Ухвала суду № 7000026, 04.11.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

справа № 2-а - 11325/09/0570 Суддя 1-ї інстанції Абдукадирова К.Е. Суддя доповідач Сухарьок М.Г.

У К Р А Ї Н А

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 листопада 2009 року м. Донецьк

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Білак С.В., Гаврищук Т.Г.,

при секретарі Безруковій В.М.,

за участю сторін: від позивача Фінк О.Е., від відповідача Булига В.П., Лєгостаєв К.О., Капацина О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2009 року по справі № 2-а-11325/09/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецький завод мостових конструкцій” до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом в якому просив визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 червня 2009 року №0000702342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 132482,20 грн., №0000421742/1 про визначення податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 8873,07 грн., №0000742342/1 про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 84765,00 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2009 року позов задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, вказавши на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Відповідач просив скасувати постанову суду та прийняти нове рішення яким повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне в задоволенні вимог викладених в апеляційній скарзі відмовити, постанову залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Окружний суд встановивши фактичні обставини і відповідні ним правовідносини, дійшов правильного висновку щодо до вирішення справи по суті.

Встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання законодавства за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року. За результатами перевірки був складений відповідний Акт, на підставі якого прийняті спірні податкові повідомлення рішення. Зазначені податкові повідомлення-рішення позивачем були оскаржені в апеляційному порядку. Рішенням відповідача від 19 червня 2009 року № 17695/10/31-013 про результати розгляду первинної скарги залишено без змін спірні податкові повідомлення - рішення, скаргу ВАТ «ДЗМК» без задоволення та прийняті податкові повідомлення - рішення від 19 червня 2009 року №0000742342/1, № 0000421742/1, №0000702342/1. Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень є викладені в Акті перевірки порушення податкового законодавства, а саме порушення норм Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94 ВР «Про оподаткування прибутку підприємств». В Акті перевірки зазначено, що позивачем на порушення підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України про прибуток, занижено валовий дохід від надання послуг харчування працівників підприємства на загальну суму 84678 грн., отриманих від СГД ОСОБА_5 за договором від 3 грудня 2007 року № 01/12, про надання послуг, надання комплексних обідів для харчування робітників ВАТ «ДЗМК».

Суд першої інстанції вірно не погоджується з висновками відповідача, оскільки відповідно до частини 1 пункту 31 статті 1 Закону про прибуток, продажем товару вважаються будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Таким чином, законодавцем визначено, що безоплатне надання товарів буде продажем за умови, якщо воно здійснюється за цивільно - правовими договорами. Відповідачем не встановлено факту укладення цивільно - правових договорів з надання послуг безоплатного харчування. Порушень обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб з цього приводу відповідачем не встановлено. Суд робить правильний висновок, що безоплатне харчування працівників підприємства надавалося в рамках трудових відносин працедавця і найманих осіб.

Крім того, в Акті перевірки зазначено, що позивачем за період з 1 жовтня 2007 року по 30 вересня 2008 року було завищено валові витрати у сумі 33157616 грн.

Суд констатує, що в підтвердження факту надання ТОВ «Компаньон» послуг реклами позивачем надані акти виконаних робіт. Відповідачем до матеріалів справи надано копії сторінок журналу «Компаньйон» №10 жовтень, № 11 листопад, №12 грудень 2007 року, на яких розміщена реклама позивача, податкові накладні, доводить наявність зв'язку між наданими та сплаченими рекламними послугами і господарською діяльністю ВАТ «ДЗМК».

У другому та третьому кварталах 2008 році позивачем було завищено валові витрати на суму 134438,85 грн. Вказані витрати складаються з витрат понесених ВАТ «ДЗМК», в якості оплати автопослуг, отриманих від СГД ОСОБА_6. Наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт (надання послуг) складені між позивачем та СГД ОСОБА_6 свідчать про те, що ці відношення мали систематичний характер, крім того у матеріалах справи, наявні платіжні доручення і податкові накладні.

У четвертому кварталі 2007 року та 1 кварталі 2008 року позивачем було віднесено до складу валових витрат витрати з проживання у готелі «Атлас» ТОВ «Донбасіндустрія» іноземних громадян, які не є працівниками підприємства на загальну суму 15685, 36 грн.

Окружний суд дослідив і встановив, що ВАТ «ДЗМК» були укладені контракти від 09 листопада 2007 року № 0911 , від 17 листопада 2008 року № 1711 , від 28 лютого 2008 року № 280208 з турецькою фірмою про купівлю - продаж будівельних матеріалів. Відповідними листами позивач звертався до директора турецької фірми з проханням, відрядити на адресу позивача представників, які б мали повноваження від імені продавця підписувати фінансові документи, надавати технічні консультації з номенклатури товару, з метою безперешкодного та оперативного проведення процесу митного оформлення вантажу, та надання консультацій з інших технічних питань. В матеріалах справи наявні листи, якими директор турецької фірми повідомляє про направлення своїх спеціалістів до України. Позивачем також надані накази про проведення зустрічі іноземного гостя, також рахунки з готелю «Атлас» від 20 грудня 2007 року № 42483/1 у яких перелічено послуги, надані звіти про фактичні витрати на зустріч іноземного гостя, акти виконаних робіт (надання послуг).

В цій частині судом зроблений правильний висновок, що витрати які були понесені на оплату проживання у готелі «Атлас» ТОВ «Донбас індустрія» іноземних громадян, які не є працівниками підприємства на загальну суму 18822,43грн пов'язані з господарською діяльністю позивача та правомірно віднесені до складу на валових витрат.

Крім того, позивачем до складу валових витрат підприємства було віднесено витрати понесені на оплату послуг готелю «Донбас Палац» у сумі 24234,17 грн. Ці послуги були надані у зв'язку із проведенням зустрічі з представниками підприємств будівельної галузі, та влаштовано фуршет. Як зазначено у позовній заяві, цей захід був направлений на створення іміджу ВАТ «ДЗМК», та була надана інформація про підприємство та його продукцію. Позивачем надані докази, які судом перевірені і обґрунтовано прийняти до уваги. З урахуванням положень ст. ст. 1 і 5 Закону про прибуток, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Крім того, норми Закону про прибуток передбачають як підставу для не включення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових документів.

Перевіркою, також встановлено, що позивачем не правомірно віднесено до складу валових витрат, витрати по інвентаризації відходів отриманих від ПП «Донекопром» на суму 14900,00 грн., які не використані у подальшому у власній господарський діяльності. Але ці висновки спростовуються матеріалами справи, а саме.

За результатами перевірки Державною екологічною інспекцією у Донецькій області був складений акт від 6 вересня 2007 року № 10/182 з приписом про виконання певних дій у тому числі проведення інвентаризації відходів, отримання дозволів та інше. На виконання припису позивачем укладено договір з ПП «Донекопром» від 14 лютого 2008 року №03/о на проведення інвентаризації відходів виробництва та від 7 травня 2008 року на підготовку документів для отримання дозволу на розміщення відходів та лімітів на виникнення та розміщення відходів на 2009 рік. Надані до матеріалів справи також Інструкція по поводженню з відходами ВАТ «ДЗМК» яка розроблена ПП «Донекопром» , дозвіл від 28 травня 2008 року № 025 на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами, висновок відділу регуляторної політики Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області від 29 травня 2008 року з питання поводження з відходами виробництва на ВАТ «ДЗМК» , акти виконаних робіт . Укладення угод з ПП «Донекопром» пов'язане з виконанням припису Державної екологічної інспекції у Донецькій області на виготовлення науково - технічної документації і отримання відповідних дозволів на поводження з відходами. У підпункті 5.4.2 пункту 4 статті 5 Закону про прибуток зазначено, що витрати, пов'язані з науково-технічним забезпеченням господарської діяльності, на винахідництво і раціоналізацію господарських процесів, проведення дослідно - експериментальних та конструкторських робіт, виготовлення та дослідження моделей і зразків, пов'язаних з основною діяльністю платника податку, виплатою роялті та придбанням нематеріальних активів (крім тих, що підлягають амортизації) для їх використання в господарській діяльності платника податку. Крім того, норми цього підпункту стосуються витрат на зазначені заходи незалежно від того, чи призвели такі заходи до збільшення доходів платника податку.

Відповідно до підпункту 5.4.7 пункту 5.4 статті 5 Закону про прибуток будь-які витрати на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, виданих державними органами для ведення основної діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, зокрема, в органах місцевого самоврядування, їх виконавчих органах.

Також в підпункті 5.4.5 пункту 5.4 статті 5 зазначеного Закону вказано, що будь-які витрати платника податку, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення (крім витрат, що підлягають амортизації або відшкодуванню згідно із нормами статей 8 і 9 цього Закону), які перебувають у його власності, витрати із самостійного зберігання, переробки, захоронення або оплати послуг із зберігання, переробки, захоронення та ліквідації відходів від господарської діяльності платника податку сторонніми організаціями, з очищення стічних вод, інші витрати на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку. У разі виникнення розбіжностей між податковим органом та платником податку стосовно зв'язку проведених витрат на природоохоронні заходи з діяльністю платника податку податкові органи зобов'язані звернутися до Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, чий експертний висновок є підставою для прийняття рішення податковим органом. Однак відповідач ніяких відомостей про наявність такого висновку не надав. Таким чином, ВАТ «ДЗМК» правомірно включило до складу валових витрат витрати у сумі 14900,00 грн.

В Акті перевірки до складу валових витрат віднесено витрати з оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівлі головного корпусу отриманих від ТОВ НПП «Донтехєксперт» для подальшого ремонту головного корпусу ВАТ «ДЗМК». У зв'язку з подальшим проведенням ремонту головного корпусу, понесені витрати не включаються до складу валових витрат, а підлягають амортизації. В обґрунтування своїх висновків податковий орган посилається на підпункт 5.3.2 пункт 5.3. статті 5 Закону про прибуток відповідно до якої придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону, та підпункту 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 відповідно до вимог якої, проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів витрати підлягають амортизації.

Окружний суд не погоджується з цим висновком відповідача оскільки це обґрунтування були б справедливі, якщо позивачем було проведено придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт, тобто ті заходи наслідками проведення яких є поліпшення основних фондів. Як свідчать матеріали справи, позивачем укладено договір від 15 травня 2008 року №12/05 з ТОВ НПП «Донтехєксперт» на виконання робіт по обстеженню і паспортизації будівель та споруд. Предметом договору є виконання робіт по оцінці технічного стану будівельних конструкцій будівлі головного корпусу з арматурним цехом ВАТ «ДЗМК» з розробкою паспорту технічного стану будівлі і технічного висновку про стан будівельних конструкцій і експлуатаційної придатності об'єкту. За вказаним договором результатом робіт є науково - технічна документація, а не ремонт, реконструкція, модернізація та інше поліпшення основних фондів. Наданий позивачем технічний висновок 2008 Н №11100.393 за результатами обстеження будівельних конструкцій будівлі головного корпусу з арматурним цехом, розроблений ТОВ НПП «Донтехєксперт», свідчить про помилковість висновку відповідача та правомірність віднесення до складу валових витрат, витрати з оцінки технічного стану будівельних конструкцій будівлі головного корпусу отриманих від ТОВ НПП «Донтехєксперт».

Відповідач посилаючись на підпункт 7.4.4. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон про ПДВ) зробив висновок, що суми податку на додану вартість сплачені за послуги з перевезення вантажів наданих СГД ОСОБА_6; рекламних послуг; послуг по проживанню в готелі представників турецької фірми, послуг по оцінці технічного стану будівельних конструкцій будівлі головного корпусу, оплата послуг Готель «Донбас-Палас» не відносяться до податкового кредиту, оскільки ці операції не пов'язані з господарською діяльністю позивача. Оскільки, при розгляді питання правомірності віднесення до валових витрат підприємства витрати по зазначеним операціям, позивачем доведено зв'язок між цими операціями та його господарською діяльністю, тому суд правомірно не погоджується з відповідачем, щодо неправомірності віднесення позивачем сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

У пункті 3.2.1. розділу 3.2. акту перевірки зазначено, що у порушення пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1. статті 4 Закону про ПДВ підприємством не нараховано податок на додану вартість при наданні послуг по харчуванню працівників підприємства на суму 16936 грн. Судом, при розгляді питання щодо неправомірності не віднесення до складу валового доходу вартості отриманих від СГД ОСОБА_5 за договором від З грудня 2007 року № 01/12 послуг харчування працівників підприємства встановлено, що безоплатне харчування працівників підприємства надавалося в рамках трудових відносин працедавця і найманих осіб. Таким чином, висновок відповідача суперечить підпункту 1.4. статті 1 Закону про ПДВ в частині визначення терміна поставка послуг, а саме це будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. У пункті 4.1. статті 4 зазначеного закону вказано, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості. Судом встановлено, що безоплатне харчування працівників підприємства надавалось не позивачем, а відповідно до договору - СГД ОСОБА_5, тобто позивачем правомірно не нараховано податок на додану вартість за зазначеною операцією.

У пункті 3.5.5 акту перевірки вказано, що при перевірці правильності оподаткування наданих додаткових благ встановлено, що позивачем було сплачено на користь фізичних осіб, які не перебували з ним у трудових відносинах, вартість проживання в готелі на загальну суму 18822,43 грн., чим порушено підпункт 4.2.9 пункту 4.2. статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та занижено податок з доходів фізичних осіб на суму 2823, 36грн. Окружним судом було досліджено і зроблено висновок з цього приводу.

Відповідно до підпункту 2.1.статті 2 Закону про податок з доходів фізичних осіб платником податку є нерезидент, який отримує доходи з джерелом їх походження з території України. Пункт 1.2. статті 1 цього ж Закону визначив, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами. У підпункті 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 зазначеного Закону вказано, що об'єктом оподаткування є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті. Як свідчать матеріали справи, плата за проживання здійснювалась позивачем безпосередньо, а не особами -нерезидентами. Таким чином, плата за проживання зазначених осіб - нерезидентів не є доходом нерезидента в розумінні Закону про податок з доходів фізичних осіб, з якого позивач повинен був утримати податок.

Колегія суддів вважає, що судове рішення першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, судом ретельно перевірено доводи сторін та дано їм вірну оцінку, постанова суду від 4 вересня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198-200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2009 року по справі № 2-а-11325/09/0570 за позовом відкритого акціонерного товариства “Донецький завод мостових конструкцій” до Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 19 червня 2009 року №0000702342/1, від 19 червня 2009 року №0000421742/1, від 19 червня 2009 року №0000742342/1 - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 4 вересня 2009 року по справі № 2-а-11325/09/0570 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошені її вступна та резолютивна частина 4 листопада 2009 року. Повний текст буде виготовлений 9 листопада 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий: Сухарьок М.Г.

Судді: Білак С.В.

Гаврищук Т.Г.