Постанова № 70000269, 24.10.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2017 року Справа № 910/17060/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників сторін за первісним позовом: позивача Дороніна О.М. - довір. від 10.01.17 відповідача Собко О.В. - довір. від 01.08.17 Малярчук Ю.Б. - довір. від 01.08.17 третіх осіб розглянувши матеріали касаційної скарги Сидорченко В.В. - довір. від 14.04.17 Бєрікул Ю.В. - довір. від 09.09.17 Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на постановувід 08.06.2017 Київського апеляційного господарського суду у справі№910/17060/16 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Укртрансгаз"

до треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача треті особи, які на заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаПублічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" 1.Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 2.Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" 1.Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" 2.Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" простягнення 506133,31 грн

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року ПАТ "Укртрансгаз" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "Укргазвидобування" про стягнення з останнього 506133,31 грн, з яких: 443307,22 грн заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу №1512000980 від 30.08.2016 р., а також 29069,33 грн пені, 31031,51 грн штрафу та 2725,25 грн - 3% річних на підставі статей 526, 530, 536, 612 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України, положень Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2493.

Позовні вимоги обґрунтовані виникненням у відповідача негативного небалансу в газорозподільних мережах у травні 2016 року в обсязі 66,110 тис. куб. м, а оскільки відповідач, як замовник послуги транспортування, є відповідальним за виникнення негативного небалансу в системі, то повинен відшкодувати вартість послуг з балансування обсягів газу у травні 2016 року на загальну суму 443307,22 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позовних вимог заперечував, посилаючись, серед іншого, на недоведеність позивачем наявності різниці між обсягами природного газу, поданими ПАТ "Укргазвидобування" для транспортування на точці входу та відібраними останнім з газотранспортної системи на точці виходу обсягу природного газу.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 10.10.2016 р. та від 25.10.2016 р., окрім іншого, було залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та ПАТ по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз".

НАК "Нафтогаз України" у поясненнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечувала, посилаючись, зокрема, на те, що належними доказами передачі природного газу, видобутого ПАТ "Укргазвидобування", від відповідача до ПАТ "Гадячгаз" (Оператор ГРМ), від ПАТ "Гадячгаз" до ПАТ "Укртрансгаз" (Оператор ГТС), у розумінні глави 7 розділу III Кодексу газотранспортної системи є акти приймання-передачі, втім позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що він здійснював транспортування природного газу належного відповідачу, який, за твердженням позивача, йому був переданий оператором газорозподільної системи - ПАТ "Гадячгаз".

ПАТ "Гадячгаз" у своїх поясненнях у справі зазначало, що до врегулювання розбіжностей між ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" та ПАТ "Гадячгаз", ПАТ "Полтавагаз", ПАТ "Сумигаз" щодо розподілу неузгодженого у травні 2016 року обсягу газу (66,110 тис. м3) неможливо достовірно встановити ані замовників послуг транспортування, у яких виник негативний небаланс, ані обсягів небалансу, в розрізі кожного з таких замовників послуг транспортування.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2017 р. (суддя Комарова О.С.) в позові відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції встановив, що відповідач подав для транспортування на точці входу та відібрав з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз" один і той самий обсяг природного газу - 1322 тис. куб. м, отже відсутня різниця між обcягами природного газу, які відповідач подав для транспортування на точці входу та відібрав з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз".

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність небалансу у спірному періоді та відповідно негативного небалансу у відповідача щодо природного газу, поданого для транспортування на точці входу та відібраного з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз". При цьому, як встановив місцевий господарський суд, будь-які докази наявності небалансу та відповідно негативного небалансу у відповідача щодо природного газу, поданого для транспортування на точці входу та відібраного ним з газотранспортної системи на точці виходу з інших газорозподільчих сторонами та третіми особами суду не надані та в матеріалах справи відсутні.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2017 р. було залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" та Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Сумигаз" в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

За апеляційною скаргою ПАТ "Укртрансгаз" Київський апеляційний господарський суд (судді: Гаврилюк О.М., Суліма В.В., Коротун О.М.), переглянувши рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2017 р. в апеляційному порядку, постановою від 08.06.2017 р. залишив його без змін з тих же підстав.

ПАТ "Укртрансгаз" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 р. та рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2017 р. скасувати та задовольнити позов про стягнення заборгованості, посилаючись на порушення господарськими судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, статей 530, 536, 612 Цивільного кодексу України, статей 196, 231 Господарського кодексу України, пункту 1-5 глави І Розділу І, глави 3 розділу ХІІ, глав 1, 3-4 Розділу ХІV Кодексу газотранспортної системи, статей 42, 43, 91, 94, 103, 104 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник наголошує на обґрунтованості та доведеності позовних вимог та зазначає, що відповідач у травні 2016 року відібрав із газотранспортної системи обсяги більші, ніж ним було подано до газотранспортної системи через віртуальну точку входу з газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз", а різниця між обсягами природного газу, поданими Публічним акціонерним товариством "Укргазвидобування" на точці входу з газорозподільної системи Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" до газотранспортної системи, та відібраними відповідачем з газотранспортної системи склала 66,110 тис. куб.м газу, який є розміром місячного небалансу.

Скаржник вважає, що судами невірно оцінені докази у справі та встановлені обставини справи.

Від Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" судом отримано відзив на касаційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні касаційної скарги, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Від Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" надійшли пояснення до касаційної скарги.

Від ПАТ "Укргазвидобування" відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін і третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 30.08.2016 р. між ПАТ "Укртрансгаз" - оператором та ПАТ "Укргазвидобування" - замовником був укладений договір транспортування природного газу №1512000980, згідно з яким оператор надає замовнику послуги транспортування природного газу, а замовник сплачує оператору встановлену в цьому договорі вартість таких послуг.

Пунктом 2.2 договору передбачено, що послуги надаються на умовах, визначених у кодексі газотранспортної системи, з урахуванням особливостей, передбачених цим договором.

У пункті 2.3 договору зазначені послуги, які можуть бути надані замовнику за цим договором:

- послуга замовленої потужності в точках входу та виходу до/з газотранспортної системи;

- послуга фізичного транспортування природного газу газотранспортною системою на підставі підтверджених номінацій;

- послуги балансування обсягів природного газу, які подаються до газотранспортної системи і відбираються із неї.

За умовами пункту 2.6 договору замовник має виконувати вимоги, визначені в Кодексі (Кодекс газотранспортної системи, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2493), подавати газ в точках входу та/або приймати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів, а також оплачувати послуги на умовах, зазначених у договорі.

Відповідно до пункту 2.7 договору оператор має виконувати вимоги, визначені в Кодексі, приймати газ в точках входу та/або передавати газ у точках виходу в обсягах, встановлених цим договором, протягом погоджених термінів.

Згідно з пунктом 3.1 договору позивач зобов'язаний, зокрема, своєчасно надавати послуги належної якості; розміщувати на своєму веб-сайті чинні тарифи, вартість послуг балансування, Типовий договір транспортування природного газу і Кодекс ГТС; забезпечувати належну організацію та функціонування своєї диспетчерської служби; виконувати інші обов'язки, визначені Кодексом та чинним законодавством України.

У розділі ІХ Договору сторони погодили визначення вартості послуг балансування та порядок розрахунків за них.

В пункті 9.1 договору сторони обумовили, що у разі виникнення у відповідача негативного місячного небалансу та неврегулювання ним негативного місячного небалансу відповідно до Кодексу ГТС в строк до дванадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу за послуги балансування. Негативний місячний небаланс позивача визначається відповідно до Кодексу ГТС.

Оператор до чотирнадцятого числа місяця, наступного за газовим місяцем, надає відповідачу на його електронну адресу розрахунок вартості послуг балансування та рахунок-фактуру. Замовник зобов'язаний здійснити оплату у строк, що не перевищує п'яти банківських днів (пункт 9.4 договору).

Відповідно до пункту 11.4 договору послуги балансування оформлюються одностороннім актом за підписом позивача на весь обсяг негативного місячного небалансу, неврегульованого позивачем відповідно до Кодексу ГТС та розділу IX договору.

Пунктом 17.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його укладення на строк до 31.12.2016 р., умови договору застосовуються до відносин сторін, які виникли до його укладення, а саме з 01.01.2016 р.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимога ПАТ "Укртрансгаз" про стягнення з ПАТ "Укргазвидобування" 443307,22 грн заборгованості за надані послуги балансування обсягів природного газу за договором транспортування природного газу №1512000980 від 30.08.2016 р., а також 29069,33 грн пені, 31031,51 грн штрафу та 2725,25 грн - 3% річних на підставі статей 526, 530, 536, 612 Цивільного кодексу України, статей 193, 231 Господарського кодексу України, положень Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2493.

Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди попередніх інстанцій визнали позовні вимоги необґрунтованими і недоведеними та відмовили у їх задоволенні.

Відповідно до частини 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з абзацом 10 пункту 5 підрозділу І "Загальні засади, терміни та скорочення" розділу І "Загальні положення" Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 р. №2493, балансування системи - діяльність, яка здійснюється оператором газотранспортної системи в рамках надання послуг транспортування, що полягає у врівноваженні попиту та пропозиції природного газу у газотранспортній системі, що охоплює фізичне балансування та комерційне балансування.

Пунктом 45 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" встановлено, що транспортування природного газу - це господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і пов'язана з переміщенням природного газу газотранспортною системою з метою його доставки до іншої газотранспортної системи, газорозподільної системи, газосховища, установки LNG або доставки безпосередньо споживачам, але що не включає переміщення внутрішньопромисловими трубопроводами (приєднаними мережами) та постачання природного газу.

Згідно із пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" замовник - це фізична або юридична особа, яка на підставі договору замовляє надання однієї чи кількох із таких послуг: приєднання до газотранспортної або газорозподільної системи; транспортування природного газу; розподіл природного газу; зберігання (закачування, відбір) природного газу; послуги установки LNG.

Пунктом 5 підрозділу 1 "Загальні засади, терміни та скорочення" розділу І "Загальні положення" Кодексу газотранспортної системи встановлено, що замовник послуг транспортування - юридична особа або фізична особа - підприємець, яка на підставі договору транспортування, укладеного з оператором газотранспортної системи, замовляє одну чи декілька складових послуг транспортування природного газу (замовлення розподілу потужності, замовлення транспортування природного газу, послуга балансування).

Небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається за процедурою алокації.

Крім того, згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи (в редакції, на момент виникнення спірних правовідносин) алокація - це підтвердження поділу за певний розрахунковий період фактичного обсягу (об'єму) природного газу, поданого для транспортування в точку входу або відібраного з точки виходу, між замовниками послуги транспортування, у тому числі в розрізі їх контрагентів (споживачів), що здійснюється відповідно до вимог розділу XII цього Кодексу.

В Розділі XII Кодексу газотранспортної системи встановлено, що алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування в окремих точках входу, за винятком віртуальних точок входу з газорозподільної системи (точки надходження газу від газодобувних підприємств чи виробників біогазу, підключених до газорозподільної системи) та точок входу (як віртуальних так і фізичних) від газовидобувних підприємств, здійснюється оператором газотранспортної системи (пункт 1 глави 1); алокація обсягів природного газу для кожного замовника послуг транспортування в точках входу (як віртуальних, так і фізичних) від газовидобувних підприємств виконується відповідним газовидобувним підприємством. Газовидобувне підприємство надсилає алокації обсягів природного газу до оператора газотранспортної системи відповідно до положень пункту 6 глави 2 цього розділу (пункт 4 глави 1); у точках виходу, в яких природний газ з газотранспортної системи направляється до суміжної газотранспортної системи, газосховища або до прямого споживача, алокація обсягів природного газу здійснюється відповідним оператором суміжної газотранспортної системи, оператором газосховища або прямим споживачем, яка має бути направлена ними до оператора газотранспортної системи в строки, описані в пункті 6 цієї глави. Алокація обсягів природного газу для віртуальної точки виходу до газорозподільної системи здійснюється відповідним оператором газорозподільної системи з урахуванням глави 3 цього розділу (пункт 1 глави 2).

Відповідно до глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи визначає місячний небаланс для кожного місяця як різницю між обсягом природного газу, який замовник послуг транспортування передав у точках входу і отримав з газотранспортної системи у точках виходу (у тому числі щодо власних споживачів) за цей газовий місяць (пункт 1); місячний небаланс розраховується оператором газотранспортної системи до 10-го числа наступного місяця на підставі фактичних даних, одержаних у процесі алокації, яку здійснює оператор газотранспортної системи, а також алокацій, одержаних від операторів суміжних газотранспортних систем, операторів газорозподільних систем, операторів газосховищ, газовидобувних підприємств або прямих споживачів (пункт 2); у разі негативного значення небалансу замовник послуг транспортування до 12-го числа наступного місяця: здійснює купівлю природного газу в інших замовників послуг транспортування; здійснює відбір природного газу шляхом подання оператору газосховища балансуючої номінації для врегулювання остатнього небалансу за цей газовий місяць (пункт 4).

Місячний небаланс, який виник у замовника послуг транспортування та не був врегульований в строк до 12-го числа наступного місяця, врегульовується оператором газотранспортної системи за рахунок таких заходів: 1) при позитивному місячному небалансі - оператор надсилає оператору газосховища інформацію про замовника послуг транспортування, що має позитивний небаланс, та обсяг небалансу, а оператор газосховища проводить закачування природного газу (у тому числі шляхом заміщення) в обсязі небалансу та оформлення його в односторонньому порядку. У випадку відсутності у замовника послуг транспортування діючого договору зберігання природного газу замовник послуг транспортування зобов'язаний в строк до 14-го числа наступного місяця укласти з оператором газосховища договір зберігання; 2) при негативному місячному небалансі - за рахунок надання послуг балансування (пункт 7 глави 3 розділу XIV Кодексу ГТС).

Водночас, відповідно до глави 4 розділу XIV Кодексу ГТС розрахунок вартості послуг балансування (ПБ), що були надані замовнику послуг транспортування за місяць, проводиться оператором газотранспортної системи після закінчення газового місяця на підставі даних про місячний небаланс замовника послуг транспортування відповідно до договору транспортування природного газу (пункт 1). Базова ціна газу (БЦГ) - ціна, яка формується протягом розрахункового періоду оператором газотранспортної системи на основі витрат на закупівлю природного газу, транспортування та його зберігання. Оператор газотранспортної системи визначає БЦГ щомісяця в строк до 10-го числа місяця та розміщує відповідну інформацію на своєму веб-сайті (пункт 2). Підставою для проведення розрахунку послуг з балансування є дані, визначені у звіті про надані послуги з транспортування (пункт 3). Оператор газотранспортної системи до 14-го числа наступного місяця надає замовнику послуг транспортування звіт про надані послуги та рахунок на оплату. Замовник послуг транспортування повинен здійснити оплату у строк, що не перевищує 5 банківських днів (пункт 4).

Отже, у розумінні наведених приписів, послуги балансування надаються в межах надання послуг транспортування природного газу замовнику послуг транспортування та відповідно небаланс (позитивний або негативний) може виникнути виключно щодо обсягу природного газу, стосовно якого замовнику послуг транспортування надається послуга транспортування, а в межах цієї послуги - послуга балансування.

При цьому, для встановлення факту наявності чи відсутності негативного небалансу необхідно дослідити чи мало місце перевищення обсягів відібраного замовником послуг транспортування природного газу з газотранспортної системи над обсягами переданого природного газу цим замовником.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 43 цього ж Кодексу унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди попередніх інстанцій на підставі повного та всебічного розгляду справи визнали недоведеним позивачем наявність небалансу та, зокрема, негативного небалансу у відповідача щодо природного газу, поданого для транспортування на точці входу та відібраного з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз" за травень 2016 року.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили, з підтвердженням матеріалами справи, що відповідно до алокації відповідача (п. 1.2.7) за травень 2016 року, відповідач, як замовник послуг транспортування, подав на точці входу до газотранспортної системи в газорозподільчу систему ПАТ "Гадячгаз" природний газ в обсязі 1322 тис. куб.м.

В той же час, згідно з алокацією ПАТ "Гадячгаз" за травень 2016 року (п. 1 алокації) відповідачем (в особі його філії - ГПУ "Полтавагазвидобування") відібраний з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз" природний газ в обсязі 1322 тис. куб.м, що, між іншим, підтверджується актом №216-2010-1Т приймання-передачі природного газу за травень 2016 року, згідно з яким ПАТ "Гадячгаз" надав відповідачу, а останній прийняв послугу розподілу природного газу в обсязі 1322 тис. куб.м.

Водночас суди зазначили, що ПАТ "Укргазвидобування" в особі філії ГПУ "Полтавагазвидобування" було передано ПАТ "Гадячгаз" 343,559 тис. куб.м, що підтверджується актом приймання-передачі природного газу за травень 2016 року від 31.05.2016 р. та копіями місячних звітів за період з 01.05.2016 р. по 31.05.2016 р. (дані лічильників щоденні) на АГРС Кр. Лука, В. Будища, Книшівка та Мартинівка, тобто з внутрішніх мереж ПАТ "Укргазвидобування" до ПАТ "Гадячгаз" надійшло 343,559 тис. куб.м, проте із зазначених 343,559 тис. куб.м природного газу відповідач є замовником послуг транспортування лише щодо обсягу природного газу - 1322 тис. куб.м, щодо решти обсягу природного газу - 342,237 тис. куб.м, то відповідач не є замовником послуг транспортування.

Таким чином, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідач подав для транспортування на точці входу та відібрав з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи ПАТ "Гадячгаз" один і той самий обсяг природного газу - 1322 тис. куб.м, тобто відсутня різниця між обcягами природного газу, які відповідач подав для транспортування на точці входу та відібрав з газотранспортної системи на точці виходу з газорозподільчої системи, а отже небаланс (як позитивний так і негативний) за спірний період відсутній.

Враховуючи наведене, господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача вартості послуг балансування обсягів природного газу за спірним договором за травень 2016.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи, що господарські суди вирішили спір відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, розглянули всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, надали оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, та доводам сторін, відповідно відобразивши це в судових рішеннях, судова колегія вважає обґрунтованим висновок господарських судів про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи скаржника про порушення господарськими судами норм матеріального та процесуального права суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, не спростовують обґрунтованих висновків судів та фактично зводяться до переоцінки обставин, належно та повно встановлених судами, і не беруться колегією суддів до уваги з огляду на положення статті 1117 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2017 у справі №910/17060/16 та рішення господарського суду міста Києва від 17.01.2017 залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л.Рогач