Рішення № 70001141, 30.10.2017, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" жовтня 2017 р.Справа № 916/2234/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙВОДБУД-17";

до відповідачів: 1. Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 2.Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк";

про визнання недійсними договорів відступлення прав вимог

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

від позивача: Урсу І.М. - представник за довіреністю № б/н від 04.10.2017 р.;

від відповідача 1 : ОСОБА_4 - представник за довіреністю № б/н від 11.07.2017р.

від відповідача 2 : Недзельська О.І. - представник за довіреністю № 1 від 06.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙВОДБУД-17" (надалі - позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - відповідач1) та до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі, якою є Одеська філія Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (надалі - відповідач2) в якій просить суд Визнати Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, недійсним з моменту укладення; визнати Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором №001/255/3-13 від 18.08.2017 року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим №2337, недійсним з моменту укладення; визнати Договір відступлення права вимоги за Договором поруки б/н від 18.08.2017року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, недійсним з моменту укладення.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2017р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та її розгляд призначено в судовому засіданні.

Також, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України позивач просить заборонити ФО-П ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН: НОМЕР_1) вчиняти будь-які дії з оформлення права власності та/або відчуження нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1995,6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. «З», 360,3 кв.м., Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е». Нежила будівля Док літ. «Д», 771,9 кв.м.. Нежила будівля Котельна літ. «И», 53,1 кв.м.. Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л», 520,5 кв.м. Нежила будівля. прохідна літ. «Г1», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс ліг. «Д1», Навіс літ. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 та заборонити державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна, а саме: нежитлових будівель загальною площею 1995,6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. «З», 360,3 кв.м., Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е», Нежила будівля Док літ. «Д», 771,9 кв.м., Нежила будівля Котельна літ. «И», 53,1 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л», 520,5 кв.м. Нежила будівля Прохідна літ. «Г1», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс літ. «Д1», Навіс літ. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, які належать на праві власності ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17».

Обґрунтовуючи заяву позивач посилається на те, що однією з позовних вимог ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» є вимога про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором .№001/255/3-13, посвідченого 18.08.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим №2337, за яким було здійснено державну реєстрацію змін щодо особи Іпотекодержателя на предмет іпотеки, а саме: нежитлові будівлі загальною площею 1995,6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівдя літ. «З», 360,3 кв.м., Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е», Нежила будівля Док літ. «Д», 771,9 кв.м., Нежила будівля Котельна літ. «И», 53.1 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л», 520,5 кв.м. Нежила будівля Прохідна літ. «ТІ», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс літ «Д1», Навіс ліг. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, з ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» на фізичну особу ОСОБА_1. Підставою для визнання протиправним та скасування вищезазначеного договору, а

також дій ОСОБА_1 щодо проведення такої реєстрації є грубі

порушеннями норм чинного законодавства при його укладенні.

Також позивач зазначає, що на даний час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно міститься запис щодо ОСОБА_1 як Іпотекодержателя за Іпотечним договором №001/255/3-13 від 26.03.2013 року на нежитлові будівлі, які належать на праві власності позивачу ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17». загальною площею 1995,6 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Отже позивач вважає, якщо ОСОБА_1 дійде до висновку про порушення зобов'язань позивачем ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» за Кредитним договором про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №001/255/КЛ-13 від 26.03.2013 року, то він може без будь-яких перешкод та без згоди ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» на те, оформити право власності на предмет іпотеки. Таким чином, до винесення рішення по даній справі у відповідача ФО-П ОСОБА_1 як у фактичного Іпотекодержателя майна згідно інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, є реальна можливість оформити право власності на нежитлові будівлі та відчужити їх на користь третіх осіб, чинити інші перешкоди у користуванні майном позивачу ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17», що утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд відмовляє в задоволенні забезпечення позову з наступних підстав.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

У відповідності зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями, внесеними постановами пленуму Вищого господарського суду України від 16 січня 2013 року № 2, від 10 липня 2014 року № 6, від 14 липня 2016 року №7), відповідно до статті 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (із змінами і доповненнями), умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Позивач не надав належних доказів того, що є реальна можливість оформити право власності на нежитлові будівлі та відчужити їх на користь третіх осіб, чинити інші перешкоди у користуванні майном позивачу ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17»

Аналізуючи обставини, викладені у заяві позивача та наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заява про забезпечення позову необґрунтована та така, що не відповідає вимогам діючого законодавства.

По справі оголошувалась перерва з 11.10.2017р. до 30.10.2017р., віповідно до ст. 77 ГПК України.

Позивач заявлені позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач1 проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Відповідач2 відзив на позов не надав, але проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні 30.10.2017р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

26.03.2013року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ БАНКОМ «УКРГАЗБАНК» ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА АКЦІОНЕРНОГО БАНКУ «УКРГАЗБАНК» (далі - ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДУНАЙВОДБУД-17» (далі - ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17») був укладений Кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №001 /255/КЛ-13 від 26.03.2013 року.

26.03.2013 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» був укладений Договір іпотеки №001/255/3-13 від 26.03.2013 року, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Г'ашовою В.В. за реєстровим №277, відповідно до умов якого Іпотекодавець ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: яежитлові будівлі загальною площею 1995.6 кв.м., опис: Нежила будівля Адмінбудівля літ. «З», 360,3 кв.м.. Нежила будівля Лісорама літ. «Ж», Нежила будівля Док літ. «В», Нежила будівля Док літ. «Е», Нежила будівля Док літ. «Д», 773,9 кв.м., Нежила будівля Котельна літ. «И», 53,1 кв.м.. Нежила будівля Склад літ. «К», 278,8 кв.м., Нежила будівля Склад літ. «Л». 520,5 кв.м. Нежила будівля Прохідна літ. «Г1», 11,0 кв.м., Шийка погребу літ. «А», Навіс літ. «М», Навіс літ. «Б», Навіс літ, «ДЬ>, Навіс літ. «Г», які розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

26.03.2013року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» був укладений Договір поруки №001/255/-13 від 26.03.2013 року, відповідно до умов якого поручитель ОСОБА_8 зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання позичальником ГОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» в повному обсязі зобов'язань, що витікають з Кредитного договору.

Як вказує позивач, в вересні 2017 року ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» отримало від ФО-П ОСОБА_1 лист б/н від 19.08.2017 року, з якого ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» дізналося ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» здійснив заміну кредитора у зобов'язанні за Кредитним договором №001/255/КЛ-13 від 26.03. 2013 року, Договором іпотеки№001/255/3-13 від 26.03.2013 року та Договором поруки №001/255/-13 від 26.03.2013 року, уклавши наступні договори: Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017року; Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором №001/255/3-13, посвідчений 18.08.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим №2337; Договір відступлення права вимоги за Договором поруки б/н від 18.08.2017 року.

Новим кредитором згідно з вищезазначеними договорами є ФО-П ОСОБА_1.

Позивач зазначає, що як вбачається з Державного реєстру фінансових установ (http://www.kis.nfp.gov.uaO ФО-П ОСОБА_1 не зареєстрований як фінансова установа, яка має право здійснювати без отримання ліцензії та/або дозволів відповідно до законодавства, зокрема, такий вид фінансової послуги, як факторинг. Оскільки фактором за Договором відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017 року є фізична особа-підприємець, а не банк або інша фінансова установа, а також те, що фактор на момент укладення договору факторингу не мав статусу фінансової установи та не отримав дозвіл на надання фінансової послуги факторингу, оспорюваний Договір відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017 року підлягає визнанню судом недійсним.

Позивач посилається на те, що статтею 24 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Так, відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.09.2017 року іпотекодержателем за Договором відступлення права вимоги за Іпотечним договором №001/255/3-13 є фізична особа - ОСОБА_1. Але, нотаріус не має правових підстав для посвідчення договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором на користь фізичної особи, оскільки ст.1054 ЦК України не передбачає фізичну особу на стороні кредитодавця в кредитних відносинах. Отже, ні фізична особа, ні юридична особа, якщо вона не є банком або іншою фінансовою установою, не можуть бути іпотекодержателями за договором іпотеки, який забезпечує виконання зобов'язання за кредитним договором.

У зв'язку з викладеним позивач вважає, що оспорюваний Договір відступлення права вимоги за Іпотечним договором №001/255/3-13, посвідчений 18.08.2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим №2337, підлягає визнанню судом недійсним.

За таких обставин, позивач стверджує, що недійсність основного зобов'язання, по якому було передано право вимоги, а саме Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017 року, спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення - Договору відступлення права вимоги за Договором поруки б/н від 18.08.2017 року як такий, що не може нести жодних правових наслідків для його сторін.

Отже, ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» вважає, що всі вищевикладені договори відступлення права вимоги між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1 були укладені з грубими порушеннями вимог п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, ч.1 ст.516 ЦК України, ч.1 ст.1077 ЦК України, ч.1 ст.1078 ЦК України, ч.1 ст.1084 ЦК України, ч.3 ст.1079 ЦК України та ч.1 ст.350 ГК України, ч.1 ст.227 ЦК України у зв'язку з чим мають бути визнані недійсними тому ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» звернувся за захистом своїх інтересів до Господарського суду Одеської області із позовом про визнання Договору відступлення права вимоги за Кредитним договором б/н від 18.08.2017року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, недійсним з моменту укладення; визнання Договору відступлення права вимоги за Іпотечним договором №001/255/3-13 від 18.08.2017 року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М. за реєстровим №2337, недійсним з моменту укладення; визнання Договору відступлення права вимоги за Договором поруки б/н від 18.08.2017року, укладений між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» та ФО-П ОСОБА_1, недійсним з моменту укладення

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав:

18 серпня 2017 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 23697280 (далі за текстом договору - Первісний кредитор), в особі директора Одеської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» Козака Димитрія Анатолійовича, з однієї сторони, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 ( код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ~ НОМЕР_1 (далі за текстом договору - Новий кредитор) було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору відступлення прав вимоги за ф Кредитним договором Первісний кредитор відступає у повному обсязі Новому кредитору, а Новий кредитор оплачує та приймає всі права та обов'язки, включаючи права вимоги грошових коштів, які існують станом на дату укладення цього Договору, згідно з кредитним договором про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії №001/255/101-13 від 26 березня 2013 року з урахуванням змін та доповнень, до Кредитного договору (далі - Кредитний договір), що укладений між АБ «УКРГАЗБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд-17» (код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01035868), місцезнаходження: 65031, Одеська обл., місто Одеса, вул. Одеська, 43 Г (далі іменується - Боржник). Кредитний договір не містить заборони щодо заміни кредитора у зобов'язанні та не потребує згоди Боржника на таку заміну кредитора

Відповідно до пункту 1.2. зазначеного Договору з моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором до Нового кредитора переходять права вимоги (замість Первісного кредитора) до Боржника належного та реального виконання всіх зобов'язань Боржника, які випливають з умов Кредитного договору, в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав

Пунктом 1.4 цього Договору закріплено, що з моменту зарахування у повному обсязі суми грошових коштів за відступлення прав вимоги за Кредитним договором на рахунок Первісного кредитора, зазначений у пп. 2.1.1. цього Договору, Новий кредитор вважається стороною Кредитного договору та до Нового кредитора переходять усі права та обов'язки кредитора по відношенню до Боржника, що належали до цього Первісному кредитору за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існуватимуть на момент переходу цих прав , а Первісний кредитор втрачає всі права за Кредитним договором.

Пунктом 1.6 зазначеного Договору закріплено, що після повної оплати Новим кредитором суми грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором та відступленням прав вимоги згідно з цим Договором, Первісний кредитор передає Новому кредитору права вимоги за договорами забезпечення: Іпотечним договором №001/255/3-13, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. 26.03.2013р. за реєстровим номером 277, з урахуванням Договору №1 від 04.11.2015р. про внесення змін та доповнень до Договору Іпотеки №001/255/3-13; Договором поруки №001/255-11-13 від 26.03.2013, що укладений між АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), зареєстрований: АДРЕСА_3 (далі іменується - Поручитель) та ТО В «Дунайводбуд - 17» (код згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань 01035868) місцезнаходження: м. Одеса, вул. Одеська, 43 Г (далі іменується - Боржник).

Передача прав вимоги за вказаними договорами забезпечення здійснюється на підставі: договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором іпотеки який буде укладений Сторонами і посвідчений нотаріально в день підписання цього Договору та договору відступлення прав вимоги за вищевказаним договором поруки.

Відповідно до пункту 2.1.1. вищезазначеного Договору в день підписання цього Договору Новий кредитор зобов'язаний на рахунок Первісного кредитора №3739401187455.980 в АБ «УКРГАЗБАНК» код банку 320478 здійснити оплату грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 2 921 849,08 гри. (два мільйона дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста сорок вісім гривень п'ятдесят дві копійки) без ПДВ, що складається з: заборгованості за основним зобов'язанням (у т.ч. простроченої заборгованості за основним зобов'язанням), в сумі 1 845 355,07 гри. без ПДВ, наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за Кредитним договором; заборгованості по процентам за користування кредитними коштами, нарахованим за процентною ставкою відповідно до умов Кредитного договору, в сумі 646 555,65 гри. без ПДВ, наявної на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки, Договором поруки; заборгованості за комісією за управління кредитними коштами в частині обслуговування позичкового рахунку в сумі 28 701,22 гри. без ПДВ. наявної на дату укладання договору відступлення права вимоги за Кредитним договором; штрафних санкцій, передбачених умовами Кредитного договору, в сумі 322 091,98 грн. без ПДВ, на дату здійснення операції з відступлення права вимоги за Кредитним договором, Договором іпотеки, Договором поруки; судових витрат, понесених Банком для захисту своїх прав в судовому порядку (по всіх процесах щодо стягнення заборгованості з позичальника/поручителя) в загальному розмірі 79 145,16 грн.

На виконання пункту 2.1.1. зазначеного Договору відповідно до платіжного доручення № 1 від 18 серпня 2017 року ФОП ОСОБА_1 здійснив оплату грошових коштів за відступлення права вимоги за Кредитним договором в сумі 2 921 849,08 гри. (два мільйона дев'ятсот дев'ятнадцять тисяч триста сорок вісім гривень п'ятдесят дві копійки) на рахунок Первісного кредитора №3739401187455.980 в АБ «УКРГАЗБАНК» (копія доручення додається).

Відповідно до пункту 2.1.1. вищезазначеного Договору в день підписання цього Договору Новий кредитор зобов'язаний протягом п'яти банківських днів з дати укладання цього Договору направити на адресу Боржника письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Кредитним договором Новому кредитору.

На виконання пункту 2.1.2. цього Договору 19 серпня 2017 року Новим кредитором на адресу Боржника було направлено письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Кредитним договором.

Відповідно до Акту прийому-передачі документації за Договором від 18 серпня 2017 року про відступлення прав вимоги за кредитним договором у відповідності до статей 512, 517 ЦК України та на виконання пункту 2.2.1. Договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв документи, які засвідчують права, що передаються та інформацію якає важливою для їх здійснення: Оригінали Кредитного договору з додатковими договорами; Розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 16.08.2017 року; Оригінали та копії матеріалів справи Господарського суду Одеської області № 916/3052/16, матеріали справи Господарського суду Одеської області № 916/311/17 та матеріалів справи Овідіопольського районного суду Одеської області № 509/1008/17.

Відповідно до пункту 1.1. Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором № 001/255/3-13, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. 26.03.2013 року за реєстровим номером 277 (Далі - Договір відступлення права вимоги за іпотечним договором), укладеним 18 серпня 2017 року між ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» (код платника податків згідно з ЄДРЮОФОПта ГО - 23697280), в особі директора Одеської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» Козака Д.А. (Далі - Первісний Іпотекодержатель) з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_1 (код платника податків згідно з ЄДРЮОФОПта ГО - НОМЕР_1) (Далі - Новий Іпотекодержатель) з іншої, Первісний Іпотекодержатель відступив, а Новий Іпотекодержатель прийняв всі права та обов'язки Іпотекодержателя, що існували станом на дату укладення цього договору, за іпотечним договором № 001/255/3-13 від 26.03.2013 року та Договором № 1 від 04.11.2015 року реєстровий № 753, про внесення змін та доповнень до зазначеного Договору іпотеки, укладених між АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17» (код платника податків згідно з ЄДРЮОФОПта ГО - 01035868) (далі - Іпотекодавець), яким забезпечується виконання зобов'язань ТОВ «Дунайводбуд-17» за вищевказаним договором іпотеки.

Предметом іпотеки за зазначеним Договором іпотеки є: нежитлові будівлі, загальною площею 1995,6 кв.м що знаходяться за адресою: Одеська область, місто Одеса, вулиця Одеська, будинок 43 Г (сорок три Г), належні Іпотекодавцю на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі (Бланк Серії САА №444618), виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради Одеської області 01.02.2006 року, на підставі статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайводбуд- 17», зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Одеської міської ради Фокіною B.J. від 19.07.2005 року№ 15561230000009652, протоколу № 1 зборів засновників ТОВ «Дунайводбуд-17» від 25.01.2005 року, замість свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради від 08.04.2005 року, серія САА № 435380, зареєстрованого КП «ОМБТІ та РОН» від 11.04.2005 року № 3683 в кн. 42неж-174, зареєстрованого 02.02.2006 року Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» в реєстрі прав власності на нерухоме майно, номер запису: 3683 в книзі: 49неж-104, реєстраційний номер: 10011117, номер витягу: 9733950; зареєстрованого Гашовою Вікторією Валентинівною, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області, як спеціальним суб'єктом, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 26.03.2013 року, номер запису про право власності: 449015, індексний номер витягу: 1615085, реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна: 27997151101.

Земельні ділянки, на яких розташований предмет іпотеки, ділянка №1. кадастровий номер: 5110137600:72:001:0029. площею 0,0228 га, ділянка №2, кадастровий номер: 5110137600:72:001:0030, площею 1,0605 га, із земельної ділянки площею 2,5297, перебувають в користуванні ІПОТЕКОДАВЦЯ на підставі Державного акта серії НОМЕР_3 на право постійного користування землею, виданого Одеською міською радою Одеської області 18 червня 2001 року та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 152. Цільове призначення земельних ділянок №№1,2 - для експлуатації та обслуговування промислової бази.

Пунктом 1.2. зазначеного Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки визначено, що згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено 12.02.2013 року ТОВ «Компанія «Парус», ринкова вартість предмету іпотеки - нежитлових будівель, визначено у розмірі 3 631 922,00 грн. (три мільйони шістсот тридцять одна тисяча дев'ятсот двадцять дві гривні 00 копійок).

Відповідно до пункту 1.4 зазначеного Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки Договором іпотеки забезпечується виконання зобов'язань, об'єктом яких є грошові кошти, без ГІДВ, шо випливають з Договору кредиту №001/255/КЛ-13 від 26 березня 2013 року з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковими угодами 1-4 до Кредитного договору (далі - «Кредитний договір»), укладеного між Первісним Іпотекодержателем та Іпотекодавцем.

Пунктом 1.5 Договору відступлення права вимоги за договором іпотеки закріплено, що, з моменту укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення цього договору до Нового Іпотекодержателя переходять всі права та обов'язки Первісного Іпотекодержателя за Договором іпотеки, зокрема, право вимагати від Іпотекодавця належного та реального виконання зобов'язань за Договором іпотеки в обсязі, у розмірі та на умовах, що існують на момент переходу цих прав та Новий Іпотекодержатель вважається стороною Договору іпотеки, а Первісний Іпотекодержатель втрачає всі права за Договором іпотеки.

Пунктом 2.1 Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки закріплено, що Первісний Іпотекодержатель в день укладення цього Договору зобов'язується передати Новому Іпотекодержателю оригінап Договору іпотеки, що підтверджує дійсне право вимоги, який знаходяться у Первісного Іпотекодержателя.

Факт передачі від Первісного Іпотекодержателя до Нового Іпотекодержателя вказаного документу засвідчується складанням Акту прийому-передачі який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної Сторони, та підписується повноважними представниками Сторін.

Відповідно до Акту прийому-передачі документації за договором від 18 серпня 2017 року про відступлення прав вимоги за іпотечним договором (Додаток № 1 до Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 18 серпня 2017 року) ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв наступні документи: Оригінал Договору іпотеки №001/255/3-13. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В.В. 26.03.2013р. за реєстровим номером 277; Оригінал Договору №1 про внесення змін та доповнень до Договору іпотеки №001/255/3-13, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Гашовою.В.В. 04.11.2015р. та зареєстрованим в реєстрі за №753; Технічний паспорт на виробничий будинок виданий КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» Реєстраційний номер - 3683- 49НЄЖ-104 від 26.11.2010 року, посвідчений Директором «ОМБТІ та РОН» Кожухівським В.Г.; Витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Індексний номер витягу - 1615085, витяг надав Приватний нотаріус Гашова В.В., Серія ЕАВ№ 664112; Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданий Комунальним підприємством « Одеське міське бюро техничної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості. Номер витягу - 9733950 від 02.02.2006 року. Посвідчений заступником директора - Гончаренко А.Д., Реєстратором: Кустяковська П.Е.; Свідоцтво про право власності на нежитлові будівлі від 01 лютого 2006 року видане Виконавчим комітетом Одеської міської ради за підписом Першого заступника міського голови - Ворохаєв A.l./Серія НОМЕР_4.

Передача зазначених документів від Первісного Іпотекодержателя Новому Іпотеко держателю відповідно до пункту 2.1 Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором за Актом приймання-передачі та наявність у нового Іпотекодержателя оригіналу Договору відступлення прав свідчить про наявність у Нового Іпотекодержателя дійсного права вимоги до Іпотеко дав ця.

Пунктом 2.2. Цього Договору закріплено, що Новий Іпотекодержатель зобов'язаний протягом п'яти банківських днів з дати укладення цього Договору направити на адресу Іпотекодавця за Договором іпотеки письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором іпотеки Новому Іпотекодержателю. Повідомлення повинно містити інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням реквізитів Нового Іпотекодержателя (що визначені в розд. 5 «Реквізити сторін» цього Договору), необхідних для виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань за Договором іпотеки.

На виконання зазначеного пункту Договору відступлення прав за Договором іпотеки 19 серпня 2017 року Новим Іпотекодержателем було направлено на адресу Іпотекодавця письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором іпотеки Новому Іпотекодержателю, в якому було зазначено реквізити Нового Іпотекодержателя, необхідні для виконання Іпотекодавцем своїх зобов'язань.

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки індексний номер 95313141, сформований приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Федорченко Т.М., за договором іпотеки № 277 від 26.03.2013 року та Договором про внесення змін та доповнень № 1, реєстровий номер 753 від 04.11.2015 року, станом на 22.08.2017 року Іпотекодавцем значиться ТОВ «ДУНАЙВОДБУД-17», а Іпотекодержателем - ФОП ОСОБА_1.

18 серпня 2017 року між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», в особі директора Одеської обласної дирекції АБ «УКРГАЗБАНК» Козака Димитрія Анатолійовича, з однієї сторони, та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено Договір про відступлення прав вимоги за Договором поруки.

Відповідно до пункту 1.1 зазначеного Договору Первісний Кредитор відступив у повному обсязі, а Новий Кредитор прийняв всі права та обов'язки Кредитора, що існують станом на дату укладення цього Договору, за Договором поруки №001/255-П-13 від 26.03.2013, що укладений між АБ «УКРГАЗБАНК», ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2), зареєстрований: АДРЕСА_3 (далі іменується - Поручитель) та ТОВ «Дунайводбуд - 17».

Пунктом 1.2. зазначеного Договору закріплено, що Договором поруки забезпечується виконання зобов'язань, об'єктом яких є грошові кошти, без ПДВ, що випливають з кредитного договору про надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії №001/255/КЛ -13 від 26.03.2013 з урахуванням змін та доповнень до нього, укладеного між Первісним Кредитором та Поручителем.

Відповідно до пункту 2.1. зазначеного Договору Первісний Кредитор в день укладення цього Договору зобов'язується передати Новому Кредитору оригінал Договору поруки, що підтверджує дійсне право вимоги, який знаходяться у Первісного Кредитора.

Факт передачі від Первісного Кредитора до Нового Кредитора вказаного документу засвідчується складанням Акту прийому-передачі (Додаток №1 до цього Договору), який укладається у 2-ох ідентичних примірниках для кожної Сторони, та підписується повноважними представниками Сторін.

Відповідно до Акту прийому-передачі документації за Договором від 18 серпня 2017 року про відступлення прав вимоги за Договором поруки, який є додатком № 1 до Договору ід 18 серпня 2017 року про відступлення прав вимоги за Договором поруки ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК» передало, а ФОП ОСОБА_1 прийняв оригінал Договору поруки № 001/255-П-13 від 26,03,2013 року.

На виконання пункту 2.2. вищезазначеного Договору Новим кредитором на адресу Поручителя за Договором поруки 19 серпня 2017 року було направлено письмове повідомлення про відступлення права вимоги за Договором поруки Новому Кредитору. Повідомлення містило інформацію про відступлення права вимоги із зазначенням # реквізитів Нового Кредитора, необхідних для виконання Поручителем своїх зобов'язань за Договором поруки (копія листа з доказами направлення його Поручителю додється).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів є визнання правочину недійсним.

Згідно положень ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 203, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами); правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, крім учасників правочину (сторін за договором), позивачем у справі може бути будь-яке підприємство, установа, організація, а також фізична особа, чиї права та охоронювані законом інтереси порушує цей правочин. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм чинного законодавства, обов'язковими умовами визнання договору недійсним є наявність у позивача певного суб'єктивного права (охоронюваного інтересу) - об'єкту судового захисту, порушення у зв'язку з укладенням відповідного договору таких прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі, та належність обраного способу судового захисту. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

В силу п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. При цьому, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до положень ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Таким чином, якщо інше не встановлено договором або законом, відступлення права вимоги є двостороннім правочином, в якому сторонами є первісний кредитор і новий кредитор. У цьому випадку боржник - не є стороною у цьому правочині, а лише наділений правом не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ч. 2 ст. 517 ЦК України) га правом висувати проти вимоги кредитора заперечення (ст. 518 ЦК України).

З огляду на вищенаведене, заміна кредитора у зобов'язанні не впливає на характер, обсяг і порядок виконання боржником своїх обов'язків. Жодних доказів того, що в зв'язку зі зміною кредитора на підставі спірних договорів змінилась черговість задоволення вимог позивача або їх обсяг позивачем до суду не надано, докази того, що права чи охоронювані законом інтереси позивача порушені спірними договорами в матеріалах справи відсутні.

Щодо твердження позивача, що спірний правочин являється договором факторингу та укладений ФОП ОСОБА_1 за відсутності права надавати фінансові послуги хотілося б зазначити наступне.

До загальних засад цивільного законодавства відносять, зокрема, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність (стаття 3 ЦК України).

Частина третя статті 6 ЦК України визначає, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, проте не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це. а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до статті 627 цього Кодексу, зазначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх умов договору (частина перша статті 638 ЦК України).

Частина 1 статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з нормами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Відмежування вказаного договору від інших подібних договорів, зокрема договір цесії (відступлення права вимоги), визначає необхідність застосування спеціальних вимог законодавства, в тому числі відносно осіб, які можуть виступати фактором.

Разом з тим розділ 1 книги п'ятої ЦК України регулює загальні положення про зобов'язання, зокрема положення щодо сторін у зобов'язанні.

Так, відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні ^оже бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Натомість договір факторингу має на меті фінансування однієї сторони договору іншою стороною шляхом надання їй визначеної суми грошових коштів. Ця послуга згідно з договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому право грошової вимоги, передане фактору, не є платою за надану останнім фінансову послугу.

Суть договору факторингу в першу чергу полягає в наданні фінансових послуг, а не в переході права грошової вимоги. Відповідно до статті 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", фінансова послуга - це операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів. У частині 1 статті 4 цього Закону міститься перелік фінансових послуг, серед яких у пункті 11 зазначається і факторинг. З урахуванням положень статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» факторинг визначається як кредитна операція.

Відповідно до статті 1 Конвенції Міжнародного інституту з уніфікації приватного права (УНіДРУА) „Про міжнародний факторинг" (Оттава, 28 травня 1988 року) для цілей цієї Конвенції «договір факторингу» означає договір, укладений між однією стороною (постачальником) та іншою стороною (фактором), відповідно до якого: (а) постачальник відступає або може відступати фактору право грошової вимоги, яке випливає з договорів купівлі-продажу товарів, укладених між постачальником та його покупцями (боржниками), крім договорів купівлі-продажу товарів, придбаних в першу чергу для їхнього особистого, сімейного або домашнього використання; (b) фактор має виконувати принаймні дві з таких функцій: фінансування постачальника, включаючи надання позики та здійснення авансових платежів; ведення обліку (головної бухгалтерської книги) щодо дебіторської заборгованості; пред'явлення до сплати грошових вимог; захист від несплат боржників.

Отже згідно Конвенції взяття на себе фактором виконання двох із наведених функцій є обов'язковою умовою договору факторингу.

Відповідно до пункту 4.1. Договору про відступлення прав вимоги за кредитним договором від 18 серпня 2017 року дія цього договору припиняється після повного виконання Сторонами своїх зобов"язань за цим Договором, тобто спірний договір припиняється належним виконанням своїх зобов"язань сторонами (новим та первісним кредитором), строк його дії не ставиться в залежність від виконання грошового зобов'язання боржником новому кредитору.

Отже метою укладення договору факторингу є фінансування клієнта фактором шляхом передачі в його розпорядження коштів. Ця послуга надається фактором за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не вважається платою за надану фактором фінансову послугу. Отже спірні договори відступлення прав вимоги не є договорами факторингу.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладені обставини справи, з урахуванням положень чинного законодавства, суд, дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позивачем позовних вимог, у зв'язку з чим відмовляє в їх задоволенні.

Згідно ст. 49 ГПК України, за умови відмови судом в задоволенні позовних вимог, витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ДУНАЙВОДБУД-17" до Фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 та до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" в особі Одеської філії Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" про визнання недійсними договорів відступлення прав вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 03 листопада 2017 р.

Суддя С.В. Літвінов