Постанова № 70001641, 02.11.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" листопада 2017 р. Справа№ 925/1231/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар: Іванов О.О.

за участю представників

позивача: Ткаченко Г.В.;

відповідача-1: Куцький Д.В.;

відповідача-2: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

на ухвалу Господарського суду Черкаської області, винесену за

результатами розгляду

заяви Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат

хлібопродуктів" про вжиття заходів забезпечення позову

від 29.09.2017

у справі №925/1231/17(суддя Грачов В.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат

хлібопродуктів"

до 1) Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"

2) Шполянської районної державної адміністрації

про визнання зобов'язання за договором іпотеки припиненим та

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 було задоволено заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, а саме до вирішення даної справи по суті:

- накладено арешт на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1;

- заборонено приватним та державним нотаріусам, а також державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію права власності на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 на третіх осіб, в тому числі на відповідача-1.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду, відповідач-1 звернувся до Київського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.10.2017, апеляційну скаргу відповідача-1 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у наступному складі: головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.

Вимоги та доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 67 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставного вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2017 (головуючий суддя - Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.11.2017.

27.10.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від відповідача-1 надійшли пояснення до апеляційної скарги.

31.10.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість та непідтвердженість доводів апеляційної скарги, просив суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

02.11.2017 через Відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшли клопотання про:

- надання дозволу на відеозйомку судового процесу у справі №925/1231/17;

- витребування у Господарського суду Черкаської області копій всіх матеріалів справи №925/1231/17.

Колегією суддів було задоволено клопотання позивача про надання дозволу на відеозйомку судового процесу у справі №925/1231/17.

В задоволенні клопотання про витребування у Господарського суду Черкаської області копій всіх матеріалів справи №925/1231/17 судом відмовлено, виходячи з наступного.

Згідно з п.1 ч.1, ч.3 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про вжиття запобіжних заходів, відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, залишення без змін ухвали про вжиття запобіжних заходів, зміну чи скасування ухвали про вжиття запобіжних заходів.

У разі подання апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, передбачені пунктами 1, 5, 10 - 21 частини першої цієї статті, до суду апеляційної інстанції передаються лише копії матеріалів, необхідних для розгляду скарги. У разі необхідності апеляційний господарський суд може витребувати також копії інших матеріалів справи.

Однак позивачем в клопотанні не обґрунтовано, які саме обставини щодо вирішення клопотання про забезпечення позову не підтверджені надісланими на адресу суду апеляційної інстанції матеріалами оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 із зазначенням конкретного переліку відповідних доказів.

В матеріалах апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17, зокрема, наявні копії: позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів", договору іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011; клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову із доданими до нього документами. Тобто, в даному випадку у розпорядження суду апеляційної інстанції надано матеріали, які безпосередньо стосуються як предмету спору, так і обставин, з посиланням на які позивач обґрунтовує необхідність у застосуванні заходів забезпечення позову.

Решта документів, на витребуванні копій яких з матеріалів справи №925/1231/17 наполягав позивач (кредитного договору, тощо), стосуються вирішення спору по суті заявлених позивачем вимог, тоді як в даному випадку судом апеляційної інстанції переглядається лише питання щодо правильності вчинення місцевим господарським судом такої процесуальної дії, як застосування заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 02.11.2017 представник відповідача-1 підтримав апеляційну скаргу з урахуванням додаткових пояснень до неї, просив суд скаргу задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 скасувати та відмовити в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

В судовому засіданні 02.11.2017 представник позивача заперечував проти апеляційної скарги в частині скасування ухвали Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 щодо заборони приватним та державним нотаріусам, а також державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію права власності на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 на третіх осіб, в тому числі на відповідача-1. В решті вимоги апеляційної скарги позивачем не заперечувалися.

Представник відповідача-2 у судове засідання 02.11.2017 не з'явився, про поважність причин не з'явлення суд не повідомив, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін в судове засідання не була визнана судом обов'язковою, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін про місце, дату і час судового розгляду, а також зважаючи на обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представника відповідача-2 за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 02.11.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Черкаської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" (далі - відповідач-1) та Шполянської районної державної адміністрації (далі - відповідач-2), в якому просив суд:

- визнати зобов'язання позивача за договором іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011, укладеним з відповідачем-1, припиненим з 22.06.2012;

- зобов'язати відповідача-2 здійснити реєстрацію припинення заборони, зареєстрованої в реєстрі за №1216, що внесена відповідно до договору іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011;

- зобов'язати відповідача-2 здійснити реєстрацію припинення заборони, зареєстрованої в реєстрі за №1217, що внесена відповідно до договору іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 за вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі №925/1231/17 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 31.10.2017.

Окрім того, позивачем було подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 та встановлення заборони приватним та державним нотаріусам, а також державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії спрямовані на реєстрацію права власності на вищевказаний комплекс споруд на третіх осіб, в тому числі на відповідача-1, до вирішення даної справи по суті.

В своєму клопотанні позивач зазначав про те, що відповідач-1 направив позивачу 21.08.2017 повідомлення про порушення, в якому попередив позивача про звернення стягнення на майновий комплекс у позасудовому порядку на підставі п.15 договору застави (іпотеки) №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011, а також про намір звернути стягнення на іпотечне майно протягом 30 днів з моменту отримання даного повідомлення. Позивач вважає, що вищевказані дії відповідача-1 можуть ускладнити та зробити неможливим виконання рішення Господарського суду Черкаської області у даній справі, а також можуть завдати майнову шкоду позивачу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 заяву позивача було задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме до вирішення даної справи по суті накладено арешт на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1, а також заборонено приватним та державним нотаріусам і державним реєстраторам вчиняти реєстраційні дії, спрямовані на реєстрацію права власності на комплекс споруд, що знаходиться за адресою: Черкаська область, Шполянський район, с. Сигнаївка, вул. Залізнична, 1 на третіх осіб, в тому числі на відповідача-1.

Колегія суддів не погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх передчасними та такими, що не ґрунтуються ані на матеріалах справи, ані на положеннях чинного законодавства.

Підстави забезпечення позову наведені в ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Перелік заходів до забезпечення позову вказаний в ст. 67 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (аналогічну правову позицію наведено в постанові пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Колегією суддів враховано, що господарські суди, вживаючи заходи до забезпечення позову, зобов'язані точно вказати, які саме дії забороняється вчиняти відповідачу та іншим особам. Заходами до забезпечення позову не повинна блокуватися господарська діяльність товариства, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення прав та охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Як вбачається з матеріалів справи, задовольняючи заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, місцевий господарський суд зазначив про те, що предметом спору у даній справі є вимога позивача до відповідача-1 про визнання припиненим зобов'язання позивача, що виникло із договору застави (іпотеки) №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011, на виконання якого відповідачем здійснюється звернення стягнення на майновий комплекс у позасудовому порядку. У разі незастосування заходів забезпечення позову, заявлених позивачем, його буде позбавлено права захисту своїх інтересів і відновлення своїх прав в суді, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі в разі можливого задоволення позову.

Позивач в обґрунтування свого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову посилався на вчинення відповідачем-1 підготовчих заходів, направлених на звернення стягнення на належне позивачу нерухоме майно.

Як уже зазначалося вище, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про визнання зобов'язання позивача за договором іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011, укладеним з відповідачем-1, припиненим з 22.06.2012, а також про зобов'язання відповідача-2 здійснити реєстрацію припинення заборон, зареєстрованих в реєстрі за №1216, №1217, що внесені відповідно до договору іпотеки №PL 11-027/28-2 від 13.04.2011.

Ухвала місцевого господарського суду про вжиття заходів до забезпечення позову не містить мотивів щодо наявності правового зв'язку між заявленими позовними вимогами та заходами до забезпечення позову.

При цьому суд першої інстанції не зазначив, у чому саме вбачається неможливість чи утруднення виконання судового рішення у даній справі у разі задоволення позову.

Натомість колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що предметом позову є вимоги немайнового характеру, а тому судом при розгляді такого спору встановлюється наявність чи відсутність порушення прав позивача. Визнання зобов'язання за договором припиненим не потребує видачі наказу, а відтак, навіть, за умови задоволення вимог позивача, рішення суду не потребує вчинення жодних дій стосовно його виконання, оскільки право позивача захищається шляхом визнання факту, а не передачі майна чи вчинення певних дій (аналогічна правова позиція наведена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2017 у справі №916/1037/17).

Згідно зі ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. По суті, обставини, наведені в заяві позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, є припущеннями. Однак саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача (відповідачів) від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову (аналогічна правова позиція викладена в п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» №16 від 26.12.2011р.).

В оскаржуваній ухвалі місцевого господарського суду відсутнє обґрунтування щодо співмірності заходів до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що також є однією з передумов для вжиття таких заходів. Окрім того, заборона, яка міститься в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову, адресована не тільки відповідачу-1, а і невизначеному колу осіб. При цьому місцевим господарським судом не встановлювалось, яким чином заборона необмеженому колу осіб може бути пов'язана з виконанням рішення суду у даній справі, предметом спору в якій є вимоги про визнання припиненим зобов'язання за правочином, укладеним між позивачем та відповідачем-1.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

З вищенаведеного слідує, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження наявності підстав для застосування заходів до забезпечення позову, що свідчить про порушення місцевим господарським судом норм ст. ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За результатами перегляду справи доводи апеляційної скарги підтвердилися, у зв'язку з чим колегія суддів дійшла висновку про те, що скарга підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 - скасуванню.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання підлягають відшкодуванню відповідачу-1 (апелянту) за рахунок позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 43, 49, 66, 67, 75, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" на ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Черкаської області від 29.09.2017 у справі №925/1231/17 скасувати.

3. В задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" на користь Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" 1 600,00 грн. (одну тисячу шістсот гривень 00 копійок) судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Черкаської області видати наказ із зазначенням необхідних реквізитів сторін.

6. Матеріали оскарження у справі №925/1231/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

7. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова