Постанова № 69998762, 27.10.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Лісовська Н. В. розглянувши адміністративну справу в порядку скороченого провадження

В С Т А Н О В И В:

Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (далі-позивач) звернувся з позовом про стягнення з ОСОБА_2 (далі-відповідач) заборгованості в сумі 302,10 грн.

Ухвалою від 03.10.2017 р. у даній справі відкрито скорочене провадження та запропоновано відповідачу подати заперечення проти позову та необхідні документи або заяву про визнання позову.

Ухвала суду, направлена на дві адреси відповідача, з яких адреса: АДРЕСА_1, підтверджена відділом обліку інформації про реєстрацію проживання УДМС України в Миколаївській області, повернулася без вручення адресату.

Згідно ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення з повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на час розгляду справи відповідачем не подано до суду заперечення проти позову та документів на їх підтвердження чи заяви про визнання позову.

ОСОБА_1 згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із 11.05.2006 р. мав статус ФОП та на підставі п. 1 ст. 14, ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 перебував на обліку в Інгульському ОПФУ м. Миколаєва Миколаївської області, як страхувальник та платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

18 липня 2014 року до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3, однак це не є підставою для припинення зобов'язання (ст. 52, 598-599 Цивільного кодексу України).

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного суду України у справі №6-125цс13 від 04.12.2013 року.

Згідно поданого відповідачем розрахунку страхових внесків за 2010 р. загальна сума внесків склала 314,10 грн. В рахунок погашення вказаних нарахувань Відповідачем сплачено 12 грн.

Управлінням ПФУ виставлена вимога від 03.01.2013 р. № Ф-120 на суму 302,10 грн., яка направлена на адресу відповідача, але залишилась непогашеною.

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сум штрафних санкцій нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, суд оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає, що достатньо підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 159-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області заборгованість по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 302,10 грн. (триста дві гривні десять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська