Постанова № 70001584, 02.11.2017, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2017 року Справа № 904/8558/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Березкіної О.В., Чимбар Л.О..

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 , довіреність б/н від 01.06.2017 р.;

від відповідача: ОСОБА_2 , довіреність № 3 від 02.06.2017 р.;

представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” м. Дніпро на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року у справі № 904/8558/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Євроспецодяг” Дніпропетровська область, Солонянський район, смт Солоне

до Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” м. Дніпро

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство “Денім Делюкс”.

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року по справі №904/8558/17 (суддя Татарчук В.О.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено, накладено арешт на грошові кошти Приватного підприємства «Швейне об’єднання «Авітекс» в межах заявленої суми позову в розмірі 3 727 220 грн.

Ухвала мотивована тим, що відповідач має значну кредиторську заборгованість, у останнього відсутнє будь-яке майно, на яке може бути звернуто стягнення, загальна сума заборгованості по цій справі та по справах, де Приватне підприємство «Швейне об’єднання «Авітекс» є відповідачем, що розглядаються в Господарському суді Дніпропетровської області: №№904/6369/17, 904/6370/17, 904/7671/17, складає більше 11млн. грн.

Судом враховано ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2017 року у справі 712/4786/17, Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2017 року по справі № 757/29032/17-к, Соломянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі 760/16202/16-к, які дають змогу зробити висновок про те, що стосовно відповідача слідчими органами здійснюються в межах розслідування кримінальних справ певні слідчі дії.

Не погодившись із вказаною ухвалою господарського суду Приватне підприємство “Швейне об'єднання “Авітекс” звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду та відмовити в задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову.

На думку скаржника, як в оскаржуваній ухвалі, так і в заяві Позивача відсутні обґрунтування того, які саме дії Відповідача відносно його грошових коштів можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду в частині стягнення грошових коштів у розмірі 3 727 220, грн. чи зробити його виконання неможливим.

Скаржник заперечує проти висновку господарського суду про те, що матеріали справи дозволяють стверджувати про значну кредиторську заборгованість відповідача. Вважає, що Позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності заборгованості ПП «ШО «Авітекс» перед ПП «ДЕНІМ ДЕЛЮКС».

Зазначає. що судом в оскаржуваній ухвалі не було здійснено оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; не забезпечено збалансованість інтересів сторін; не з’ясовано наявності імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; відсутнє сприяння запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Представник скаржника в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник Позивача у відзиві на апеляційну скаргу просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.10.2017 року прийнято апеляційну скаргу та призначено до розгляду на 24.10.2017 року.

Розгляд справи 24.10.2017 року відкладено на 26.10.2017 року через витребування матеріалів справи.

У судовому засіданні 26.10.2017 року оголошено перерву до 02.11.2017 року.

В судовому засіданні 02.11.2017 року Дніпропетровським апеляційним господарським

судом була оголошена вступна та резолютивна частина постанови у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський суд встановив наступні обставини.

До господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» до Приватного підприємства «Швейне об’єднання «Авітекс» про стягнення заборгованості в розмірі 3 727 220 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.09.2017 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача приватне підприємство «Денім Делюкс».

25.09.2017 року позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявленої суми позову в розмірі 3 727 220 грн. (а.с. 7-9).

Заява обґрунтована наступним:

- під час розгляду справ в Господарському суді Дніпропетровської області №№904/6369/17, 904/6370/17, 904/7671/17 приватне підприємство «Швейне об’єднання «Авітекс» зловживає процесуальними правами та затягує розгляд справ (подання зустрічних позовних заяв після початку розгляду по суті та без сплати судового збору);

- в Єдиному державному реєстрі судових рішень є судові рішення, в яких зазначається про фіктивну діяльність відповідача, ухилення від сплати податків, прикриття незаконної діяльності інших суб’єктів господарювання, пособництво в ухиленні від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та подальше переведення безготівкових коштів у готівку (ухвала Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2017 у справі №712/4786/17 ухвала Печерського районного суд м. Києва від 29.05.2017 року у справі №757/29032/17-к;

- відповідачем укладаються договори, згідно яких, останній приймає зобов’язання з

поставки товару;

- дії відповідача спрямовані на ухилення від виконання своїх зобов’язань мають системний характер, свідчать про його недобросовісну поведінку щодо здійснення господарської діяльності є всі підстави вважати, що і в подальшому відповідач буде всіляко намагатися уникнути виконання своїх зобов’язань перед позивачем, в тому числі і за рішенням суду по даній справі.

Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

Відповідно до ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених ст.67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. При цьому, за змістом вказаної норми, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Забезпечення позову – це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений ст.67 ГПК України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності з зазначеною нормою, до заходів забезпечення позову належать, зокрема, накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, заборона відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В той же час, відповідно до заяви про забезпечення позову та інших матеріалів оскарження Позивачем жодними доказами не підтверджена наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

А саме, Позивачем разом із заявою про забезпечення позову не надано до суду доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду такі як:

- реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації;

- витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем;

- укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання, тощо.

Наданий позивачем договір про закупівлю товарів за державні кошти № 19/1-77 від 06.07.2017 року, укладений між Відповідачем та Службою безпеки України, за умовами якого ПП “Швейне об'єднання “Авітекс” зобов’язалося у 2017 році поставити покупцю індивідуальне обмундирування, на думку колегії суддів не свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, оскільки цей договір не є безоплатним (Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар), не відноситься до договорів поруки чи застави, а навпаки підтверджує факт здійснення відповідачем господарської діяльності, спрямованої на отримання прибутку.

Висновок господарського суду про те, що матеріали справи дозволяють стверджувати про значну кредиторську заборгованість відповідача, є передчасним, оскільки судом навіть не зазначено на що він посилався та які первинні бухгалтерські документи в підтвердження даного висновку ним прийняті до уваги.

Та обставина, що загальна сума заборгованості по вказаній справі та по справах, де Приватне підприємство «Швейне об’єднання «Авітекс» є відповідачем, що розглядаються в Господарському суді Дніпропетровської області: №№904/6369/17, 904/6370/17, 904/7671/17 складає більше 11млн.грн., на думку колегії суддів, також не є підставою для застосування обраного позивачем заходу забезпечення позову, оскільки всі вищевказані справи лише перебувають в провадженні господарського суду і по жодній з них наразі немає рішення, оскільки справи не розглянуті по суті.

Більш того, господарський суд безпідставно посилався на вищевказані справи, оскільки не мав в матеріалах справи жодного доказу на підтвердження їх існування.

Не можуть бути також, підставою для забезпечення позову доводи позивача про зловживання відповідачем процесуальними правами, затягування розгляду справи, ухилення останнього від виконання зобов'язань за спірним договором, оскільки на час подання позову та винесення оскаржуваної ухвали ці доводи не є достовірно встановленими фактами, вони потребують дослідження, перевірки та оцінки під час розгляду самої позовної заяви, а не заяви про забезпечення позову, оскільки є безпосереднім предметом позову.

Тому, не можна розглядати твердження позивача як безспірні та такі, що обґрунтовують необхідність забезпечення позову, зокрема в сумі, що заявлена до стягнення.

Саме така правова позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2016 по справі №910/2033/16.

Отже, сам по собі розмір позовних вимог не є підставою для застосування заходів до забезпечення позову.

Колегія суддів констатує, що Позивачем не надано жодного рішення суду або невиконаного відповідачем виконавчого документу про стягнення з останнього грошової заборгованості. Не надано також доказів відкриття щодо відповідача виконавчих проваджень.

У зв’язку з чим, посилання позивача на відсутність у відповідача будь-якого майна, на яке може бути звернуто стягнення, за відсутності самих доказів невиконання відповідачем своїх грошових зобов’язань по рішенням суду, які набрали законної сили, не свідчить про можливе утруднення чи неможливість виконання рішення господарського суду.

Висновок господарського суду, зроблений на підставі ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2017 року у справі 712/4786/17, Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2017 року по справі № 757/29032/17-к, Соломянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі 760/16202/16-к, про те, що стосовно саме відповідача слідчими органами здійснюються в межах розслідування кримінальних справ певні слідчі дії, є передчасним та таким, що не відповідає матеріалам справи, оскільки в матеріалах справи взагалі відсутня копія ухвали Соломянського районного суду м. Києва від 24.05.2017 по справі №760/16202/16-к. Більш того, сам позивач як в позовній заяві, так і в заяві про забезпечення позову взагалі не посилався на вищевказану ухвалу.

Стосовно ж ухвали Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2017 року у справі 712/4786/17 та ухвали Печерського районного суду м. Києва від 29.05.2017 року по справі № 757/29032/17-к колегія суддів зазначає, що вони винесені в рамках розслідування кримінальних проваджень, порушених (внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань) лише за фактом вчинення кримінальних правопорушень, а не стосовно конкретних фізичних чи юридичних осіб, в тому числі відповідача чи його посадових осіб.

Вищевказані ухвали є лише проміжними процесуальними документами, якими надано дозвіл органам досудового слідства на тимчасовий доступ до речей та документів, і вони підтверджують лише наявність досудового розслідування за фактом вчинення злочину.

При цьому, жодних вироків суду щодо посадових осіб ПП «Швейне об’єднання «Авітекс» або хоча б постанов слідчого про вручення останнім підозри позивачем не надано.

В той же час, відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України лише вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов’язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалено вирок.

Таким чином, доводи позивача про те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень є судові рішення, в яких зазначається про фіктивну діяльність саме відповідача, ухилення останнього від сплати податків, прикриття незаконної діяльності інших суб’єктів господарювання, пособництво в ухиленні від сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та подальше переведення безготівкових коштів у готівку, є такими, що не відповідають матеріалам справи.

Саме про це зазначив Вищий господарський суд в постанові від 20.09.2017 року у справі № 904/6369/17, скасувавши постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 року та ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2017 року, якою задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

При цьому, суд касаційної інстанції зауважив, що: «У поданій заяві про вжиття заходів до забезпечення позову ТОВ "Євроспецодяг" просило суд застосувати забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти відповідача в межах заявленої суми позову з огляду на недобросовісну поведінку відповідача у здійсненні господарської діяльності з посиланням на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 18.04.2017 року у справі № 712/4786/17.

Проте, в порушення вимог процесуального закону місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, приймаючи ухвалу не навів жодної правової оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заходу забезпечення позову, з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України.».

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги, що заява про забезпечення позову та відповідна ухвала суду по-суті засновані на припущеннях Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» про потенційну можливість ухилення Відповідача від виконання судового рішення та не підтверджені реальними доказами.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що припущення Позивача про те, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього (грошові кошти на рахунках), може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, не є достатньо обґрунтованим, у зв’язку з чим відсутні умови для застосування заходів до забезпечення позову.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26.12.2011р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У зв’язку з чим, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до абз. 3 п. 9 Постанови від 26.12.2011р. № 16 господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

У зв’язку з чим, захід до забезпечення позову, застосований господарським судом, на думку колегії суддів не є адекватним, без вирішення спору по суті господарський суд вжив такі заходи до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.

Оскільки в оскаржуваній ухвалі не зазначено, які саме дії Відповідача відносно його грошових коштів можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду в частині стягнення заборгованості чи зробити його виконання неможливим, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Відповідача підлягає скасуванню.

З врахуванням встановлених обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду Дніпропетровської області як прийнята з порушенням норм процесуального права - скасуванню. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» про вжиття заходів до забезпечення позову необхідно відмовити.

З урахуванням зазначеного, колегією суддів апеляційної інстанції здійснений розподіл витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” м. Дніпро задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 26.09.2017 року у справі № 904/8558/17 – скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» про вжиття заходів до забезпечення позову – відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроспецодяг» на користь Приватного підприємства “Швейне об'єднання “Авітекс” сплачений судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 1 600,00 гривень.

Видачу наказу з урахуванням необхідних реквізитів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складений 03.11.2017 року.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна

Суддя Л.О. Чимбар