Постанова № 69997647, 03.11.2017, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 листопада 2017 року Справа № 803/917/17

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Лозовського О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Головного управління ДФС у Волинській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся-ЛТД» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

20.07.2017 Головне управління ДФС у Волинській області (далі ГУ ДФС у Волинській області) звернулося з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся-ЛТД» (далі ТзОВ «Узлісся-ЛТД») про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Подання обґрунтоване тим, що 13.07.2017 ГУ ДФС у Волинській області прийнято наказ №1782 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Узлісся-ЛТД». Однак, під час прибуття працівників ГУ ДФС у Волинській області за юридичною адресою відповідача, директор товариства ОСОБА_1 відмовила у допуску до проведення вказаної перевірки, у звязку з чим було складено акт недопуску до проведення перевірки від 17.07.2017.

19.07.2017 начальником ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Узлісся-ЛТД» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (далі ПК України) у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки.

У звязку із наведеним ГУ ДФС у Волинській області просить підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 17.07.2017 провадження у даній справі закрито у звязку з наявністю між сторонами спору про право.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.10.2017 скасовано ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2017 про закриття провадження в адміністративній справі №803/917/17, а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 01.11.2017 подання призначено до судового розгляду на 12:45 03.11.2017.

В судове засідання представник позивача не зявився, проте подав письмове клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду подання. Про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі та заперечень щодо заявлених вимог не подав.

Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Відповідно до частини першої статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Як передбачено частиною восьмою статті 183-3 КАС України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Відтак, виходячи із приписів частини першої статті 41, частини шостої статті 128, частини восьмої статті 183-3 КАС України, у звязку із поданням представником позивача клопотання про розгляд справи без його участі, подання розглянуто у письмовому провадженні, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що подання ГУ ДФС у Волинській області підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 13.07.2017 ГУ ДФС у Волинській області відповідно до пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України видано наказ № 1782 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Узлісся-ЛТД»» та направлення на перевірку від 13.07.2017 № 1582.

14.07.2017 працівниками ГУ ДФС у Волинській області було здійснено виїзд за юридичною адресою ТзОВ «Узлісся-ЛТД»: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 9-б, корпус 1 з метою ознайомлення з вищевказаним направленням на перевірку та вручення наказу про проведення перевірки. Однак, за вказаною адресою посадові особи були відсутні, в звязку з чим складено акт № 226/03-20-14-02/38850267 від 14.07.2017 про відсутність посадової особи ТзОВ «Узлісся-ЛТД» за юридичною адресою та неможливості вручення копії наказу та ознайомлення з направленням на проведення перевірки посадовій особі (а. с. 9).

При цьому, суд зазначає, що наказ на проведення перевірки в судовому порядку не оскаржувався та є чинним.

17.07.2017 головними державними ревізорами-інспекторами ГУ ДФС у Волинській області було здійснено повторний виїзд за юридичною адресою: ТзОВ «Узлісся-ЛТД»: м. Луцьк, вул. Ківерцівська, 9-б, корпус 1. Директор товариства ОСОБА_1 ознайомилась з наказом про проведення перевірки, направленням, отримала їх копії та власноручно зазначила, що відмовляється від допуску до проведення перевірки у звязку з неправомірністю наказу на її проведення, про що свідчать розписки (а. с. 7-8).

Відтак, ревізорами-інспекторами було складено акт недопуску до проведення перевірки від 17.07.2017 № 240/03-20-14-02, копію якого вручено директору ТзОВ «Узлісся-ЛТД», про що свідчить підпис останньої на вказаному акті (а. с. 10).

Оскільки вищевказані факти унеможливлюють проведення позапланової перевірки ТзОВ «Узлісся ЛТД» за наявності законних підстав для її проведення, 19.07.2017 о 18:00 год. начальником ГУ ДФС у Волинській області було прийнято рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ТзОВ «Узлісся-ЛТД» на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (далі ПК України) у звязку із відмовою від допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки (а. с. 6).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Функції органів контролюючого органу визначені статтею 19-1 ПК України, до яких відноситься, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, своєчасністю подання податкової звітності, здійснення контролю за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі, організовує роботу та здійснює контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку, здійснює інші функції, визначені цим Кодексом та законами України.

Пунктом 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи (пп.16.1.9); допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом (пп.16.1.13).

Згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 81 ПК України).

Винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом є адміністративний арешт майна платника податків (пункт 94.1 статті 94 ПК України).

Згідно з пунктом 94.6 статті 94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Так, вимогами підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України, арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

При цьому, пунктом 4.1 розділу IV Порядку застосування адміністративного арешту платника податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 №568, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за №1839/24371, визначено, що обумовлене рішення керівник (його заступник) приймає на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини.

Відповідно до пункту 94.10 статті 94 ПК України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу доходів і зборів (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.

Зазначена норма ПК України кореспондує з пунктом 2 частини 1 статті 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин, зокрема, факту недопуску відповідачем посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, суд дійшов висновку, що ГУ ДФС у Волинській області правомірно застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТзОВ «Узлісся - ЛТД» згідно рішення від 19.07.2017, тому вимога щодо підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 8 статті 183-3 КАС України, прийнята судом постанова по суті заявлених вимог підлягає негайному виконанню.

Керуючись статтями 11, 17, 158, 160, 162, 163, 183-3, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Головного управління ДФС у Волинській області задовольнити повністю.

Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю «Узлісся - ЛТД», застосованого рішенням Головного управління ДФС у Волинській області від 19 липня 2017 року.

Постанова підлягає до негайного виконання.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя О.А.Лозовський