Постанова № 70001918, 02.11.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/853/17 Головуючий у 1-й інстанції: Кушнова А.О.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 листопада 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Кузик М.А.

пр-к відповідача Соколов Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" на постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Флеш+", звернувся в суд із позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2016 року № 0000441500.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій , вказуючи на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалене рішення скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 198, 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи; невідповідності висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом першої інстанції встановлено, що 19.08.2016 посадовою особою Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, на підставі пункту 20.1.4 ст. 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку ст. 76 розділу ІІ Додаткового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової звітності з акцизного податку за квітень 2016 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+", за результатами перевірки складений акт від 19.08.2016 №27/1015/39446867, в якому зафіксовано порушення позивачем п.231.1 ст.231 ПКУ в частині терміну реєстрації акцизних накладних в ЄРАН на загальну суму акцизного податку 60 706, 32 грн. за квітень 2016 року.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 12.09.2016 №0000441500.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що висновки відповідача про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є обґрунтованими, а описка зазначена прописом розміру штрафних санкцій, є не суттєвою.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та фактам, колегія судді звертає увагу на наступне.

Відповідно до пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України акцизний податок належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпункт 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11. пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку, зокрема, є особа - суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Особи - суб'єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням пункту продажу товарів не пізніше граничного терміну подання декларації акцизного податку за місяць, в якому здійснюється господарська діяльність (пп.212.3.1-1. п.212.3 ст.212 ПКУ).

Згідно з пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Відповідно до пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підакцизні товари та ставки податку визначені ст. 215 ПК України.

Відповідно до п. 223.1 ст. 223 ПК України базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю.

Платник податку з підакцизних товарів (продукції), вироблених або переобладнаних на митній території України; імпортер алкогольних напоїв та тютюнових виробів; суб'єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів; оптовий постачальник електричної енергії подає щомісяця не пізніше 20 числа наступного періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу (п. 223.2 ст. 223 ПК України).

Пунктом 231.1 ст. 231 ПК України визначено, що платник податку при реалізації пального зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального та зареєструвати в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Акцизна накладна складається платником податку в день реалізації пального при кожній повній або частковій операції з реалізації пального (п. 231.3 ст. 231 ПК України).

Відповідно до п. 231.4 ст. 231 ПК України право на складання акцизних накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники акцизного податку в порядку, передбаченому статтею 212 цього Кодексу.

Згідно з п. 231.5. ст. 231 ПК України при реалізації пального особа, яка реалізує пальне, зобов'язана в установлені терміни скласти акцизну накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних, така реєстрація вважається наданням акцизної накладної отримувачу пального. Акцизні накладні, які не надаються отримувачу пального, та акцизні накладні/розрахунки коригування, складені за операціями з реалізації пального суб'єктам господарювання та фізичним особам, які не є платниками акцизного податку, також підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Відповідно до абз. 1 п. 231.6. ст. 231 ПК України реєстрація акцизних накладних та/або розрахунків коригування у Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Підтвердженням особі, що реалізує пальне, про прийняття її акцизної накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру акцизних накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абз. 2 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

З метою отримання акцизної накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних накладних, отримувач пального надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру акцизних накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію акцизної накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних та акцизну накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі акцизна накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі акцизних накладних та отриманими отримувачем пального (абз. 3 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Датою та часом надання акцизної накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції (абз. 5 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Платник податку має право зареєструвати акцизну накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, в якій загальний обсяг реалізованого пального не перевищує обсяг, обчислений відповідно до пункту 232.3 статті 232 цього Кодексу (абз. 8 п. 231.6. ст. 231 ПК України).

Згідно з п. 120-2.1. ст. 120 ПК України порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених статтею 231 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

- 2 відсотків від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 10 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 20 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 30 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;

- 40 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 5 розділу ХХ Податкового кодексу України норми статті 120-2 цього Кодексу не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року.

Період з 1 березня 2016 року до 1 квітня 2016 року є перехідним періодом, протягом якого реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється без обмеження обсягів, обчислених за формулою, визначеною у пункті 232.3 статті 232 цього Кодексу.

З 1 квітня 2016 року реєстрація акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних здійснюється з урахуванням усіх вимог, встановлених цим Кодексом.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 та Розрахунку штрафних санкцій по акцизному податку до акту перевірки від 19.08.2016 №27/1015/39446867 Товариством з обмеженою відповідальністю "Флеш+" було проведено реєстрацію в Єдиному реєстрі акцизних накладних 423-х акцизних накладних, складених в період з 01.04.2016 по 30.04.2016, з порушенням законодавчо встановленого терміну, передбаченого для реєстрації акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних (від дев'яти до тридцяти семи днів).

Факт наявності виявлених при проведенні перевірки податковим органом порушень, позивач не заперечує.

Разом з тим, протиправність оскаржуваного податкового-повідомлення рішення позивач обґрунтовує неможливістю встановити точну суму грошового зобов'язання, яке підлягає до сплаті, оскільки сума штрафних санкцій у цифровому вираженні зазначено 60 706, 32 та відрізняється від суми штрафних санкцій зазначених прописом - шістдесят тисяч шість гривень 32 копійки. Крім того, в порушення вимог п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, податковим органом до оскаржуваного податкового-повідомлення рішення не додано розрахунок нарахованих платнику податків штрафних санкцій.

Колегія суддів вважає обґрунтованими такі доводи позивача з огляду на наступне.

Згідно п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пп.54.3.5 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

- невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

- заниження або завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов'язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної / розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (далі - Порядок №1204).

Відповідно до п.2 розділу ІІ Порядку №1204 у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення, зокрема, за формою "Р" - у разі виявлення за результатами перевірок завищення або заниження податкових зобов'язань платника податків та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених Кодексом, за наслідками таких перевірок (крім грошових зобов'язань та/або штрафних (фінансових) санкцій, визначених іншими формами податкових повідомлень-рішень) (додаток 2).

Згідно з п.9 розділу ІІ вказаного Порядку №1204 до податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та пені із зазначенням у ньому дати та номера декларації (уточнюючого розрахунку), звіту за відповідний звітний період, щодо якого здійснюється розрахунок, та/або іншої інформації, необхідної для їх визначення.

Отже, додатком до податкового повідомлення-рішення є складений контролюючим органом розрахунок сум податкового зобов'язання та/або штрафних (фінансових) санкцій. Вказаний документ повинен надсилатись платнику податку разом із податковим повідомленням-рішенням.

Наразі, колегія суддів зазначає, що останній податковим органом не складався та, відповідно, позивачу не надсилався.

Крім того, визначення суми грошових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за порушення норм іншого, крім податкового, законодавства, якщо контроль за дотриманням відповідних норм покладений на контролюючі органи є обов'язком контролюючих органів у розумінні Податкового кодексу України.

Втім, колегія суддів звертає увагу, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення містить невірне зазначення прописом сум нарахованих грошових зобов'язань.

Однак, суд першої інстанції не врахував того, що в цій частині оскаржуване податкове повідомлення-рішення суперечить вимогам п.п.14.1.157 п.14.1 ст.14, п.58.1 ст.58, п.86.8 ст.86 ПК України, Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджених наказом Мінфіну України від 28.12.2015 року №1204

Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково зроблений висновок про те, що порушення допущені податковим органом щодо не надіслання позивачу розрахунку податкового зобов'язання з податковим повідомленням-рішенням не може слугувати підставою для його скасування.

Крім того, відповідно до положень Податкового кодексу України обов'язковим реквізитом податкового повідомлення-рішення має містити підставу для такого нарахування грошового зобов'язання та назву податку, збору або вид штрафних (фінансових) санкцій ) штрафів).

В той час, як податковим органом у оскаржуваному податковому повідомленні-рішення останнє зазначено: « за платежем пальне».

За таких підстав, колегія суддів вважає, що відповідачем податкове повідомлення-рішення оформлене у невідповідності до закону, а отже за таким повідомленням не може виникати обов'язок щодо сплати податкового зобов'язання.

Відповідно ж до приписів ч.3 ст.2 КАС України, якими закріплюються межі судового контролю над дискреційними адміністративними актами, використанні адміністративного розсуду, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване податкове-повідомлення рішення винесене з порушення порядку, визначеного чиним законодавством, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 3 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою.

Статтею 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем витрати на сплату судового збору за подання адміністративного позову та апеляційної скарги підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 13 липня 2017 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Миронівського відділення Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області від 12.09.2016 року № 0000441500.

Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" понесені витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову у сумі 1600,00 грн.

Стягнути з Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Флеш+" понесені витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 1760,00 грн. (дві тисячі двадцять грн. 25 копійок).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя І.О.Грибан

Суддя О.О.Беспалов

Суддя А.Б.Парінов

Повний текст виготовлено - 02.11.2017.