Ухвала суду № 70001739, 25.10.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2017 рокусправа № 804/5378/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Чернецького Михайла Андрійовича, третя особа без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державного реєстратора Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" Чернецького Михайла Андрійовича, третя особа без самостійних вимог - Публічне акціонерне товариство "Перший Український Міжнародний банк" про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі. Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що державний реєстратор дійсно є суб'єктом владних повноважень, але спірні правовідносини, які зазначені в позові, не є публічно-правовими, оскільки з матеріалів справи вбачається, що 27.11.2007 року був укладений кредитний договір, для виконання зобов'язань за яким між позивачем та банківською установою украдено договір іпотеки, відповідно до якого в іпотеку передано спірну квартиру. Позивачем заявлено позовні вимоги про скасування рішень державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на зазначену в позові квартиру, про обмеження цієї квартири іпотекою та арештами. Спір стосується договірних відносин, пов'язаний з набуттям та припиненням права власності на спірне майно, тому не належить до юрисдикції адміністративного суду.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що предметом оскарження за адміністративним позовом є рішення державного реєстратора. Оскільки відповідачем за вказаним позовом є державний реєстратор прав на нерухоме майно, який прийняв рішення про державну реєстрацію права власності, вчинивши акт індивідуальної дії стосовно права власності позивача, то позивач має право звернутися до адміністративного суду. Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку, а саме проведення державної реєстрації права власності за відсутності: завіреної в установленому порядку копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотеко держателеві; документа, що підтверджує її отримання іпотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язаннях; документа, що підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язанням зазначених вимог. Вважає, що в цій справі спір про право відсутній, а дослідженню підлягають виключно владні управлінські функції та дії державного реєстратора, який у спірних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень. Посилається на рішення ВСУ від 25.2017 справа №21-3197а16.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, внаслідок наступного.

Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

В силу позовних вимог позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора від 26.06.2017 року щодо державної реєстрації права власності ПАТ ПУМБ на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, обтяженої іпотекою і арештом.

Позивач зазначає, що державна реєстрація відбулася з порушенням певного Порядку, а саме проведено державну реєстрацію права власності за відсутності: завіреної в установленому порядку копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателеві; документа, що підтверджує її отримання іпотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язаннях; документа, що підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником по кредитних зобов'язанням зазначених вимог.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції предметом оскарження за даним адміністративним позовом є рішення державного реєстратора від 26.06.2017 року. Позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку. Отже, дослідженню підлягають виключно владні управлінські функції та дії державного реєстратора, який у спірних правовідносинах діє як суб'єкт владних повноважень.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги рішення ВСУ від 25.2017 справа №21-3197а16, в якому висловлена правова позиція, а саме, якщо позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Порядку, а саме проведення державної реєстрації права власності на спірне майно за відсутності: засвідченої в установленому порядку копії письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцю та боржнику; документа, що посвідчує її отримання іпотекодавцем та боржником за кредитними зобов'язаннями; документа, що підтверджує завершення 30-ти денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником за кредитними зобов'язаннями зазначених вимог.

Отже, в даній справі дослідженню підлягають владні управлінські рішення і дії державного реєстратора.

В такому разі державний реєстратор, в межах спірних правовідносин, діє як суб'єкт владних повноважень і тому спори підвідомчі адміністративній юрисдикції.

Згідно ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Державний реєстратор Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства "Центр державної реєстрації" дійсно є суб'єктом владних повноважень.

Отже, доводи апеляційної скарги спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду, тому можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись п.3 ч. 1 ст. 199, ст. 202, 204 - 206 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2017 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий: Ю.В. Дурасова

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова