповідачем в порушення пункту 5 Порядку не було своєчасно та в повному обсязі перераховано вищезазначену суму.

Відповідно до пункту 8 Порядку у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проектний і проектно-конструкторський інститут "Металургавтоматика" – залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року – залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова